Постанова

від 20.11.2024 по справі 640/9286/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9286/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Бесполова О.О., Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТ УКРАЇНА ЛТД" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТ УКРАЇНА ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТ УКРАЇНА ЛТД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

26 квітня 2024 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

07.11.2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін.

Разом з тим, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27 серпня 2019 року у справі № 826/7244/18, відповідно до якої бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що зареєстрованими видами діяльності ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" за КВЕД є: 26.51 виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та дії; 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 62.01 комп`ютерне програмування; 62.02 консультування з питань інформатизації; 62.03 діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування; 41.20 будівництво житлових і оптової торгівлі мінеральними добривами імпортного та вітчизняного виробництва.

13.04.2016 між ТОВ "АЛТ Україна ЛТД", Національним інститутом Раку і ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" укладено договір купівлі-продажу продукції № АМ1304/1, за умовами якого, ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" (продавець), передає у власність Національному інституту Раку (покупець) медичне устаткування, а ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" (платник) здійснює оплату такого товару. У додатках № 1, № 2 до вказаного договору, сторонами погоджено специфікацію, яка містить перелік конкретної продукції, що є предметом договору, її кількість та вартість. Сторони погодили, що доставка товару здійснюється на склад покупця за правилами Інкотермс-2010 за рахунок продавця на умовах 100% передоплати продукції.

За результатами постачання продукції, обумовленої договором, складено видаткові накладні від 13.06.2016 № ХА000347, № 000348 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн. Розрахунки між сторонами підтверджуються платіжними дорученнями від 15.04.2016 № 986, від 18.04.2016 № 1006, від 19.04.2016 № 1045, від 20.04.2016 № 1076, від 21.04.2016 № 1100, № 1097 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн.

У подальшому, ГУ ДПС було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 02.05.2019 № 280/26-15-14-01-05/36257647.

Так, перевіркою встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до заниження податку на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 412739,00 грн. Висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що операції позивача з Національним інститутом Раку і ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" є безтоварними та документально оформлені для незаконного отримання податкових вигід. До ГУ ДПС надійшла інформація, що у межах кримінального провадження № 32017100070000039 від 04.12.2017 директора ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" Шевченка А.В. звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. З огляду на такі обставини, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" має ознаки фіктивності та створене з метою прикриття незаконної діяльності, тому ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" безпідставно не включено до складу доходу безоплатно отримані оборотні кошти у розмірі 2237733,91 грн.

Крім того, податковий орган дійшов висновку, що аналогічне порушення допущене позивачем і за наслідками господарських операцій з ТОВ "ЛАНГОН", що призвело до завищення витрат, що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, на 55261,67 грн. Так, у актах виконаних робіт, оформлених за наслідками господарських відносин з указаним контрагентом, відсутні обов`язкові реквізити: підписи відповідальних осіб, повний перелік виконаних робіт (наданих послуг). Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ "ЛАНГОН" фігурує в межах кримінального провадження №32017100080000017 від 07.02.2017, як суб`єкт підприємницької діяльності з ознаками "фіктивності". Також, за висновком контролюючого органу, вказаний контрагент не має достатнього обсягу матеріальних та трудових ресурсів для виконання спірних господарських операцій.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105, яким позивачу нараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 412739 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 206370 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.04.2021 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105 в частині нарахування основного зобов`язання на 9947 грн та штрафних (фінансових) санкцій на 4974,00 грн. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" залишено без задоволення, апеляційну скаргу ГУ ДПС задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТ Україна ЛТД" задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі № 640/9286/19 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105, яким податкове зобов`язання з податку на прибуток збільшено на 402792 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 201396 грн. Справу № 640/9286/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва в цій частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі № 640/9286/19 залишено без змін.

Частково задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції у рішенні від 27.04.2021 виходив з того, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 у справі № 757/75075/17-к установлено, що директор ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" Шевченко А.В. не приймав участі у господарській діяльності цього підприємства, первинні документи не підписував та завідомо знав, що таке товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правильно збільшив позивачу податкове зобов`язання з податку на прибуток на 402792 грн та застосував штрафні санкції в розмірі 201396,00 грн. Водночас, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу також донараховано податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 9947 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 4974 грн за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ "ЛАНГОН". Проте, акт перевірки не містить жодних посилань на дослідження операцій між позивачем та указаним контрагентом. Ці обставини стали підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зазначеній частині.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 06.09.2021 виходив з того, що позивач добровільно сплатив донараховані суми податкового зобов`язання по взаємовідносинам з ТОВ "ЛАНГОН". В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Верховний Суд, скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105, яким податкове зобов`язання з податку на прибуток збільшено на 402792,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 201396 грн та направляючи справу на новий розгляд (в іншій частині рішення у справі № 640/9286/19 залишено без змін), звернув увагу на таке.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень на підставі статті 78 КАС України врахували обставини, встановлені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 у справі №757/75075/17-к, якою директора ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" Шевченка А.В. звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України, з нереабілітуючих підстав.

Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку або ухвали про закриття кримінального провадження щодо посадової особи контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Сама по собі наявність ухвали про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав щодо посадової особи контрагента платника податків, не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, відповідний довід контролюючого органу з посиланням на такі обставини підлягає перевірці судом з використанням засобів доказування у адміністративній справі.

Верховний Суд також зазначив, що суд першої інстанції вживав заходи щодо виклику директора ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» Шевченка А.В. у судове засідання для надання відповідних доказів. Проте, не в повній мірі вжив заходи задля отримання належних доказів, які стосуються предмета доказування у цій справі. Апеляційний суд зазначених помилок не виправив.

Серед іншого, поза увагою судів залишились доводи позивача, що при постановленні ухвали від 23.04.2018 у справі № 757/75075/17-к Печерський районний суд м. Києва судове слідство не проводив, як і не досліджував обставини можливого вчинення будь-яких протиправний дій ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" чи його службових осіб.

Так, з дослідженого судами договору купівлі-продажу продукції від 13.04.2016 №АМ 1304/1 слідує, що ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" виступало платником, який мав оплатити медичне устаткування, а його прийом здійснював покупець - Національний інститут раку. Таким чином, перевірці судами підлягав факт оплати зазначеним контрагентом товару. За змістом оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій вказали, що оплата була здійснена платіжними дорученнями від 15.04.2016 № 986, від 18.04.2016 № 1006, від 19.04.2016 № 1045, від 20.04.2016 № 1076, від 21.04.2016 № 1100, № 1097 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн. Разом з тим, матеріали справи таких доказів не містять.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Відповідно до норм п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід". Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до приписів п. 5 П(С)БО 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правилу цієї норми Закону №996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення №88.

У силу змісту п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2016 між ТОВ "АЛТ Україна ЛТД", Національним інститутом Раку і ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" укладено договір купівлі-продажу продукції № АМ1304/1, за умовами якого, ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" (продавець), передає у власність Національному інституту Раку (покупець) медичне устаткування, а ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" (платник) здійснює оплату такого товару.

У додатках № 1, № 2 до вказаного договору, сторонами погоджено специфікацію, яка містить перелік конкретної продукції, що є предметом договору, її кількість та вартість. Сторони погодили, що доставка товару здійснюється на склад покупця за правилами Інкотермс-2010 за рахунок продавця на умовах 100% передоплати продукції.

За результатами постачання продукції, обумовленої договором, складено видаткові накладні від 13 червня 2016 № ХА000347, № 000348 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн. Розрахунки між сторонами підтверджуються платіжними дорученнями від 15.04.2016 № 986, від 18.04.2016 № 1006, від 19.04.2016 № 1045, від 20.04.2016 № 1076, від 21.04.2016 № 1100, № 1097 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн.

Верховним Судом було звернуто увагу на те, що матеріали справи таких доказів (платіжних доручень) не містять.

Водночас, вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у частині витребування від ТОВ "Жалон Груп" копій вказаних платіжних доручень не були виконані.

Проте, оскільки сплату за поставлений товар здійснювало саме ТОВ "Жалон Груп", відповідні платіжні доручення знаходяться саме у вказаного товариства а не у позивача, водночас, позивачем було надано виписку з особового рахунку позивача в період з 15.04.2026 по 21.04.2016, завірені АТ "ОТП Банк", що підтверджує обставини зарахування коштів за поставлений товар. Вказані обставини відповідачем не заперечуються, натомість наголошує на тому, що суми грошових коштів, сплачених на рахунки позивача вказаним підприємством, не можна вважати, як плату за поставлений товар через безтоварність самої господарської операції.

Разом з тим, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 у справі № 757/75075/17-к, установлено, що директор ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" Шевченко А.В. не приймав участі в господарській діяльності цього товариства, первинну бухгалтерську, податкову, фінансову звітність не формував та не підписував і завідомо знав, що таке товариство створюється лише з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Водночас, кримінальне провадження закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а не з реабілітуючих підстав.

Колегія суддів при розгляді справи враховує висновки суду касаційної інстанції, про те, що встановлена у кримінальному провадженні обставина непричетності директора ТОВ "Жалон Груп" Шевченка А.В. дає підстави для висновку що первинні документи, які надані позивачем на підтвердження операцій з ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" та відповідних показників його звітності, є формально складеними, позаяк, як договір купівлі-продажу від 13.04.2016, специфікації, підписані директором Шевченко А.В. , який заперечив причетність до реальної господарської діяльності ТОВ "ЖАЛОН ГРУП".

Формальна наявність договору та первинних документів не є достатнім та беззаперечним доказом фактичного виконання договірних відносин і не надає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

Щодо посилань позивача та надання до справи акта про приймання матеріалів № б/н від 13.06.2016, якими поставлений позивачем товар було прийнято Національним інститутом раку та фотоматеріали самого товару (медичного обладнання), колегія суддів зазначає, що у даному випадку, податковий оргран вказував не про відсутність самої поставки обладнання, а про те, що юридична особа, яка оплачувала даний товар причетна до суб`єктів господарювання, що створені для прикриття незаконної діяльності з мінімізації сплати податків з урахуванням того, що засновник/директор ТОВ "Жалон Груп" Шевченко А.В. не причетний до ведення господарської діяльності вказаного товариства.

Тож, оскільки, всі первинні документи у господарських відносинах позивача з ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" підписані від імені ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" та скріплені печаткою Товариства - директором Шевченко А.В., який заперечує свою участь у створенні та діяльності такого товариства, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, колегія суддів підтримує висновок Київського окружного адміністративного суду, що первинні документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання/поставки/оплати товарів.

Щодо доводів про те, що під час розгляду клопотання прокурора судом судове слідство не проводилось та під час судового розгляду даного кримінального провадження судом не встановлювався факт можливого вчинення будь-яких протиправних діянь TOB "АЛТ Україна ЛТД" чи його службовими особами, колегія суддів звертає увагу, що первинні документи від імені ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" підписані саме Шевченком А.В. , який звільнений від кримінальної відповідальності за ознаками вчинення фіктивного підприємництва з нереабілітуючих підстав.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первинні документи, які надані позивачем на підтвердження операцій з ТОВ "ЖАЛОН ГРУП" та відповідних показників його звітності є формально складеними та не можуть створювати відповідних наслідків, з огляду на що, податковим органом було правомірно визначено позивачу зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 402792,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 201396,00 грн., тому, адміністративний позов в цій частині позовних вимог (щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105 в частині 402792,00 грн за основним зобов`язанням та 201396,00 грн за штрафними санкціями) задоволенню не підлягає.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТ УКРАЇНА ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Бесполов О.О.

Суддя Єгорова Н.М.