Постанова

від 19.11.2024 по справі 420/22881/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22881/24

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Афанасенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 420/22881/24 за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2024 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанової А.М. про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП №75434344, про стягнення з боржника витрат виконавчого збору від 03.07.2024 ВП №75434344, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП № 75434344, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/1132/23 від 27.05.2024, що видав Одеський окружний адміністративний суд, в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн;

- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП №75434417, про стягнення з боржника витрат виконавчого збору від 03.07.2024 року ВП № 75434417, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.07.2024 року ВП №75434417, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа №420/1132/23 від 27.05.2024 року, що видав Одеський окружний адміністративний суд, в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 12.07.2024 Білгород-Дністровським відділом державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу військової частини НОМЕР_1 надіслано для виконання постанови державного виконавця ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП №75434344 про стягнення з боржника витрат виконавчого збору від 03.07.2024 ВП №75434344, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП №75434344, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа №420/1132/23 від 27.05.2024, що видав Одеський окружний адміністративний суд, в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн, а також постанови державного виконавця ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП №75434417, про стягнення з боржника витрат виконавчого збору від 03.07.2024 ВП №75434417, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП №75434417, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/1132/23 від 27.05.2024, що видав Одеський окружний адміністративний суд, в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Разом з тим, військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, виконує функції оборони держави, визначені Законом України Про Збройні Сили України. Згідно із довідкою №160/22 військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів, знаходиться на казначейському обслуговуванні та фінансується з державного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, позивач вказує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 № 420/1132/23 (виконавчий лист №420/1132/23 від 27.05.2024) в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року підлягає виконанню Державною казначейською службою України у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

Судове рішення в зазначеній частині примусовому виконанню не підлягає.

Враховуючи викладене, вищезгадані постанови державного виконавця ВП №75434344, та ВП №75434417, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/1132/23 від 27.05.2024, що видав Одеський окружний адміністративний суд, в частині стягнення з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження, порушують права та законні інтереси військової частини НОМЕР_1 .

Так, відповідно до постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП №75434417 з військової частини НОМЕР_1 стягується 32 000 грн, про стягнення з боржника витрат виконавчого збору від 03.07.2024 ВП №75434417 в розмірі 32 000 грн, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП № 75434417 в розмірі 269,00 грн та постанов про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2024 ВП №75434344 в розмірі 150 грн, про стягнення з боржника витрат виконавчого збору від 03.07.2024 ВП №75434344 в розмірі 150 грн, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.07.2024 року ВП №75434344 в розмірі 269,00 грн, тоді як Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (відповідно до якого органи Казначейства здійснюють виконання рішень про стягнення коштів з бюджетних установ), стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору не передбачає.

Таким чином, примусове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року № 420/1132/23 в частині стягнення коштів тягне за собою понесення військовою частиною НОМЕР_1 додаткових витрат та призводить до збитків державного бюджету.

Крім того, примусове виконання зазначеного судового рішення в частині стягнення коштів може призвести до арешту реєстраційних рахунків військової частини НОМЕР_1 та зриву виконання покладених завдань.

Виконання рішення про стягнення коштів органом казначейства не призводить до блокування реєстраційних рахунків військової частини НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27 вересня 2024 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправною та скасував постанову державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанової А.М. від 03.07.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП № 75434344.

Визнав протиправною та скасував постанову державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанової А.М. від 03.07.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 75434344.

Визнав протиправною та скасував постанову державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанової А.М. від 03.07.2024 про стягнення виконавчого збору ВП №75434344.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що спірні правовідносини мають регулюватись відповідно до статті 4 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно зі статтею 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 420/1132/23, зокрема, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн.

03.07.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степановою А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75434417 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду № 420/1132/23, виданим 27.05.2024, про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (а.с. 38).

Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.

Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 32 000 грн.

03.07.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степановою А.М. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 75434417 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/1132/23, виданим 27.05.2024 року, якою визначено суму мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн. (а.с. 39).

03.07.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степановою А.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №75434417, якою стягнуто з військової частини НОМЕР_1 виконавчий збір в розмірі 32000 грн. (а.с. 40).

Також 03.07.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степановою А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75434344 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду № 420/1132/23, виданим 27.05.2024 року, про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн. (а.с. 41).

Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 150 грн.

03.07.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степановою А.М. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №75434344 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду № 420/1132/23, виданим 27.05.2024, якою визначено суму мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн. (а.с. 42).

03.07.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степановою А.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №75434344, якою стягнуто з військової частини НОМЕР_1 виконавчий збір в розмірі 150 грн. (а.с. 43).

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно прийняв заяву ОСОБА_1 , адресовану до органу ДКС України, разом з виконавчим документом про стягнення коштів з військової частини НОМЕР_1 , та відкрив за нею виконавче провадження.

Тому постанови, винесені державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степановою А.М. 03.07.2024 року постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75434344, а також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №75434344 та про стягнення виконавчого збору ВП №75434344 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відмовляючи у частині позовних вимог щодо протиправності та скасування постанов державного виконавця від 03.07.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №75434417 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/1132/23, виданим 27.05.2024, про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, суд першої інстанції зазначив, що вказаний виконавчий документ, яким боржника зобов`язано вчинити певні дії (зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів...) не є виконавчим документом про стягнення коштів з військової частини НОМЕР_1 .

Отже, приписи ч.2 ст.6 Закону № 1404-VIII та 1 статті 3 Закону № 4901-VI на виконавчий документ про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії - не поширюються.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII від 02.06.2016 Про виконавче провадження (далі за текстом - Закон №1404-VIII).

Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч.3 ст.27 вказаного Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно абз. 1 ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1404-VIII, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ст.42 Закону №1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до п.2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі за текстом Інструкція № 512/5), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Правовими положеннями частини 1 статті 2 Закону України від 05.06.2012 №4901-VІ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон №4901-VI) встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Частиною 1 статті 3 Закону №4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону №4901-VI стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 (стягувач) звернувся із заявою від 30.07.2024, адресованою Управлінню Державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист № 420/1132/23 від 27.05.2024, виданий Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Отже, відповідно до приписів ч.2 ст.6 Закону № 1404-VIII та 1 статті 3 Закону № 4901-VI, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 № 420/1132/23 (виконавчий лист № 420/1132/23 від 27.05.2024) в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн, підлягає виконанню Управлінням Державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, а не Білгород-Дністровським відділом державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Судове рішення в зазначеній частині примусовому виконанню не підлягає.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суд першої інстанції, що відповідач протиправно прийняв цю заяву, адресовану до органу ДКС України, разом з виконавчим документом про стягнення коштів з військової частини НОМЕР_1 , та відкрив за нею виконавче провадження.

Тому постанови, винесені державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степановою А.М. 03.07.2024 постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75434344, а також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №75434344 та про стягнення виконавчого збору ВП №75434344 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 03.07.2024 ВП № 75434417 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, колегія суддів зазначає, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 420/22881/24 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк