Постанова

від 19.11.2024 по справі 600/3699/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3699/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький В.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

19 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бестком Дистрибюшн" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бестком Дистрибюшн" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2023 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Бестком Дистриб`юшн, звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000/977/ж10/24-13-04-08 від 09.02.2023.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ Бестком Дистриб`юшн до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не враховано, що п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» визначено, що камеральна податкова перевірка дотримання строків реєстрації податкових накладних повинна здійснюватися в терміни як для звітного періоду червень 2022 року - розпочинатись на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершитись не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Отже, на думку апелянта, станом на 9 грудня 2022 (день складання акту камеральної перевірки) у податкового органу (ГУ ДПС у Чернівецькій області) не було правових підстав для проведення в цей день камеральної перевірки, складання акту про результати камеральної перевірки своєчасності еєстрації податкових накладних №4559/ж5/24- 13-04-09/39187122, так як такі дії суперечить вимогам ПКУ, а саме - п. п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» та п.75.1 ст. 75 ПКУ. Таким чином, камеральна перевірка була проведена неправомірно, що свідчить про її протиправність, а отже прийняте на підставі висновків цього акту податкове повідомлення-рішення №00000/977/ж10/24-13-04-0 є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1ст.311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції нормматеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду -без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Бестком Дистриб`юшн з 18.04.2014 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Чернівецькій області як платник податків.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних і фізичних осіб та громадських формувань види економічної діяльності ТОВ Бестком Дистриб`юшн: Основним видом економічної діяльності за КВЕД 46.38 є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

На підставі п.п. 19-1.1.1, п.п. 19-1.1.2 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Чернівецькій області проведена камеральна перевірка ТОВ Бестком Дистриб`юшн з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками перевірки складено акт №4559/ж5/24-13-04-09/39187122 від 09.12.2022, згідно якого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ Бестком Дистриб`юшн, а саме: 3 податкові накладні складені у січні-березні 2022 року, зареєстровано в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації в ЄРПН - 27, 28 та 62 днів на загальну суму ПДВ 1074754,08 грн (а.с. 10-11).

На підставі висновків акту камеральної перевірки, 09.02.2023 ГУ ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми Н № 00000/977/ж10/24-13-04-08, яким за затримку реєстрації податкових накладних 27, 28 та 62 календарних днів на суму податку на додану вартість 1074754,08 грн, до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % та 40% на загальну суму 215466,91 грн (а.с. 7-8).

Згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄДРПН, що є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сума штрафної санкції склала 215466,91 грн (а.с. 9).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем отримано 21.12.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення .

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з огляду а положення ст. 75, 76, 86 Податкового кодексу України, що предметом камеральної перевірки може бути в т.ч.: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками перевірки камеральної перевірки, відповідачем складено акт №4559/ж5/24-13-04-09/39187122 від 09.12.2022, в якому зафіксовано порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема 3 податкових накладних, які зареєстровано з порушенням граничних строків їх реєстрації в ЄРПН 27, 28 та 62 днів на загальну суму ПДВ 1074754,08 грн (а.с. 10-12).

Суд першої інстанції встановив, що позивачем складено податкові накладні № 8 від 11.01.2022, № 7 від 11.01.2022 та № 53 від 30.03.2022, а зареєстровані вказані податкові накладні в ЄРПН, відповідно, 23.06.2022, 24.06.2022 та 14.09.2022 з пропуском граничних строків реєстрації.

Зокрема, із розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄДРПН видно:

податкова накладна № 8 від 11.01.2022 зареєстрована в ЄРПН 23.06.2022, кількість днів порушення строків реєстрації - 27, сума ПДВ 388080,18 грн, розмір штрафу 20%, сума штрафу 77616,00 грн (388080,18 грн х 20%);

податкова накладна № 7 від 11.01.2022 зареєстрована в ЄРПН 24.06.2022, кількість днів порушення строків реєстрації - 28, сума ПДВ 684093,6 грн, розмір штрафу 20%, сума штрафу 136818,72 грн (684093,6 грн х 20%);

податкова накладна № 53 від 30.03.2022 зареєстрована в ЄРПН 14.09.2022, кількість днів порушення строків реєстрації - 62, сума ПДВ 2580,48 грн, розмір штрафу 40%, сума штрафу 1032,19 грн (2580,48 грн х 40%).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних № 8, № 7, №53, які виписані 11.01.2022, 30.03.2022, а зареєстровані в ЄРПН, відповідно, 23.06.2022, 24.06.2022 та 14.09.2022.

Відтак, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні підстави для застосування до позивача штрафу за затримку реєстрації податкових накладних в ЄРПН № 8, № 7, № 53 на 27, 28 та 62 дні у розмірі 20% та 40% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, у зв`язку з чим відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00000/977/ж10/24-13-04-08 від 09.02.2023, яким за затримку реєстрації податкових накладних в ЄРПН до позивача застосовано штраф у розмірі 215466,91 грн.

Стосовно посилань позивача на пункти пункту 69, 80-90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та неправомірності проведення камеральної перевірки позивача за лютий-травень 2022 року, суд першої інстанції вказав, що камеральна перевірка товариства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних за період з січня по березень 2022 року проведена відповідачем у встановлені пунктом 76.3 статті 76 ПК України строки та порядку, визначеному статтею 76 цього ж Кодексу.

При цьому, позивач помилкового тлумачить положення до пункту 69.2 статті 69 розділу XX Перехідні положення ПК України, вважаючи, що законодавець дозволив проведення камеральних перевірок лише в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Щодо аргументів позивача стосовно не застосування судами положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 90 підрозділу 2 розділу XX, пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України суд першої інстанції вказав, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Так, позивач порушив терміни реєстрації по трьох податковим накладним виписаних за січень березень 2022 року, а зареєстрованих у червні-вересні 2022 року сума штрафних (фінансових) санкцій 215466,91 грн розрахована контролюючим органом на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

При цьому, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України дію карантину.

З 27 травня 2022 року припинено застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, суд першої інстанції вказав, Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав в період з 11.01.2022 по 30.03.2022, а зареєстрував в ЄРПН в період з 23.06.2022 по 14.09.2022 порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, суд погоджується із доводами відповідача про правомірність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

З огляду на вищевстановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Відповідно до пункту 69.2 статті 69 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та статті 76.3 ПК України (в редакції на час здійснення камеральної перевірки) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються крім, зокрема, камеральних перевірок. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів).

Статтею 75 ПК України визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що камеральна перевірка позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних за період з січня 2022 року по березень 2022 року проведена відповідачем у встановлені пунктом 76.3 статті 76 ПК України строки та порядку, визначеному статтею 76 цього ж Кодексу, з огляду на наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.

З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює аргументи апелянта щодо відсутності у відповідача правових підстав для проведення камеральної перевірки та складення акту за її результатами саме 9 грудня 2022 року, оскільки визначені п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України строки проведення та закінчення камеральних перевірок (а саме: лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року; червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року) стосується питань проведення камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав у контролюючого органу для застосування до позивача штрафних фінансових санкцій на підставі пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бестком Дистрибюшн" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.