Ухвала

від 19.11.2024 по справі 120/4083/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 120/4083/24

19 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія енергозберігаючі технології» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 17 жовтня 2024 року залишено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк 10 днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки апеляційної скарги.

17 жовтня 2024 року копія ухвали від 17 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху в електронному вигляді була доставлена в електронний кабінет відповідача, що засвідчується довідкою Сьомого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа від 18 жовтня 2024 року.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання в якому ГУ ДПС у Вінницькій області просить відстрочити сплату судового збору через відсутність коштів призначених на цю мету, а також введення на території України воєнного стану.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", якою закріплено право суду з огляду на майновий стан сторони своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В даному випадку, вказана норма кореспондується з нормою ч. 1 ст. 133 КАС України, згідно якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

При цьому, ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

В заявленому клопотанні обґрунтованих доводів та достатніх доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі скаржником не наведено.

Проблеми у фінансуванні бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Отже, звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір.

Суд зауважує, що за законодавством України введення воєнного стану не змінено порядок сплати судового збору.

Таким чином, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, слід відмовити.

Отже, оскільки станом на 19 листопада 2024 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, колегія суддів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія енергозберігаючі технології» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Матохнюк Д.Б. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.