Постанова

від 19.11.2024 по справі 620/996/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/996/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А.Б., Ключковича В.Ю. за участю секретаря: Рожок В. В.

представника позивача Городничої Т. В. , представника відповідача Ворони Ж. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 27.05.2024) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БВА-М» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БВА-М" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило суд:

-скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 09.11.2023 № 11190/ж 10/25-01-07-00 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 259 265,00 гривень.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апелянта запереченовідзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «БВА-М» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 05.10.2023 №9482/ж5/25-01-07-03- 01 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.200.4, п. 200.7, п.200.8 ст.200 ПК України (далі - ПК України), внаслідок чого відмовлено у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ за липень 2023 року на суму 1 259 265 гривень.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.11.2023 №11190/ж10/25-01-07-00, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ за липень 2023 року на суму 1 259 265 гривень.

Позивач подав скаргу на оскаржуване податкове повідомлення - рішення, проте Державна податкова служба України залишила оскаржуване податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 09.11.2023 №11190/жІ0/25-01-07-00 без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим - третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший підпункту 200.7.1, підпункт 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно із пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення перевірки.

Відповідно до положень пункту 78.1.8 статі 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення- рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення- рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, що умовою отримання бюджетного відшкодування є узгодження контролюючим органом заявленої суми за результатами відповідної перевірки.

При цьому для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. До того ж, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/ь послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції товариством з обмеженою відповідальністю «БВА-М» подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.08.2023 №9212070203 за липень 2023 року згідно якої, за результатами фінансово-господарської діяльності за липень 2023 року у ТОВ «БВА-М» виникла різниця між сумою сформованого податкового кредиту та податкового зобов`язання, яка відображена у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за липень 2023 року у розмірі 1259265,00 грн.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «БВА-М» здійснювало реалізацію великої рогатої худоби (телиці, нетелі, бички племінні).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковий орган стверджує, що позивачем не надано до перевірки бухгалтерські документи, які свідчать про правильність відображення показників в декларації за липень 2023 року та правильність відображення операцій в документах бухгалтерського обліку, а саме: загальна оборотно-сальдова відомість; оборотно-сальдова відомість (в розрізі найменування, складів, кількості), аналіз рахунку по рахунку 28 помісячно; оборотно- сальдова відомість (в розрізі контрагентів), аналіз рахунку, картка рахунку по рахунку 362, помісячно; оборотно-сальдова відомість, аналіз рахунку по рахунку 441 помісячно; оборотно- сальдова відомість, аналіз рахунку по рахунку 641 (в розрізі постачальників, договорів), помісячно; оборотно-сальдова відомість, аналіз рахунку по рахунку 681 (в розрізі постачальників, договорів), помісячно; оборотно-сальдова відомість (в розрізі найменувань), аналіз рахунку по рахунку 702, рахунку 703, рахунку 704, рахунку 714; обороти рахунку аналіз рахунку по рахунку 791 помісячно; оборотно-сальдова відомість (в розрізі найменувань), аналіз рахунку по рахунку 901, рахунку 902, рахунку 903, рахунку 91, рахунку 93 помісячно; сертифікатів відповідності товару, санітарних та фіто-санітарних свідоцтв, державного реєстру або висновку державної санітарно- гігієнічної експертизи, ветеринарного дозволу для харчових продуктів, не підтверджено походження отриманих ВРХ, не ідентифіковано виробників ВРХ.

Крім того, в рамках проведення перевірки направлено запити, серед яких: від 28.09.2023 №13007/6/25-01-07-03-06 до Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини щодо інформації про наявність, переміщення, реєстрацію, перереєстрацію, забій великої рогатої худоби за період з 01.09.2020 по 31.07.2023 по ТОВ «Агрікор Холдинг»(код ЄДРПОУ 36279482), на який отримано відповідь від Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини від 03.10.2023 №89, в якій повідомили, що не здійснювали видачу супровідних ветеринарних документів, паспортів та карток на переміщення великої рогатої худоби по ТОВ «Агрікор Холдинг».

Крім того в ході аналізу поданої ТОВ «БВА-М» до податкового органу декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року встановлено, що заявлено бюджетне відшкодування, в тому числі сформоване по взаєморозрахунках із постачальником ТОВ «КРС Україна» на 111 651,90 грн, проте рішенням Комісії від 12.07.2023 № 26826 ТОВ «КРС Україна» включено до Реєстру ризикових платників.

Також, контролюючим органом встановлено, що позивачем до розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2023 року (таблиці 2 додатку 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)») включено суму ПДВ, яка станом на дату закінчення перевірки, оплачена не у повному обсязі та заявлена до відшкодування ПДВ, а саме, згідно з наданими на перевірку банківськими виписками за вересень 2020 року - липень 2023 року відсутня оплата за товари, роботи, послуги на загальну суму ПДВ 17 000,01 грн по ТОВ «ФОРТІС-ФАРМА».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені доводи не можуть слугувати підставою для відмови у отриманні бюджетного відшкодування.

Стосовно відмови товариству з отримання бюджетного відшкодування в частині по взаєморозрахункам із постачальником ТОВ «КРС Україна» (код ЄДРПОУ 40718304) на суму ПДВ 111 651,90 грн, якого рішенням Комісії від 12.07.2023 №26826 відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 включено до Реєстру ризикових платників, суд зауважує, що нормами ПК України не передбачено відмови в отриманні бюджетного відшкодування платнику податків у зв`язку з тим, що його контрагента- постачальника включено до Реєстру ризикових платників. Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так у постанові від 21.04.2021 по справі №815/2417/16 Верховний Суд також наголосив, що «норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності».

Також, не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу в частині неповної сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Фортіс-Фарма», (код ЄДРПОУ 40398314).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, сплата податку на додану вартість, у тому числі 17000,01 грн у повній мірі підтверджується копіями платіжних інструкцій №39 від 11.01.2021, №40 від 12.01.2021, №142 від 21.01.2021, всього на суму ПДВ 17000,01 грн.

Крім того, матеріалами справи у повній мірі спростовуються доводи податкового органу щодо відсутності належних супровідних ветеринарних документів, паспортів та карток на переміщення великої рогатої худоби по ТОВ «Агрікор Холдинг». Позивачем до матеріалів справи додано копії ветеринарних свідоцтв та сертифікатів походження товару.

Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, чинним законодавством України не віднесено сертифікати та ветеринарні свідоцтва до первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платником податків здійснюється формування відомостей бухгалтерського та податкового обліку; зазначені документи призначені виключно для підтвердження факту легального походження товару, який реалізується платником податку.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до цілком обґрунтованого висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БВА-М» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 20.11.2024)