Постанова

від 18.11.2024 по справі 620/5958/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5958/24 Головуючий у 1 інстанції: Баргаміна Н.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ніжинський дослідно-механічний завод» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Публічного акціонерного товариства «Ніжинський дослідно-механічний завод» про стягнення сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ніжинський дослідно-механічний завод», в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ніжинський дослідно-механічний завод» (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56, код ЄДРПОУ 01033390, р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „а", „б"-„з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - 77614,12 грн та відповідно до пунктів „б"-„з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - 9163,38 грн, всього 86777,50 грн на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька,83-а, код ЄДРПОУ 21390940, р/р НОМЕР_2 , МФО 353553, філія ЧОУ АТ "Ощадбанк").

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Ніжинський дослідно-механічний завод" (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56, код ЄДРПОУ 01033390, р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „а", „б"-„з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - 77614,12 грн та відповідно до пунктів „б"-„з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - 9163,38 грн, всього 86777,50 грн на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька,83-а, код ЄДРПОУ 21390940, р/р НОМЕР_2 , МФО 353553, філія ЧОУ АТ "Ощадбанк").

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство «Ніжинський дослідно-механічний завод» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт не погоджується з розміром заборгованості, що виникла внаслідок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період із грудня 2023 року по березень 2024 року. Апелянт вказує, що зазначена у позові сума заборгованості є спірною. При цьому, апелянт стверджує, що зазначена сума боргу виникла у зв`язку з існуванням спору між сторонами в частині розміру встановленої/призначеної громадянину ОСОБА_1 пільгової пенсії в розмірі 5 302,95 грн. (відшкодуванню за рахунок Товариства підлягає сума 5 302,95 грн.). На переконання апелянта, доказів правомірності нарахування ОСОБА_1 пенсії позивачем не надано.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Ніжинський дослідно-механічний завод» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області в якості платника внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У ПАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод» працювали громадяни, яким призначена пенсія на пільгових умовах.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслано ПАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, згідно яких, відшкодуванню Пенсійному фонду України за період із грудня 2023 року по березень 2024 року, відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягає відшкодуванню 9163,38 грн, та, відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягає відшкодуванню 77614,12 грн., всього на суму 86777,50 грн.

З метою стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» закріплено право осіб на пенсію за віком на пільгових умовах.

При пейсами пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Вказана Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Положеннями пункту 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За приписами пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а відповідач - підприємство, зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було надіслано ПАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а саме:

- за Списком №1 №2500-0504-8/81182 від 05.12.2023 за грудень 2023 року на суму 19179,98 грн;

- за Списком №1 №2500-0504-8/1918 від 09.01.2024 за січень 2024 року на суму 19179,98 грн.;

- за Списком №1 №2500-0504-8/7850 від 02.02.2024 за лютий 2024 року на суму 19380,17 грн.;

- за Списком №1 №2500-0504-8/15800 від 05.03.2024 за березень 2024 року на суму 19873,99 грн.

- за Списком №2 №2500-0504-8/81182 від 05.12.2023 за грудень 2023 року на суму 4041,88 грн.;

- за Списком №2 №2500-0504-8/1918 від 09.01.2024 за січень 2024 року на суму 1757,92 грн.;

- за Списком №2 №2500-0504-8/7850 від 02.02.2024 за лютий 2024 року на суму 1681,79 грн.;

- за Списком №2 №2500-0504-8/15800 від 05.03.2024 за березень 2024 року на суму 1681,79 грн.

Всі вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були вручені ПАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод» засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В свою чергу, апелянт не погоджується з розміром заборгованості, що виникла внаслідок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період із грудня 2023 року по березень 2024 року та вказує, що зазначена у позові сума заборгованості є спірною.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки, ПАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод» не надано доказів оскарження вищевказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже, такі розрахунки є узгодженими.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 820/6674/15, від 28 листопада 2019 року у справі №460/3113/18, від 06 листопада 2018 року у справі №804/5817/17.

Посилання апелянта на ненадання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області доказів правомірності нарахування ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки, питання наявності у даного пенсіонера права на призначення пенсії на пільгових умовах не є предметом спору у цій справі.

Вищевказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 803/1766/17.

Беручи до уваги викладене, оскільки, ПАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод» не сплатило у встановлені законодавством строки суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ніжинський дослідно-механічний завод» залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.