Постанова

від 19.11.2024 по справі 357/7442/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 357/7442/22 Суддя (судді) першої інстанції: Ярмола О.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.

судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.

при секретарі судового засідання Андрейченко К.Е.

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянт): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісія при виконавчому комітеті міської ради м. Біла Церква про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом та просить суд скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення №250 від 10.08.2022р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 13600 грн., а провадження у справі закрити.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням , позивач подав апеляційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2022 року, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що рішення суду є безпідставним, не обґрунтованим та підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків. викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що протокол був складений неуповноваженою на те особою, отже такий протокол є недопустимим доказом та не може створювати правових наслідків у виді притягнення особи особи до адміністративної відповідальності. Також скаржник вказує про те, що позивача не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті міської ради м. Біла Церква про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного перегляду, але до суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 18.08.2022 року інспектором з благоустрою відділу контролю за благоустроєм КПБМР «Муніципальна варта» Соловйовим Б.С. було складено на гр. ОСОБА_1 протокол № 244/21 про адміністративне правопорушення за ст.156 КУпАП.

Згідно цього протоколу, 18.07.2022 року о 19 год. 19 хв. в місті Біла Церква, по вулиці Леваневського, 36, в магазині ТОВ «Beer Market» було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці продавця-консультанта, здійснив продаж пива марки «ДУША ПИВОВАРА СВІТЛЕ» 2 літра вартістю 105 грн. 98 коп., «ЖИГУЛІВСЬКЕ ЕКСПОРТНЕ» 1 літр вартістю 49 грн. 99 коп. та «LOWEN BOHMISCH DUNKEL» 0.5 літра вартістю 35 грн.99 коп., у заборонений, рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області час, чим порушив вимоги пункту 1.2. рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 376 від 22 червня 2022 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту протоколу слідує, що до протоколу №244/22 додається фото та відео фіксація, фіскальний чек.

Встановлено, що на підставі вказаного протоколу, постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 250 від 10.08.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13600,00грн.

Відповідно до наданої суду розписки, позивач ОСОБА_1 був під підпис повідомлений про засідання адміністративної комісії з приводу зафіксованого порушення, на 10.08.2022 р. об 14:00.

Також, суду надано розписку позивача про отримання ним 15.08.2022 р. постанови №250 про накладення адміністративного стягнення від 10.08.2022р.

Позивачем до позову додано копію ліцензії на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 10270308202104758, дата реєстрації 29.06.2022, термін дії: з 04.10.2021 р. до 04.10.2022 р., суб`єкт господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бір-Маркет», ідентифікаційний код: 40818636, місцезнаходження: Україна, 03035, м. Київ, Солом`янський район, вул. Липківського Василя Митрополита, буд.45 приміщення 505. Адреса місця торгівлі: Україна, Київська обл., с. Шкарівка, вул. Таращанська, нежиле приміщення (літера А), магазин-кафетерій.

Зазначена постанова є предметом цього позову, оскільки позивач вважає її протиправною.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлений законодавством, стягнення накладено в межах санкції частини статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому суб`єкт владних повноважень діяв в межах, на підставі та у спосіб, визначений законодавством України. Крім того, факт вчинення адміністративного підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 144 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Пунктом 44-1 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Законом № 2376-VIII внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яку доповнено частиною дев`ятою такого змісту: «Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби».

Указом Президента України № 64/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 376 вирішено(а.с.50):

1. З 23 червня 2022 року, враховуючи письмове погодження Білоцерківської районної військової адміністрації, на території Білоцерківської міської територіальної громади торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі здійснювати:

1.1.виключно із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;

1.2. в торгівельних мережах (магазинах) з 11 годин 00 хвилин до 19 годин 00 хвилин;

1.3. в закладах громадського харчування, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, з 11 годин 00 хвилин до 22 години 00 хвилин.

2. Заборонити продаж алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі особам у форменому одязі з числа військовослужбовців та інших правоохоронних органів, членам добровольчих формувань територіальних громад, які залученні до несення служби та інших військовослужбовців.

3. Білоцерківському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» посилити контроль за дотриманням суб`єктами господарювання умов торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі встановлених пунктом 1 та 2 цього рішення, посилити заходи з профілактики щодо вживання спиртних напоїв, здійснення превентивних заходів щодо недопущення перебування в стані алкогольного сп`яніння за кермом транспортних засобів, притягнення до адміністративної відповідальності із вилученням продукції в порядку визначеному чинним законодавством України.

Згідно наявного в матеріалах справи додатку до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 20.05.2022 №287, інспектора з благоустрою відділу контролю за благоустроєм Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» Соловйова Б.С. віднесено до посадових осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (а.с. 43).

Відтак, Соловйов Б.С. мав право на складення протоколу за статтею 156 КУпАП, а тому відповідні доводи скаржника відхиляються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 2 статті 156 КУпАП.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею.

Відомості про вчинення адміністративного правопорушення зазначаються у складеному відповідною особою протоколі, при цьому вимоги до його змісту визначені нормами КУпАП.

відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 156 цього кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина друга статті 254 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.4 розділу II Інструкції № 327, ресторанне господарство це вид економічної діяльності суб`єктів господарювання щодо надання послуг із задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього в закладах (об`єктах) ресторанного господарства. Об`єкт (заклад) ресторанного господарства - місцева одиниця (структурний підрозділ) суб`єкта господарювання, яка розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має, як правило, обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побутові приміщення в якій здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купованих товарів, переважно для споживання на місці.

Згідно з положеннями п. 1.3 вищевказаних Правил № 219:

- ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності з надання послуг щодо задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього;

- заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів;

- тип закладу ресторанного господарства - сукупність загальних характерних ознак виробничо-торговельної діяльності закладу ресторанного господарства;

- продукція власного виробництва - продукція, яку виготовляють заклади ресторанного господарства і продають як кулінарну продукцію, булочні та борошняні кондитерські вироби;

- покупний товар - товар, що закуповується суб`єктом господарювання для подальшого перепродажу споживачам без видозміни (нарізування, додаткового оформлення, порціювання).

Відповідно до п.1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс).

Згідно з п.1.6 Правил № 219 суб`єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.

Відповідно до п. 3.1 Правил № 219 у закладах (на підприємствах) ресторанного господарства використовуються такі методи обслуговування, як самообслуговування, обслуговування офіціантами, комбінований тощо. При всіх методах обслуговування здійснюється попереднє сервірування столів залежно від типу (класу) підприємства.

Суд, повно та всебічно аналізуючи всі обставини цієї справи, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що магазин «Beer Market» є закладом ресторанного господарства в розумінні Інструкції № 327 та Правил № 219.

Ліцензія що на право роздрібної торгівлі алкогольними, на яку посилався Позивач в суді першої інстанції, таким доказом не є, оскільки, факт ведення ресторанного господарства не пов`язаний з отриманням такої ліцензії, а підтверджується виконанням суб`єктом господарювання вимог Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства.

Щодо неповідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

За змістом частини першої статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно частини п`ятої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом та під час судового розгляду, позивачем не зазначалося неповідомлення її про розгляд справи адміністративне правопорушення як підстава позовних вимог. Відповідно, з огляду на положення частини п`ятої статті 308 КАС такі підстави не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи присутня розписка про одержання Позивачем запрошення (повістки) на засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради о 14:00 10 серпня 2022 року (а.с. 40).

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду доводів та вимог апеляційної скарги, у колегії суддів суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328-331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А. Б. Парінов

Судді О. О. Беспалов

І. О. Грибан

(Повний текст судового рішення виготовлено 19 листопада 2024 року)