Постанова

від 19.11.2024 по справі 620/4744/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4744/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури до Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Ніжинська міська рада Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Ніжинська міська рада Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» щодо приведення у придатний стан для укриття населення споруду фонду захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 95721, що вбудоване в 1-но поверховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов`язати вчинити дії, спрямовані на приведення у придатний стан для укриття населення споруду фонду захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 95721, що вбудоване в 1-но поверховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №95721, що вбудоване в 1-но поверховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року даний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що згідно акту, складеного за результатами проведення оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття від 06.06.2023 зафіксовано ряд порушень вимог законодавства щодо утримання захисної споруди, а згідно акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 95721 від 17.08.2023 стан вказаних сховищ оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням. З матеріалів справи судом встановлено, що вимоги викладені в акті не виконані у повному обсязі ані в установлений строк, ані на час розгляду цієї справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовити повному обсязі.

Апелянт вказує, що він не є ні власником укриття № 95721, ні балансоутримувачем, а лише на підставі рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 121 від 12.05.2016 «Про фінансування робіт з визначення залишкової балансової вартості захисних споруд цивільного захисту» рахується на бухгалтерському обліку. Рішення про передачу вказаного укриття апелянту Ніжинською міською радою не приймалось. Також апелянт стверджує, що наданий позивачем договір про закріплення майна від 01.09.2017 укладений між Ніжинською міською радою та КП «СЄЗ», як доказ перебування укриття на балансі у відповідача, не свідчить про оперативне управління таким укриттям, оскільки станом на 07.06.2024 акти приймання - передачі на протирадіаційне укриття № 95765 сторонами договору не підписувались. Крім того, апелянт наголошує, що акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту мають суто рекомендаційний характер, як носій інформації, за змістом висновків не встановлюють юридичної відповідальності для суб`єктів господарювання. Наприкінці, апелянт зазначає, що кошти власником не виділялись, необхідне обладнання для забезпечення укриття власником не закуповувалось.

30 вересня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на законності рішення суду першої інстанції та просить залишити скаргу без задоволення.

07 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 260/4199/22 у подібних правовідносинах, зокрема, щодо питання наявності у керівника прокуратури права на звернення до суду в інтересах держави з позовом про приведення у стан готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням.

11 жовтня 2024 року Ніжинська окружна прокуратура направила до суду апеляційної інстанції заперечення проти вказаного клопотання апелянта, у яких зазначила, що викладені КП «Служба Єдиного Замовника» доводи у заяві про зупинення провадження є безпідставними, а правовідносини у справі на яку посилається відповідач та у справі, рішення в якій переглядаються, не є подібними, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі № 640/4744/24.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Розглянувши вказане клопотання апелянта, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.06.24 справу № 260/4199/22 за касаційної скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2023 за позовом керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міжгірська селищна рада, про зобов`язання вчинити певні дії - повернуто відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду. Ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання, тобто 20.06.2024, та оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, на території міста Ніжина в одноповерховому житловому будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , у підвальному приміщенні розміщене протирадіаційне укриття № 95721, яке обмежено готове для укриття мешканців будинку.

Відповідно до облікової картки сховища, паспорту сховища захисна споруда цивільного захисту населення із обліковим номером № 95721, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить Комунальному підприємству «Служба Єдиного Замовника», Ніжинська міська рада (а.с.26).

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 12.05.2016 № 121 зобов`язано керівника Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» взяти захисні споруди на бухгалтерський облік як окремі об`єкти нерухомого майна, зокрема і протирадіаційне укриття № 95721, що вбудоване в 1-но поверховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-31).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 370484650 від 19.03.2024 встановлено, що споруда цивільного захисту, яка розташована за адресою вул. Гребінки, м. Ніжин, Чернігівська область та перебуває у комунальній власності територіальної громади Ніжинської міської ради Чернігівської області (а.с.43).

Відповідно до розпорядження Ніжинського міського голови від 17.03.2023 № 48 «Про створення комісії з питань оцінки об`єктів (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття» створено комісію з перевірки оцінки об`єктів (будівлі, споруди, приміщення) для визначення можливості їх використання як найпростіших укриттів для населення (а.с.23).

06.06.2023 за результатами оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення комісією у складі інспектора ВРПП Ніжинського РВП, заступника начальника ВЗНС Ніжинського РУ ГУ ДСНС України, головного спеціаліста відділу НС УЗН ОМР проведено огляд приміщення протирадіаційного укриття № 95721 за адресою: АДРЕСА_1 та визнано таким, що не придатне для укриття населення в зв`язку з відсутністю доступу (а.с. 20-21).

Актом повторної перевірки від 05.07.2023 визнано укриття не придатним до використання (а.с. 22).

Так, 17.08.2023 складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 95721, балансоутримувачем якої є Комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника» та встановлено, що протирадіаційне укриття групи Б2, місткістю 50 осіб, загальною площею 116,7 м2, розміщене у підвальному приміщенні 1-но поверхового будинку, загальний стан захисної споруди - обмежено працездатне, санітарний - не задовільний, загальний стан приміщень - захаращені, сирі, використовується для господарських, культурний та побутових потреб, відсутня каналізаційна система вентиляції не передбачена проектом, відсутня система вентиляції, відсутнє підключення до електромережі, відсутні системи зв`язку та оповіщення. Згідно актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 95721 стан вказаного укриття оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням (а.с. 16-19).

Вважаючи, що бездіяльність відповідача щодо неналежного утримання захисної споруди № 95721 є протиправною, захисна споруда потребує приведенню у відповідність до вимог законодавства, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон) встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні «інтереси держави», що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 вказав, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває і на даний час.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Пунктом 11 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

У пункті 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Суб`єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання, громадські організації (частина друга статті 6 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною шостою статті 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що проектування, будівництво, пристосування i розміщення захисних споруд та об`єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Фінансування заходів щодо проектування та будівництва об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та пристосування інших об`єктів для укриття населення може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел ( ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України).

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням; балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Пунктом 9 Порядку установлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

З огляду на викладене, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено частиною 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.

При цьому, відповідальність за порушення вимог щодо утримання у готовності до використання за призначенням та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в мирний час та в особливий період несуть власники, користувачі об`єктів та юридичні особи, на балансі яких вони перебувають, відповідно до закону ( ч. 18 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження Ніжинського міського голови від 17.03.2023 № 48 «Про створення комісії з питань оцінки об`єктів (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття» створено комісію з перевірки оцінки об`єктів (будівлі, споруди, приміщення) для визначення можливості їх використання як найпростіших укриттів для населення.

Згідно до розпорядження Ніжинського міського голови від 14.08.2023 № 159 «Про проведення щоквартальних перевірок стану об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту Ніжинської міської територіальної громади» доручено проводити щоквартальні перевірки захисних споруд цивільного захисту на предмет готовності їх щодо прийняття населення зі складанням актів, згідно додатку 6 та 11 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджених наказом МВС від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» та затверджено графік перевірок фонду захисних споруд цивільного захисту Ніжинської міської територіальної громади на 3 та 4 квартал 2023 р.

Разом з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно акту, складеного за результатами проведення оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття від 06.06.2023 зафіксовано ряд порушень вимог законодавства щодо утримання захисної споруди, а згідно акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 95721 від 17.08.2023 стан вказаних сховищ оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги викладені в акті не виконані у повному обсязі ані в установлений строк, ані на час розгляду цієї справи.

З огляду на викладене, вказане укриття в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єкту цивільного захисту (протирадіаційне укриття) є непридатним для укриття населення, оскільки не відповідає технічним вимогам та, як наслідок, не здатне забезпечити захист мешканців будинків, а у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не надано докази щодо приведення спірного укриття у готовність до використання за призначенням, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача про те, що він не є ні власником, ні балансоутримувачем спірної захисної споруди, то колегія суддів такі доводи відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до статуту КП «Служба Єдиного Замовника», затвердженого рішенням Ніжинської міської ради 7 скликання від 24.12.2019 №23-65/2019 (п. 1.2) Засновником та власником Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» є Ніжинська міська об`єднана територіальна громада, що діє через Ніжинську міську раду.

Відповідно розділу 4 п.4.1. Статуту визначено, що майно підприємства є власністю Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади закріплене за підприємством на праві господарського відання. Майно підприємства становлять основні засоби, товари, матеріали, грошові кошти, оборотні кошти та інші цінності, які відображаються у самостійному балансі Підприємства і належать йому на праві власності, а також майно, внесене Засновником до статутного фонду Підприємства та майно, передане Засновником Підприємству на праві господарського відання, або в іншій формі закріплення майна на відповідному правовому режимі.

Відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 95721 вбудоване в 1-но поверховий житловий будинок, рік вводу в експлуатацію 1960, місткістю 100 осіб, загальною площею 116,7 м.

Дійсно, за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно приміщення ПРУ перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Ніжина на підставі рішення Ніжинської міської ради від 03.05.2017 № 4-23/2017 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Ніжина», тобто це підтвердження права власності за територіальною громадою, Ніжинська міська рада.

Однак, це не спростовує, що відповідач не є балансоутримувачем.

Так, згідно з обліковою картою протирадіаційного укриття та акту технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) власником даної споруди цивільного захисту ПРУ № 95721 є Ніжинська міська рада, а балансоутримувачем - комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника», що підтверджено рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12.05.2016 № 121 (додаток № 1).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 121 від 12.05.2016 року «Про фінансування робіт з визначення залишкової балансової вартості захисних споруд цивільного захисту» (п. 2.) Керівникам: комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника», …в термін до 10.06.2016 року взяти визначені в Додатку 1 захисні споруди на бухгалтерський облік, як окремі об`єкти нерухомого майна.

Відповідно додатку до рішення виконкому міської ради № 1 «Зведена відомість» порядковий № 3 - обліковий номер -ПРУ - 95721; рік вводу в експлуатацію - 1960 р.; адреса розташування ПРУ - АДРЕСА_1; Балансоутримувач (власник): зазначено Виконком Ніжинської міської ради; місцезнаходження юридичної особи - пл. І. Франка, 1. У рядку 8 орган управління захисною спорудою як об`єктом нерухомого майна: зазначено КП «Служба Єдиного Замовника», а тому на підставі вказаного рішення відповідача як балансоутримувача зобов`язано взяти їх на бухгалтерський облік.

У матеріалах справи також міститься узагальнені результати інвентаризації майна міської комунальної власності, що перебуває в повному господарському віданні (оперативному управлінні) станом на 01.01.2024; 01.01.2023; 01.01.2022 (таблиця №1); відомості про результати інвентаризації нерухомого майна, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» станом на 01.01.2024; 01.01.2023; 01.01.2022 (таблиця №2); переліки нерухомого майна з балансовою вартістю станом на 01.01.2024; 01.01.2023 та 01.01.2022.

Так, відповідно до даних в таблиці Переліку нерухомого майна власності територіальної громади м.Ніжин КП «Служба Єдиного Замовника» станом на 01.01.2024 (перелік) у рядку 13 визначена споруда цивільного захисту протирадіаційного укриття адреса: АДРЕСА_1 з первісною балансовою вартістю 144538, 60 грн., аналогічно переліки станом 01.01.2023 рядок 12.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що спірна захисна споруда передана виконавчим комітетом Ніжинської міської ради (Засновником) відповідачу на праві господарського відання та перебуває на бухгалтерському обліку, отже, відповідач вважається балансоутримувачем цього майна.

Тому, саме відповідач зобов`язаний привести спірну захисну споруду у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №820/4717/16.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» щодо приведення у придатний стан для укриття населення споруду фонду захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 95721, що вбудоване в 1-но поверховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1; зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у придатний стан для укриття населення споруду фонду захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 95721, що вбудоване в 1-но поверховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 19 листопада 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев