Ухвала

від 19.11.2024 по справі 520/12627/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 листопада 2024 р. Справа № 520/12627/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року по справі № 520/12627/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДСЕРВІС ХАРКІВ»

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДСЕРВІС ХАРКІВ» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі № 520/12627/24 залишено без руху, встановлено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснено Головному управлінню ДПС у Харківській області, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн. та вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

01.11.2024 від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 в задоволенні клопотання Головне управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі № 520/12627/24 відмовлено та продовжено строку апелянту на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

14.11.2024 від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги. В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначає, що первинно апеляційну скаргу було подано в строки, визначені ст. 295 КАС України, на рахунках ГУ ДПС у Харківській області були відсутні кошти для оплати судового збору через обмеженість фінансування, однак повторно апеляційну скаргу було подано в розумні терміни. Скаржник також посилається на введення воєнного стану на території України.

Щодо клопотання про поновлення строку.

Суд, перевіривши доводи заявника, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 04.07.2024, апеляційна скарга подана вперше 02.08.2024, тобто з дотриманням ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору.

15.10.2024 ГУ ДПС у Харківській області повторно подало апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В якості підстав поважності пропуску строку, апелянт посилається на вчасну первинну подачу апеляційної скарги та дію в країні воєнного стану.

Дійсно, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Натомість, апелянт не зазначає та не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Суд враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Суд погоджується з доводами апелянта, що робота відповідача значно ускладнена, в зв`язку з введенням воєнного стану на території країни та знаходженням Харківської міської територіальної громади в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вперше апелянтом своєчасно подано апеляційну скаргу, під час дії воєнного стану.

Доказів на підтвердження великої навантаженості на юридичний відділ та обмеженої кількості працівників апелянтом до суду не надано, як і не надано доказів пошкодження майна, наявність проблем з Інтернет зв`язком тощо.

Таким чином, суд зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Суд зазначає, що апелянтом не надано доказів , які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини в період дії правового режиму воєнного стану, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, унеможливили подання апеляційної скарги після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги у найкоротший строк.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 12.08.2024 про необхідність усунути недоліки апеляційної скарги та привести її у відповідність до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме сплатити судовий збір скаржником виконані не були, що слугувало підставою для її повернення. Ці ж недоліки не усунуті апелянтом і при повторному зверненні з апеляційною скаргою 15.10.2024.

Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, передбачених ст. 296 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовим рішенням, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зважаючи на недостатність фінансування органів податкової служби для сплати судового збору.

Разом з тим, умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Колегія суддів враховує, що з моменту прийняття рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору.

При цьому, судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом постановлення ухвал про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Також суд враховує, що клопотання про продовження строку не містить зазначення точного або орієнтовного часу необхідного заявнику для сплати судового збору, як і доказів, які б достовірно і беззаперечно свідчили про наявність такої можливості у разі продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення апелянтом послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування, враховуючи, що з часу прийняття оскаржуваного судового рішення 04.07.2024 до подачі апеляційної скарги більше трьох місяців та судом надавався час для усунення недоліків апеляційної скарги, отже апелянт мав достатньо часу для сплати судового збору, клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

На момент постановлення ухвали, скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги.

Однак, у цій справі з моменту прийняття рішення суду першої інстанції до моменту повторного звернення минуло більше трьох місяців, однак, подана повторно апеляційна скарга також не відповідає вимогам КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі № 520/12627/24, продовження строку на усунення недоліків - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року у справі № 520/12627/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДСЕРВІС ХАРКІВ» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді Т.С. Перцова В.Б. Русанова