Постанова

від 13.11.2024 по справі 440/3890/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 р.Справа № 440/3890/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/3890/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техінпром"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Техінпром" (далі - ТОВ фірма "Техінпром", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі- відповідач), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024 №00033470702 про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість загалом у розмірі 1645380,00 грн (з них: основний платіж - 1316304,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 329076,00 грн).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року по справі №440/3890/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Техінпром" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.03.2024 №00033470702.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Техінпром" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24680,70 грн (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень сімдесят копійок) та 14840,00 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року по справі №440/3890/24 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ фірма "Техінпром", ідентифікаційний код 30485824, зареєстроване як юридична особа та взяте на облік в органах державної податкової служби як платник податків /т. 2, а.с. 55-64/.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області у період з 24.01.2024 по 01.02.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма "Техінпром", результати якої оформлені актом від 08.02.2024 №1449/16-31-07-02-01/30485824 /т. 1, а.с. 48-255/.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивач не оспорює.

За висновками акта перевірки відповідач встановив порушення ТОВ фірма "Техінпром" вимог пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, статті 46, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, наслідком чого визначено заниження ПДВ загалом у розмірі 1316304,00 грн, у т.ч.: за жовтень 2018 року - 131248,00 грн, листопад 2018 року - 212486,00 грн, січень 2019 року - 151033,00 грн, травень 2019 року - 136234,00 грн, липень 2019 року - 183078,00 грн, березень 2020 року - 124584,00 грн, квітень 2020 року - 117030,00 грн, червень 2021 року - 116979,00 грн, вересень 2021 року - 143632,00 грн.

Такий висновок податковий орган мотивував твердженням про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого у ціні товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "ЛНК-18" (код ЄДРПОУ 42089573) у жовтні 2018 року на суму ПДВ 131248,00 грн, ТОВ "Скрол Буд" (код ЄДРПОУ 42175803) у листопаді 2018 року на суму ПДВ 212486,00 грн, ТОВ "Кельвіон Трейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 41897787) у січні 2019 року на суму ПДВ 151033,00 грн, ТОВ "Лео Енерго" (код ЄДРПОУ 42498648) у травні 2019 року на суму ПДВ 136234,00 грн, ТОВ "Будівельник Про" (код ЄДРПОУ 42981214) у липні 2019 року на суму ПДВ 183078,00 грн, ПП "Промбуд" (код ЄДРПОУ 25586975) у березні 2020 року на суму ПДВ 124584,00 грн, ТОВ Промислово-виробнича фірма "Агроінтер" (код ЄДРПОУ 20010845) у квітні 2020 року на суму ПДВ 117030,00 грн, ТОВ "Ізі Центр" (код ЄДРПОУ 44088875) у червні 2021 року на суму ПДВ 116979,00 грн, ТОВ "Нью Елів" (код ЄДРПОУ 44365921) у вересні 2021 року на суму ПДВ 143632,00 грн.

Заперечення ТОВ фірми "Техінпром" до акта перевірки (від 21.01.2024 №10788/6/16-31) відхилені листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.03.2024 /т. 8, а.с. 54-58, 59-63/.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області 12.03.2024 сформовано податкове повідомлення рішення про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1645380,00 грн (з них: основний платіж - 1316304,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 329076,00 грн) /т. 8, а.с. 72/.

Не погодившись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є податкове повідомлення рішення від 12.03.2024 №00033470702 про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість загалом у розмірі 1645380,00 грн (з них: основний платіж - 1316304,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 329076,00 грн).

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024 №00033470702 на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Згідно пп. 4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпунктів 14.1.36, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо наявності матеріальних та трудових ресурсів для проведення відповідного виду діяльності, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 липня 2024 року у справі №160/6079/20, від 08 серпня 2024 року у справі № 808/2302/15, від 13 березня 2024 року у справі №640/1249/21.

З матеріалів справи встановлено, що між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та TOB «ЛНК-18» (постачальник) укладено договір поставки №17-18 від 24.09.2018 року.

Пунктом 1.1 Договору поставки №17-18 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №17-18 поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №17-18 встановлено, що доставка Товару виконується Покупцем за власний рахунок чи через сервісну компанію експрес-доставки документів, вантажів і посилок «Нова пошта» за рахунок Постачальника.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №17-18 міститься в додаткових угодах до нього №1 від 02.10.2018, №2 від 02.10.2018, №3 від 03.10.2018, №4 від 03.10.2018, №5 від 04.10.2018, №6 від 05.10.2018, №7 від 05.10.2018, №8 від 05.10.2018, №9 від 09.10.2018.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 26 за жовтень 2018, по рахунку 901 за жовтень 2018 року, по рахунку 103 за жовтень 2018 року, по рахунку 104 за жовтень 2018 року, по рахунку 631 за жовтень 2018- липень 2019 року, по рахунку 201 за жовтень 2018 року, по рахунку 201 за 03.10.2018-31.10.2018, по рахунку 201 за жовтень 2018 року, по рахунку 231 за жовтень 2018 року.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок за 08.11.2018-09.11.2018, за 14.11.2018-15.11.2018, за 05.12.2018-06.12.2018, за 17.01.2019-18.01.2019, за 22.01.2019-23.01.2019, за 25.01.2019-28.01.2019, за 30.01.2019-31.01.2019.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» № 00000000693 від 31.10.2018, № 00000000692 від 31.10.2018, №00000000696 від 31.10.2018, №00000000735 від 31.10.2018 та копії видаткових накладних від 08.10.2018 №105, від 11.10.2018 №108.

Між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та ТОВ "Скрол Буд" (постачальник) укладено договір поставки №19-18 від 31.10.2018 року.

Пунктом 1.1 Договору поставки №19-18 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №19-18 поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №19-18 встановлено, що доставка Товару виконується Покупцем за власний рахунок чи через сервісну компанію експрес-доставки документів, вантажів і посилок «Нова пошта» за рахунок Постачальника.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №19-18 міститься в додаткових угодах до нього №1 від 02.11.2018, №2 від 05.11.2018, №3від 06.11.2018, №4 від 07.11.2018, №5 від 08.11.2018, №6 від 13.11.2018, №7 від 14.11.2018, №8 від 26.11.2018, №9 від 26.11.2018, №10 від 27.11.2018, №11 від 27.11.2018, №12 від 28.11.2018, №13 від 29.11.2018, №14 від 30.11.2018.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 201 за 02.11.2018-31.01.2019, по рахунку 201 за 07.11.2018-30.04.2019, по рахунку 201 за 07.11,2018-30.11,2018, по рахунку 201 за листопад 2018- грудень 2018 року, по рахунку 201 за 07.11.2018- 30.04.2019, по рахунку 201 за 07.11.2018-30.11.2018, по рахунку 201 за 02.11.2018-31.01.2019,по рахунку 201 за 02.11.2018-31.01.219, по рахунку 201 за листопад 2018-грудень 2018, по рахунку 201 за 26.11.2018-30.11.2018, по рахунку 231 за листопад 2018 року, по рахунку 631 за листопад 2018 року, по рахунку 901 за листопад 2018 року.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок за 25.01.2019-28.01.2019, за 18.01.2019-21.01.2019, за 30.01.2019-31.01.2019, за 01.02.2019-04.02.2019.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» №00000000050 від 31.01.2019, №00000000049 від 31.01.2019, №00000000022 від 31.01.2019, №00000000023 від 31.01.2019, № 00000000052 від 31.01.2019, №00000000099 від 28.02.2019, №00000000789 від 30.11.2018, №00000000791 від 30.11.2018, №00000000832 від 29.12.2018, 00000000788 від 30.11.2018, №00000000790 від 30.11.2018, № 00000000792 від 30.11.2018, №00000000793 від 30.11.2018, №00000000794 від 30.11.2018, № 00000000741 від 30.11.2018, №00000000742 від 30.11,2018, № 00000000743 від 30.11.2018, копії видаткових накладних від 19.11.2018 №120, від 03.12.2018 №130, від 16.01.2019 №4, від 23.01.2019 №9, від13.02.2019 №14, від 09.11.2018 №117, від 29.11.2018 №127.

та копії актів приймання-передачі від 28.11.2018 №1, від 19.12.2018 №3, від 19.12.2018 №4, від 29.11.2018 №б/н, від 29.11.2018 №б/н.

З матеріалів справи встановлено, що між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та ТОВ «КЕЛЬВІОН ТРЕЙД ЛТД» (постачальник) укладено договір поставки №24-18 від 26.12.2018 року.

Пунктом 1.1 Договору поставки №24-18 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №24-18 поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №24-18 встановлено, що доставка Товару виконується Покупцем за власний рахунок чи через сервісну компанію експрес-доставки документів, вантажів і посилок «Нова пошта» за рахунок Постачальника.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №24-18 міститься в додаткових угодах до нього №l від 03.01.2019, №2 від 04.01.2019, №3 від 04.01.2019, №4 від 07.01.2019, №5 від 08.01.2019, №6 від 08.01.2019, №7 від 10.01.2019, №8 від 11.01.2019, №9 від 14.01.2019, №10 від 15.01.2019.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 231 за січень 2019 року, по рахунку 26 за січень 2019 року, по рахунку 901 за січень 2019 року, по рахунку 631 за січень - квітень 2019 року, картка рахунку 201 за 03.01.2019-31.01.2019, картка рахунку 201 за 03.01.2019-31.01.2019, картка рахунку 201 за 03.01.2019-31,01.2019, картка рахунку 201 за 03.01.2019-31.01.2019, картка рахунку 201 за 07.11.2018-30.04.2019, картка рахунку 201 за 02.11.2018-31.01,2019, картка рахунку 201 за НОМЕР_1 , картка рахунку 201 за НОМЕР_2 , картка рахунку 201 за НОМЕР_1 , картка рахунку 201 за НОМЕР_3 , картка рахунку 201 за НОМЕР_3 , картка рахунку 201 за НОМЕР_3 , картка рахунку 201 за НОМЕР_3 , картка рахунку 201 за 02.11.2018- 31.01.2019,картка рахунку 201 за 02.11.2018-31.01.2019.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок за 25.02.2019-26.02.2019, за 19.02.2019-20.02.2019.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» №00000000194 від 30.04.2019, №00000000122 від 31.03.2019, №00000000093 від 28.02.2019, №00000000091 від 28.02.2019, №00000000089 від 28.0.2019, №00000000088 від 28.02.2019, №00000000073 від 28.02.2019, №00000000072 від 28.02.2019, №00000000071 від 28.02.2019, №00000000070 від 28.02.2019, №00000000069 від 28.02.2019, №00000000051 від 31.01.2019, №00000000031 від 31.01.2019, №00000000030 від 31.01.2019, №00000000029 від 31.01.2019, №00000000028 від 31.01.2019, №00000000027 від 31.01.2019, №00000000026 від 31.01.2019, №00000000012 від 31.01.2019, №00000000009 від 31.01.2019, №00000000008 від 31.01.2019, копії видаткової накладної від 09.01.2019 №3 та копії актів приймання-передачі від 08.04.2019 № б/н, від 14.03.2019 №15, від 14.03.2019 №17, від 28.02.2019 № б/н, від 05.04.2018 №б/н, від 05.02.2019 №б/н, від 26.02.2019 №б/н, від 26.02.2019 №13, від 10.01.2019 №7, від 10.01.2019 № 6, від 29.01.2019 №9, від 29.01.2019 №8, від 18.01.2019 №б/н.

З матеріалів справи встановлено, що між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та ТОВ «ЛЕО ЕНЕРГО» (постачальник) укладено договір поставки №03-19 від 16.01.2019 року.

Пунктом 1.1 Договору поставки №03-19 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №03-19 поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №03-19 встановлено, що доставка товару Покупцю виконується Постачальником за власний рахунок.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №03-19 міститься в додаткових угодах до нього №l від 22.01.2019, №2 від 25.01.2019, №3 від 18.03.2019, №4 від 18.03.2019, №5 від 18.03.2019, №6 від 19.03.2019, №7 від 25.03.2019, №8 від 02.04.2019, №9 від 03.04.2019, №10 від 05.04.2019, №11 від 08.04.2019, №12 від 10.04.019, №13 від 12.04.2019, №14 від 20.05.2019, №15 від21.05.2019, №16 від 22.05.2019, №17 від 23.05.2019, №18 від 27.05.2019, №19 від 28.05.2019, №20 від 29.05.2019, №21 від 30.05.2019.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по 901 за травень 2019 року, по рахунку 231 за травень 2019 року, по рахунку 901 за травень 2019 року, по рахунку 231 за травень 2019 року, по рахунку 631 за травень 2019 року, по рахунку 26 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019-червень 2019, картка рахунку 201 за травень 2019-червень 2019, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за травень 2019 року, картка рахунку 201 за 22.05.2019-30.06.2019, картка рахунку 201 за 22.05.2019-30.06.2019, картка рахунку 201 за 22.05.2019-30.06.2019, картка рахунку 201 за 22.05.2019-30.06.2019, картка рахунку 201 за травень 2019-червень 2019, картка рахунку 201 за травень 2019-липень 2019, картка рахунку 201 за 08.05.2019-30.06.2019, картка рахунку 201 за травень 2019-червень 2019, картка рахунку 201 за травень 2019-червень 2019.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок за 02.08.2019-05.08.2019, за 01.07.2019-02.07.2019, за 21.06.2019-24.06.2019.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» №00000000236 від 31.05.2019, № 00000000242 від 31.05.2019, № 00000000279 від 31.05.2019, № 00000000276 від 31.05.2019, № 00000000240 від 31.05.2019, № 00000000277 від 31.05.2019, № 00000000278 від 31.05.2019, № 00000000275 від 31.05.2019, № 00000000238 від 31.05.2019, № 00000000273 від 31.05.2019, № 00000000274 від 31.05.2019, № 00000000261 від 31.05.2019, № 00000000263 від 31.05.2019, № 00000000266 від 31.05.2019, № 00000000267 від 31.05.2019, № 00000000268 від 31.05.2019, № 00000000270 від 31.05.2019, № 00000000271 від 31.05.2019, № 00000000264 від 31.05.2019, № 00000000265 від 31.05.2019, № 00000000269 від 31.05.2019, № 00000000259 від 31.05.2019, № 00000000262 від 31.05.2019, № 00000000243 від 31.05.2019, № 00000000260 від 31.05.2019, № 00000000311 від 30.06.2019, № 00000000321 від 30.06.2019, № 00000000322 від 30.06.2019, № 00000000323 від 30.06.2019, № 00000000360 від 30.06.2019, копії видаткової накладної від 13.06.2019 №37 та копії актів приймання-передачі від 14.05.2019 № б/н, від 10.05.2019 № 27, від 29.05.2019 № 30, від 23.05.2019 № б/н, від 23.05.2019 № б/н, від 29.05.2019 № 29, від 28.05.2019 № б/н, від 12.06.2019 № б/н, від 21.06.2019 № б/н.

З матеріалів справи встановлено, що між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та ТОВ ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК ПРО» (постачальник) укладено договір поставки №11/1-19 від 28.05.2019 року.

Пунктом 1.1 Договору поставки №11/1-19 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №11/1-19 поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №11/1-19 встановлено, що доставка товару Покупцю виконується Постачальником за власний рахунок.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №11/1-19 міститься в додаткових угодах до нього №l від 03.06.2019, №2 від 04.06.2019, №3 від 05.06.2019, №4 від 05.06.2019, №5 від 10.06.2019, №6 від 11.06.2019, №7 від 18.07.2019, №8 від 22.07.2019, №9 від 23.07.2019, №10 від 24.07.2019, №11 від 22.07.2019, №12 від 29.07.2019.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 за липень 2019-грудень 2019, по рахунку 231 за липень 2019 року, по рахунку 26 за липень 2019 року, по рахунку 901 за липень 2019 року, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019, картка рахунку 201 за липень 2019-грудень 2019.

Так з матеріалів справи встановлено, що 04.10.2019 між ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК ПРО» (первісний кредитор) та ТОВ «УНІК-ТРЕЙДІНГ» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №17-19 згідно якого новий кредитор стає кредитором боржника за Договором поставки №11/1-19 від 28 травня 2019 р. між ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК ПРО» та ТОВ фірмою «Техінпром» на суму 521 400,00 грн.

Відповідно до п.2 Договору №11/1-19 до нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від боржника належного виконання зобов?язань боржника. викладених в Угоді, а Боржник зобов?язується перед новим кредитором належно виконати зобов?язання боржника, що викладені в угоді.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок на рахунок ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК ПРО» та ТОВ «УНІК-ТРЕЙДІНГ» за 29.08.2019-30.08.2019, за 02.08.2019-05.08.2019, за 05.09.2019-06.09.2019, за 20.09.2019-23.09.2019, за 08.10.2019-09.10.2019.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» № 00000000433 від 31.07.2019, № 00000000462 від 31.07.2019, № 00000000449 від 31.07.2019, № 00000000465 від 31.07.2019, № 00000000446 від 31.07.2019, № 00000000447 від 31.07.2019, № 00000000450 від 31.07.2019, № 00000000407 від 31.07.2019, № 00000000410 від 31.07.2019, № 00000000418 від 31.07.2019, № 00000000419 від 31.07.2019, № 00000000420 від 31.07.2019, № 00000000421 від 31.07.2019, № 00000000422 від 31.07.2019, № 00000000423 від 31.07.2019, № 00000000424 від 31.07.2019, № 00000000408 від 31.07.2019, № 00000000409 від 31.07.2019, № 00000000412 від 31.07.2019, № 00000000413 від 31.07.2019, № 00000000406 від 31.07.2019, № 00000000405 від 31.07.2019, № 00000000404 від 31.07.2019, № 00000000432 від 31.07.2019, № 00000000431 від 31.07.2019, № 00000000464 від 30.07.2019, № 00000000428 від 31.07.2019, № 00000000429 від 31.07.2019, № 00000000427 від 31.07.2019, № 00000000426 від 31.07.2019, № 00000000425 від 31.07.2019, № 00000000417 від 31.07.2019, № 00000000416 від 31.07.2019, № 00000000415 від 31.07.2019, № 00000000414 від 31.07.2019 та копії актів приймання-передачі від 23.07.2019, від 31.07.2019, від 24.07.2019.

З матеріалів справи встановлено, що між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та ПП «ПРОМБУД» (постачальник) укладено договір поставки №04-20 від 05.03.2020 року.

Пунктом 1.1 Договору поставки №04-20 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №04-20поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №04-20 встановлено, що доставка товару Покупцю виконується Постачальником за власний рахунок.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №04-20 міститься в додаткових угодах до нього №1 від 09.03.2020, №2 від 10.03.2020, №3 від 11.03.2020, №4 від 11.03.2020, №5 від 12.03.2020, №6 від 13.03.2020.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 901 за березень 2020 року, по рахунку 231 за березень 2020 року, по рахунку 26 за березень 2020 року, по рахунку 631 за березень 2020 року, картка рахунку 201 за березень 2020-грудень 2020 року.

Так з матеріалів справи встановлено, що 23.06.2020 між ПП «ПРОМБУД» (первісний кредитор) та ТОВ «РЕЛІКТ-КТМ» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №10/1-20 згідно якого новий кредитор стає кредитором боржника за Договором поставки №04-20 від 05.03.2020 року між ПП «ПРОМБУД» та ТОВ фірмою «Техінпром» на суму 128131,20 грн.

Відповідно до п.2 Договору №10/1-20 до нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від боржника належного виконання зобов?язань боржника. викладених в Угоді, а Боржник зобов?язується перед новим кредитором належно виконати зобов?язання боржника, що викладені в угоді.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок на рахунок ПП «ПРОМБУД» та ТОВ «РЕЛІКТ-КТМ» за 14.04.2020-15.04.2020, за 15.04.2020-16.04.2020, за 15.05.2020-18.05.2020, за 31.08.2020-01.09.2020, за 23.09.2020-24.09.2020.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» від 30.04.2020 № 00000000180, № 00000000203 від 30.04.2020, копії видаткової накладної №28 від 14.04.2020 та товарно-транспортної накладної №336.

З матеріалів справи встановлено, що між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та ТОВ ПВФ «АГРОНТЕР» (постачальник) укладено договір поставки №05-20 від 03.04.2020 року.

Пунктом 1.1 Договору поставки №05-20 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №05-20 поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №05-20 встановлено, що доставка товару Покупцю виконується Постачальником за власний рахунок.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №05-20 міститься в додаткових угодах до нього №1 від 08.04.2020, №2 від 09.04.2020, №3 від 09.04.2020, №4 від 10.04.2020, №5 від 13.04.2020, №6 від 13.04.2020.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 231 за квітень 2020, по рахунку 26 за квітень 2020, по рахунку 901 за квітень 2020, по рахунку 631 за квітень 2020-липень 2020 року, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020, картка рахунку 201 за квітень 2020.

Так з матеріалів справи встановлено, що 22.06.2020 між ТОВ ПВФ «АГРОНТЕР» (первісний кредитор) та ТОВ «АСТРО-РЕАЛ» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №10-20 згідно якого новий кредитор стає кредитором боржника за Договором поставки №05-20 від 03.04.2020 року між ТОВ ПВФ «АГРОНТЕР» та ТОВ фірмою «Техінпром» на суму 616740,00 грн.

Відповідно до п.2 Договору №10-20до нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від боржника належного виконання зобов?язань боржника. викладених в Угоді, а Боржник зобов?язується перед новим кредитором належно виконати зобов?язання боржника, що викладені в угоді.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок на рахунок ТОВ ПВФ «АГРОНТЕР» та ТОВ «АСТРО-РЕАЛ» за10.07.2020-13.07.2020, за 22.06.2020-23.06.2020.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» від 30.04.2020 № 00000000181, № 00000000183 від 30.04.2020, № 00000000184 від 30.04.2020, № 00000000187 від 30.04.2020, № 00000000188 від 30.04.2020, № 00000000201 від 30.04.2020, № 00000000198 від 30.04.2020, № 00000000176 від 30.04.2020, № 00000000177 від 30.04.2020, № 00000000178 від 30.04.2020, № 00000000198 від 30.04.2020, № 00000000175 від 30.04.2020, № 000000000199 від 30.04.2020, копії видаткової накладної від 14.04.2020 № 28 та актів приймання передачі від 14.04.2020 № 8, від 14.04.2020 № 7, від 13.04.2020.

З матеріалів справи встановлено, що між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та ТОВ «ІЗІ ЦЕНТР» (постачальник) укладено договір поставки №04/1-21 від 10.06.2021 року.

Пунктом 1.1 Договору поставки №04/1-21 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №04/1-21 поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №04/1-21 встановлено, що доставка товару Покупцю виконується Постачальником за власний рахунок.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №04/1-21 міститься в додаткових угодах до нього №1 від 16.06.2021, №2 від 18.06.2021, №3 від 21.06.2021, №4 від 23.06.2021, №5 від 24.06.2021, №6 від 25.06.2021, №7 від 29.06.2021.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 231 за червень 2021 року, по рахунку 901 за червень 2021, по рахунку 631 за червень 2021 року, по рахунку 26 за червень 2021 року, 22 картка рахунку 201 за червень 2021 року, картка рахунку 201 за 01.06.2021-01.09.2021.

Так з матеріалів справи встановлено, що 14.09.2021 між ТОВ «ІЗІ ЦЕНТР» (первісний кредитор) та ТОВ «ЗЕЛ-КОМ» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №08-21 згідно якого новий кредитор стає кредитором боржника за Договором поставки №04/1-21 від 10.06.2021 року між ТОВ «ІЗІ ЦЕНТР» та ТОВ фірмою «Техінпром» на суму 584334,36 грн.

Відповідно до п.2 Договору №08-21 до нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від боржника належного виконання зобов?язань боржника. викладених в Угоді, а Боржник зобов?язується перед новим кредитором належно виконати зобов?язання боржника, що викладені в угоді.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок на рахунок ТОВ «ІЗІ ЦЕНТР» та ТОВ «ЗЕЛ-КОМ» за 20.08.2021-25.08.2021, за 16.09.2021-20.09.2021, за 24.09.2021-27.09.2021, за 19.10.2021-20.10.2021, за 04.11.2021-08.11.2021, за 01.11.2021-02.11.2021.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» від 30.06.2021 № 00000000404, № 00000000403 від 30.06.2021, № 00000000402 від 30.06.2021, № 00000000401 від 30.06.2021, № 00000000308 від 30.06.2021, № 00000000307 від 30.06.2021, № 00000000410 від 30.06.2021, № 00000000344 від 30.06.2021, № 00000000343 від 30.06.2021, № 00000000342 від 30.06.2021, № 00000000371 від 30.06.2021, № 00000000387 від 30.06.2021, № 000000000388 від 30.06.2021, № 000000000340 від 30.06.2021, № 000000000318 від 30.06.2021, № 000000000319 від 30.06.2021, № 000000000313 від 30.06.2021, № 000000000340 від 30.06.2021, № 000000000338 від 30.06.2021, № 000000000334 від 30.06.2021, № 000000000398 від 30.06.2021, № 000000000434 від 30.07.2021, № 000000000471 від 30.07.2021, № 000000000319 від 30.06.2021, № 000000000479 від 31.08.2021, № 000000000334 від 30.06.2021, № 000000000314 від 30.06.2021, № 000000000335 від 30.06.2021, № 000000000336 від 30.06.2021, № 000000000318 від 30.06.2021, № 000000000398 від 30.06.2021, копії актів приймання передачі від 25.06.2021, від 25.06.2021, від 07.06.2021, від 30.07.2021, від 09.07.2021, від 06.08.2021, від 02.06.2021 та копії видаткових накладних від 04.06.2020 №42, від 30.06.2021 №46, від 30.06.2021 №45, від 30.06.2021 №47.

З матеріалів справи встановлено, що між TOB фірма «Техінпром» (покупець) та ТОВ «НЬЮ ЕЛІВ» (постачальник) укладено договір поставки №06/1-21 від 27.07.2021.

Пунктом 1.1 Договору поставки №06/1-21 визначено, що Постачальник зобов?язується у порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець - приймати і оплачувати його.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки №06/1-21 поставка Товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в Додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 5.3 Договору поставки №06/1-21 встановлено, що доставка товару Покупцю виконується Постачальником за власний рахунок.

Аналогічна вимога яка визначена п. 5.3 Договору поставки №06/1-21 міститься в додаткових угодах до нього №1 від 02.08.2021, №2 від 03.08.2021, №3 від 06.08.2021, №4 від 09.09.2021, №5 від 10.09.2021, №6 від 16.09.2021, №7 від 17.09.2021, №8 від 21.09.2021, №9 від 22.09.2021, №10 від 23.09.2021, №11 від 24.09.2021, №12 від 27.09.2021.

На виконання вказаного договору оформлено рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Також позивачем надані копії оборотно-сальдових відомостей по 26 за вересень 2021 - листопад 2021 року, по рахунку 231 за вересень 2021 - листопад 2021, по рахунку 901 за вересень 2021 - листопад 2021, по рахунку 631 за вересень 2021 року, по рахунку 531 за вересень 2021 - січень 2022 року, картка рахунку 201 за 24.09.2021-30.11.2021, картка рахунку 201 за 24.09.2021-30.11.2021, картка рахунку 201 за 24.09.2021-29.10.2021, картка рахунку 201 за 23.09.2021-29.10.2021, картка рахунку 201 за 22.09.2021-30.11.2021, картка рахунку 201 за 22.09.2021-30.11.2021, 13 карток рахунку 201 за вересень 2021.

На підтвердження оплати вартості отриманого за вищевказаним договором товару позивачем надано копії банківських виписок за 25.10.2021-26.10.2021, за 15.12.2021-16.12.2021, за 30.11.2021-01.12.2021.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару позивачем надано: копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ТОВ фірма «Техінпром» 30.09.2021 № 00000000634, № 00000000633 від 30.09.2021, № 00000000580 від 30.09.2021, № 00000000585 від 30.09.2021, № 00000000581 від 30.09.2021, № 00000000582 від 30.09.2021, № 00000000583 від 30.09.2021, № 00000000578 від 30.09.2021, № 00000000613 від 30.09.2021, № 00000000591 від 30.09.2021, № 00000000609 від 30.09.2021, № 00000000603 від 30.09.2021, № 000000000579 від 30.09.2021, № 000000000561 від 30.09.2021, № 000000000629 від 30.09.2021, № 000000000614 від 30.09.2021, № 000000000636 від 29.10.2021, № 000000000646 від 29.10.2021, № 000000000647 від 29.10.2021, № 000000000648 від 29.10.2021, № 000000000655 від 29.10.2021, № 000000000783 від 30.11.2021, № 000000000782 від 30.11.2021, № 000000000752 від 30.11.2021, копії актів приймання-передачі від 21.09.2021, від 21.09.2021, від 21.09.2021 № 6, від 22.09.2021 № 7, від 29.09.2021, від 15.11.2021, від 15.11.2021, від 02.11.2021, від 22.10.2021, від 21.10.2021, від 13.10.2021, від 05.10.2021 та копії видаткових накладних від 29.09.2021 № 71, від 14.09.2021 № 68.

На підтвердження подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей за вищезазначеним договорами позивачем надані наступні договори:

- з ТОВ "Компанія "Актив Альянс" договір виконання робіт від 29.09.2021 № 29/09/21 з додатковою угодою від 29.09.2021 року № 1;

- з ТОВ «Виробниче об`єднання «Енергомашкомплект»» договір поставки від 30.01.2020 року № 02-20 з додатковою угодою від 30.01.2020 № 1;

- з Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" договір на проведення ремонтних робіт нафтогазового обладнання від 02.01.2020 року 02.01.2020 № 01-20 з з додатковою угодою №1 від 29.04.2020 та договір на виготовлення нафтогазового обладнання і запасних частин до нього від 04.01.2012 № 01-12

- з Акціонерним товариством "Укргазвидобування" договір про надання послуг від 13.11.2019 № УГВС 499/15-19 разом з додатками та договір про надання послуг з ремонту засувок та дроселів противикидного обладнання від 31.10.2018 № 772/010-18 з додатками;

- з Приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" договір поставки від 15.01.2016 № 1306-НГД, договір поставки від 26.02.2021 № 5570-НГД та договір про технічне обслуговування, ревізію, опресування та (або) ремонт нафтогазового та бурового обладнання від 02.04.2014 № 01/02/14/28;

- з Приватним акціонерним товариством "Газенергокомплект" договір поставки від 12.06.2018 № 09-18;

- з ВАТ "Укргазвидобування" договір на проведення ремонтних робіт нафтогазопромислового обладнання і виготовлення запасних частин до нього від 10.03.2011 №07-11;

- з Закритим акціонерним товариством "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" договір на проведення ремонтних робіт нафтогазопромислового обладнання і виготовлення запасних частин до нього від 03.04.2015 № 04-15;

- з Приватним акціонерним товариством "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" договір на проведення ремонтних робіт нафтогазопромислового обладнання і виготовлення запасних частин до нього від 18.02.2020 № НП/20-5;

- з ТОВ "Стратум Україна" договір виконання робіт від 08.06.2021 № 04-21

- з ТОВ "Техінпром плюс" договір поставки від 31.10.2018 № 17/1-18 разом з додатками;

- з Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" договір купівлі-продажу від 06.06.2018 № 77-МТР з додатками;

- з ТОВ "Пром-енергопродукт" договір на проведення ремонтних робіт нафтогазопромислового обладнання і виготовлення запасних частин до нього від 16.01.2013 № 04-13.

Відповідно до матеріалів справи згідно до вказаних договорів та документів позивачем було надані послуги з виконання ремонтних робіт та технічного обслуговування нафтогазового обладнання, послуги поставки товарно-матеріальних цінностей.

Згідно до матеріалів справи основним видом діяльності позивача є виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва (28.92), оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва (46.63), ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (33.12), установлення та монтаж машин і устатковання (33.20).

Податковий орган не заперечує факт оприбуткування та використання товарів у господарській діяльності позивачем.

Враховуючи вищезазначене, позивачем підтверджено первинними документами фактичне надходження товару в розпорядження позивача та подальший рух товарів, робіт/послуг отриманих від вищевказаних контрагентів у власній господарській діяльності, що відповідає характеру та меті господарської діяльності.

Щодо доводів апелянту про відсутність товарно-транспортних накладних чи інших документів на підтвердження перевезення товарів від постачальників до покупця, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 зазначених Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом підпунктів 11.4 та 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За змістом пунктів 1 та 2 зазначеного Переліку наявність ТТН є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

Отже, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Водночас відсутність ТТН не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що здійснення поставки відбувалось за рахунок постачальника та через сервісну компанію експрес-доставки документів, вантажів і посилок «Нова пошта» за рахунок постачальника відповідно за умовами договорів, укладених позивачем із контрагентами, отже транспортування ТМЦ, отриманих від контрагента, позивач не здійснював.

Листом ТОВ "Нова пошта" від 27.12.2023 вих.№1634 було відмовлено Головному управлінню ДПС у Полтавській області у наданні відомостей на запит від 25.12.2023 №39476/6/16-31-07-02-04 з посиланням на невідповідність такого запиту вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України. Між тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт такої відмови не є беззаперечним доказом того, що поставка товарів позивачу за вищеописаними господарськими операціями фактично не відбулась.

При цьому, згідно до умов договорів та додаткових угод з контрагентами доставка ТМЦ через сервісну компанію експрес-доставки документів, вантажів і посилок «Нова пошта здійснювалась за рахунок постачальника.

Доводи апелянта про ненадання документів, які підтверджують відрядження першого заступника директора ТОВ фірма "Техінпром" до місця відвантаження товару з метою оформлення видаткової накладної та ненадання свідчень щодо місця отримання товарів від ТОВ "Нова пошта", колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, як зауважив позивач, доставку товарів здійснювали постачальники за адресою місцезнаходження ТОВ фірма "Техінпром" (вул. Ковпака, 21, м. Полтава) та саме після їх доставки підписувались видаткові накладні, внаслідок чого посадові особи ТОВ фірми "Техінпром" у службові відрядження не направлялись.

У свою чергу, договорами поставки з ТОВ "ЛНК-18", ТОВ "Скрол Буд", ТОВ "Кельвіон Трейд ЛТД" передбачено, що доставка товарів здійснюється за рахунок покупця через сервісну компанію експрес доставки ТОВ "Нова пошта", з урахуванням чого видаткові накладні надсилались разом з товарно-матеріальними цінностями.

Крім того, транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а тому, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відчутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постановах від 09 лютого 2023 року у справі № 160/6571/20, від 08.06.2022 у справі №560/4131/19.

В той же час, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само незначні помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року по справі № 640/19745/18, від 10 вересня 2020 року по справі № 640/2722/19 та від 29 жовтня 2019 року по справі № 823/1436/13-а.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність товарно-транспортних накладних не може спростовувати реальність господарських операцій, оскільки в даному випадку предметом господарської операції є придбання товару, а не транспортні послуги.

Крім того, посилання на АІС «Податковий блок», ЄРПН відносно контрагентів позивача постачальника згідно якої відсутні взаємовідносини з ТОВ «Нова пошта», колегія суддів вважає безпідставним, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Так, Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 27 червня 2024 року у справі № 640/24263/19, від 23 січня 2020 року у справі №808/4054/14 та від 03 квітня 2020 року у справі №160/4200/19.

Разом з тим, податкова інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

В той же час, відсутність за податковою інформацією у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні фонди та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постановах від 06.02.2018 року у справі № 804/4940/14, від 11 вересня 2018 року у справі №804/4787/16.

Отже, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

Процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

В акті перевірки податковим органом не зафіксовано жодних порушень податкового законодавства саме позивачем, а висновки про господарську діяльність контрагентів та його контрагентів-постачальників зроблені виключно на підставі електронних баз даних без дослідження первинних бухгалтерських документів безпосередніх учасників господарських операцій.

Таким чином, інформація, що висвітлена без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку контрагентів постачальника позивача, не може бути використана в якості доказів здійснення безтоварних операцій та впливати на господарські правовідносини між позивачем та його контрагентом у вигляді застосування до позивача фінансової відповідальності.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 04.01.2024 року у справі №120/9359/21-а.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між позивачем та контрагентом націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 28.02.2023 року у справі №640/16421/19.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-5 ст. 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано ст. 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/3098/20, від 08 лютого 2022 року у справі №160/6762/21, від 02 лютого 2023 року у справі №120/4765/21-а.

З метою підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір від 23.02.2024 про надання юридичних послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт від 19.03.2024 з додатком, рахунок-фактура від 19.03.2024 №190324, платіжна інструкція від 21.03.2024 №318 (т. 1 а.с. 32-39), акт приймання-передачі виконаних робіт від 03.04.2024 з додатком, рахунок-фактура від 03.04.2024 №030424, платіжна інструкція від 01.04.2024 №385 (т. 8 а.с. 182-185).

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.02.2024 між адвокатське бюро «Клименка «Правозахисник»» та ТОВ фірма "Техінпром" було укладено договір про надання юридичних послуг.

Відповідно до пункту 4.2 вказаного Договору вартість юридичних послуг визначається за домовленістю сторін по факту їх надання та фіксується в актах приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 19.03.2024 відповідно до умов Договору на юридичне обслуговування від 23.02.2024 року адвокатське бюро «Клименка «Правозахисник»» надав, а ТОВ фірма "Техінпром" прийняв юридичні послуги у березні 2024 року на суму 14800 грн. без ПДВ.

Відповідно до додатку до акту приймання-передачі виконаних робіт від 19.03.2024 укладення договору, ознайомлення з актом документальної перевірки 08.02.2024 № 1449/16-31-07-02-01/30485824 , матеріалами документальної перевірки- (24 годин)-вартістю 7250,00 грн.; вивчення документів господарської діяльності ТОВ фірма «Техінпром» (6 годин) 1750 грн; вивчення законодавства, нормативних документів , судової практики, що регламентують та врегульовують спірні правові відносини(7 годин)-2100грн.; підготовка заперечення на акт документальної перевірки (7 годин) - 2100грн.; консультації клієнта, щодо зазначених в акті документальної перевірки порушень податкового законодавства, визначення правової позиції (5 годин) -1600 грн.

Загальна кількість годин та вартість 49 год. - 14800,00 грн.

Згідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 03.04.2024 відповідно до умов Договору на юридичне обслуговування від 23.02.2024 року адвокатське бюро «Клименка «Правозахисник»» надав, а ТОВ фірма "Техінпром" прийняв юридичні послуги у квітні 2024 року на суму 14800 грн. без ПДВ.

Відповідно до додатку до акту приймання-передачі виконаних робіт від 03.04.2024 вивчення бухгалтерських документів, господарських договорів та інших документів господарської діяльності ТОВ фірма «Техінпром» відповідно до акту документальної перевірки 08.02.2024 №1449/16-31-07- 02-01/30485824- (6 годин) - вартістю 1750 грн.; вивчення судової практики, законодавства, нормативних документів, що регламентують та врегульовують спірні правові відносини з ДПС (7 годин) 2100грн.; підготовка матеріалів та складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2024 №00033470702 (31 годин) -9350грн.; юридичні консультації, щодо зазначених в акті документальної перевірки порушень податкового законодавства, визначення правової позиції (5 годин) -1600 грн.

Загальна кількість годин та вартість 49 год. - 14800,00 грн.

Отже, в підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні документи.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 14840,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги не містять жодних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 14840,00 грн. пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі № 440/3890/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 20.11.2024 року