Ухвала

від 12.11.2024 по справі 183/3042/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2175/24 Справа № 183/3042/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у місті Дніпро апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 із змінами до неї, поданою на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2024 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, утриманців не маючого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 27 грудня 2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.119, 75 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з випродуванням з іспитовим строком 3 роки, який скасований в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року та призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі;

- 16 лютого 2023 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309, 71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, який скасовано вироком Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в частині призначення покарання, ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено покарання за ч.1 ст. 309, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 20 лютого 2023 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1,2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки із застосуваннямст. 75 КК Українизвільнено від відбуття покарання з випробувальним терміном, на строк 3 роки,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 4ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворих покарань, призначених вироком Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року та вироком Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року, біль суворим, призначеного цим вироком 4 роки позбавлення волі.

Також, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

На підставі ч. 1ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за цим вироком в порядку ч. 4ст. 70 КК України(у види позбавлення волі на строк 4 роки) до покарання, призначеного за цим вироком за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 185 КК України(у виді позбавлення волі на строк 6 років) 6 років 1 місяць позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.71, ч. 3 ст.78 КК України, за сукупністю вироків, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року до покарання, призначеного за цим вироком (у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць) 6 років 2 місяці.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 відраховувати з дня ухвалення вироку суду, тобто

Зараховано в строк відбування покарання, призначеного за цим вироком, відбуте в періоди з 27 квітня 2023 року по 16 (включно) квітня 2024 року ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі за вироком Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задоволено повністю.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст.100 КПК України, -

встановила:

Вироком суду встановлено, що 19 березня 2021 року приблизно о 11 годині 00 хвилин, особа, провадження щодо якої зупинено у зв`язку з його розшуком, разом із ОСОБА_7 перебували за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у особи, провадження щодо якої зупинено у зв`язку з його розшуком, виник злочинний умисел, спрямований на здійснення крадіжки з території Первинно мисливського колективу м. Перещепине Українського товариства мисливців та рибалок розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та особа, провадження щодо якої зупинено у зв`язку з його розшуком, запропонував ОСОБА_7 проникнути до вищевказаного мисливського господарства з метою крадіжки, на що останній погодився, таким чином вони вступили в попередню змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 спільно з особою, провадження щодо якої зупинено у зв`язку з його розшуком, приблизно 12 годині 00 хвилин 19 березня 2021 року, підійшли до території мисливського господарства м. Перещепине розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де, діючи за попередньою змовою, через неогороджену частину господарства проникли на територію. В подальшому ОСОБА_7 спільно з особою, провадження щодо якої зупинено у зв`язку з його розшуком, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, через відсутнє віконне скло проникли всередину металевого вагону, що знаходився на території вказаного Первинно мисливського колективу м. Перещепине Українського товариства мисливців та рибалок звідки здійснили крадіжку металевої шафи (сейфу), розміром 2х1х0,3 метри, що належить ОСОБА_10 , вартістю 800 гривень.

Після чого, ОСОБА_7 спільно з особою, провадження щодо якої зупинено у зв`язку з його розшуком з викраденим майном місце скоєння злочину залишили, та розпорядилися викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 800 гривень (далі - Епізод № 1).

Таким чином, за Епізодом № 1 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше сховище.

Відповідно доУказу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан. Крім цього, відповідно до Указу Президента України №573/2022 від 12.08.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

В період дії воєнного стану, а саме 27 грудня 2022 року, приблизно о 16.50 годин, ОСОБА_7 , знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , поблизу магазину «Бріз», де на землі знайшов гаманець для карток, в якому знаходилась картка банку ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_11 . У цей момент у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з картки НОМЕР_1 , яка відкрита в банку ПАТ КБ «ПриватБанк», та яка належать ОСОБА_11 .

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 , 27 грудня 2022 о 17.00 годині, продовжуючи знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, використовуючи пластикову карту ПАТ КБ «ПриватБанк», та яка належать ОСОБА_11 , як платіжний засіб, розраховувався за придбаний товар у суб`єктів господарської діяльності, а саме: 27 грудня 2022 року о 17 годині 10 хвилин використовуючи пластикову карту РБФ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , яка належать ОСОБА_11 та здійснив покупку товарів в магазині «Пивна Лавка» ФОП Базарний, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , на суму 462 гривень (далі - Епізод № 2).

Таким чином, за Епізодом № 2 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

ОСОБА_7 27 грудня 2022 року о 17.20 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, використовуючи пластикову карту ПАТ КБ «ПриватБанк», та яка належать ОСОБА_11 , як платіжний засіб, розраховувався за придбаний товар у суб`єктів господарської діяльності, а саме: 27 грудня 2022 року о 17 годині 25 хвилин використовуючи пластикову карту ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , яка належать ОСОБА_11 та здійснив покупку товарів в магазині «Акація», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , на суму 400 гривень (далі - Епізод № 3).

Таким чином, за Епізодом № 3 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно.

ОСОБА_7 27 грудня 2022 року о 17.40 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, використовуючи пластикову карту ПАТ КБ «ПриватБанк», та яка належать ОСОБА_11 , як платіжний засіб, розраховувався за придбаний товар у суб`єктів господарської діяльності, а саме: 27 грудня 2022 року о 17 годині 45 хвилин використовуючи пластикову карту РБФ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , яка належать ОСОБА_11 та здійснив покупку товарів в магазині «Акація», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , на суму 342 грн. (далі - Епізод № 4).

Таким чином, за Епізодом № 4 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно.

ОСОБА_7 27 грудня 2022 року о 18.00 годині, знаходячись за адресою: по АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, використовуючи пластикову карту ПАТ КБ «ПриватБанк», та яка належать ОСОБА_11 , як платіжний засіб, розраховувався за придбаний товар у суб`єктів господарської діяльності, а саме: 27 грудня 2022 року о 18 годині 05 хвилин використовуючи пластикову карту РБФ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , яка належать ОСОБА_11 та здійснив покупку товарів в магазині «Продукти», розташованому за адресою: по АДРЕСА_4 , на суму 290 гривень (далі - Епізод № 5).

Таким чином, за Епізодом № 5 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно.

Відповідно доУказу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, дію якого неодноразово продовжено.

В період дії воєнного стану, а саме 21 лютого 2023 року приблизно об 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 знаходився поблизу будинку АДРЕСА_5 . В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на здійснення крадіжки кришки каналізаційного люку з кільцем, розвідної мережі каналізаційного колодязя, що належать КП «Перещепине-вода 365» Перещепинської міської ради, та яка знаходились поблизу домоволодіння будинку АДРЕСА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 приблизно о 15 годині 10 хвилин 21 лютого 2023 року, підійшов до розвідної мережі каналізаційного колодязя, розташованого поблизу будинку, що належить КП «Перещепине-вода 365» Перещепинської міської ради. В подальшому ОСОБА_7 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, здійснив крадіжку каналізаційного люку з кільцем розвідної мережі каналізаційного колодязя, вартістю 2776 гривень 24 копійки, що належить КП «Перещепине-вода 365» Перещепинської міської ради.

Після чого, ОСОБА_7 з викраденим майном місце скоєння злочину залишив, та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши КП «Перещепине-вода 365» Перещепинської міської ради матеріальну шкоду на загальну суму 2.776 гривень 24 копійки (далі - Епізод № 6).

Таким чином, за Епізодом № 6 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно.

В період дії воєнного стану, а саме 04 березня 2023 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 проходив поблизу домоволодіння будинку АДРЕСА_1 , за місцем мешкання раніше знайомого йому ОСОБА_9 , та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на умисне таємне викрадення чужого майна з території вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , 04 березня 2023 року о приблизно о 02 годині 00 хвилин, через незачинену на замок хвіртку, проник на територію домоволодіння будинку АДРЕСА_1 , та, виявивши на одвірку дверей гаража ключ, відчинив двері та проник в середину приміщення гаража. Після чого, перебуваючи у приміщенні вказаного гаража, усвідомлюючи що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку належних ОСОБА_9 чемодану, у якому знаходились грошові кошти в сумі 4350 доларів США, що в еквіваленті на гривні станом на 04 березня 2023 року складає 159073 гривень 41 копійок.

Після чого, ОСОБА_7 , утримуючи зазначене майно, покинув місце скоєння злочину, тим самим таємно викрав вказане майно, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на вищевказану суму (далі - Епізод № 7).

Таким чином, за Епізодом № 7 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно, поєднана з проникнення у інше приміщення, що завдало значної шкоди потерпілому.

У зміненій апеляційній скарзі прокурор просить вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3,4 ст.185 КК України, змінити.

Виключити із мотивувальної частини вироку посилання на скоєння ОСОБА_7 та особою, провадження щодо якої зупинено у зв`язку із розшуком останнього, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України відносно потерпілого ОСОБА_10 по епізодам від 19 березня 2021 року, та вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України за епізодами від 27 грудня 2022 року відносно потерпілого ОСОБА_11 , як таких, що не підлягають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частино КК України.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання на визначення ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі ч.4 ст.70 КК України, як зайве.

Вважати засудженим ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років. На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.78 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2022 року та 16 лютого 2023 року, які скасовані в частині призначення покарання вироками Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року, 27 квітня 2023 року та вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 2 місяців.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, щовартість майна, яке викрав ОСОБА_7 , разом з особою, провадження щодо якої зупинено у зв`язку з його розшуком, а також сума грошових коштів, була меншою за розмір з якого відповідно до Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року, яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП, настає кримінальна відповідальність, а саме сума 2270 грн. та 2481 грн., тому дії ОСОБА_7 не підпадають під кримінально каране діяння, за епізодами від 19 березня 2021 року та 27 грудня 2022 року, а кримінальне провадження в цій частині закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, з підстав втрати чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Під час апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження:

- прокурор підтримала змінену апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 підтримала змінену апеляційну скаргу у повному обсязі викладених доводів;

- обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення змінених апеляційних вимог прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи зміненої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень за обставин, встановлених вироком суду першої інстанції, та правова кваліфікація його дій за ч.3,4 ст.185 КК України, як і відповідність вимогам діючого КПК України проведеного судом спрощеного порядку розгляду матеріалів в зміненій апеляційній скарзі першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 не оспорюються, а тому апеляційним судом не перевіряються.

Перевіряючи доводи зміненої апеляційної скарги першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 щодо до зміни вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, яким ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібної крадіжкою, за яке передбачене адміністративне стягнення, вважається крадіжка, вартість майна якої на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, колегія суддів бере до уваги правові висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що містяться в постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24), згідно яких, Закон №3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи на 01 січня 2021 року становив 2270 гривень, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян складав 1135 гривень на 2021 рік, а два неоподаткованих мінімумів (ч.2 ст. 51 КУпАП) становили 2270 гривень.

Таким чином, з 09 серпня 2024 року кримінальна відповідальність за скоєння крадіжки, яка вчинена у 2021 році, настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, встановлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2270 гривень.

Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи на 01 січня 2022 року становив 2481 гривню, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян складав 1240 гривень 50 копійок на 2022 рік, а два неоподаткованих мінімумів (ч.2 ст. 51 КУпАП) становили 2481 гривню.

Таким чином, з 09 серпня 2024 року кримінальна відповідальність за скоєння крадіжки, яка вчинена у 2022 році, настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, встановлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2481 гривень.

Згідно зі сформульованим обвинуваченням ОСОБА_7 , засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраданні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше сховище; та в таємному викраданні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та встановлених судом 1 інстанції обставин, ОСОБА_7 , спільно з особою, провадження щодо якої зупинено у зв`язку з його розшуком, за епізодом від 19 березня 2021 року, здійснили крадіжку металевої шафи (сейфу), розміром 2х1х0,3 метри, вартість якого складає 800 гривень, що належить ОСОБА_10 , а також ОСОБА_7 за епізодами від 27 грудня 2022 року використовуючи платіжну карту ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , здійснив покупку товарів на загальну суму 1494 гривні, яка належить ОСОБА_11 ,

З урахуванням положень ст. 5 КК України, а також тих обставин, що вартість викраденого ОСОБА_7 майна у 2021 році не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в 2021 році, та викрадених грошових коштів у 2022 році є меншим за розміром, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положення Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, тому його дії на даний час не утворюють кримінально карані діяння, передбачені Особливою частиною КК України.

Положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

У зв`язку з тим, що Законом України № 3886-ІХ збільшилася сума викраденого, з якої настає кримінальна відповідальність за злочини щодо права власності, то вказані обставини у даному випадку є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне, вирок суду першої інстанції змінити та виключити із мотивувальної та резулятивної частини вироку посилання суду як про визнання ОСОБА_7 винним та засудженим за епізодом від 19 березня 2021 року за ч. 3 ст.185 КК України, так і за епізодами від 27 грудня 2022 року за ч.4 ст.185 КК України, та закрити кримінальне провадження у цій частині на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із втратою чинності закону, який встановлював кримінальну караність діяння.

Виключити із резулятивної частини посилання суду щодо призначення ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за епізодами від 21 лютого 2023 року та 04 березня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.78 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2022 року та 16 лютого 2023 року, які скасовані в частині призначення покарання вироками Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року, 27 квітня 2023 року та вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 2 місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Змінену апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити у повному обсязі.

Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2024 року, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 185 КК України змінити.

Виключити із мотивувальної та резулятивної частини вироку посилання суду на визнання вини та засудження ОСОБА_7 за епізодом від 19 березня 2021 року за ч. 3 ст.185 КК України та за епізодами від 27 грудня 2022 року за ч.4 ст.185 КК України та закрити кримінальне провадження у цій частині на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, який встановлював кримінальну караність діяння.

Виключити із резулятивної частини посилання суду щодо призначення ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за епізодами від 21 лютого 2023 року та 04 березня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.78 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2022 року та 16 лютого 2023 року, які скасовані в частині призначення покарання вироками Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року, 27 квітня 2023 року та вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 2 місяців.

У іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а для ОСОБА_7 , який утримується під вартою, у той же строк та спосіб, починаючи з дня вручення йому копії ухвали суду апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4