ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 500/4545/24 пров. № А/857/26963/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шавеля Р. М.суддів -Бруновської Н. В. Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 500/4545/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога Фуд» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 06 листопада 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання ухвали суду скаржником скеровано на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
В обґрунтування поданого клопотання вказує на недостатність коштів для сплати судового збору.
Оцінюючи в сукупності наведені заявником обставини, суд не вбачає підстав для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Положеннями ч.1 ст.133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За правилами ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи предмет спору, відповідач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», а звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.
У цьому випадку, відсутність коштів на рахунках відповідача не може бути підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 400/518/23.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для відповідача.
Скаржником не надано достатніх доводів та обставин, що дають підстави для задоволення клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подачу апеляційної скарги.
Згідно частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Зокрема, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягуванняння строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").
З урахуванням наведеного суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставами для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати чи продовження (надання нового) строку, встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, правові підстави для задоволення поданого клопотання є відсутніми, оскільки достатніх і належних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги апеляційному суду не представлено, достатньо не обґрунтована необхідність надання додаткового строку для сплати судового збору.
Таким чином, станом на 19 листопада 2024 року апелянтом не виконані усі вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Тернопільської митниці про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відмовити.
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 500/4545/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123182399 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні