Постанова

від 20.11.2024 по справі 520/7303/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 р. Справа № 520/7303/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, по справі № 520/7303/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС", звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківській області № 10494615/38775625 від 02.02.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 38 від 25.09.2023 на суму 683 571,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% 113 928,60 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9260772226);

- зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" податкову накладну № 38 від 25.09.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН Головного управління ДПС в Харківській області №10494618/38775625 від 02.02.24 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 1 від 06.11.2023 на суму на суму 4 172 032,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% 695 338,80 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9325580158);

- зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" податкову накладну № 1 від 06.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківській області №10494619/38775625 від 02.02.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 2 від 06.11.2023 на суму на суму 193 579,20 грн., у т.ч. ПДВ 20% 32 263,20 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9325702502).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківській області № 10494615/38775625 від 02.02.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 38 від 25.09.2023 на суму 683 571,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% 113 928,60 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9260772226).

Зобов`язано Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" податкову накладну № 38 від 25.09.2023 датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН Головного управління ДПС в Харківській області №10494618/38775625 від 02.02.24 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 1 від 06.11.2023 на суму на суму 4 172 032,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% 695 338,80 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9325580158).

Зобов`язано Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" податкову накладну № 1 від 06.11.2023 датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківській області №10494619/38775625 від 02.02.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 2 від 06.11.2023 на суму на суму 193 579,20 грн., у т.ч. ПДВ 20% 32 263,20 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9325702502).

Зобов`язано Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС податкову накладну № 2 від 06.11.2023 датою її подання.

Стягнуто на користь "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" сплачену суму судового збору в розмірі 3633 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Стягнуто на користь "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" сплачену суму судового збору в розмірі 3633 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу (правову) допомогу по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Стягнуто на користь "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" понесені судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 2000 грн 00 коп., а також 400 грн 00 коп. гонорару успіху за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Стягнуто на користь "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" (ЄДРПОУ 38775625) понесені судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 2000 грн 00 коп., а також 400 грн 00 коп. гонорару успіху за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Відповідач, Головного управління ДПС у Харківській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірним, оскільки на розгляд Комісії додаткові документи, необхідні для підтвердження інформації, вказаної у спірній податковій накладній, надані не були.

Крім того, представник Головного управління ДПС у Харківській області звернув увагу на те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку контролюючого органу зазначати в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної перелік документів, які потрібно подати платнику разом з поясненням, оскільки такий перелік документів визначений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну, апелянт зауважив, що ця вимога не може бути задоволена, оскільки реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями відповідача-2 і суд не може втручатись у цю дискрецію при прийнятті рішення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Також, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодився з додатковим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення заяви та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості додаткового рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що для реєстрації в ЄРПН Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38775625) (надалі - позивач, ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС") через функціонал «Єдине вікно подання електронних документів» до Головного управління ДПС України в Харківській області (надалі - відповідач-1) на реєстрацію було подано ПН № 38 від 25.09.2023 на суму 683 571,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% 113 928,60 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9260772226), ПН № 1 від 06.11.2023 на суму 4 172 032,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% 695 338,80 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9325580158), а також ПН № 2 від 06.11.2023 на суму 193 579,20 грн., у т.ч. ПДВ 20% 32 263,20 грн. (в ЄРПН зареєстровано за № 9325702502).

Квитанцією відповідача-1 № 9260772226 від 06.10.2023 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН реєстрацію ПН № 38 від 25.09.2023 було зупинено на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції: Обсяги постачання товару/послуги 42.11, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, запропоновано надати відповідні пояснення.

З аналогічних підстав квитанціями відповідача-1 № 9325580158 від 30.11.2023 та № 9325702502 від 30.11.2023 про реєстрацію ПН/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до ПН в ЄРПН було зупинено й реєстрацію ПН № 1 від 06.11.2023 та № 2 від 06.11.2023.

На усунення виявлених недоліків до відповідача-1 в особі комісії з питань зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем було направлено відповідні пояснення:

- щодо ПН № 38 від 25.09.2023 лист-пояснення (Вих. 170124-1 від 17.01.2024) та надано 41 додаток електронних копій документів, у т.ч. первинних, що підтверджують реальність здійснення операцій (повідомлення № 6 від 18.01.2024);

- щодо ПН № 1 від 06.11.2023 лист-пояснення (Вих. 170124-2 від 17.01.2024) та надано 41 додаток електронних копій документів, у т.ч. первинних, що підтверджують реальність здійснення операцій (повідомлення № 7 від 18.01.2024);

- щодо ПН № 2 від 6.11.2023 лист-пояснення (Вих. 170124-3 від 17.01.2024) та надано 41 додаток електронних копій документів, у т.ч. первинних, що підтверджують реальність здійснення операцій (повідомлення № 5 від 18.01.2024).

ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" у поясненнях до відповідача-1 зазначає, що 15.08.2023 між ним (Підрядник) та Комунальним підприємством "ГОСПОДАР" Богодухівської районної ради (код ЄДРПОУ 40327746) (Замовник) було укладено договір закупівлі робіт № 222-Б від 15.08.2023 на виконання робіт: Капітальний ремонт дороги з твердим покриттям по пл.Незалежності в м. Богодухів Харківської області. Коригування (далі - договір № 222-Б від 15.08.2023, основний договір) в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.08.2023, Додаткової угоди № 2 від 27.10.2023, Додаткової угоди № 4 від 14.11.2023.

Умовами п. 4.6 договору № 222-Б від 15.08.2023 передбачено, що закупівлю обладнання та матеріалів, необхідних для виконання робіт, здійснює Підрядник.

Ціна договору визначена п. 4.1. в розмірі 5 402 398,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 900 399,67 грн. Додатковою угодою № 3 від 01.12.2023.

Порядок оплати визначений умовами розділу 9 договору. Так, згідно п. 9.1 договору розрахунки здійснюються Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми - КБ-3), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форми КБ-3) і рахунку на оплату, протягом 10 банківських днів після підписання їх Сторонами.

Відповідно до п. 8.6, 8.2, 8.7 договору приймання-передача завершених робіт проводиться в такому порядку: Підрядник по мірі виконання робіт, але не пізніше 5 робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в Календарному плані, передає Замовнику Акт приймання виконаних будівельних робіт (Форма - КБ-3) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3). Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником.

Відповідно до умов укладеного договору № 224-Б Підрядником визначені роботи були виконані в повному обсязі, згідно чого сторонами було оформлено та підписано:

- Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, а також акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 25.09.2023 на суму 683 571,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% 113 928,60 грн., що стало підставою для складання ПН № 38 від 25.09.2023, як перша подія у розумінні вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ України;

- Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, а також акт приймання виконаних будівельних робіт та витрати № 2 від 06.11.2023 на суму 4 172 032,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% 695 338,80 грн., що стало підставою для складання ПН № 1 від 06.11.2023, як перша подія у розумінні вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V ПК України;

- Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, а також акт приймання виконаних будівельних робіт та витрати № 3 від 06.11.2023 на суму 193 579,20 грн., у т.ч. ПДВ 20% 32 263,20 грн., що стало підставою для складання ПН№ 2 від 06.11.2023, як перша подія у розумінні вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

Отже, підставою для складання ПН № 38 від 25.09.2023, № 1 від 06.11.2023 та № 2 від 06.11.2023 став факт виконання робіт (реалізації товару, надання послуг).

Розрахунок за виконані роботи «Капітальний ремонт дороги з твердим покриттям по пл. Незалежності в м. Богодухів Харківської області. Коригування», здійснений у повному обсязі згідно банківських виписок від 27.09.2023 (за Актом № 1 від 25.09.2023), від 16.11.2023 (за Актом № 2 від 06.11.2023), від 18.11.2023 (за Актом № 3 від 06.11.2023), зазначені відомості також було відображено в ОСВ за рахунком 361.

Платником додатково окрім підтвердження інформації, що містилася в поданих на реєстрацію ПН № 38 від 25.09.2023, № 1 від 06.11.2023, № 2 від 06.11.2023 (виконання робіт) відповідачу-1 було надано інформацію та підтверджуючі первинні документи щодо способу виконання взятих на себе платником зобов`язань за договором № 222-Б від 15.08.2023, а саме про закупівлю матеріалів, необхідних для виконання вказаного договору (первинних документів щодо їх придбання та оплати), їх транспортування тощо.

Зокрема, платником було пояснено, що для виконання договору закупівлі робіт № 222-Б ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38775625) було укладено договір поставки № 01/06/23-ЛС-УС від 01.06.2023 з ТОВ «ЛОГОС- ПРОМСЕРВІС» на постачання Товарів.

Придбання товарів здійснювалось за видатковими накладними:

ВН № 39 від 08.09.2023 на суму 167 079 грн.,

ВН № 54 від 15.09.2023 на суму 122 100,00 грн.,

ВН № 67 від 21.09.2023 на суму 61 560,00 грн.,

ВН № 89 від 27.09.2023 на суму 647 280,00 грн.,

ВН № 119 від 03.10.2023 на суму 37 080,00 грн.,

ВН № 148 від 08.10.2023 на суму 594 000,00 грн.,

ВН № 122 від 12.10.2023 на суму 167 079,98 грн.,

ВН № 113 від 19.10.2023 на суму 22 800,00 грн.,

ВН № 151 від 01.11.2023 на суму 1 651 692,00 грн.,

ВН № 156 від 01.11.2023 на суму 28 815,00 грн.,

ВН № 157 від 01.11.2023 на суму 763 200,00 грн.,

ВН № 152 від 02.11.2023 на суму 364 428,00 грн.,

ВН № 154 від 03.11.2023 на суму 1 889 556,00 грн.

Відповідно до умов п. 2.1 договору постачання перевезення товару здійснювалося силами та за рахунок постачальника із залученням сторонніх перевізників, що виключало наявність та можливість надання таких документів позивачем на вимогу податкового органу.

Однак, позивачем від постачальника було запитано відповідні ТТН, за якими такі товари придбавалися самим постачальником позивача для подальшої реалізації та транспортувалися за його рахунок на адресу позивача. Відповідні документи не є обов`язковими для підтвердження інформації, що міститься в ПН № 38 від 25.09.2023, № 1 від 06.11.2023, № 2 від 06.11.2023, проте надавалися на виконання проміжних рішень відповідача-1.

Поставлені за вказаним договором матеріали були сплачені платником згідно банківських виписок від 05.10.2023, від 13.10.2023, від 16.10.2023, від 17.10.2023, від 18.10.2023, від 19.10.2023, від 23.10.2023, від 26.10.2023, від 13.11.2023, від 14.11.2023, від 16.11.2023, від 22.11.2023, від 24.11.2023. Щодо стану розрахунків між контрагентами було надано й відомості ОСВ за рахунком 631.

Для виконання основного договору № 222-Б від 15.08.2023 позивачем також було укладено договір поставки № 25/09-23 від 25.09.2023 з ФОП ОСОБА_1 .

Щодо постачання будівельних матеріалів, які були придбані позивачем згідно видаткової накладної № 90 від 10.10.2023 позивач зазначає, що вказані товари були сплачені ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" відповідно до банківської виписки від 20.12.2023. Вказана інформація відображена в наданій ОСВ за рахунком 631. Відповідно до умов укладеного договору перевезення товарів за рахунок та силами позивача не передбачалося, з огляду на це транспортування матеріалів здійснювалося за рахунок та силами постачальника, що виключає наявність та можливість надання таких документів позивачем на вимогу податкового органу.

Щодо зберігання закуплених матеріалів, платником було пояснено про те, що придані матеріали зберігалися на будівельному майданчику Замовника, отже послуги зберігання позивачем не надавалися, умовами укладеного договору передбачені не були.

Позивачем у поданих ним до ПН № 38 від 25.09.2023, ПН № 1 від 06.11.2023, № 2 від 06.11.2023 поясненнях (повідомлення про подання пояснень № 6 від 18.01.2024, № 7 від 18.01.2024, № 5 від 18.01.2024), додаткових поясненнях (повідомлення № 4 від 29.01.2024) та скаргах (вих. № 6 від 06.02.2024, № 7 від 06.02.2024, № 8 від 06.02.2024) також було пояснено, що у зв`язку з недостатністю власних необхідних механізмів та спецтехніки для виконання робіт за договором № 222-Б від 15.08.2023 ТОВ «УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС» було укладено договір про надання послуг спецтехнікою № 16/08-21 від 16.08.2021 з ПП «Вегамакс». Надані послуги були сплачені позивачем згідно банківських виписок від 18.10.2023, 26.10.2023, 20.12.2023, наданих позивачем разом з поясненнями, додатковими поясненнями, та долучених до скарг. Вказана інформація відображена в наданій ОСВ за рахунком 631.

Для виконання взятих на себе зобов`язань за основним договором позивачем також укладався договір надання послуг № 10 від 01.05.2022 з ТОВ «Сімрін» (код ЄДРПОУ 30036497), відповідно до якого позивачу надавалися послуги спецтехніки та механізмів. Такі послуги, зокрема, надавалися згідно Акту приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 03.11.2023. Надані послуги сплачувалися позивачем відповідно до банківських виписок 14.11.2023, 24.11.2023. Вказана інформація відображена в наданій відповідачу-1 ОСВ за рахунком 631.

Окрім того, позивачем податковому органу пояснювалось, що до виконання робіт на умовах цивільно-правового характеру залучалися сторонні працівники: ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_1 ) - за договором виконання послуг № 0509-1 від 05.09.2023, ОСОБА_3 (код ДРФО НОМЕР_2 ) - за договором виконання послуг №0509-2 від 05.09.2023, ОСОБА_4 (код ДРФО НОМЕР_3 ) - за договором виконання послуг №0509-3 від 05.09.2023, ОСОБА_5 (код ДРФО НОМЕР_4 ) - за договором виконання послуг № 0509-4 від 05.09.2023.

Окрім того, відповідачу-1 також було надано загальну інформацію щодо діяльності підприємства, наявності матеріально-технічних активів, ОЗ, трудових ресурсів (штатний розклад). Так, Позивач здійснює свою господарську діяльність з 19.07.2013 за такими видами діяльності згідно кодів КВЕД: 42.11 - Будівництво доріг і автострад (основний), 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 02.20 Лісозаготівлі; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.73 Оптова торгівля деревиною, буд. матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування.

Щодо підтвердження наявності власних засобів та механізмів позивачем відповадачу-1 було надано відомості щодо їх обліку за ОСВ 10 та формою 20-ОПП.

Для виконання власної господарської діяльності, яка за своєю специфікою та характером є незмінною згідно поданої податковому органу формі 20-ОПП позивач має в розпорядженні приміщення: офіс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Підприємство також має в своєму розпорядженні необхідне офісне обладнання та комп`ютерну техніку.

Не зважаючи на подані позивачем пояснення відповідачем-1 проміжними повідомленнями № 10428004/38775625 від 24.01.2024 щодо ПН № 38 від 25.09.2023, № 10428012/38775625 від 24.01.2024, щодо ПН № 1 від 06.11.2023, № 10428000/38775625, щодо ПН № 2 від 06.11.2023 у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/розрахунку коригування в ЄРПН Позивачу запропоновано надати такі копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/РК: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у т.ч. рахунків-фактур, інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, з яких податковим органом виділено (за всіма рішеннями аналогічно): первинних документів щодо транспортування продукції, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В графі «додаткова інформація» додатково зазначено: відсутні первинні документи щодо транспортування матеріалів, видаткові накладні, банківські виписки щодо розрахунків з постачальниками товарів, послуг.

На виправлення вказаних недоліків, не зважаючи на часткове надання зазначених документів разом з первинним поясненнями (повідомлення про подання пояснень № 5 від 18.01.2023, № 6 від 18.01.2024, № 7 від 18.01.2024), позивачем на адресу відповідача-1 було надіслано додаткові пояснення та запитувані документи в вигляді 42 додатків (повідомлення про надання додаткових пояснень № 4 від 29.01.2024.).

Однак відповідачем-1 в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН було винесено рішення № 10494615/38775625 від 02.02.2024, яким було відмовлено у реєстрації ПН № 38 від 25.09.2023 з причин: ненадання/ часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН /РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/ РК в ЄРПН, платником податку. Додаткова інформація: не вказано.

З аналогічних підстав відповідачем-1 рішенням № 10494618/38775625 від 02.02.2024 було відмовлено у реєстрації ПН № 1 від 06.11.2023, а рішенням № 10494619/38775625 від 02.02.2024 відмовлено у реєстрації ПН № 2 від 06.11.2023.

В подальшому позивачем вказані рішення відповідача-1 було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарг (вих. № 6 від 06.02.2024, вих. № 7 від 06.02.2024, № 8 від 06.02.2024) та додаткового надання підтверджуючих вчинені господарські операції документів.

Рішеннями відповідача-2 № 8664/38775625/2 від 14.02.2024, № 8945/38775625/2 від 15.02.2024, № 8927/38775625/2 від 15.02.2024 скарги позивача залишено без задоволення з підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з прийнятими комісією регіонального рівня рішеннями щодо відмови в реєстрації податкових накладних та вважаючи їх прийнятими всупереч нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню. З метою належного захисту прав позивача суд першої інстанції дійшов висновку щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пункт 7 вказаного Порядку передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом вказаної норми, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, податковий орган зобов`язаний вказати, зокрема, критерій ризиковості, на підставі якого зупинено реєстрацію.

Такі критерії визначаються додатком 3 до Порядку № 1165, пункт 1 якого відносить до ознак ризиковості здійснення операцій таке: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів вважає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних та/або у повідомленні про надання додаткових пояснень, податковий орган зобов`язаний вказувати конкретні обставини, яких мають стосуватися пояснення платника податків та зазначати конкретні документи, які необхідно надати для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Харківській області вказують на наявність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних № 38 від 25.09.2023, №1 від 06.11.2023, №2 від 06.11.2023 та не надання ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" документів для підтвердження відомостей, зазначених в цій податковій накладній.

Проте, дослідивши матеріали справи колегія суддів зазначає, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних, податковий орган визначив те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 42.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що свідчить про відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати пояснення і копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В той же час, пропонуючи надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання щодо прийняття рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, ГУ ДПС у Харківській області не вказало конкретних обставин, з приводу яких необхідно надати пояснення, а також не навела перелік документів, які необхідно надати для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів звертає увагу, що з наданих позивачем контролюючому органу пояснень та первинних документів, зокрема:

- щодо ПН № 38 від 25.09.2023 лист-пояснення (Вих. 170124-1 від 17.01.2024) та надано 41 додаток електронних копій документів, у т.ч. первинних, що підтверджують реальність здійснення операцій (повідомлення № 6 від 18.01.2024);

- щодо ПН № 1 від 06.11.2023 лист-пояснення (Вих. 170124-2 від 17.01.2024) та надано 41 додаток електронних копій документів, у т.ч. первинних, що підтверджують реальність здійснення операцій (повідомлення № 7 від 18.01.2024);

- щодо ПН № 2 від 6.11.2023 лист-пояснення (Вих. 170124-3 від 17.01.2024) та надано 41 додаток електронних копій документів, у т.ч. первинних, що підтверджують реальність здійснення операцій (повідомлення № 5 від 18.01.2024).

Також, позивачем на адресу відповідача-1 було надіслано додаткові пояснення та запитувані документи в вигляді 42 додатків (повідомлення про надання додаткових пояснень № 4 від 29.01.2024.).

Тобто, позивачем були надані податковому органу всі документи, що підтверджують здійснення господарської операції у зв`язку з чим і було складено податкові накладні № 38 від 25.09.2023, №1 від 06.11.2023, №2 від 06.11.2023 та подано їх для реєстрації в установленому порядку до ЄРПН.

Однак, Головним управлінням ДПС у Харківській області, при прийнятті оскаржуваних рішень, не було враховано надані позивачем документи.

Підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних податковий орган вказав ненаданням/частковим наданням платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку.

У графі «Додаткова інформація» оскаржуванихо рішень відсутня будь-яка інформація стосовно конкретних первинних документів, які не надані позивачем до податкового органу.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Однак вказаним документам не була надана контролюючим органом жодної оцінки.

Відтак, контролюючим органом не було надано належної оцінки поданим позивачем, у тому числі додатково, документам. При цьому, на переконання суду, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних.

Контролюючим органом не зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності документів, які не надані, та не надана належна оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Надаючи оцінку прийнятому оскаржуваному рішенню, суд зазначає, що у межах цієї спірної ситуації, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 16 вересня 2022 року у справі № 380/7736/21.

При цьому, сертифікати якості товару, дозвільні документи для виконання робіт підвищеної небезпеки/на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; декларація про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, на необхідності надання яких зазначили у відзивах відповідачі, не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які фіксують факти здійснення господарських операцій, відтак не впливають на правомірність складення позивачем податкової накладної, в реєстрації якої було відмовлено, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи ПК України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну. До того ж суд звертає увагу, що у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної, податковий орган не посилається на ці обставини, як підставу для відмови.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Водночас, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних № 38 від 25.09.2023, №1 від 06.11.2023, №2 від 06.11.2023, невідповідність оскаржуванихо рішень критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України прийняти і зареєструвати датою фактичного подання виписані ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" податкові накладні № 38 від 25.09.2023, №1 від 06.11.2023, №2 від 06.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України прийняти і зареєструвати датою первісного подання виписана ТОВ "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" податкові накладні № 38 від 25.09.2023, №1 від 06.11.2023, №2 від 06.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.01.2019 по справі № 755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Отже, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Судом першої інстанції установлено, що позивачем було подано для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги такі документи:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 04/03 від 04.03.2024;

- Акт №1 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 16.08.2024;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1177766.

Згідно п.3.1 та 3.2 Договору, за надання Адвокатом правової (правничої) допомоги та представництво інтересів в Харківському окружному адміністративному суді Клієнт сплачує Винагороду (гонорар), яка є фіксованою та складає 15 000,00 грн. відповідно до п.3.2 Договору.

Також, згідно п.3.4 Договору, "Гонорар успіху" - це додаткова винагорода Адвокату за здійснення правової (правничої) допомоги, плата за досягнутий адвокатом результат, що полягає в задоволення позовних вимог (в т.ч. частковому) що складає 20% від розміру винагороди Адвокату, відповідно до пункту 3.2 Договору.

16 серпня 2024 року сторонами договору підписано Акт №1 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг), в якому зазначено надані адвокатські послуги, загальна вартість яких склала 15 000,00 грн.

Отже, дійсність юридичного факту понесення витрат на професійну правничу допомогу з боку ТОВ «УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС» підтверджено належними доказами.

Відповідач, не погодившись із заявленою сумою до відшкодування подав до суду першої інстанції заперечення, в яких вказує що сума зазначених судових витрат є завищеною та такою, що не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань. Також звертає увагу на те, що послуги надані адвокатом в суді першої інстанції не є роботою значного обсягу та значної складності, тож витрати обчислені неспівмірно.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що співмірною є сума 4800,00 грн, з яких 4000,00 грн - витрати на професійну правничу (правову) допомогу, 800,00 грн - "гонорар успіху", а тому дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

При вирішенні заяви позивача судом першої інстанції було перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та наданих адвокатами послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при частковому задоволенні заяви, й такі заявником апеляційної скарги не спростовані.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Щодо заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду апеляційної інстанції:

- Додаткова угода від 23.09.2024 до Договору № 04/03 від 04.03.2024 про надання правничої (правової) допомоги;

- Акт №2 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 25.09.2024, в якому зазначено надані адвокатські послуги, загальна вартість яких склала 4000,00 грн.;

- ордер на надання професійної правничої допомоги Серія АХ №1210705.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 23.09.2024 до Договору № 04/03 від 04.03.2024 про надання правничої (правової) допомоги, винагорода (гонорар) та надання Адвокатом Клієнту професійної правничої (правової) допомоги (послуг) з представництва інтересів Клієнта у Другому апеляційному адміністративному суді, є фіксованою та складає 4000, 00 грн. без ПДВ.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Відповідач не скористався можливістю згідно ст. 134 КАС України довести неспівмірність заявлених вимог.

Між тим, виходячи з наданих представником позивача до суду апеляційної інстанції документів, колегія суддів вважає необґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що попереднє опрацювання матеріалів наданих замовником, написання відзиву на апеляційну скаргу та направлення відзиву до суду апеляційної інстанції є одна виконана за договором робота.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п.269).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, колегія суддів враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 2000,00 грн.

В зв`язку з тим, що у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головного управління ДПС у Харківській області, зважаючи на задоволення адміністративного позову, колегія судів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі № 520/7303/24 - залишити без змін.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/7303/24 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСІНВЕСТ-СЕРВІС" (ЄДРПОУ 38775625) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва