Постанова

від 18.11.2024 по справі 320/14329/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14329/24 Головуючий у 1 інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

12 серпня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

19 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії, щодо проведення 10 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 комплексної психолого-психіатричної експертизи, закладом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (код ЄДРПОУ - 02012906) - «Київський міський центр судово-психіатричної експертизи», який у грудні 2019 року не належав до державної спеціалізованої установи Міністерства охорони здоров`я України, які мали право здійснювати судову експертну діяльність, пов`язану з проведенням судово-психіатричних експертиз, відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 оку позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав, що недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання безпосередньо до канцелярії суду або засобами поштового зв`язку:

- заяви про визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду із зазначенням доказів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до суду у розумний строк, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;

- копії звернень до Департаменту охорони здоров`я Київської міської ради та Міністерства охорони здоров`я України;

- оригіналу документа про сплату 1211,20 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (посвідчення інваліда ІІ групи або письмові пояснення про причини відсутності такого посвідчення);

- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме уточнити позовні вимог шляхом їх конкретизації щодо суб`єктного складу сторін по справі та вимог до них;

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано до суду першої інстанції клопотання про усунення недоліків позовної зави до якого долучено:

- клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, з додатками;

- уточнену позовну заяву про оскарження рішення, дій суб`єкта владних повноважень;

- копію посвідчення особи з інвалідністю II групи серії НОМЕР_1 від 01.07.2016 року;

- копію запиту про доступ до публічної інформації до Міністерства охорони здоров`я України від 11 грудня 2023 року;

- копію запиту про доступ до публічної інформації до Департаменту охорони здоров`я Київської міської ради Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 2024 року;

- копію запиту про доступ до публічної інформації до Департаменту охорони здоров`я Київської міської ради Міністерства охорони здоров`я України від 31 січня 2024 року.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 просив суд встановити, що «Київський міський центр судово-психіатричної експертизи» Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (код ЄДРПОУ 02012906), який не належав до державної спеціалізованої судово-психіатричної установи Міністерства охорони здоров`я України 10 грудня 2019 року не мав повноважень здійснювати відносно ОСОБА_1 комплексну психолого-психіатричну експертизу, відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу».

Разом з тим, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 28 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві через невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що відповідачем позивач визначив Департамент охорони здоров`я Київської міської ради (адреса: м. Київ, вул. Прорізна, 19, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 02012906).

В той же час, вимога щодо встановлення компетенції заявлена до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 103А; ідентифікаційний код юридичної особи 25287764).

Отже, суд першої інстанції вказав, що відповідач є однією юридичною особою, а вимоги заявлені до іншої юридичної особи, які мають різне місцезнаходження, різні ідентифікаційні коди, різні назви та різне керівництво. Більше того, Київський міський центр судово-психіатричної експертизи не є суб`єктом владних повноважень, а є, закладом охорони здоров`я, де позивач отримував, як він зазначає, послуги.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що чітка вимога суду визначена ухвалою від 09 квітня 2024 року про уточнення позовних вимог шляхом їх конкретизації щодо суб`єктного складу сторін по справі та вимог до них не виконана, відповідно, в цій частині недоліки позовної заяви не усунені.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що відсутність неузгодженості позовних вимог суб`єктному складу учасників процесу позбавляє суд встановити дотримання позивачем правил територіальної та предметної підсудності.

Водночас, на переконання суду першої інстанції, з`ясування таких обставин після відкриття провадження по справі є також неможливим, оскільки, дана категорія справ підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення підготовчого засідання на етапі якого можливо зміни суб`єктний склад учасників процесу.

Так, статтею 173 КАС України передбачено, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Завданням підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Отже, завданням підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 вказав, що «…позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду».

Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що у випадку, якщо суд дійде висновку, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд наділений повноваженнями змінити первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Колегія суддів зазначає, що як Департамент охорони здоров`я Київської міської ради, так і Київський міський центр судово-психіатричної експертизи мають місце реєстрації в м. Києві, місцем реєстрації позивача є Київська область, а тому, за таких обставин, дана справа буде територіально підсудна Київському окружному адміністративному суду, в тому числі, у випадку заміни судом первісного відповідача належним.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що дана категорія справ підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, колегія суддів звертає увагу на те, що це не позбавляє суд першої інстанції розпочати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Також, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права»

Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.

Згідно частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.