Постанова
від 13.11.2024 по справі 440/5082/24
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 р.Справа № 440/5082/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представник відповідача Набок В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 15.08.24 по справі № 440/5082/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петролеум Плюс»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Петролеум Плюс», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.05.2024, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.03.2024:

- №00029120701, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 744300,00 грн;

- №00029090701, в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 690681,25 грн, з них 552545 грн за основним платежем, 138136,25 грн за штрафними, фінансовими санкціями;

- №00029070701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 661706,25 грн, з них 532533,00 грн за основним платежем, 129173,53 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №00029100701, в частині застосування штрафу в сумі 48989,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що констатовані відповідачем порушення п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39, п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп.14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п.201.1 ст. 201, п.201.10 ст. 201, п.69.1, 69.11 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ТОВ "Петролеум Плюс" вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та такими, що демонструють вибірковий підхід до застосування та тлумачення норм ПК України, що є неприпустимим.

В якості обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне:

- перевіряючі протиправно вийшли за межі періоду, який підлягав перевірці та констатували порушення неподання звіту у встановлений строк (02.10.2023), однак кінцева дата подання звіту 02.10.2023 не охоплювалася перевіркою; у розрахунку суми штрафу відповідачем вказано, що до накладних, зареєстрованих порушенням встановленого терміну (від 1 до 7 днів протермінування) застосовано суму штрафу у розмірі 10% згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, у той час, коли необхідно було застосувати 2% згідно пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

- ТОВ "Петролеум Плюс" правомірно включено до складу витрат суму 532533 грн, у тому числі за 2021 рік - 15840 грн., 2022 рік - 308253 грн., 9 місяців 2023 року - 208440 грн;

- приписи пп.69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу не встановлюють обов`язку платника податків (покупця товарів / послуг) коригувати податковий кредит у випадку не здійснення платником податків (продавцем / постачальником) реєстрації відповідної податкової накладної / розрахунку коригування, а лише покладає на такого платника (покупця товарів / послуг) обов`язок звірити раніше задекларований податковий кредит на підставі первинних (розрахункових) документів з даними зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

З огляду на викладене, позивач вважав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі акта перевірки від 07.02.2024 №1375/16-31-07-01-02/43907660, підлягають скасуванню в частині, що оскаржується, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Петролеум Плюс» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 01.03.2024 №00029120701; №00029070701; №00029090701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 690681,25 грн, з них 552545,00 грн за основним платежем, 138136,25 грн за штрафними, фінансовими санкціями; №00029100701 в частині застосування штрафу в сумі 48989,37 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Плюс" витрати зі сплати судового збору в сумі 30280,00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ "Петролеум Плюс", оформленою актом перевірки від 07.02.2024 №1375/16-31-07-01-02/43907660, встановлено ряд порушень податкового законодавства.

Так, надані для перевірки бухгалтерські документи, якими оформлені господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності тому, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди.

По взаємовідносинах позивача з ТОВ "Імперія ССК": відсутній ланцюг постачання та походження абсорбенту; господарська операція має разовий характер; свідоцтво платника ПДВ у ТОВ "Імперія ССК" анульовано контролюючим органом 29.09.2023 по причині відсутності поставок та ненадання декларацій; остання звітність ТОВ "Імперія ССК" подана за січень 2023 року; рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.06.2022 ТОВ "Імперія ССК" визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; наявна податкова інформація свідчить про можливе формування податкового кредиту (витрат) підприємствами - покупцями без реального здійснення господарських операцій.

Перевіркою встановлено факт проведення контрольованих операцій з NAFTATRANS (Республіка Молдова) на суму 96132271,54 грн. у 2022 році та неподання звіту про КО за 2022 рік, що свідчить про невиконання платником податків вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України;

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Петролеум Плюс" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, незареєстровані податкові накладні по ТОВ "ТРЕЙДОЙЛ" (податковий номер 43366793) у квітні 2022 року на суму ПДВ 188362,15 грн., ТОВ "СУМСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" (податковий номер 44144426) у лютому 2022 року на суму ПДВ 107109,32 грн., ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ) у вересні 2022 року на суму ПДВ 114,08 грн., ТОВ "ТД КРЕМЕНЧУК" (податковий номер 43772977) у березні 2022 року на суму ПДВ 60020,86 грн. та включено до складу податкового кредиту суми ПДВ від ТОВ "ІМПЕРІЯ ССК" (податковий номер 43279748) по податковими накладними реєстрація яким зупинена на суму ПДВ 72549,77 грн., вересні 2022 року на суму ПДВ 75923,83 грн;

ТОВ "Петролеум Плюс" порушено п.201.10 ст.201 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайно стану" та здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації податкових накладних, розрахунків-коригувань із затримкою до 365 днів на загальну суму ПДВ 496435,7 грн., в т.ч. за червень 2022 на суму ПДВ 201884,26 грн., за серпень 2022 на суму ПДВ 262009,38 грн., за жовтень 2022 на суму ПДВ 26000 грн., за квітень 2023 на суму ПДВ 6542,06 грн.

Враховуючи викладене, апелянт зауважив, що прийняті на підставі висновків акту перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.03.2024 №00029120701, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 744300,00 грн, №00029090701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на додану вартість на суму 785728,75 грн, з них 628583 грн за основним платежем, 157145,75 грн за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами), №00029070701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 661706,25 грн, з них 532533,00 грн за основним платежем, 129173,53 грн за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами), №00029100701, в частині застосування штрафу в сумі 49643,58 грн. є правомірними та не підлягають скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Петролеум Плюс" 12.01.2021 зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 43907660 /том 1 а.с.11/.

Позивач з 01.05.2013 зареєстрований платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ТОВ "Петролеум Плюс" 19.20 - Виробництво продуктів нафтоперероблення. Іншими видами діяльності позивача є: є 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 - Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.12 - Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 - Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 - Роздрібна торгівля пальним; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 - Складське господарство; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 19.20 - Виробництво продуктів нафтоперероблення (основний); 33.12 - Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.19 - Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області на підставі направлень від 15.12.2023 №№5881, 5886, 5889, наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 06.12.2023 №3104-П проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Петролеум Плюс", податковий номер 43907660, за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 07.02.2024 №1375/16-31-07-01-02/43907660 /том 1 а.с. 184-186, 195-216/.

В акті перевірки від 07.02.2024 №1375/16-31-07-01-02/43907660 зафіксовано порушення ТОВ "Петролеум Плюс" вимог:

- п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 5.5. П(С)БО 25, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 за №39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 зі змінами та доповненнями. п.б Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрат.11», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в розмірі 532533 грн, у тому числі за 2021 рік - 15840 грн., 2022 рік - 308253 грн., 9 місяців 2023 року - 208440 грн;

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп.14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п.201.1 ст. 201, п.201.10 ст. 201, п.69.1, 69.1-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших "Законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016№21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 628583 грн, в т.ч. за лютий 2022 в сумі 165083 грн., за березень 2022 - 118351 грн., за квітень 2022 в сумі 109144 грн., за травень 2022 в сумі 85090 грн., за червень 2022 в сумі 55054 грн., за липень 2022 в сумі 19823 грн., за вересень 2022 в сумі 76038 грн;

- п.201.10 ст.201, пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" та здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації податкових накладних із затримкою до 365 днів на загальну суму ПДВ 496435,7 грн., в т.ч. за червень 2022 на суму ПДВ 201884,26 грн., за серпень 2022 на суму ПДВ 262009,38 грн., за жовтень 2022 на суму ПДВ 26000 грн., за квітень 2023 на суму ПДВ 6542,06 грн;

- п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" редакції Закону №609-VІІІ від 15.07.2015 із змінами, внесеними згідно із Законом №1797-VII від 21.12.2016 в редакції Закону №2245-VII від 07.12.2017), а саме не подано звіт про контрольовані операції за 2022 рік.

01.03.2024 ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акту перевірки від 07.02.2024 №1375/16-31-07-01-02/43907660 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00029120701, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 744300,00 грн /том 1 а.с.229/;

- №00029090701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на додану вартість на суму 785728,75 грн, з них 628583 грн за основним платежем, 157145,75 грн за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами) /том 1 а.с.228/;

- №00029070701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 661706,25 грн, з них 532533,00 грн за основним платежем, 129173,53 грн за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами) /том 1 а.с.227/;

- №00029100701, в частині застосування штрафу в сумі 49643,58 грн /том 1 а.с.226/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області від 01.03.2024 №00029120701, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 744300,00 грн; №00029090701, в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 690681,25 грн, з них 552545 грн за основним платежем, 138136,25 грн за штрафними, фінансовими санкціями; №00029070701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 661706,25 грн, з них 532533,00 грн за основним платежем, 129173,53 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №00029100701 в частині застосування штрафу в сумі 48989,37 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 01.03.2024 №00029100701, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 49643,58 грн, судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Так, проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних за перевіряємий період встановлено, що ТОВ "Петролеум Плюс", здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації.

Представник позивача зазначає, що строки реєстрації податкових накладних, які були предметом перевірки, були ним пропущені з поважних причин, оскільки з 24.02.2022 до 27.05.2022 сервер ДПС не приймав податкові накладні та розрахунки коригувань, що гальмувало роботу та створило накопичення протягом 5 місяців багато тисяч незареєстрованих накладних. З 27.05.2022 Законом №2260 було ухвалено рішення, що складені за період з 01.02.2022 до 30.06.2022 ПН/РК, можна зареєструвати в строк до 15.07.2022, тобто накопичені ПН/РК протягом 5 місяців товариство повинно було зареєструвати протягом одного місяця. Затримка у реєстрації податкових накладних сталася через накопичення великої кількості незареєстрованих податкових накладних з ПДВ, технічну та фізичну неможливість здійснити своєчасну реєстрацію з огляду на складнощі, спричинені введенням в Україні воєнного стану. Позивач вважає, що податковим органом при прийнятті оскаржуваного рішення було невірно застосовано податкове законодавство, а саме застосовано норми, що не підлягали застосуванню.

Приписами пп.пп. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пп. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08.02.2023, зокрема підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".

Таким чином, Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.

У розрахунку суми штрафу відповідачем вказано, що до накладних, зареєстрованих порушенням встановленого терміну (від 1 до 7 днів протермінування) застосовано суму штрафу у розмірі 10% згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що до спірних правовідносин необхідно було в силу пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосувати пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1. 1 статті 120-1 Кодексу.

Однак відповідач у цій справі, застосовував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірах, передбачених п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, які застосуванню не підлягали.

В частині застосування штрафу за податковою накладною від 17.04.2023 №576 позивачем податкове повідомлення-рішення не оскаржується.

Таким чином, оскаржуване у цій справі рішення від 01.03.2024 №00029100701 в частині суми штрафу 48989,37 грн прийняте з невірним застосуванням закону і не на підставі чинної й застосовної правової норми, а тому, відповідно - є протиправним та підлягає скасуванню в частині суми штрафу 48989,37 грн.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 01.03.2024 №00029120701, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 744 300,00 грн, колегія суддів зазначає про наступне.

У позовній заяві позивачем не заперечується, що господарські операції, здійснені платником податків з NAFTАTRANS (Республіка Молдова) визнаються контрольованими згідно 3 абз. а) пп.39.2.1.1, пп. 39.2.1.2, пп. 39.2.1.7 п.39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено факт проведення контрольованих операцій з NAFTАTRANS (Республіка Молдова) на суму 96132271,54 грн. у 2022 році та неподання звіту про КО за 2022 рік, що свідчить про невиконання платником податків вимог пп. 39.4.2 п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 39.4.2. пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції. Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

При цьому, пунктом 49.20 статті 49 Податкового кодексу України визначено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи, що у 2023 році останній день строку подання Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній припадає на вихідний день (30.09.2023), із врахуванням вимог п.49.20 статті 49 Податкового кодексу України останнім днем строку вважається - 02.10. 2023.

Таким чином, останній день подання Звіту про контрольовані операції становить 02.10.2023.

При цьому в акті перевірки відповідачем вказано, що в перевіряємому періоді ТОВ "Петролеум Плюс" не подавало звіт про проведення контрольованих операцій.

Водночас, перевірка товариства проводилась за період з 12.01.2021 по 30.09.2023.

Тобто, кінцева дата подання звіту (02.10.2023) не охоплювалася перевіркою, не входила в межі періоду, що підлягав перевірці.

Отже, перевіряючі протиправно вийшли за межі періоду, який підлягав перевірці та констатували порушення неподання звіту у встановлений строк (02.10.2023), однак кінцева дата подання звіту 02.10.2023 не охоплювалася перевіркою.

Суд зазначає, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Водночас, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд зокрема, але не виключно, у постановах від 29.07.2021 у справі №540/1899/19, від 27.05.2021 у справі №320/2460/19, від 20.12.2018 у справі №815/1851/15 звертав увагу на те, що у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З огляду на допущені порушення порядку проведення перевірки, а саме, вихід за межі перевіряємого періоду та встановлення порушення поза межами періоду, що підлягав перевірці (з дати реєстрації товариства 12.01.2021 по 30.09.2023 включно), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняте за наслідками такої перевірки податкове повідомлення-рішення від 01.03.2024 №00029120701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 01.03.2024 №00029070701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 661706,25 грн, з них 532533,00 грн за основним платежем, 129173,53 грн за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами), судова колегія зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України наведено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентами в оспорюваній сумі, які були покладені в основу акта перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон України №996-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (далі Положення № 88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 16.03.2021 року у справі № 580/2490/19.

З урахуванням зазначеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Петролеум Плюс" укладено договір №2/02/23 від 01.01.2023, договір №2/02/22 від 01.01.2022 та договір №2/02 від 01.02.2021 /том 1 а.с.42-47/, згідно яких: ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) з однієї сторони та ТОВ "Петролеум Плюс" (Замовник), уклали даний договір про наступне: Виконавець надає, а Замовник приймає та оплачує послуги з прибирання за адресою Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Залізнична, 31, згідно з додатком №1, який є невід`ємною частиною даного Договору. Виконавець на прохання Замовника може виконувати інші додаткові послуги, не передбачені Додатком №1 до Договору. Вартість послуг по прибиранню об`єктів, зазначених в Додатку №1 визначається Актом виконаних робіт в гривнях без ПДВ. За виконання послуг, зазначених в Договорі, замовник сплачує Виконавцю винагороду в останньому місяці звітного. Всі платежі між Сторонами за даним Договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, який вказаний в договорі. Датою здійснення платежу є дата списання коштів з поточного рахунку Замовника. Факт виконання договірних зобов`язань Виконавця підтверджується Актом виконаних робіт. Даний акт складається і підписується Сторонами договору один раз на рік. Ціна за виконання інших додаткових послуг погоджується Сторонами у відповідному Додатку до Договору і сплачується на підставі виставленого рахунку і відповідного Акту виконаних робіт.

Замовник зобов`язується: Своєчасно здійснювати оплату в строки, зазначені в даному Договорі; Підписувати надані Виконавцем Акти або давати мотивовану відмову від їх підписання протягом трьох робочих днів з моменту їх отримання. Забезпечити доступ до об`єктів прибирання, а саме: в визначені приміщення персоналу Виконавця для проведення прибиральних робіт в присутності представника Замовника; Виконавець зобов`язується: Забезпечити високоякісне та безпечне очищення від забруднень об`єктів Замовника без зупинки діяльності замовника; своєчасно надати Акти виконаних робіт і рахунки, які підлягають оплаті; Забезпечити за свій рахунок і за власні сили організацію безпечного виконання прибиральних робіт виконання персоналом Виконавця всіх норм, правил і вимог по охороні праці, пожежній безпеці і промисловій санітарії; Використовувати технічно справні механічні, електричні та інші засоби та обладнання, які необхідні для відповідного проведення прибиральних робіт; Здійснювати контроль за умовами експлуатації, технічного обслуговування механічних, електричних та інших технічних засобів та обладнання, що необхідні для проведення робіт.

За наслідками господарських операцій з ФОП Головань було складено та підписано акти виконаних робіт /том 1 а.с.48-66/:

- за договором №2/02/23 від 01.01.2023:

№1 від 31.01.2023 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№2 від 28.02.2023 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№3 від 31.03.2023 (найменування миття вікон, миття дверей; миття ємностей) на загальну суму 36 000,00 грн;

№4 від 31.03.2023 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№5 від 30.06.2023 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№6 від 30.06.2023 (найменування миття вікон, миття дверей; миття ємностей) на загальну суму 36 000,00 грн;

№7 від 29.07.2023 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№8 від 30.08.2023 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№9 від 30.09.2023 (найменування миття вікон, миття дверей; миття ємностей) на загальну суму 36 000,00 грн;

№10 від 30.09.2023 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

-за договором №2/02/22 від 01.01.2022:

№1 від 29.07.2022 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття вікон, миття дверей, миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№2 від 30.09.2022 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття вікон, миття дверей,) на загальну суму 108 000,00 грн;

№3 від 30.09.2022 (найменування миття ємності) на загальну суму 60 000,00 грн;

№4 від 31.10.2022 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття вікон, миття дверей, миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№5 від 18.11.2022 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території, миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№6 від 30.12.2022 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території, миття ємностей) на загальну суму 150 000,00 грн;

№7 від 30.12.2022 (найменування миття вікон, миття дверей; миття ємностей) на загальну суму 36 000,00 грн;

№8 від 30.12.2022 (найменування прибирання прибудинкової території; миття ємностей) на загальну суму 100 000,00 грн;

1) за договором №2/02 від 01.02.2021:

№1 від 30.12.2021 (найменування прибирання приміщень, прибирання прибудинкової території; миття вікон, миття дверей); кількість 11 місяців, на загальну суму 88 000,00 грн.

Оплата за надані ФОП ОСОБА_1 послуги підтверджується виписками по рахунку за період з 01.02.2021 по 30.09.2023 /том 1 а.с.70-71/.

В акті перевірки відповідач зазначає, що надані для перевірки акти здачі-прийняття робіт не містять конкретизованого змісту господарської операції та її вимірників у натуральному виразі, внаслідок чого неможливо встановити їх безпосередній зв`язок з, діяльністю підприємства та їх економічною доцільністю.

З цього приводу, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що додаток №1 до договору від 01.02.2021 №2/02 /том 1 а.с.45 зворотній бік/ містить конкретизований зміст господарської операції та її вимірників у натуральному виразі, а саме об`єкт, вид прибирання, періодичність, одиниці виміру, кількість.

Так, у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору, чітко зазначено, що прибиранню 5 разів на тиждень підлягає перший та другий поверхи приміщення, площею 150 м2, вікна кількістю 30 штук підлягають миттю 2 рази на місяць, двері міжкімнатні кількістю 10 штук підлягають миттю 2 рази на місяць; прибирання прибудинкової території 1 раз на тиждень полягає у загальному прибиранню, чищенню від снігу та опалого листя.

В акті перевірки відповідач стверджує, що відсутнє економічне обґрунтування таких послуг на підставі чого оцінка результатів їх впливу (участі) у господарській діяльності ТОВ "Петролеум Плюс" не є можливою.

З цього приводу представник позивача надав пояснення, відповідно до яких: чистота невід`ємна частина офісного іміджу. Чистота приміщення безпосередньо відбивається на працездатності співробітників. Зовнішній вигляд робочого місця, настрій персоналу і навіть запах в офісі надають враження на клієнтів і партнерів на підсвідомому рівні. Пересування по офісу в вуличному взутті створює додаткову бруд і сприяє активному забруднення оббивки м`яких меблів. Водії та працівники виробничих приміщень працюють з паливом, мастилами тощо, відвідуючи по декілька разів на день офісні приміщення, залишають на дверях масні сліди, які необхідно ретельно відмивати. Особливої уваги потребує скло та двері і перегородки. Люди часто мають звичку відчиняти двері не з допомогою дверної ручки, а штовхаючи двері пальцями. І вже в кінці робочого дня на дверях майоріють десятки масних слідів.

Також, позивач, як користувач земельної ділянки, на якій розміщені офісні та виробничі приміщення, зобов`язаний забезпечити охайний стан земельної ділянки та прилеглої території.

Щодо миття ємностей, представник зазначає, що основним видом діяльності ТОВ "Петролеум Плюс" є 19.20 - Виробництво продуктів нафтоперероблення. Позивач має дозвіл на зберігання пального, має ємності під паливо об`ємом 24, 26 та 50 кубів, які використовує для акцизного складу під різні види пального. Після зміни виду палива у ємностях, останні необхідно ретельно відмити для можливості налити інший вид палива. Зазначене вище зумовило у позивача необхідність залучення контрагентів для виконання робіт з прибирання та миття.

З метою пошуку виконавця робіт по прибиранню та миттю позивач звертався до суб`єктів господарювання, які надають подібні послуги, однак зупинив свій вибір саме на ФОП ОСОБА_1 , оскільки вартість наданих нею послуг була найнижча із запропонованих іншими підприємцями. На підтвердження чого позивач надав до суду копію комерційної пропозиції ФОП ОСОБА_3 /том 1 а.с.67/.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Імперія ССК" (податковий номер 43279748) відбувались на підставі договору поставки №15/02-22 від 15.02.2022 /том 1 а.с.72-74/ згідно якого ТОВ "Імперія ССК" (далі - Продавець) з одного боку та ТОВ "Петролеум плюс" (далі - Покупець) з другого боку, укладено цей Договір про наступне: Продавець зобов`язується передати в погоджені строки нафтопродукти згідно рахунка, іменовані далі за текстом - Товар, який є власністю Продавця, у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість відповідно до умов Договору. Найменування Товару, його кількість, ціна встановлюються Сторонами та визначається в рахунках на оплату за спільною згодою на основі заявки Покупця. Ціна товару не є сталою і може змінюватися в залежності від густини на момент відвантаження. Остаточна ціна та вартість Товару вказується у видатковій накладній по факту відвантаження. Одиниця виміру: тони (згідно заявки Покупця на постачання Товару). Якість Товару, який поставляється, повинна відвідати діючим ДСТУ або ТУ у випадках, передбачених діючим законодавством, супроводжуватися паспортами якості та/або сертифікатами відповідності заводу виробника. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із умов цього Договору. Місцем виконання Договору є технологічна установка за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастело, 210. Товар поставляється, у відповідності з заявками Покупця на купівлю партії Товару. Заявка Покупця повинна містити наступну інформацію: найменування Товару, кількість Товару, дата подачі транспорту, дані по транспортному засобу (марка та державний реєстраційний номер транспортного засобу, а також причепу окремо), прізвище, ім`я, по-батькові водія транспортного засобу (представника) Покупця уповноваженого на отримання Товару, пункт розвантаження. Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою). Постачання Товару, ціна, кількість підтверджується накладними документами на Товар (видатковими накладними та ТТН), які підписані представниками обох Сторін. Покупець зобов`язується оплатити вартість Товару у відповідності до умов Договору. Найменування, остаточна кількість, ціна та вартість Товару, вказується у видатковій накладній по факту відвантаження. Підставою для оплати є даний Договір, рахунок-фактура, а також видаткова накладна по факту відвантаження. Передоплата в розмірі 100% проводиться протягом одного банківського дня з дати виставлення рахунку Продавцем. В разі проведення поставки Товару без попередньої оплати Покупець зобов`язаний провести розрахунок протягом 2-х банківських днів з дати відвантаження товару на підставі видаткової накладної.

За наслідками здійснення господарських операцій позивачу виписано:

видаткові накладні: від 16.02.2022 №21 (товар абсорбент газоконденсатний марки «С») 22,119 т на загальну суму 747018,08 грн, у тому числі ПДВ 124503,01 грн; від 04.05.2022 №41 (товар дизельне паливо євро 3) 28,754 т, на загальну суму 1108970,01 грн, у тому числі ПДВ 72549,44 грн; від 18.05.2022 №70 (товар сировина вуглеводнева) 18,725 т, на загальну суму 1160549,98, у тому числі ПДВ 75923,83 грн /том 1 а.с.76, 78, 78/;

Транспортування придбаного товару здійснювалося позивачем на підставі товарно-транспортних накладних: від 16.02.2022 №16/02/22, замовник ТОВ "Петролеум Плюс", автопідприємство ТОВ "Петролеум Плюс", вантажоодержувач ТОВ "Петролеум Плюс", найменування, вид, марка нафтопродукту абсорбент газоконденсатний марки «С»; від 04.05.2022 №04/05/22, замовник ТОВ "Петролеум Плюс2, автопідприємство ТОВ "Петролеум Плюс", вантажоодержувач ТОВ 2Петролеум Плюс", найменування, вид, марка нафтопродукту дизельне паливо; від 18.05.2022 №18/05/22, замовник ТОВ "Петролеум Плюс", автопідприємство ТОВ "Петролеум Плюс", вантажоодержувач ТОВ "Петролеум Плюс", найменування, вид, марка нафтопродукту сировина вуглеводнева /том 1 а.с.77, 79, 82/.

Якість придбаного у ТОВ "Імперія ССК" товару підтверджується наданими паспортами від 15.02.2022 на абсорбент газоконденсатний марки «С» та від 06.05.2022 на паливо дизельне Євро 3 /том 1 а.с.83/.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Імперія ССК" на адресу ТОВ "Петролеум Плюс" виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 3016538,07 грн, в т.ч. ПДВ 272976,29 грн.

Отже, на підставі договору поставки №15/02-22 від 15.02.2022 позивач придбав абсорбент газоконденсатний на загальну суму 747018,08 грн, що підтверджується видатковою накладною №21 від 16.02.2022, ТТН №16/02/1 від 16.02.2022 /том 1 а.с.81, 82/. Оплата за товар була здійснена шляхом перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Отриманий товар обліковується на 28 рахунку, в подальшому був реалізований. Податковий кредит отриманий за даною поставкою було включено до декларації з податку на додану вартість в лютому 2022 року.

04.05.2022 було придбано Дизельне паливо в кількості 28,754 т на загальну суму 1108970,01 грн, що підтверджується видатковою накладною №41 від 04.05.2022 та ТТН №04/05/22 від 04.05.2022 /том 1 а.с.78,79/. Оплата за товар була здійснена шляхом перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Отриманий товар обліковується на 28 рахунку, не був реалізований і зберігається на складі. Податковий кредит отриманий за даною поставкою було включено до декларації з податку на додану вартість у травні 2022 року.

18.05.2022 позивачем було придбано сировину вуглеводневу в кількості 18,725 т. на загальну суму 1160549,98 грн, що підтверджується видатковою накладною №70 від 18.05.2022 та ТТН №918/05/22 від 18.05.2022 /том 1 а.с.76-77/. Товар не був реалізований. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24.05.2022 було накладено арешт на майно (сировину вуглеводневу), яка визнана речовим доказом в кримінальній справі №12020200000000305 від 28.10.2020. Податковий кредит отриманий за даною поставкою було включено до декларації з податку на додану вартість у вересні 2022 року.

В акті перевірки контролюючий орган, щодо взаємовідносин з вказаними контрагентами, посилається на наступні обставини: відсутній ланцюг постачання та походження абсорбенту; господарська операція має разовий характер; свідоцтво платника ПДВ у ТОВ "Імперія ССК" анульовано контролюючим органом 29.09.2023 по причині відсутності поставок та ненадання декларацій; остання звітність ТОВ "Імперія ССК" подана за січень 2023 року; рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.06.2022 ТОВ "Імперія ССК" визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; наявна податкова інформація свідчить про можливе формування податкового кредиту (витрат) підприємствами - покупцями без реального здійснення господарських операцій.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Імперія ССК" не звітує до контролюючого органу з січня 2023 року, у той час як господарські відносини з ТОВ "Петролеум Плюс" щодо придбання палива відбувались травні 2022 року, тобто, коли ТОВ "Імперія ССК" подавалася звітність до податкового органу.

Варто зазначити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо наявності податкової інформації, яка свідчить про можливе формування податкового кредиту (витрат) підприємствами - покупцями без реального здійснення господарських операцій, суд зазначає, що податкова інформація, не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків. Така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Судження контролюючого органу про нікчемність угод є висновком тільки контролюючого органу.

Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 08.08.2018 у справі №820/4428/17 (адміністративне провадження №К/9901/51373/18), від 06.11.2018 у справі №822/551/18 (адміністративне провадження №К/9901/61751/18).

Також, відповідно до постанови Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №640/10616/19 будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Щодо відповідності ТОВ "Імперія ССК" пункту 8 Критеріїв ризиковості суд наголошує, що віднесення ТОВ "Імперія ССК" до критеріїв ризиковості відбулося 07.06.2022 (про що вказано у Акті перевірки), у той час як ТОВ "Петролеум Плюс" придбавав паливо у ТОВ "Імперія ССК" в травні 2022 року.

Щодо аргументу відповідача про те, що ТОВ "Імперія ССК" є учасником кримінального провадження суд зазначає, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Докази наявності вироків, що набрали законної сили стосовно посадових осіб контрагентів, а також де б досліджувались господарські операції між позивачем та контрагентами в рамках кримінального провадження у відповідача відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №822/551/18, Великою Палатою Верховного Суду 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19.

Щодо аргументу відповідача про те, що відсутній ланцюг постачання та походження абсорбенту, суд зазначає таке.

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата підтвердила, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 808/3686/16.

Щодо твердження про анулювання свідоцтва платника ПДВ у ТОВ "Імперія ССК", суд звертає увагу, що свідоцтво анульовано контролюючим органом 29.09.2023, у той час як господарські відносини між ТОВ Петролеум Плюс" та ТОВ "Імперія СКК" відбувались у травні 2022 року.

Таким чином, суд погоджується з позицією ТОВ "Петролеум Плюс" щодо правомірності включено до складу витрат суму 532533,00 грн, у тому числі за 2021 рік - 15840 грн., 2022 рік - 308253 грн., 9 місяців 2023 року - 208440 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 01.03.2024 №00029070701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 661706,25 грн, з них 532533,00 грн за основним платежем, 129173,53 грн за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами) є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 01.03.2024 №00029090701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на додану вартість на суму 785728,75 грн, з них 628583 грн за основним платежем, 157145,75 грн за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами), судова колегія виходить з наступного.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Петролеум Плюс" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, незареєстровані податкові накладні по ТОВ "ТРЕЙДОЙЛ" (податковий номер 43366793) у квітні 2022 року на суму ПДВ 188362,15 грн., ТОВ "СУМСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" (податковий номер 44144426) у лютому 2022 року на суму ПДВ 107109,32 грн., ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ) у вересні 2022 року на суму ПДВ 114,08 грн., ТОВ "ТД КРЕМЕНЧУК" (податковий номер 43772977) у березні 2022 року на суму ПДВ 60020,86 грн. та включено до складу податкового кредиту суми ПДВ від ТОВ "ІМПЕРІЯ ССК" (податковий номер 43279748) по податковими накладними реєстрація яким зупинена на суму ПДВ 72549,77 грн., вересні 2022 року на суму ПДВ 75923,83 грн.

У своєму позові та в судовому засіданні представник ТОВ "Петролеум Плюс" посилається на пункт 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (у редакції Закону України від 15.03.2022 №2120-ІХ), як на підставу для обґрунтування своїх вимог та зазначає, що податковий кредит сформований ТОВ "Петролеум Плюс" на підставі наявних первинних (розрахункових документів) документів, відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням особливостей, які встановлені на період дії режиму воєнного стану в Україні.

З 27.05.2022 вступив в дію Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX (далі також Закон №2260-IX), яким внесено зміни до підпункту 69.1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПКУ.

Згідно пункту 69.1 підрозділу 10. Інші перехідні положення розділу XX "Перехідні положення" ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що платники податків які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, у т.ч. звітності передбаченої пунктом 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до набрання чинності Закону України № №2260-IX від 12.05.2022 за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 р., подання податкової звітності до 20 липня 2022 р. та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 р.

Згідно пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що платники ПДВ зобов`язані забезпечити у строки, встановлені п. 69.1 цього пункту, реєстрацію ПН та РК в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у п.п.69.1 п.69 та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних документів, з урахуванням даних ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.

Згідно пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок. Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Також з 27.05.2022 року була відновлена робота ЄРПН, Електронного кабінету платника та інших електронних сервісів ДПС України.

Отже з цього моменту, з 27.05.2022 року шляхом прийняття викладених норм держава фактично визнала, що електронні сервіси ДПС працювали неналежно, внаслідок цього платники були поставлені в умови правової невизначеності; і надала нормативно визначений спосіб дій задля усунення можливих порушень, допущених платниками не з їх вини; встановила строк для такого усунення, визначила умови звільнення від відповідальності за допущені платниками не з їх вини можливі порушення.

При цьому, суд звертає увагу, що низкою законів були внесені зміни до ПК України -Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ зокрема пункт 322 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України викладено у такій редакції: "Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, право включення до складу податкового кредиту незареєстрованих податкових накладних за умови наявних первинних (розрахункових) документів надавалось платнику податку лише за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року.

Таким чином позивач має право на формування податкового кредиту за звітний періоди з лютого по травень 2022 року до закінчення дії воєнного стану на підставі первинних документів, отриманих від особи, у якої відсутня можливість виконувати податкові зобов`язання.

В частині включення до складу податкового кредиту по декларації за вересень 2022 року сум ПДВ по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Імперія ССК" та застосування фінансових санкцій за цей період на загальну суму 95047,50 грн позивач податкове повідомлення-рішення не оскаржує.

Оцінка господарським операціям між позивачем та ТОВ "Імперія ССК" надані судом вище.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 01.03.2024 №00029090701, в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 690681,25 грн, з них 552545 грн за основним платежем, 138136,25 грн за штрафними, фінансовими санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення позову.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року по справі № 440/5082/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі № 440/5082/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 20.11.2024 року

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.11.2024
Оприлюднено22.11.2024
Номер документу123177913
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —440/5082/24

Ухвала від 27.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 13.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Постанова від 13.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 18.09.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Рішення від 08.08.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Г.В. Костенко

Рішення від 08.08.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Г.В. Костенко

Ухвала від 09.07.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Г.В. Костенко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні