Постанова

від 14.11.2024 по справі 280/1593/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2024 року справа № 280/1593/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 280/1593/24 (суддя Кисіль Р.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) від 24.01.2024р. №45/32-00-07-05-19 та № 46/32-00-07-05-19.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем як контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з метою перевірки законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року (від 19.10.2023 №9277190878), за результатами якої складено акт № 1193/32-00-0705-14/00196204 від 15.12.2023р.. На підставі акту перевірки винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі, суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано як належні докази та не проаналізовано інформацію щодо контрагентів позивача ТОВ «Торгівельний дім «УКРІНТЕХ» та ТОВ «Ремонтно-будівельна компанія «НІКОС», що була з`ясована під час перевірки. За позицією контролюючого органу, платником податків не підтверджено реальність здійснення операцій з постачання товару та надання послуг, а надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагентів. Відповідач наполягає, що недостовірність даних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання ТМЦ у ТОВ ТД УКРІНТЕХ та як наслідок порушено абз. а) п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, з урахуванням норм п.44.1 ст. 44, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту (рядок 17) вересня 2023 року в розмірі 2440 гривень. Також, здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання послуг у ТОВ РБК НІКОС та як наслідок порушено абз. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення значення рядку 16 Декларації за вересень 2023 року та відповідно до завищення суми податкового кредиту (рядок 17) вересня 2023 року в розмірі 124 889 гривень.

Також відповідач стверджує, що за вересень 2023 року позивачем не складено та не зареєстровано у законодавчо встановлений термін в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та/або розрахунки коригувань по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, згідно оформлених митних декларацій за вересень 2023 року на суму 66 009 894,58 грн.

Звертає увагу, що чинними нормами Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, що визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах митної декларації відбитку особистої номерної печатки, та засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу ЕМД після перетворення її у візуальну форму.

Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач вказав, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що під час перевірки позивачем було надано відповідачу всі наявні та належно оформлені первинні документи та пояснення стосовно господарських операцій з ТОВ ТД УКРІНТЕХ та ТОВ РБК НІКОС. Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угоди, відсутності реального характеру господарських операцій матеріали перевірки не містять. Крім того, відповідачем вже досліджувались в 2021 році обставини виконання робіт ТОВ РБК НІКОС по укладеному із ПрАТ УКРГРАФІТ договору. Зазначені в акті перевірки контрагенти на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податків в органах податкового контролю, мали статус платників ПДВ та, відповідно, мали повноваження на складення податкових накладних.

Також за позицією позивача висновок відповідача про порушення ПрАТ УКРГРАФІТ законодавчо встановленого терміну складення та реєстрації в ЄРПН податкових накладних по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, згідно оформлених митних декларацій у вересні 2023 року суперечить законодавству України та фактичним обставинам.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги, скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу від 16.11.2023 №282-п, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79, п.п. 69,2-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ УКРГРАФІТ законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року (від 19.10.2023 №9277190878).

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1193/32-00-0705-14/00196204 від 15.12.2023, в якому встановлено порушення:

1)абз. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44, ст. 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2023 року у розмірі 127 329 гривень.

Вищезазначене призвело до порушення: п. 200.1, абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 127 329 гривень;

2) п. 187.1 ст. 187, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст.195 Податкового Кодексу України, п.1, 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року №463), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289, в результаті чого встановлено завищення показника р.2 Декларації з ПДВ за вересень 2023 року на суму 14 168 658 гривень.

3) п.187.1 ст.187, п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, п.2, п.3, п.5, п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної (зі змінами та доповненнями, діючими в перевіряємому періоді), не складено та відповідно не зареєстровано протягом граничного строку податкові накладні (у кількості 23 штук) по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, за вересень 2023 року на суму постачання 66 009 894,58 гривень.

З висновками акту перевірки не погодився позивач, акт було підписано посадовими особами ПрАТ Укрграфіт із запереченнями, які за вих. №10/2990 від 28.12.2023 були направлені відповідачу.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, відповідачем надано відповідь від 17.01.2024 вих. №389/6/32-00-07-05-04 з повідомленням висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень. Відповідач вважав, що висновки акту перевірки є правомірними та відповідають нормам діючого податкового законодавства та цивільного права.

На підставі акту перевірки №1193/32-00-0705-14/00196204 від 15.12.2023 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1)від 24.01.2024 №45/32-00-07-05-19 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) в сумі 127 329,00 грн.;

2)від 24.01.2024 №46/32-00-07-05-19 про застосування штрафної санкції в сумі 78 200,00 грн. за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені рішення відповідача, прийшов до висновку, що позивач надав суду достатні та допустимі докази на спростування висновків контролюючого органу про допущені порушення норм податкового законодавства. В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність прийняття рішень, які оскаржує позивач.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.01.2024 №45/32-00-07-05-19.

За висновками відповідача не підтверджено та не встановлено реальність господарських операцій:

- з придбання ПрАТ УКРГРАФІТ товаро-матеріальних цінностей у ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРІНТЕХ (код за ЄДРПОУ 43630123), що призвело до завищення ПрАТ УКРГРАФІТ суми податкового кредиту (рядок 17) Декларації з податку на додану вартість вересня 2023 року в розмірі 2440,00 грн.;

- з придбання ПрАТ УКРГРАФІТ послуг у ТОВ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ НІКОС (код за ЄДРПОУ 37443251), що призвело до завищення значення рядку 16 Декларації за вересень 2023 року та відповідно до завищення суми податкового кредиту (рядок17) вересня 2023 року в розмірі 124 889,00 грн..

Відповідач вважає, що ПрАТ УКРГРАФІТ здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій, які є нереальними (неможливість виробництва ТМЦ/послуг, не встановлення джерела походження товару/послуг), що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (показник рядка 19 Декларації) та завищення суми податкового кредиту (рядок 17) вересня 2023 року в загальному розмірі 127 329,00 грн.

Нереальність господарських операцій з вказаними контрагентами відповідач пов`язує з відсутністю у вказаних контрагентів позивача матеріально-технічної бази для виробництва/зберігання товару (виконання робіт/послуг); не встановленням придбання ТМЦ по ланцюгу постачання; не встановленням виробника товару; недостатньою кількістю працівників, відсутністю основних засобів; відсутністю залучених осіб (субпідрядників).

Податковий кодекс України (далі ПК України), є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом першим п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; (...).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що ПрАТ УКРГРАФІТ є промисловим підприємством, яке виробляє графітовані електроди, вуглецеві маси і пасти різного призначення, футерувальну продукцію, на основі вуглецю для підприємств чорної і кольорової металургії, машинобудівної, хімічної та інших галузей промисловості.

При надходженні сировини, яка використовується у виробництві продукції (кокс, антрацит тощо), до її передачі у виробництво, Центральною науково-дослідницькою лабораторією ПрАТ УКРГРАФІТ (ЦНДЛ) виконуються роботи з визначення мікроструктури сировинних матеріалів шляхом проведення мікроструктурного аналізу за допомогою оптичного інвертованого мікроскопа Leica у відбитому світлі, на спеціально підготовлених зразках матеріалу. Підготовка зразків передбачає їх виготовлення, шліфування та полірування на шліфувально-полірувальному верстаті Phoenix-Beta виробництва BUEHLER Ltd. Німеччина. Для фінального полірування ЦНДЛ використовується полірувальна тканина Alupol-Plus, d-250 мм на самоклеючій основі (Інформаційна довідка від 12.02.2024 року №42/372, додана до позову).

У вересні 2023 року згідно видаткової накладної № 40 від 21.09.2023 року ТОВ ТД УКРІНТЕХ поставлений ПрАТ УКРГРАФІТ товар - Alupol-Plus Полірувальна тканина на самоклеючій основі, d-250 мм, (5шт в упаковці) на суму 14 640,00 грн. у т.ч. ПДВ 2440,00 грн., що підтверджується первинними та іншими документами, які надавались відповідачу при проведенні перевірки, а саме:

-договірний рахунок №176 від 11.09.2023 (№804/2321161/06 від 11.09.2023);

-видаткова накладна № 40 від 21.09.2023 на суму 14640,00 грн., у т.ч. ПДВ 2440,00 грн.;

-інформаційний лист від 16.06.2015 виробника товару MeteCata (made in Germany) щодо технічних характеристик полірувальної тканини Alupol-Plus;

-експрес-накладна ТОВ Нова пошта №59001026231156 від 21.09.2023, дата доставки ТМЦ 22.09.2023;

-витяг з журналу реєстрації довіреностей ПрАТ УКРГРАФІТ, номер реєстрації довіреності №623 від 19.09.2023 на отримання тканини полірувальної у ТОВ ТД УКРІНТЕХ (м. Харьків) інженеру І кат. ОСОБА_1 ;

-прибутковий ордер №221-РР від 22.09.2023 на суму 14640 грн., у т.ч. ПДВ 2440 грн.;

-відомість аналітичного обліку розрахунків по рахунку 6311 (розрахунки з вітчизняними постачальниками (матеріали) за вересень 2023 року;

-витяг з оборотної відомості по складу електро-кабельної продукції, запчастин Склад №19005 з 01.09.2023 по 30.09.2023;

-накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №3/15200/0202 від 04.10.2023 на суму 12200,00 грн. на відпуск полірувальної тканини Alupol-Plus зі складу №19005 у підрозділ 15200;

-платіжна інструкція №3913 від 14.09.2023 на суму 14640,00 грн., у т.ч. ПДВ 2440,00 грн., що підтверджує факт оплати товару (передоплата).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України ТОВ ТД УКРІНТЕХ виписана податкова накладна №6 від 14.09.2023 та зареєстрована в ЄРПН, докази чого надані позивачем.

До складу податкового кредиту вересня 2023 року ПрАТ УКРГРАФІТ включено суму ПДВ 2440,00 грн. по податковій накладній №6 від 14.09.2023 на загальну суму 14640,00 грн., в т.ч. ПДВ, виписаній ТОВ ТД УКРІНТЕХ (рядок 10.1 Декларації за вересень 2023 року).

Під час перевірки позивачем було надано відповідачу всі наявні та належно оформлені первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції з ТОВ ТД УКРІНТЕХ. Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угоди, відсутності реального характеру цієї операції матеріали перевірки не містять.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача слід зазначити, що документи, які підтверджують походження товару, в рамках внутрішнього законодавства не відносяться до обов`язкових документів, які мають оформлюватися сторонами під час купівлі-продажу товарів, для суб`єктів господарювання недержавного сектору економіки. Вид, зміст та обсяг цих документів, обов`язок їх надання, визначаються на розсуд сторін договору, а відсутність цих документів у покупця товару не обмежує обсяг його прав при веденні бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі, не позбавляє його права формувати податковий кредит.

Документи, що підтверджують походження товару, його якісні характеристики, не є первинними документами, не відносяться до документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, а законодавством не передбачено їх складання та надання постачальником-резидентом в обов`язковому порядку.

ПрАТ УКРГРАФІТ були надані до перевірки документи, які передбачені законодавством для ведення бухгалтерського та податкового обліку та є достатніми для здійснення контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Постачальник товару - ТОВ ТД УКРІНТЕХ листом від 22.12.2023 вих. №ТД-124 підтвердив факт здійснення господарської операції з поставки товару (Alupol-plus полірувальна тканина на самоклеючій основі, d 250 мм) на загальну суму 14 640,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 440,00 грн.

Також на запит позивача від 22.12.2023 за №06/22-12 ТОВ ТД УКРІНТЕХ були надані копії документів, що підтверджують придбання ТОВ ТД УКРІНТЕХ даного товару у ФОП ОСОБА_2 (не платник ПДВ) з метою його поставки на ПрАТ УКРГРАФІТ, а саме: рахунок на оплату №188 від 18.09.2023, видаткова накладна №139 від 18.09.2023, інформаційний лист виробника товару - Мет Сата (Німеччина) про технічні характеристики товару. Вказані документи були надані суду та надавались відповідачу разом із запереченнями ПрАТ УКРГРАФІТ на Акт перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно відобразив суму податкового кредиту вересня 2023 року в розмірі 2440,00 грн. по взаєморозрахунках із постачальником ТОВ ТД УКРІНТЕХ та не порушував приписів абз. а) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.44.1 ст. 44. п. 200.1, абз. в) п.200.4 ст.200, ст. 201 ПК України.

Щодо доводів відповідача про не підтверджений ланцюг постачання товару, то, як вірно вказав суд першої інстанції, податкове законодавство України не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку, податкової дисципліни, нарахування та виплати заробітної плати тощо. Тобто, в будь-якому разі позивач не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні, якщо таке мало місце. Проте, відповідачем під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено, а висновки в акті перевірки носять виключно характер припущень.

Стосовно придбання (отримання) ПрАТ УКРГРАФІТ послуг у ТОВ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ НІКОС (ТОВ РБК НІКОС).

З метою виконання робіт по відновленню огороджувальних конструкцій будівлі, стінових панелей, заміні вікон тощо (копія Акту позапланового огляду стану будівельних конструкцій будівлі АБК корпусу №3 цеха №4 у вісях 1-3, рядах А-В додана до позову) ПрАТ УКРГРАФІТ було укладено договір підряду №804/2180307/27 від 07.05.2021 (далі за текстом - договір підряду) з ТОВ РБК НІКОС (код за ЄДРПОУ 37443251), відповідно до якого Підрядник зобов`язався виконати поточний ремонт фасаду будівлі АБК корпусу 3 цеху №4 згідно переданої Замовником технічної документації та кошторисної документації (додаток №1 до договору).

Згідно п. 3.1 договору ціна всіх доручених Підряднику робіт складає 1 385 339,65 грн., в т.ч. ПДВ 230 889,94 грн.

Згідно п. 4.1 договору підряду Замовник перераховує Підряднику передоплату в розмірі 416 000,00 грн. з ПДВ на підставі оригіналу рахунку Підрядника.

Згідно п. 4.2 договору Замовник перераховує Підряднику передоплату в розмірі 400 000,00 грн. з ПДВ на підставі оригіналу рахунку Підрядника через 30 календарних днів від дати початку робіт.

Згідно п. 4.3 договору підряду кінцевий розрахунок (за вирахуванням перерахованої Замовником передоплати) за належно виконані Підрядником і прийняті Замовником роботи здійснюється протягом 10 календарних днів від дати підписання Замовником Довідки (форма КБ-3) і Акту (форма КБ-2в), але не раніше надання повного пакета документів, передбачених і оформлених відповідно до п. 4.4 договору і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в законодавчо встановлені терміни і порядку.

Згідно п.6.1, 6.2 договору підряду роботи виконуються з матеріалів Підрядника, за винятком визначених кошторисною документацією матеріалів, які надаються Замовником.

На викання вимог п. 4.1 договору підряду, на підставі отриманого від ТОВ РБК НІКОС рахунку-фактури №Ні-0000003 від 13.05.2021, ПрАТ УКРГРАФІТ 21.05.2021 перерахувало на користь ТОВ РБК НІКОС передоплату в розмірі 416 000,00 грн. платіжною інструкцією №523 від 21.05.2021, зазначена платіжна інструкція додана до позову.

ТОВ РБК НІКОС в установлені законодавством терміни, по факту отримання передоплати, склало податкову накладну №18 від 21.05.2021 та направило її на реєстрацію у ЄРПН.

14.06.2021 реєстрація податкової накладної №18 від 21.05.2021 в ЄРПН була зупинена, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України (квитанція реєстраційний номер №9159130618).

Відповідно до даних ЄРПН податкова накладна №18 від 21.05.2021 була зареєстрована в ЄРПН за рішенням комісії/суду 07.08.2023, після чого сума ПДВ за виписаною ТОВ РБК НІКОС податковою накладною №18 від 21.05.2021 була включена ПрАТ УКРГРАФІТ в податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2023 року.

На викання вимог п. 4.2 договору підряду, на підставі отриманого від ТОВ РБК НІКОС рахунку-фактури №Ні - 0000005 від 25.06.2021, ПрАТ УКРГРАФІТ 01.07.2021 року перерахувало на користь ТОВ РБК НІКОС передоплату в розмірі 333 333,33 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №711 від 01.07.2021, яка додана до позову.

При цьому, згідно із умовами п. 3 додатку №6 до договору підряду ПрАТ УКРГРАФІТ було зменшено суму передоплати, визначену в п. 4.2 договору (400 000,00 грн.), на суму ПДВ у розмірі 66 666,66 грн.:

3. У разі якщо виписані податкові накладні не зареєстровані Підрядником в ЄРПН у встановлений законодавством термін, сума чергового платежу, що підлягає до сплати оплачується Замовником за вирахуванням суми, яка становить 20 % вартості виконаних робіт, документи за якими оформлено з порушенням чинного законодавства України (податкові накладні зареєстровані в ЄРПН).

ТОВ РБК НІКОС в установлені законодавством терміни, по факту отримання передоплати, склало податкову накладну №20 від 01.07.2021 та направило її на реєстрацію у ЄРПН.

29.07.2021 реєстрація податкової накладної №20 від 01.07.2021 в ЄРПН була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України (квитанція реєстраційний номер №9211871567).

Відповідно до даних ЄРПН податкова накладна №20 від 01.07.2021 була зареєстрована в ЄРПН за рішенням комісії/суду 07.08.2023, після чого сума ПДВ за виписаною ТОВ РБК НІКОС податковою накладною №20 від 01.07.2021 була включена ПрАТ УКРГРАФІТ в податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2023 року.

Обставини зупинення реєстрації податкових накладних №18 від 21.05.2021 та №20 від 01.07.2021, виписаних ТОВ РБК НІКОС по факту отримання передоплати від ПрАТ УКРГРАФІТ по договору підряду та обставини отримання передоплати, досліджувались Запорізьким окружним адміністративним судом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2021 по справі №280/6225/21 було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2782471/37443251 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 21.05.2021. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію, податкову накладну ТОВ РБК НІКОС №18 від 21.05.2021.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі №280/7245/21 визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області за №2956477/37443251 від 06.08.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної за №20 від 01.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ РБК НІКОС №20 від 01.07.2021.

Зазначеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджується, що у ТОВ РБК НІКОС наявна ліцензія на проведення господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури Серія АЕ №290349 від 25.04.2014. Для здійснення господарської діяльності у підприємства наявні наймані працівники, орендоване нежитлове приміщення для розміщення офісу та складу. Податковий борг станом на час складання позову у Товариства відсутній. Податкова звітність подається вчасно та сумлінно.

Також судом підтверджено, що для виконання умов укладеного із ПрАТ УКРГРАФІТ договору підряду №804/2180307/27 від 07.05.2021. ТОВ РБК НІКОС уклало договір субпідряду з ТОВ ПРОМАЛЬПА за №14/05-21. Відповідно до предмету договору підряду №14/05-21 від 14.05.2021 з ТОВ ПРОМАЛЬПА визначено, що в рамках Договору підряду №804/2180307/27 від 07.05.2021 Генпідрядник доручає, а підрядник зобов`язується виконати комплекс робіт по поточному ремонту фасаду будівлі АПК корпусу 3 цеху №4 та передати їх результати в обумовлений у договорі строк.

В свою чергу ТОВ ПРОМАЛЬПА з метою виконання договору субпідряду уклало відповідні договори з постачальниками: ТОВ Перший дім (код за ЄДРПОУ 35116943) договір про постачання матеріалів будівельного призначення від 05.05.2021 №ЗП-0521/04; ТОВ Покрівля та Фасад (код за ЄДРПОУ 35739720) договір поставки №САLL-78 від 01.07.2021.

Встановлено, що ТОВ РБК НІКОС було надано вичерпні пояснення та документи, що свідчать про товарність та реальність здійсненої господарської операції щодо отриманих від ПрАТ УКРГРАФІТ платежів передоплати за договором підряду №804/2180307/27 від 07.05.2021 і, виходячи зі специфіки господарських відносин та наданих документів, що підтверджують реальність здійсненої оплати, з метою подальшого виконання договірних зобов`язань, зазначена вище підстава відмови в реєстрації податкових накладних є некоректною та не відповідає дійсності.

Таким чином ПрАТ УКРГРАФІТ мало господарські відносини з реальним суб`єктом господарювання і господарські операції з поставки ТОВ РБК НІКОС робіт/послуг по договору підряду мали реальний характер.

Перед укладанням договору підряду позивачем було здійснено належну перевірку контрагента, в ході якої було встановлено:

-згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ РБК НІКОС зареєстровано як юридична особа з 23.12.2010, види діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 71.11 Діяльність у сфері архітектури;

-наявність реєстрації як платника податків;

-наявність ліцензії, декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

По факту виконання та прийняття робіт по договору Сторонами підписані: акт №1/07 від 09.08.2021 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року (КБ-2в) на суму 441799,16 грн. з ПДВ; акт №2/08 від 20.09.2021 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2в) на суму 575694,42 грн. з ПДВ; акт №3/09 від 20.09.2021 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2в) на суму 348236,14 грн. з ПДВ.

Відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію, які повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та вимоги Податкового кодексу України, наявність первинних документів є обов`язковою умовою для формування витрат. Крім того, факт виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів.

Відповідно, наявність всіх документів, необхідних для ведення господарської діяльності, є підставою для формування витрат та податкового кредиту.

Реальність здійснення господарських операцій по договору підряду із контрагентом ТОВ РБК НІКОС повністю підтверджується сукупністю необхідних та належно оформлених документів, які містять всі необхідні та достатні відомості про господарські операції та підтверджують факт виконання робіт по договору, а саме: договір підряду №804/2180307/27 від 07.05.2021 з додатками; рахунок-фактура №Ні-0000003 від 13.05.2021 на суму 416000,00 грн.; рахунок-фактура №Ні-0000005 від 25.06.2021 на суму 400000,00 грн.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року (КБЗа) на суму 441799,16 грн. з ПДВ від 09.08.2021; акт №1/07 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року (КБ-2в) на суму 441799,16 грн. з ПДВ від 09.08.2021; рахунок-фактура №Ні-0000007 від 09.08.2021 на суму 173469,58 грн.; рахунок-фактура №Ні-0000012 від 20.09.2021 на суму 376260,14 грн.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року (КБЗа) на суму 923930,56 грн. з ПДВ від 20.09.2021; акт №2/08 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2в) на суму 575694,42 грн. з ПДВ від 20.09.2021; акт №3/09 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2в) на суму 348236,14 грн. з ПДВ від 20.09.2021; підсумкові відомості ресурсів; розрахунки загальновиробничих витрат до актів КБ-2в; відомість аналітичного обліку розрахунків по рахунку 6313 (розрахунки з вітчизняними постачальниками-послуги) за серпень 2021 року - вересень 2023 року; відомість аналітичного обліку розрахунків по рахунку 3713 (розрахунки за виданими авансами-послуги) за травень 2021 року - серпень 2023 року.

Підтвердженням факту оплати ПрАТ УКРГРАФІТ виконаних ТОВ РБК НІКОС робіт по договору підряду є платіжні інструкції: №523 від 21.05.2021 на суму 416000,00 грн. (передоплата згідно п.4.1 договору); №711 від 10.07.2021 на суму 333333,33 грн. (передоплата згідно п. 4.2 договору); №664.1 від 17.08.2021 на суму 144557,98 грн.; №789 від 04.10.2021 на суму 28911,60 грн.; №474 від 25.10.2021 на суму 239398,19 грн.; №511 від 26.10.2021 на суму 78639,73 грн. (Зазначені документи додані до матеріалів справи).

Колегія суддів погоджується з висновками суду, що надані позивачем відповідачу первинні бухгалтерські та інші документи підтверджують реальність здійснення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує право на віднесення суми ПДВ, сплаченого позивачем у вартості придбаних послуг, до складу податкового кредиту.

Контролюючий орган ставить під сумнів право позивача на включення до податкового кредиту серпня 2023 року суми ПДВ по податковим накладним №18 від 21.05.2021 та №20 від 01.07.2021, виписаним ТОВ РБК НІКОС по факту передоплати на загальну суму 749 333,28 грн., в т.ч. ПДВ 124 888,88 грн. (рядок 16 Декларації за вересень 2023 року).

При цьому, відповідач посилається на нереальність господарської операції з вказаним контрагентом з причин неможливості встановити фактичного виробника послуг, що надані ТОВ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ НІКОС позивачу, при цьому висновок відповідача стосується факту виконання робіт/послуг, які на момент здійснення передоплати не були виконані.

Разом із цим, виписані ТОВ РБК НІКОС податкові накладні №22 від 17.08.2021 та №24 від 20.09.2021 були зареєстровані у ЄРПН за рішеннями про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №3120896/37443251 від 16.09.2021 та №3258931/37443251 від 20.10.2021.

Суми ПДВ за вищезазначеними податковими накладними були включені ПрАТ УКРГРАФІТ до податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2021 року, реєстраційний номер 9310022069 від 19.10.2021 та жовтень 2021 року, реєстраційний номер 9351313904 від 19.11.2021 (долучені до матеріалів справи).

Тобто, відповідачем вже досліджувались в 2021 році обставини виконання робіт ТОВ РБК НІКОС по укладеному із ПрАТ УКРГРАФІТ договору. При цьому, відповідач не мав жодних зауважень до документів, якими підтверджується факт виконання робіт та сумнівів щодо реальності здійснення даних господарських операцій, погодився із правомірністю включення ПрАТ УКРГРАФІТ сум ПДВ по податковим накладним ТОВ РБК НІКОС, виписаним но факту виконання робіт за договором підряду, до податкового кредиту і підтвердив суми бюджетного відшкодування.

Факт виконання робіт по договору підряду №804/2180307/27 від 07.05,2021, укладеному між ПрАТ УКРГРАФІТ та ТОВ РБК НІКОС фіксується та підтверджується виключно документами, складеними сторонами цього договору. Документи, що стосуються залучення субпідрядної організації до виконання договору підряду, не є первинними документами для ПрАТ УКРГРАФІТ, не відносяться до документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою ПрАТ УКРГРАФІТ податків і зборів. Відповідно, у позивача відсутній обов`язок надавати такі документи до перевірки, що жодним чином не свідчить про відсутність домовленості про залучення субпідрядника до виконання робіт по договору.

З огляду на викладене, є вірними висновки суду, що позивач згідно вимог чинного законодавства, на підставі визначених законодавством документів, які містять відомості про господарські операції, відобразив в податковому обліку суми податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ РБК НІКОС.

Реальність здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ ТД УКРІНТЕХ та ТОВ РБК НІКОС повністю підтверджується сукупністю усіх необхідних та належно оформлених документів, які містять всі необхідні та достатні відомості про господарські операції, підтверджують факт виконання поставки товару/виконання робіт та були надані до перевірки.

Зі змісту первинних документів вбачається, що вони мають усі необхідні обов`язкові реквізити. Документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Факт відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій на підставі відповідних первинних документів та у бухгалтерському обліку бухгалтерських проведень підтверджено в акті перевірки.

Підставою для формування ПрАТ УКРГРАФІТ податкового кредиту з ПДВ були виписані постачальником та підрядником податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН.

Для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податкові обов`язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту.

Таким чином, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд вірно дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарський операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

Наведене вище у своїй сукупності спростовує висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, стосовно порушень з боку позивача вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат по господарським відносинам із вказаними вище контрагентами.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, неподання чи неналежне подання ними звітності не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 24.01.2024 №45/32-00-07-05-19 підлягало скасуванню як протиправне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.01.2024р. №46/32-00-07-05-19.

Позивач вважає його протиправним, оскільки, як стверджує, не допустив порушення податкового законодавства.

Суд першої інстанції, задовольняючи в цій частині позовні вимоги та скасовуючи рішення відповідача, виходив з того, що з часу прийняття Податкового кодексу України, при здійсненні експорту товарів позивач правомірно визначав дату виникнення податкових зобов`язань, та відповідно, дату складання податкової накладної по даті підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України (дата перетину вантажем кордону України), про яку свідчить повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України разом із митною декларацією, оформленою у встановленому порядку.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

У своєї діяльності ПрАТ УКРГРАФІТ здійснює господарські операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

В акті перевірки відповідач вказує, що позивачем на дату виникнення податкового зобов`язання не складено та не зареєстровано у законодавчо встановлений термін в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, згідно оформлених митних декларацій у вересні 2023 року у кількості 23 штук, що призвело до порушення позивачем вимог:

2) п. 187.1 ст. 187, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст.195 Податкового кодексу України, п.1, 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року №463), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289, в результаті чого встановлено завищення показника р.2 Декларації з ПДВ за вересень 2023 року на суму 14168658 гривень.

3) п. 187.1 ст. 187, п.п.195.1.1 п. 195.1 ст.195, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2, п.3, п.5, п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної (зі змінами та доповненнями, діючими в перевіряємому періоді), не складено та відповідно не зареєстровано протягом граничного строку податкові накладні (у кількості 23 штук) по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, за вересень 2023 року на суму постачання 66009894,58 гривень.

В обґрунтування своїх висновків контролюючий орган зазначає, що при експорті товарів датою виникнення податкового зобов`язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, що визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитка особистої номерної печатки, та засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування - за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму.

Судом встановлено, що позивач є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, здійснює експортні операції з реалізації продукції за межі митної території України. Протягом вересня 2023 року позивачем здійснювалось постачання товару на експорт.

За змістом абзацу г) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Місцем постачання товарів у розумінні пункту 186.1 статті 186 ПК України є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Тобто, виникнення податкових зобов`язань по операціям з постачання товарів не пов`язується з переходом права власності, натомість за імперативним приписом абзацу б) пункту 187.1 статті 187 ПК України у разі експорту товарів подією, з якою пов`язується виникнення податкових зобов`язань, є саме дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а не фактична дата перетинання митного кордону України.

За положеннями абзацу а) підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Останнім абзацом підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України передбачено, що товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Як встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/ 28267, (далі Порядок № 1307) передбачено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1307 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі Отримувач (покупець) зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 300000000000, рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється.

Оскільки у розумінні ПК України операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, хоча й за нульовою ставкою, платник податків на час виникнення податкових зобов`язань має скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, при цьому датою виникнення податкових зобов`язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Фактично спірним в контексті правовідносин, що розглядаються, є питання, чи є дата оформлення митної декларації датою перетинання товаром митного кордону України для цілей питання дати виникнення податкових зобов`язань, оскільки в цій справі дата оформлення митної декларації відрізняється від дати фактичного перетину митного кордону.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами позивача, підтриманими судом першої інстанції, що дата виникнення податкових зобов`язань має визначатися із врахуванням положень останнього абзацу підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України, яким передбачено, що товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України, тобто датою виникнення податкових зобов`язань є дата фактичного перетину митного кордону.

Виникнення податкових зобов`язань по операціям з постачання товарів не пов`язується з переходом права власності, натомість за імперативним приписом абзацу б) пункту 187.1 статті 187 ПК України у разі експорту товарів подією, з якою пов`язується виникнення податкових зобов`язань, є саме дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а не фактична дата перетинання митного кордону України.

При цьому, положення підпункту 195.1.1 пункту 195.1 пункту 195 ПК України стосовно того, що товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України, застосовуються виключно для цілей підтвердження права платника податку на застосування нульової ставки податку на додану вартість та жодним чином не стосуються питання дати виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Суд також враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 червня 2021 року у справі №01.06.2021, від 19 лютого 2020 року у справі № 480/660/19, від 22 квітня 2021 року у справі 640/19498/19, від 13 грудня 2022 року у справі № 380/9380/21, за якою подання декларації до митних органів є юридично значимим фактом, який тягне за собою виникнення обов`язків зі сплати податків, а тому, відповідно, датою виникнення податкових зобов`язань є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Є помилковим застосування судом першої інстанції в порядку частини п`ятої статт 242 КАС України висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 814/3437/15 та від 09 липня 2020 року.

Спірним у даній справі є питання дати виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість при здійсненні експортних операцій, а у справі, на яку посилався суд першої інстанції, вирішувалися відмінні від даної справи правовідносини.

Відтак, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 лютого 2018 року у не є застосовним до спірних в цій справі правовідносин.

Колегія суддів визнає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що датою виникнення податкових зобов`язань в контексті спірних правовідносин є дата фактичного ввезення товару.

Посилання позивача, в обґрунтування своїх доводів, та суду першої інстанції на п. 30 Положення № 450, є помилковим, адже ця норма визначає спосіб підтвердження вивезення товарів за межі митної території України, що не є тотожним з підтвердженням дати оформлення митної декларації та дати виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість при здійсненні експортних операцій.

При цьому, не виявлення відповідного порушення під час проведення попередніх податкових перевірок не є підставою для звільнення платника податків від відповідальності за порушення вимог чинного законодавства. Протилежний висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Контролюючим органом штрафні санкції застосовані податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2024р №46/32-00-07-05-19 на підставі абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Тобто, цією нормою ПК України встановлена фінансова відповідальність платника податку у вигляді штрафу за відсутність факту реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкових накладних/розрахунків коригування, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою тощо.

На момент проведення перевірки докази реєстрації позивачем в ЄРПН 23 податкових накладних, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою у періоді, що перевірявся, відсутні (т. 1 а.с.124).

У спірних правовідносинах позивач не забезпечив реєстрацію податкових накладних за неоподаткованими експортними операціями в установлений законом строк з дати оформлення митної декларації, а тому податковий орган правомірно нарахував позивачу штрафні санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі №280/1593/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2024р №46/32-00-07-05-19 форми «ПН» та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2024р №46/32-00-07-05-19 форми «ПН», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 78 200 грн. - відмовити.

В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 280/1593/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 14.11.2024р..

Повний текст постанови виготовлено 19.11.2024р..

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак