Ухвала

від 12.11.2024 по справі 761/35628/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/35628/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/6771/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

адвоката: ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна АК «Агроавіадніпро» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001220000018 від 18 квітня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 212 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на майно, яке було вилучене 20 вересня 2024 року під час проведення обшуку житлових, нежитлових приміщень та на прибудинковій території з розташованими на ній господарськими спорудами за адресою: земельна ділянка кадастровий номер 1221455800:01:102:0013, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Слобожанське, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві власності належить: ПП «АВІАТОР» (код ЄДРПОУ 35381382), а саме на:

- План-схема, щодо розташування приміщення;

- Фінансово-господарську документацію ремонтно-відновлювальні роботи STC №ДТВ 0189/0145 та додатки до нього №24/07 - 7064 на 42 арк.;

- Ремонтно-відновлювальні роботи №08/11-5064 STC №ДТВ №0145/0189 та додатки до нього на 45 арк.;

- Технологічний паспорт №МИ 0147 5106 до ремонтно-відновлювальних робіт та виконання робіт по STC №ДТВ 0147(0189,0300) на 51 арк.;

- Журнал виїзду та в`їзду на територію ПАК «АгроавіаДніпро»;

- «Дело ремонта двигателя ГТД 350 № 491602093 ПАК «Агроавиа Днепр» на 24 арк.;

- Сертифікат дозволеної передачі форма № 1 ПАК «Агроавіа Дніпро» на 11 арк.;

- «Сертификат качества № 1562» та додатки до нього на 6 арк.;

- Запит на ОСОБА_8 на 3 арк.;

- «Личный персонал по ТО» на 15 арк.

- «Дополнение № МИ2-ААД.051.17 ЭД» -004 к техническому описанию вертолета МИ-2 книга 1 на 4 арк.;

- «Сертификат качества № 1506» на 5 арк.;

- Флеш накопичувач «Kingston» на 128 GB на яку було скопійовано інформацію із комп`ютера ОСОБА_9 , на якій знаходиться інформація: копія електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронні файли конструкторські та інші технічна документація;

- Робочий журнал РВР двигунів на 2 арк.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

У мотивування скарги зазначає, що на момент початку розгляду клопотання прокурора про арешт майна 03 жовтня 2024 року пропущено 2-денний процесуальний строк на розгляд клопотання про арешт майна (тимчасово вилученого в ході обшуку), згідно частини першої статті 172 КПК України.

Вказує, що посилаючись на факт вчинення злочинів посадовими особами підприємства, направлених на ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі та на привласнення бюджетних коштів, на момент звернення до суду з клопотанням про арешт вилученого майна, прокурору не відомі чітко встановлені розміри шкоди, завданої державному бюджету, та не відомо яким чином кваліфіковані частини статей, які передбачають склад злочинів.

Посилається на те, що прокурор жодним чином не пояснив суду причини відсутності результатів додаткових доглядів як носіїв з вказаною інформацію, так і всіх інших вилучених документів (на момент розгляду клопотання), які б чітко вказали суду про будь-яку приналежність вказаного майна до перелічених обставин злочинів, а також жодним чином не описує вміст носіїв з вилученою інформацією, тобто станом на час розгляду клопотання суду не було відомо вміст носіїв з вилученою інформацією.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення адвоката власника майна ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №72024001220000018 від 18 квітня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 212 КК України.

20 вересня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року №761/32847/24 у період часу з 07 год. 25 хв. до 14 год. 10 хв. проведено обшук житлових, нежитлових приміщень та на прибудинковій території з розташованими на ній господарськими спорудами за адресою: земельна ділянка кадастровий номер 1221455800:01:102:0013, АДРЕСА_1 , гідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві власності належить ПП «Авіатор», під час якого виявлено документи та флеш накопичувач.

21 вересня 2024 року постановою детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 , вищевказане виявлене та вилучене майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72024001220000018 від 18 квітня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 212 КК України.

26 вересня 2024 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001220000018 від 18 квітня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 212 КК України, а саме: на тимчасово вилучене майно за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_11 , а саме на перелік документів, які вилучені 20 вересня 2024 року під час проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:102:0013, АДРЕСА_1 , гідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві власності належить ПП «Авіатор».

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на майно, яке було вилучене 20 вересня 2024 року під час проведення обшуку житлових, нежитлових приміщень та на прибудинковій території з розташованими на ній господарськими спорудами за адресою: земельна ділянка кадастровий номер 1221455800:01:102:0013, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Слобожанське, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві власності належить: ПП «АВІАТОР» (код ЄДРПОУ 35381382), а саме на:

- План-схема, щодо розташування приміщення;

- Фінансово-господарську документацію ремонтно-відновлювальні роботи STC №ДТВ 0189/0145 та додатки до нього №24/07 - 7064 на 42 арк.;

- Ремонтно-відновлювальні роботи №08/11-5064 STC №ДТВ №0145/0189 та додатки до нього на 45 арк.;

- Технологічний паспорт № МИ 0147 5106 до ремонтно-відновлювальних робіт та виконання робіт по STC №ДТВ 0147(0189,0300) на 51 арк.;

- Журнал виїзду та в`їзду на територію ПАК «АгроавіаДніпро»;

- «Дело ремонта двигателя ГТД 350 № 491602093 ПАК «Агроавиа Днепр» на 24 арк.;

- Сертифікат дозволеної передачі форма № 1 ПАК «Агроавіа Дніпро» на 11 арк.;

- «Сертификат качества № 1562» та додатки до нього на 6 арк.;

- Запит на АгроавіаДніпро на 3 арк.;

- «Личный персонал по ТО» на 15 арк.

- «Дополнение № МИ2-ААД.051.17 ЭД» -004 к техническому описанию вертолета МИ-2 книга 1 на 4 арк.;

- «Сертификат качества № 1506» на 5 арк.;

- Флеш накопичувач «Kingston» на 128 GB на яку було скопійовано інформацію із комп`ютера ОСОБА_9 , на якій знаходиться інформація: копія електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронні файли конструкторські та інші технічна документація;

- Робочий журнал РВР двигунів на 2 арк.

З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72024001220000018 від 18 квітня 2024 року та яке виявлено і вилучено 20 вересня 2024 року в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року №761/32847/24 у період часу з 07 год. 25 хв. до 14 год. 10 хв. житлових, нежитлових приміщень та на прибудинковій території з розташованими на ній господарськими спорудами за адресою: земельна ділянка кадастровий номер 1221455800:01:102:0013, АДРЕСА_1 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві власності належить ПП «Авіатор», з тих підстав, що вказане відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що прокурором у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказані у клопотанні документи та предмети мають відношення до кримінального провадження та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначені документи та предмети, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав на зазначене у клопотанні прокурора майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, безпідставними є аргументи адвоката ОСОБА_6 про те, що посилаючись на факт вчинення злочинів посадовими особами підприємства, направлених на ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі та на привласнення бюджетних коштів, на момент звернення до суду з клопотанням про арешт вилученого майна, прокурору не відомі чітко встановлені розміри шкоди, завданої державному бюджету, та не відомо яким чином кваліфіковані частини статей, які передбачають склад злочинів.

Посилання апелянта на те, що прокурор жодним чином не пояснив суду причини відсутності результатів додаткових доглядів як носіїв з вказаною інформацію, так і всіх інших вилучених документів (на момент розгляду клопотання), які б чітко вказали суду про будь-яку приналежність вказаного майна до перелічених обставин злочинів, а також жодним чином не описує вміст носіїв з вилученою інформацією, тобто станом на час розгляду клопотання суду не було відомо вміст носіїв з вилученою інформацією, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим та прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені документи та предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Як установлено матеріалами провадження, вилучені в ході проведення обшуку документи та предмети 21 вересня 2024 року визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Також безпідставними є посилання скаржника на те, що на момент початку розгляду клопотання прокурора про арешт майна 03 жовтня 2024 року пропущено 2-денний процесуальний строк на розгляд клопотання про арешт майна (тимчасово вилученого в ході обшуку) згідно частини першої статті 172 КПК України, оскільки самі по собі не можуть бути безумовною підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах АК «Агроавіадніпро», колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування.

Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п`ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна АК «Агроавіадніпро» - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3