Постанова

від 19.11.2024 по справі 280/273/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/273/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 в адміністративній справі №280/273/24 за позовом Комунального підприємства «Московський сількомунгосп» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Московський сількомунгосп» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.09.2022 № 7226/13-01-07-04, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 674 140,00 гривень, в тому числі 539 312,00 гривень за податковими зобов`язаннями, 134 828,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; №7247/13-01-07-04, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 139 535,85 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; №7242/13-01-07-04, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 6 120,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняті на підставі акту перевірки від 01.09.2022 №2472/08-01-07-18/33286628, як такі, що не відповідають чинному законодавству України, а також порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 в адміністративній справі №280/273/24 позов задоволено.

Третя особа, не погодившись з рішенням суду подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, пункту 522, пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (зі змінами та доповненнями), на підставі наказів ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.08.2022 №881-п, від 22.08.2022 №889-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Московський сількомунгосп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 23.08.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 23.08.2022, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2011 по 23.08.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 23.08.2022.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 01.09.2022 №2472/08-01-07-18/33286628, яким встановлено порушення, зокрема:

пп.134.1.1п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 158 492 грн;

пп.134.1.1п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 786 088 грн за 2022 рік;

п.181.1 ст.181, п.183.2 ст.183 ПК України в частині не реєстрації платником податку на додану вартість, у зв`язку із перевищенням 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість) загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню;

п.185.1 ст.185, ст.186, п.187.10 ст.187 ПК України, в результаті чого завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 539 312 грн;

п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України в частині не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну 539 311,7 грн;

пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.49.2, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, в частині неподання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року;

пп.134.1.1п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено показник у р.07 Декларацій «Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету» за період з 01.01.2017 по 23.08.2022 на суму 5718 грн;

п.46.1, п.46.2 ст.46, п.49.19 ст.49 ПК України в частині неподання розрахунку частки чистого прибутку за 1 квартал 2022, за 1 півріччя 2022 року;

пп.168.1.5 п.168.1, ст.168, п.171.1, ст.171 та пп. «а» п.176.2 ст.176 ПК України, у результати несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати у сумі 70349,28 грн;

п.1.3 п.16-1 підроз.10 роз. XX, пп.168.1.5 п.168.1, ст.168, п.171.1, ст.171 та пп. «а» п.176.2 ст.176 ПК України, у результаті несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору у періоді з 01.01.2017 по 23.08.2022 у розмірі 5355,90 гривень;

п.63.3 ст.63 ПК України в результаті неподання у строки, передбачених ПК України повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, по автомобілю, який було отримано в оренду;

п.66.4 ст.64 ПК України в результаті не подання повідомлення про зміну відомостей про осіб відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, а саме, на головного бухгалтера ОСОБА_1 (дата призначення - 16.03.2017, наказ про звільнення 29.10.2021).

На підставі встановлених порушень, керуючись вимогами ПК України та на виконання наказу ДПС України від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№7233/13-01-07-04 від 22.09.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 158 492 грн та застосування 39 623 грн штрафної санкції;

№7234/13-01-07-04 від 22.09.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету на 6 886,25 грн, в тому на 5 718,00 грн за податковими зобов`язаннями та на 1 168,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№7246/13-01-07-04 від 22.09.2022 застосування 680 грн за штрафними (фінансовими) санкціями за не подання розрахунку частки частини чистого прибутку у законодавчо встановлені строки;

№7226/13-01-07-04 від 22.09.2022, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 674140,00 грн, в т.ч. основний платіж 539312 грн, штрафна санкція 134828 грн;

№7247/13-01-07-04 від 22.09.2022, яким застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію податкових накладних в розмірі 139535,85 грн;

№7242/13-01-07-04 від 22.09.2022, яким застосовано штрафну санкцію за неподання податкової звітності з ПДВ на суму 6120 грн.

Рішенням ДПС від 10.11.2023 №33811/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, скаргу задоволено частково, скасовано: податкове повідомлення-рішення від 22.09.2022 №7233/13-01-07-04 у частині застосованої штрафної санкції у сумі 168716, 25 грн, в іншій частині зазначене ППР залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 22.09.2022 №7234/13-01-07-04 у частині застосованої штрафної санкції у сумі 5 841, 25 грн, в іншій частині зазначене ППР залишено без змін. Податкові повідомлення-рішення від 22.09.2022 №7242/13-01-07-04, №7226/13-01-07-04, №7247/13-01-07-04, №7246/13-01-07-04, №7239/13-01-07-04, №7074/13-01-24-10, №7066/13-01-24-10 залишено без змін.

Не погодившись з податковими повідомленнями рішеннями від 22.09.2022 №7226/13-01-07-04, №7247/13-01-07-04, №7242/13-01-07-04, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 2 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно з п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановления спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (п. 183.2 ст. 183 ПК України).

Пунктом 183.10 ст. 183 ПК України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до розділу 3.1.2 акту перевірки в період з 01.01.2017 по 23.08.2022 КП «Московський сількомунгосп» не було платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності суб`єкта господарювання є: збір, очищення та постачання води. Під час проведення перевірки встановлено порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України в частині не реєстрації платником ПДВ.

Перевіркою встановлено, що позивачем за перевіряємий період було отримано доходи від надання послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників на загальну суму 4 291 469,65 грн (за даними головної книги, реєстру документів на реалізацію, довідок - розшифровок розподілу води). Таким чином, встановлено що у квітні 2020 року в КП «Московський сількомунгосп» загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців (березень 2019 - квітень 2020) перевищила 1 000 000 гривень. Позивач повинен був до 10 травня 2020 року подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1- ПДВ (наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (зі змінами та доповненнями). Відповідно вимог п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України у КП «Московський сількомунгосп» з 11.05.2020 виникає обов`язок нарахування та сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

В акті від 01.09.2022 №2472/08-01-07-18/33286628 зазначено, що КП «Московський сількомунгосп» за перевіряємий період було отримано доходи від надання послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників на загальну суму 4 291 469,65 грн і у квітні 2020 року у позивача загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців (березень 2019 - квітень 2020) перевищила 1 000 000 гривень. В таблиці на аркушах 18-19 акту перевірки податковий орган вказує розрахунок суми доходу за місяць та суми доходу наростаючим підсумком (протягом останніх 12 календарних місяців) за період з січня 2017 року по грудень 2021 року з посиланням на дані головної книги, реєстру документів на реалізацію, довідок - розшифровок розподілу води.

Натомість, згідно даних бухгалтерського обліку та первинних документів КП «Московський сількомунгосп» у квітні 2020 року позивач не перевищив загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців (травень 2019 - квітень 2020) 1 000 000 гривень, а тому не повинен нести відповідальність на підставі п. 183.10 ст. 183 ПК України.

Позивач до проведення реорганізації згідно рішення Михайло-Лукашівської сільської ради від 29.07.2021 №5 здійснював діяльність із забору, очищення та постачання води (код за КВЕД 36.00).

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 №2918-III (зі змінами та доповненнями) визначає підприємство питного водопостачання як суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об`єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та/або виробництво фасованої питної води.

Діяльність з постачання води (водопостачання, водовідведення) передбачає великі втрати, а також витрати води на технологічні і технічні потреби, а саме: промивка міських водопровідних мереж, промивка резервуарів на станціях другого підйому, промивка та знезараження свердловин, промивка фільтрів на станціях знезалізнення, витрати на пожежогасіння міста, знезараження мереж після ліквідації аварій, господарчо-побутові потреби на об`єктах водопостачання і водовідведення.

Втрати питної води підприємства включають: витоки питної води з мереж; втрати при підйомі і очищенні; витоки і втрати води з трубопроводів при аваріях; приховані витоки води з трубопроводів (невидимі на поверхні); витоки води з ємнісних споруд: витоки води через нещільності арматури; втрати води вуличних водорозбірних колонок.

Необліковані втрати питної води: втрати води, які не зареєстровані засобами вимірювальної техніки (похибка згідно з технічним паспортом); втрати, зумовлені невідповідністю норм водоспоживання фактичній кількості спожитої води (для населених пунктів з великим сезонним коливанням чисельності населення); втрати, пов`язані з відбором води з мережі без відповідного дозволу; витрати води на протипожежні цілі. навчання тощо; втрати води в результаті незаконного впливу на роботу вузлів розподільчого обліку населенням (магніти).

Основна причина таких втрат в Україні - зношені основні системи централізованого водопостачання тa водовідведення: в аварійному стані системи 35 % водопровідних мереж, 38 % мереж водовідведення та майже 30 % насосних агрегатів на насосних станціях. Через це спостерігається високий рівень втрат питної води.

За інформацією НКРЕКП зношеність мереж і обладнання українських підприємств водопровідного та каналізаційного господарства досить значна. Багато мереж вже відпрацювали не один нормативний строк. Коштів, які підприємства виділяють на відновлення бази, не вистачає навіть на те, щоб покрити фізичне зношення цих мереж. Через це втрати води досягають до 40-45 % у мережах окремих підприємств по Україні.

Норматив таких втрат розраховується відповідно до Методики розрахунку втрат і необлікованих витрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.06.2014 №180, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.09.2014 № 1063/25840.

Так, технологічний норматив втрат і необлікованих витрат питної води на КП «Московський сількомунгосп» за перевіряємий період складав від 3 до 48 %. Вказаний норматив пояснюється зношеністю і аварійністю мереж.

При визначенні суми отриманого доходу в перевіряємому періоді від надання послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників, в акті перевірки не були враховані втрати і необліковані витрати питної води позивача, як підприємства, яке надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Так, в період з травня 2019 року по квітень 2020 року позивач отримав наступні доходи від надання послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників:

- за травень 2019 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 44347,5 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 4986,54 грн; дохід 39361 грн;

- за червень 2019 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 117060 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 18014,94 грн; дохід 99045,1 грн;

- за липень 2019 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 53475 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 9475,47 грн; дохід 43999,5 грн;

- за серпень 2019 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 41340 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 9076,5 грн; дохід 32263,5 грн;

- за вересень 2019 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 75285,2 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 19630,93 грн; дохід 55654,3 грн;

- за жовтень 2019 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 86156,3 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 25063,7 грн; дохід 61092,6 грн;

- за листопад 2019 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 80160,2 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 26959,11 грн; дохід 53201 грн;

- за грудень 2019 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 78075 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 29180,26 грн; дохід 48894,7 грн;

- за січень 2020 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 63135,1 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 25654,07 грн; дохід 37481 грн;

- за лютий 2020 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 57532,5 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 24435,77 грн; дохід 33096,7 грн;

- за березень 2020 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 111495 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 48865,54 грн; дохід 62629,5 грн;

- за квітень 2020 року: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 255330 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 112553,62 грн; дохід 142776 грн;

наростаючим підсумком за останні 12 місяців: надано послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників (Дт 361 Кт 70) 1063392 грн; втрати води (Дт 704 Кт361) 353896,45 грн; дохід 709495 грн.

Розмір доходів позивача від надання послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників в період з травня 2019 року по квітень 2020 року підтверджується даними головної книги по рахункам 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 704 «Вирахування з доходу», актами виробничих втрат та бухгалтерскими довідками КП «Московський сількомунгосп».

Відповідно до вказаного, в період з травня 2019 року по квітень 2020 року, тобто за 12 останніх календарних місяців, як визначено в п. 181.1 ст. 181 ПК України, позивач не перевищував загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, розміру 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про необґрунтованість висновку акту перевірки, щодо порушення КП «Московський сількомунгосп» п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України що полягало у не здійсненні реєстрації платником ПДВ. Відповідно, контролюючим органом протиправно донараховані позивачу грошові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 539 312,00 гривень з визначенням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 134 828,00 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 139 535,85 гривень за нереєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і в розмірі 6 120,00 гривень за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.09.2022 № 7226/13-01-07-04, №7247/13-01-07-04, №7242/13-01-07-04 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 в адміністративній справі №280/273/24,- залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 в адміністративній справі №280/273/24,- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак