Ухвала

від 11.11.2024 по справі 752/16683/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/16683/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/6309/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

адвоката: ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024100000000891 від 06 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 272 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на майно шляхом заборони розпоряджатись та користуватись двома екструдерами з позначками «21» та «20», які розташовані у приміщенні цеху ТОВ «ТЕМП-2000» за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська 136 на території ТОВ «ТЕМП-2000» (код ЄДРПОУ 31111758).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою адвокат ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Темп-2000» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

У мотивування скарги зазначає, що у ТОВ «Темп-2000» основний вид діяльності: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (виробництво пакетів), а накладення арешту на екструдер із забороною розпорядження та користування ними у повному обсязі блокує діяльності вказаного підприємства, тобто ТОВ «Темп-2000» не зможе виконати обов`язки перед третіми особами, а відповідно - отримати доходи, сплатити заробітну плату та податки.

Зауважує, що у кримінальному провадженні №12024100000000891 від 06 серпня 2024 року жодній особі із числа службових осіб ТОВ «ТЕМП-2000» не повідомлено про підозру.

Посилається на те, що арешт накладався без участі представників ТОВ «ТЕМП-2000», а представник ознайомився з матеріалами судової справи лише 04 вересня 2024 року.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ТОВ «ТЕМП-2000», який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності власника майна та/або його представника.

Згідно матеріалів справи копія оскаржуваної ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року ТОВ «ТЕМП-2000» не направлялась та, як зазначає представник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, з оскаржуваною ухвалою представник товариства зміг ознайомитися лише 04 вересня 2024 року.

З апеляційною скаргою адвокат ОСОБА_7 в інтересах власника майна ТОВ «ТЕМП-2000» звернувся 09 вересня 2024 року.

З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100000000891 від 06 серпня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 272 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 серпня 2024 року на території ТОВ «ТЕМП-2000» (код ЄДРПОУ 31111758), що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська 136, стався нещасний випадок, помер працівник ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на екструдері і якого вразило струмом, що і стало попередньо причиною смерті.

06 серпня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 на території ТОВ «ТЕМП-2000» (код ЄДРПОУ 31111758), в порядку частини третьої статті 233, частини другої статті 237 КПК України старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 проведено невідкладний обшук, під час якого виявлено та вилучено у тому числі: екструдер, на якому мається позначка «21» (інші позначення не виявлено), який розташований у приміщенні цеху ТОВ «Темп-2000», біля якого виявлено труп ОСОБА_8 , в якому у робочих валиках мається полімерна плівка чорного кольору, поруч стоїть рулон виготовленої готової полімерної плівки; екструдер, на якому мається позначка «20», при огляді прямо на екструдер, останній розташований праворуч поруч з екструдером № «21», ближче до стіни будівлі.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 від 07 серпня 2024 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100000000891 від 06 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 272 КК України, у тому числі екструдер, на якому мається позначка «21» (інші позначення не виявлено), який розташований у приміщенні цеху ТОВ «Темп-2000», біля якого виявлено труп ОСОБА_8 , в якому у робочих валиках мається полімерна плівка чорного кольору, поруч стоїть рулон виготовленої готової полімерної плівки та екструдер, на якому мається позначка «20», при огляді прямо на екструдер, останній розташований праворуч поруч з екструдером № «21», ближче до стіни будівлі.

07 серпня 2024 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва звернувся прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення невідкладного обшуку 06 серпня 2024 року в порядку частини третьої статті 233, частини другої статті 237 КПК України за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська 136 з території ТОВ «ТЕМП-2000» (код ЄДРПОУ 31111758) у період часу з 19 години 45 хвилин до 23 години 25 хвилин, шляхом заборони будь-яким особам користуватись, відчужувати та розпоряджатись двома екструдерами, з позначками «21» та «20», які розташовані у приміщенні цеху ТОВ «ТЕМП-2000» .

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на майно шляхом заборони розпоряджатись та користуватись двома екструдерами з позначками «21» та «20», які розташовані у приміщенні цеху ТОВ «ТЕМП-2000» за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська 136 на території ТОВ «ТЕМП-2000» (код ЄДРПОУ 31111758).

З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100000000891 від 06 серпня 2024 року та яке вилучено під час проведення обшуку 06 серпня 2024 року за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, 136 на території ТОВ «ТЕМП-2000» (код ЄДРПОУ 31111758) шляхом заборони розпоряджатись та користуватись двома екструдерами з позначками «21» та «20», які розташовані у приміщенні цеху ТОВ «ТЕМП-2000» за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, 136 на території ТОВ «ТЕМП-2000» (код ЄДРПОУ 31111758), з тих підстав, що існують достатні підстави вважати, що вилучені речі є безпосереднім об`єктом вчиненого кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, та з метою збереження речових доказів.

Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що прокурором у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказані у клопотанні речі мають відношення до кримінального провадження та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав зазначене у клопотанні прокурора майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що у ТОВ «Темп-2000» основний вид діяльності: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (виробництво пакетів), а накладення арешту на екструдер із забороною розпорядження та користування ними у повному обсязі блокує діяльності вказаного підприємства, тобто ТОВ «Темп-2000» не зможе виконати обов`язки перед третіми особами, а відповідно - отримати доходи, сплатити заробітну плату та податки, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказане у клопотанні та вилучене майно може бути об`єктом кримінально протиправних дій, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

При цьому, такі доводи апелянта і є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000891 від 06 серпня 2024 року та підлягають в подальшому встановленню та перевірці.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи апелянта про те, що у кримінальному провадженні №12024100000000891 від 06 серпня 2024 року жодній особі із числа службових осіб ТОВ «ТЕМП-2000» не повідомлено про підозру, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах ТОВ «Темп-2000», колегією суддів не встановлено.

Доводи захисника про порушення правил підсудності під час розгляду клопотання Святошинським районним судом міста Києва ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України.

Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п`ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3