Постанова

від 19.11.2024 по справі 580/5477/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5477/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідсвей» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідсвей» (далі - позивач, ТОВ «Сідсвей») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - апелянт, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 лютого 2024 року №10505853/44903447;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних з моменту подання на реєстрацію податкову накладну ТОВ «Сідсвей» (код ЄДРПОУ: 44903447) від 29 грудня 2023 року №50 (реєстраційний номер документа: 9362096273) щодо постачання до фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ: 21106027) товарів: насіння кукурудзи, код товару за УКТЗЕД 100510, в кількості 200 мішків; насіння соняшнику, код товару за УКТЗЕД 120600, в кількості 300 мішків; насіння кукурудзи, код товару за УКТЗЕД 100510, в кількості 25 мішків, - на суму 2353961,21 грн, в т.ч. ПДВ 289082,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «Сідсвей» від 29 грудня 2023 року №50 є протиправними.

Позивач стверджує, що у порушення пункту 10 Порядку, затвердженому наказом МФУ від 12 грудня 2019 року №520 індивідуальний акт не містить переліку документів, що не вистачало комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Внаслідок відмови в реєстрації податкової накладної у позивача та контрагентів порушуються показники формули у Системі електронного адміністрування ПДВ.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Позиція суду мотивована тим, що оскаржуване рішення містить загальне суперечливе і нелогічне твердження: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів про підтвердження інформації у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, проте опису жодного конфлікту між сторонами щодо будь-якого розрахунку коригування матеріали справи не містять; висновки контролюючого органу щодо ненадання та одночасного часткового надання без конкретизації копій документів платником податку згідно з п. 201.16 статті 201 Кодексу № 2755, Порядку №1165, Порядком № 520 є необґрунтованими, позаяк в оскаржуваному рішенні не наведені чіткі і зрозумілі причини відмови в реєстрації податкової накладної №50, складеної позивачем 29 грудня 2023 року за відсутності пояснення щодо розрахунку показників D=22.0754%, Рпоточ=0. %, а також оціночного твердження контролюючого органу щодо надання документів "достатніх" для прийняття рішення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 08 серпня 2024 року Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі №580/5477/24 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження постановлена без додержання вимог статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України; апелянт був позбавлений права надати відзив на позовну заяву та додатки, щодо підтвердження правомірності винесення рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 05 лютого 2024 року №10505853/44903447 про відмову в реєстрації податково накладної від 29 грудня 2023 року №50 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, апелянт просить розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю представника Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та від 10 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем та відповідачем 2 відзиву на апеляційну скаргу подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Щодо клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з поданого клопотання апелянта, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до доводів апеляційної скарги, апелянт наголошує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного надсилання на його адресу ухвали Черкаського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі №580/5477/24.

Наведене, за позицією апелянта, позбавило його права надати відзив на позовну заяву та додатки, щодо підтвердження правомірності винесення рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 05 лютого 2024 року №10505853/44903447 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29 грудня 2023 року №50 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В контексті вищенаведеного, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Згідно із частиною 4 статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.

Частиною 5 статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Положенням частини 6 статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно із частинами 7, 8, 10 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Пунктом 42 частини 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ «Сідсвей» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування індивідуального акта, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до відомостей підсистеми «Електронний суд», вказана ухвала доставлена до електронного кабінету апелянта - 30 травня 2024 року о 20:50 год.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2024 року у справі №440/16664/23: «з огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи КАС України щодо надсилання судового рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення мають імперативний характер лише у випадку відсутності в учасника справи Електронного кабінету. Отже, надіслання судового рішення в електронній формі до Електронного кабінету сторони є належним, визначеним процесуальним законодавством способом надсилання судового рішення учаснику справи».

З урахуванням наведеного, доводи апелянта в даній частині є спростованими.

Крім того, матеріалами справи підтверджується подання Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області відзиву на позовну заяву від 08 липня 2024 року за вх.№33145/24 (том 1 а.с.35-252, том 2 а.с. 1-39), що в цілому свідчить про обізнаність апелянта про наявність судового провадження у даній справі.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє посилання відповідача 1 на лист Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 02 серпня 2024 року №4087/4/11-30-24 (том 2 а.с.68), оскільки відповідно до його змісту апелянту повідомлено про обставини технічного збою, внаслідок якого не відбулось надсилання сповіщень в кабінет користувачів Електронного суду та на електронну адресу учасників справи.

Натомість, вказаним листом підтверджується надходження ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року до Електронного кабінету користувача 30 травня 2024 року о 20:50 год.

Відповідно до пункту 38 Розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету.

Наведене свідчить про те, що надсилання відомостей про надходження документів до Електронного кабінету на електронну пошту користувача залежить від його власного налаштування таких функцій та не є тотожним надсиланню процесуальних документів до Електронного кабінету.

Таким чином наведені доводи, які наводяться скаржником в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Інших доводів матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області не містять.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідсвей» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування індивідуального акта у справі № 580/5477/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: Т.Р. Вівдиченко

І.О. Грибан