Постанова

від 19.11.2024 по справі 520/2405/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 р. Справа № 520/2405/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 (суддя: Панов М.М., м. Харків) по справі № 520/2405/24

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі по тексту позивач, КП "Харківводоканал") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07.11.2023 № 4735000404 про застосування штрафних санкцій у розмірі 68038,84 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є таким, що порушує права платника податків, є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 520/2405/24 у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Конторська, буд. 90, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 03361715) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61052, ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 520/2405/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги КП Харківводоканал задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення. Зокрема, зазначив, що відповідачем необґрунтовано застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на те, що підприємство, в силу спеціальної направленості його господарської діяльності, позбавлено можливості витрачання коштів за напрямками, які не входять до складу тарифу, що обумовлює відсутність поповнення ним електронного рахунку СЕА з ПДВ.

Зазначив, що оскільки позивач надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам та здійснює контроль за роботою водопровідних та каналізаційних мереж та споруд, незалежно від відомчої належності, його господарська діяльність підлягає врегулюванню приписами Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення". Вказує, що тарифи, на підставі яких позивачем надаються послуги, підприємством самостійно не регулюються і є збитковими.

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Комунального підприємства «Харківводоканал» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків корегування до таких накладних з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за травень 2023 року - серпень 2023 року, за результатами якої складений акт камеральної перевірки від 03.10.2023 № 541/35-00-04-04-15/03361715.

На підставі акту камеральної перевірки від 03.10.2023 № 541/35-00-04-04-15/03361715 та відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2023 №47535000404, яким до КП «Харківводоканал» застосовано штраф у розмірі 68038,84 грн..

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було застосовано процедуру адміністративного оскарження, втім рішенням від 18.01.2024 № 1459/6/99-00-06-03-01-06 Державною податковою службою України відмовлено у задоволенні скарги КП «Харківводоканал», оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №47535000404 від 07.11.2023 про застосування до КП «Харківводоканал» штрафних санкцій на суму 68 038,84 грн..

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За визначенням підпункту 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як передбачено п.п. 13-15 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

8 лютого 2023 року набрав чинності Закон № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН у ЄРПН, встановлені п. 201.10 ПК України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено п. 120-1.1 ПК України.

Так, відповідно до п. 89 та п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів";

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.07.2019 у справі № 826/10414/16 за аналогічних спірних правовідносин, наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені судами, з урахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати, передбачений Податковим кодексом України обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем розрахунку коригування до податкової накладної відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 09.10.2018 у справі № 818/1073/17 та від 20.03.2018 у справі № 819/777/17.

З матеріалів справи встановлено, що за травень серпень 2023 року Комунальне підприємство "Харківводоканал" виписало податкові накладні на суму податкових зобов`язань 20411652,00 грн., в т.ч. ПДВ 3401942,00 грн., та зареєструвало їх з порушенням строку граничної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких наведено в додатку до податкового повідомлення-рішення.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються. Фактичні дані щодо реквізитів, дати реєстрації та суми реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, які були предметом перевірки платника податків та наведені в акті від 03.10.2023 № 541/35-00-04-04-15/03361715 визнаються сторонами, спір щодо цих обставин між сторонами відсутній, у зв`язку з чим окремо не досліджуються.

Спір полягає у тому, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" наполягає на особливостях правового регулювання своєї господарської діяльності з боку держави, чим пояснює несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування у травні серпні 2023 року

Комунальне підприємство "Харківводоканал" зазначає, що законодавство у сфері регулювання житлового-комунальних послуг, зокрема, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" та Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", визначають особливий порядок регулювання господарської діяльності позивача з боку Держави шляхом встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Позивач вважає, що оскільки тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не забезпечує належну компенсацію економічно обґрунтованих витрат, то такі обставини вимушують позивача розподіляти наявні обігові кошти з метою забезпечення своєї статутної діяльності.

Позивач звертає увагу, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування відбулася не з вини підприємства, а внаслідок протиправної бездіяльності органів державної влади, зокрема, Державної податкової служби та Міністерства фінансів України. У цьому зв`язку позивач вказує, що реєстраційний ліміт Комунального підприємства "Харківводоканал" функціонував протягом трьох років без урахування понад 382 млн. грн. субвенції на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виділялася у 2015, 2017, 2021 роках. Також позивач наголошує на відсутності перерахування субвенції у 2017 році, яка виділялася для погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, однак через протиправну бездіяльність Міністерства фінансів України Комунальне підприємство "Харківводоканал" було позбавлене можливості вчасно поповнити реєстраційний ліміт на загальну суму 7 476 244,37 грн, оскільки зазначені кошти надійшли на рахунок підприємства лише в грудні 2020 року - травні 2021 року.

З огляду на зазначене, відсутність фінансування стала підставою для подальшого збільшення від`ємного значення електронного рахунку позивача в СЕА з ПДВ не з вини останнього та призвела до того, що від`ємний наростаючий підсумок 2017 року переходив до показників 2018-2023 років та негативно випливав на можливість своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

На підтвердження зазначених доводів позивач посилається на постанову Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 820/1410/18 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 922/1465/19 про відшкодування шкоди у розмірі 74768244,37 грн. внаслідок протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність у даному випадку вини підприємства, яка є визначальною складовою поняття податкового правопорушення, за вчинення якого контролюючим органом і було притягнуто позивача до відповідальності у виді штрафу.

Щодо субвенції, виділеної КП "Харківвводоканал" у 2021 році у розмірі 382214407,53 грн., судом установлено, що спочатку її цільовим призначенням було погашення податкового боргу з ПДВ. Так, позивачем підготовлено всі необхідні для її отримання документи, а саме: укладено договір від 21.12.2021 №1/14-С про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ від 15 грудня 2021 №1340, отримано довідку Північного МУ ДПС ВПП від 21.12.2021 за №4428/6/35-00-13-27 про розмір податкового боргу КП «Харківводоканал», Харківською обласною адміністрацією на адресу Міністерства розвитку громад та територій листом від 23.12.2021 за №01-47/9864 направлені відповідні документи (копії додані до матеріалів справи), втім виділена державою сума з цільовим призначенням на погашення податку на додану вартість на адресу позивача не надійшла. Її цільове призначення було змінено, вказана сума спрямована на погашення заборгованості з електричної енергії і замість збільшення показників електронного рахунку підприємства в СЕА з ПДВ на 382214407,53 грн. в ній відбулося відображення лише 20 % у вигляді податкового кредиту від виділеної суми.

Заборгованість Держави перед КП "Харківводоканал" на теперішній час продовжує існувати, що підтверджується протоколом засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Харківської обласної військової адміністрації від 04.11.2022 №1, відповідно до якого борг Держави перед позивачем лише за рік (01.06.2021 - 30.06.2022) зафіксований на рівні 91 937 700 грн..

Крім того, п.26 ст.14 Закону України від 02.12.2021 за №1928 "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено виділення КП "Харківводоканал" субвенції у розмірі 66180803,94 грн., втім вказані кошти на рахунок підприємства не надійшли.

Відповідачем не надано заперечень стосовно того, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" мало право на отримання субвенцій з державного бюджету як у 2015, 2017, так і у 2021, 2022 роках, однак зазначено, що субвенційні перерахування, які виділялися позивачу у вказаний період, враховані в реєстраційному ліміті позивача зі значним запізненням, за 2021 та 2022 рік - не надійшли, а норми Податкового кодексу України не звільняють позивача від відповідальності за пропущення граничного строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Контролюючий орган зазначив, що у межах камеральної перевірки не передбачено обов`язок перевірки причин несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України не визначає інших умов притягнення до відповідальності, окрім як наявності факту порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Судом встановлено, що фактично у періоді, який перевірявся, Комунальне підприємство "Харківводоканал" забезпечувало централізоване водовідведення та водопостачання м.Харкова та населених пунктів Харківської області, а саме: здійснювало прийом, відведення, перекачку та повну біологічну очистку стічної рідини, яка надходить від населення, комунально-побутових та промислових підприємств м.Харкова; експлуатацію магістральних колекторів ливневої мережі та об`єктів водозниження м.Харкова, видобуток, виробництво, обробку питної води, подачі, транспортування, розподіл і реалізацію, експлуатацію, планово-попереджувальні, капітальні та поточні ремонти систем водопостачання.

Колегія суддів зазначає, що, відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується, зокрема, на таких принципах: регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

З метою забезпечення доступності мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, установлюються тарифи на деякі види житлово-комунальних послуг, зокрема, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Разом з тим, встановлені тарифи, як правило, не покривають фактичних витрат надавачів житлово-комунальних послуг.

У зв`язку з цим та з метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетом з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №820/1410/18.

Приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = sНаклОтр + sМитн + sПопРах + sОвердрафт - sНаклВид - sВідшкод - sПеревищ., де: sНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; sМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; sПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника sПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Положення п.200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України визначають перелік допустимих джерел поповнення реєстраційного ліміту у межах системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, якими, окрім іншого є, власні кошти платника податку, які він перераховує на рахунок у межах системи електронного адміністрування для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Тобто, однією із складових формули є показник суми sПопРах, який враховує суму коштів субвенції з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення як джерело поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до Державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. Водночас, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами (дана норма кореспондується з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 за № 569).

Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 за № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 за № 967 внесено зміни до Порядку № 569 в частині збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником у рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах. Так, п. 9 Порядку № 569 було доповнено абзацом наступного змісту: "У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами".

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 за № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Аналогічні за змістом положення містяться і у затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 Порядку та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

На виконання викладених порядків про надання субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015, 2017, 2021, 2022 роках Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено Договори про організацію взаєморозрахунків з державним бюджетом, за якими у 2015 році позивач повинен був отримати 66592159,48 грн., в 2017 році - 123015395,73 грн., в 2021 році - 382214407,53 грн., а в 2022 році - 66180803,94 грн..

Зі змісту судових рішень у справах №820/1237/16, №820/2392/17, №820/531/18, №820/4746/18, №820/1410/18 вбачається, що субвенція на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 році у розмірі 66592159,38 грн. не була врахована у сумі реєстраційного ліміту позивача у строки та у порядку, визначені п. 9 Постанови №569, а лише 04.11.2016 зарахована до рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал". Тобто, реєстраційний ліміт позивача в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість протягом одного року та чотирьох місяців функціонував без урахування джерела поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість у розмірі 66592159,38 грн..

Відповідно до обставин, встановлених постановою Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №820/1410/18, бездіяльність Міністерства фінансів України у формі неприйняття рішення про перерахування сум субвенцій у розмірі 74768244,37 грн. позбавила позивача можливості розрахуватись перед державним бюджетом з податку на додану вартість.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що протиправна бездіяльність Міністерства фінансів України обумовила відсутність на рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 74768244,37 грн..

Тобто формула, яка функціонує у порядку п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку № 569, розраховується без урахування 7468244,37 грн., що формує значний розрахунковий недолік на рахунку позивача через протиправні дії органу державної влади.

З липня 2017 року по серпень 2023 року реєстраційний ліміт Комунального підприємства "Харківводоканал" не набував позитивного значення, що підтверджується інформаційною довідкою позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №569, показники системи електронного адміністрування з податку додану вартість обліковуються у розрізі платників податку наростаючим підсумком. Тобто, показники системи електронного адміністрування розраховуються у порядку п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку №569 й функціонують на засадах нерозривності показників формули під час розрахунку реєстраційного ліміту платника податку. З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що від`ємні показники реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість впливають та, у випадку переважання від`ємних показників, які сформувались у попередньому часовому проміжку, формують від`ємний показник формули при новому розрахунку.

Отже, формування від`ємного значення рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал" в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість обумовлене відсутністю, в тому числі, джерела поповнення такого рахунку субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення через протиправну бездіяльність Міністерства фінансів України.

Від`ємні показники реєстраційного ліміту Комунального підприємства "Харківводоканал" у 2022 році сформовані у порядку пункту 11 Постанови №569 накопичувальним принципом шляхом врахування від`ємних показників рахунку позивача у системи електронного адміністрування з податку на додану вартість за попередні роки.

Водночас, в ході судового розгляду встановлено, що позивач певний проміжок часу має від`ємний результат господарської діяльності. Так, збитки КП "Харківводоканал" станом на 31.12.2019 склали 296327 тис. грн., станом на 31.12.2020 - 264021 тис. грн., станом на 31.12.2021 - 273255 тис. грн., а станом на 31.12.2022 - 683732 тис. грн., що, в свою чергу, унеможливлювало будь-яку фактичну чи юридичну можливість поповнення його електронного рахунку в СЕА з ПДВ.

В той же час, попередні тарифи також носили збитковий характер. Вказану характеристику надано Висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 26.03.2020 №20512/23823-23824 та Висновком експерта від 10.11.2021 №19306, в якому зазначено, що господарська діяльність КП "Харківводоканал" за період 2016-2018 року, та І квартал 2019 року внаслідок реалізації послуг з водопостачання та водовідведення за регульованими на державному рівні тарифами була збитковою.

Звітами про фінансові результати (Звітами про сукупний дохід) за 2019, 2020, 2021, 2022 роки зафіксовані збитки КП "Харківводоканал" станом на 31.12.2019 у сумі 296 327 тис. грн., станом на 31.12.2020 - 264 021 тис. грн., станом на 31.12.2021 - 273 255 тис. грн., а станом на 31.12.2022 - 683732 тис. грн.. В подальшому збитки КП "Харківводоканал" продовжували мати місце.

Звіти про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) за І кв. 2023 року, І півріччя 2023 року, свідчать про те, що збитки за 1 квартал 2023 року становили 105 186 тис. грн., а за 1 півріччя 2023 року - 150 685 тис. грн., що обґрунтовано доводить відсутність у підприємства вільних обігових коштів.

Також, одним з факторів, що обумовлюють збиткову діяльність позивача та неможливість поповнення СЕА з ПДВ грошовими коштами, є факт введення в Україні воєнного стану, пов`язаного зі збройною агресією Російської Федерації. Платоспроможність контрагентів, з якими КП "Харківводоканал" перебуває у договірних відносинах, стала вкрай низька. Рішеннями Виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 за №163, від 09.08.2022 за №219 та від 11.08.2022 за №237 харків`ян було звільнено від обов`язку сплачувати за комунальні послуги в період з 24.02.2022 по 31.05.2022, у зв`язку з чим підприємство понесло фактичні витрати на виробництво послуг та утримання у належному стані мереж водопостачання та водовідведення, а кошти на рахунки підприємства за вже надані послуги не надійшли та не будуть надходити.

Структурою діючих тарифів передбачено отримання доходів за період березень-грудень 2022 року у сумі 1 268 681,0 тис. грн., але, з 24 лютого 2022 року включно, згідно з Рішенням Харківської міської ради від 08.06.2022 №163, з метою створення додаткових соціальних гарантій для населення міста, комунальні підприємства здійснили заходи щодо припинення стягнення плати за надані послуги фізичним особам, внаслідок чого збитки позивача склали 307 420,4 тис. грн., а фактична оплата послуг за період березень-грудень 2022 року склала 566 916,1 тис. грн., тобто 44,6%, відповідно дефіцит склав 701 764,9 тис. грн..

Структурою діючих тарифів, затверджених постановою НКРЕКП від 22.12.2021, було передбачено отримання доходів за період січень-серпень 2023 року у сумі 1 860 146, 612 тис. грн. (з урахуванням ПДВ), фактична оплата послуг яких за період січень - серпень 2023 року склала 740 459, 975 тис. грн., відповідно дефіцит склав 1 119 686,637 тис. грн. (39,8%).

Відсутність компенсації навіть господарських затрат КП "Харківводоканал" в попередніх роках призвела до сталого браку коштів і, як наслідок, до неможливості поповнення електронного рахунку в СЕА з ПДВ КП "Харківводоканал".

Однак, при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення наведені обставини залишилися поза межами уваги контролюючого органу.

Щодо необхідної ознаки податкової відповідальності як наявність вини в податковій поведінці платника податків, колегія суддів бере до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду у справі № 520/11571/19 за позовом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення податкового боргу з КП "Харківводоканал" з податку на додану вартість: "По суті податковий борг з податку на додану вартість виник у КП "Харківводоканал" у силу того, що тариф, який визначається державним Регулятором, не може забезпечити самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг, які надаються КП "Харківводоканал".

Отже, колегія суддів зазначає, що дії фіскального органу з примусового стягнення грошових коштів з рахунків підприємства у рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 180968296,75 грн. не можуть вважатись обґрунтованими, в умовах, коли така заборгованість виникла в результаті державного регулювання господарської діяльності підприємства, за результатами якого сама Держава має заборгованість перед підприємством."

Аналізуючи викладені Верховним Судом висновки, слід зазначити, що дефект державного регулювання унеможливлює навіть стягнення податкового боргу, не кажучи вже про нарахування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, яке відбулося завдяки недотриманню органами державної влади своїх повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосовуючи до КП "Харківводоканал" штрафні санкції за п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідач не врахував того факту, що податкове законодавство не вичерпується однією нормою, а діє у всій його сукупності, а тому надання пріоритету одній нормі з ігноруванням вимог інших є незаконним та протиправним.

Оскільки структура тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення не передбачає таких витрат як поповнення електронного рахунку в СЕА з ПДВ, притягнення позивача до відповідальності за недотримання виконавської дисципліни, без призначених на такі цілі джерел, є незаконним та некоректним, оскільки примусове вивільнення коштів з подальшим спрямуванням їх на електронний рахунок КП "Харківводоканал", призведе до зупинення виробничого циклу, та як наслідок до екологічної катастрофи.

Вказані обставини дискредитують гарантії Держави щодо захисту прав споживачів, визначені в ст.7 Закону "Про питну воду" щодо державної підтримки, регулювання та нагляду у сфері питного водопостачання і водовідведення та вказує на хибність спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про те, що у зв`язку з відсутністю перерахування на рахунки Комунального підприємства "Харківводоканал" субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка є джерелом поповнення рахунку системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, позивач фактично був позбавлений права на реєстрацію податкових накладних у визначеній сумі.

Факт відсутності у позивача можливості реєстрації податкових накладних підтверджується витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, наявними в матеріалах справи.

Протиправна бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування Комунальному підприємству "Харківводоканал" субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМ України від 18.05.2017 за № 332, від 27.06.2017 за № 3-21/з, від 13.11.2017 за № 36-21/з, від 13.11.2017 за № 39-21/з, від 13.11.2017 за № 41-21/з, від 17.11.2017 за № 38-21/з, від 19.12.2017 за № 51-21/з та недоведення цього рішення до відома Казначейства, а також протиправна бездіяльність Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України щодо незарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції спричинили негативні наслідки для позивача, які, зокрема, призвели до виникнення перешкод у реєстрації позивачем податкових накладних в межах граничних термінів.

Зазначена позиція суду також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.03.2018 у справі № 819/777/17.

Разом з цим, посилання контролюючого органу на судову практику Верховного Суду не приймаються до уваги, так як врегульовує інші правовідносини, ніж ті, що розглядаються у цій справі.

Оскільки обов`язковою умовою до застосування штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування суми ПДВ на підставі підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України є наявність вини платника щодо умисного нездійснення реєстрації ПН та РК в ЄРПН, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для застосування до КП "Харківводоканал" штрафу у розмірі 2% від суми податку на додану вартість у незареєстрованих податкових накладних.

Таким чином, вина платника у порушенні строку реєстрації податкових накладних, як обов`язкова умова притягнення такого платника до відповідальності станом на час виникнення спірного податкового повідомлення-рішення, не підтверджена в ході судового розгляду та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 07.11.2023 № 4735000404 про накладення на КП "Харківводоканал" штрафних санкцій, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а адміністративний позов КП "Харківводоканал" - задоволенню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами до п. 1, п. 4 ч.1ст.317 КАС України, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 520/2405/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07.11.2023 № 4735000404 про застосування штрафних санкцій у розмірі 68038,84 грн...

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова