Постанова

від 19.11.2024 по справі 160/29782/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/29782/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 в адміністративній справі №160/29782/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріон-С» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каріон-С» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.09.2023 року №9586712/38906691 комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріон-С» від 31.08.2023 року на суму 198000,00 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріон-С» від 31.08.2023 року на суму 198000,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 в адміністративній справі №160/29782/23 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 26.09.2023 року №9586712/38906691 комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріон-С» від 31.08.2023 року на суму 198000,00 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріон-С» від 31.08.2023 року на суму 198000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 в адміністративній справі №160/29782/23 заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо компенсації судових витрат на правничу допомогу задоволена, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріон-С» судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу 7000,00 грн., та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріон-С» судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу 7000,00 грн.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Державна податкова служба України, не погодившись з додатковим рішенням суду подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати додаткове рішення суду, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви відмовити.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.

Згідно з частиною 1 цієї статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, що Представник позивача на підтвердження розміру витрат на правову допомогу адвоката надав суду копії таких документів:

- договір № 16/10/2023 про надання правничої допомоги від 06.07.2023 року;

- попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати пов`язані зі сплатою правової допомоги складають 14000,00 грн.;

- рахунок на оплату № 16/10/2023/1 від 16.10.2023 року;

- платіжну інструкцію № 176 від 16.10.2023 року, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІОН-С» сплатило адвокату суму у розмірі 14000,00 грн. Призначення платежу: оплата за правову допомогу Договір № 16/10/2023 Без ПДВ.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з Постановою Верховного суду від 08.02.2022 року по справі №160/6762/21 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, що включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тож, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з наявних у справі доказів, колегія суддів вважає завищеною суму правничої допомоги, що стягнута судом першої інстанції на користь позивача. Колегією суддів враховується, що дана справа судом була розглянута в письмовому провадженні, предмет спору стосується реєстрації однієї податкової накладної, справа не є складною та відповідне правозастосування підтверджено сталою судовою практикою. Крім того, в матеріалах справи відсутній детальний опис виконаних робіт, що унеможливлює аналіз виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на дотримання критерію розумності їхнього розміру.

В матеріалах справи наявний рахунок на оплату правової допомоги (ар.с.15), а також платіжна інструкція щодо оплати цих послуг. Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, наявний в матеріалах справи, детального опису робіт немістить. Позовна заява до суду подана за підписом адвоката Ліфлянчика С.І. Виходячи з викладеного, колегія суддів підсумовує, що правнича допомога в цій справі полягає виключно у складанні адвокатом позовної заяви.

Також слід зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Сукупність наведених обставин дає підстави для висновку про відсутність підтверджень того, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу були співмірними та розумними. Недоведеність розміру витрат на правову допомогу свідчить про відсутність підстав для покриття таких витрат за рахунок коштів державного бюджету, з якого фінансується відповідач.

Суд першої інстанції не врахував вказані вище критерії та суму витрат стягнув у повному обсязі.

Водночас, колегія суддів вважає за доцільне такі витрати зменшити з урахуванням викладених вище аргументів, а відповідно, змінити рішення в частині розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріон-С»: за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу 2500,00 грн., та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу 2500,00 грн.

Саме така сума, на переконання колегії суддів, є співмірною із обсягом наданих послуг та складністю справи.

Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи, що судом першої інстанції не було враховано відповідність витрат на правничу допомогу критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої необхідності), та помилково визначено розмір витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне змінити додаткове рішення в цій частині.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 в адміністративній справі № 160/29782/23, - задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, - змінити.

В абзацах другому та третьому резолютивної частини додаткового рішення цифри та слова 7000 грн змінити цифрами та словами 2500 грн.

В іншій частині додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 в адміністративній справі №160/29782/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко