Постанова

від 20.11.2024 по справі 440/8866/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 р. Справа № 440/8866/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, повний текст складено 03.10.24 по справі № 440/8866/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7"

до Державної служби України з безпеки на транспорті , Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову від 11.06.2024 №063087 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7", не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вказує , що суд проігнорував ключовий аргумент Товариства - пропуск строків для притягнення до адміністративної відповідальності, не надав жодних аргументів щодо неприйняття вказаною доказу, і взагалі в тексті постанови ніяким чином не надав оцінки вказаній позиції. Посилаючись на ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення , Постанову КМУ № 1567 , вважає , що оспорювана Постанова № 063087 від 11 червня 2024 року винесена за межами строку притягнення до адміністративної відповідальності, так як між датою виявлення порушення 04 березня 2024 року та датою винесення Постанови - 11 червня 2024 року пройшло більше трьох місяців. Просить суд скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року, постанови нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Зелений слон 7» у повному обсязі.

Державна служба України з безпеки на транспорті подала до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі №440/8866/24 законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права на основі повно та всебічно з`ясованих фактичних обставин справи. Вказує , що зміст апеляційної скарги зводиться виключно до повторення доводів та вимог позовної заяви, що вже були предметом розгляду в суді першої інстанції, та свідчить виключно про намагання Позивача затягнути розгляд справи та відстрочити сплату до бюджету застосованих штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказує , що оскаржувана постанова №063087 від 11.06.2024 про застосування до Позивача адміністративно-господарського штрафу як санкції за допущене порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт прийнята Позивачем в межах встановленого законом, зокрема, частиною 1 статті 250 ГК України, шестимісячного строку застосування адміністративно-господарського штрафу, а тому є законною та обґрунтованою. Просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений слон 7» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі №440/8866/24 в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення, довідками про доставку електронного листа та поштовими повідомленнями про вручення.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 04.03.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №002122 від 01.03.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (копії додаються) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області за адресою м. Київ, АС «Київ», вул. С.Петлюри, 32 було проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки складено акт №АР043941 від 04.03.2024 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким під час перевірки виявлені порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": відсутній оригінал витягу з дозволу.

11.06.2024 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідач прийняв постанову №063087 про застосування адміністративно- господарського штрафу, згідно з яким товариство притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час здійснення перевезення водій повинен при собі мати витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршрутів загального користування затвердженого зразка, тобто, оригінал документу, виконаний на фірмовому бланку. Натомість, при проведенні перевірки водієм не було надано вказаного витягу в оригіналі на фірмовому бланку, при цьому надання копії такого витягу не свідчить про належне виконання норм законодавства, оскільки видача кількості таких витягів є необмежена, що передбачено пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку № 279. Доводи позивача про наявність у водія копії такого витягу є на думку суду безпідставними. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.06.2024 №063087 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України.

Доводи апеляційної скарги стосується питання строку притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на вимоги статті 38 КУпАП та п.25 Порядку №1567., так як між датою виявлення порушення 04 березня 2024 року та датою винесення Постанови - 11 червня 2024 року пройшло більше трьох місяців.

Своєю чергою, відповідач, заперечуючи проти таких доводів апеляційної скарги, вказує на положення статті 250 ГК України, якою визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 16.08.2023 у справі № 160/12371/22, від 26.10.2023 у справі № 160/17116/22 вже викладав висновки щодо застосування статей 250 ГК України, пункту 25 Порядку №1567 у згаданому контексті. Такий висновок зводиться до наступного.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Зі змісту статті 250 ГК України висновується, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження.

Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Другий обмежувальний строк, встановлений у вказаній статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

У справі, що розглядається, акт проведення перевірки складено 04.03.2023 року № АР 043941, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 11 червня 2022 року.

При цьому , як вбачається з матеріалів справи 09.04.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області за результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт., яке встановлено в акті проведення перевірки складено 04.03.2023 року № АР 043941, щодо Позивача було винесено постанову №062731 про застосування до Позивача адміністративно-господарського штрафу.

У подальшому, за результатами розгляду скарги позивача вказана постанова №062731 від 09.04.2024 була скасована на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.05.2024 №362 з огляду на допущену при її винесенні помилку в зазначенні транспортного засобу, щодо якого була проведена рейдова перевірка, а саме зазначено «MAN НОМЕР_1 » замість вірного « ОСОБА_1 НОМЕР_1 », та матеріали справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт направлено на повторний розгляд до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області.

11.06.2024, зважаючи на допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №063087 про застосування до ТОВ «Зелений слон 7» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону.

Наведене свідчить, що територіальний орган Укртрансбезпеки, фактично порушивши строк розгляду справи (не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення), передбаченого пунктом 25 Порядку № 1567, застосував до позивача адміністративно-господарські санкції в межах строку, встановленого статтею 250 ГК України.

Варто зауважити, що вказані строки мають принципово різне значення, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 25.07.2024 у справі № 200/2634/23, від 21 березня 2024 року у справі № 340/4182/22, 14 грудня 2023 року у справі № 160/10125/22, від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22, від 16 серпня 2023 року у справі № 160/12371/22.

Зі встановлених судом обставин слідує, що відповідач застосував адміністративно-господарський штраф в межах шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України, що свідчить про правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем дотримано вимоги законодавства в частині накладення на позивача адміністративно-господарської санкції, а сам факт порушення строків розгляду справи не є визначальним та не спростовує факт допущеного позивачем порушення. До того ж, недотримання строку розгляду справи в даному випадку відбулося з об`єктивних причин та не призвело до пропуску строку накладення штрафу.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі № 440/8866/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко