Постанова

від 18.11.2024 по справі 140/2840/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2840/24 пров. № А/857/17712/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року (головуючого судді Костюкевича С.Ф., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/2840/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» 13.03.2024 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2023 №0163520703 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника в банку у розмірі 9 120,00 грн та від 19.02.2024 №0032590703 форми «В4» - в частині зменшення на 470 595,00 грн розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ), що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у період з 19.10.2023 по 01.11.2023 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі п.п. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТзОВ ЛРЗ Мотор щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами вказаної перевірки складено акт №18022/07-03/08029701 від 08.11.2023, яким встановлено порушення ТзОВ ЛРЗ Мотор: - п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, абз. б, в п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, завищення податкового кредиту з ПДВ на суму ПДВ 1 131 835 грн. за серпень 2023 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 223 336 грн. декларації за серпень 2023 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації за серпень 2023 року на суму 908 499 грн; - п. 200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 ПК України та Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2026 №21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 за №159/28289 (надалі - Порядок), внаслідок чого платнику відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку у податковій Декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року на загальну суму 12 915 303 грн.

ТзОВ ЛРЗ Мотор, не погодившись з висновками акту перевірки, подало додаткові пояснення від 23.11.2023 та заперечення від 09.11.2023, за результатами розгляду якого прийнято рішення про часткове їх задоволення, відтак, висновки акту перевірки викладено в наступній редакції:- в порушення п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, абз. б, в п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ (ряд. 17) на суму ПДВ 729 654 грн. за серпень 2023 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 9 120 грн. декларації за серпень 2023 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) в декларації за серпень 2023 року на суму 720 534 грн.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.11.2023 №0163520703 форми В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 9120 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 912 грн та №0163530703 форми В4, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 720 534 грн.

ТзОВ ЛРЗ Мотор не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями подано скаргу від 15.12.2023 №1-61/7291 до Державної податкової служби України, яке рішенням про результати розгляду скарги від 14.02.2024 №3850/6/99- 00-06-01-04-06, скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №0163530703 в частині завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 249 589,00 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №0163520703 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

19.02.2024 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 №0032590703, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 470 945 грн

Не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.36, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі - Положення №88). Для цілей цього Закону № 996-XIV терміни вживаються у такому значенні: - активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; - бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно частини 1 статті 2 Закону № 996-XIV цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону № 996-XIV передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципі повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88, згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення від 30.11.2023 №0163520703, колегія суддів враховує наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ ЛРЗ Мотор включено до податкового кредиту декларацій з ПДВ за травень 2023 року податкову накладну №104 від 04.05.2023 на суму ПДВ 9120,49 грн., номенклатура Клавіатура панелі оператора РАМЕЬ МР-В2-ЕІСЕ, з кодом УКТЗЕД 8537101000, постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-V-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита із змінами і доповненнями, із внесеними змінами відповідно до постанов від 29.11.2022 № 1340, від 16.11.2022 № 1288, від 09.11.2022 № 1260.

В акті перевірки №18022/07-03/08029701 від 08.11.2023 ГУ ДПС у Волинській області зазначено, що ТзОВ ЛРЗ Мотор у додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування до Декларації за серпень 2023 року задекларовано ТзОВ Науково-Виробнича Група Станкопромімпорт (Код ЄДРПОУ 37764235) податкову накладну №104 від 04.05.2023 на суму ПДВ 9 120,49 грн., номенклатура Клавіатура панелі оператора РАНЕЬ МР-В2-ЕІСЕ, як наслідок чого, встановлено порушення ТзОВ ЛРЗ Мотор п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, абз. б, в п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму ПДВ. у декларації за травень 2023 року на суму 9 120,00 грн що зі свого боку призвело до завищення показника ряд. 16.1 ряд. 17, ряд. 19 Декларації за серпень 2023 року та до завищення суми бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1) на суму 9 120 грн декларації за серпень 2023 року.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом міністрів України на всій території з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, перелік яких визначено Кабінетом міністрів України. На виконання вказаної норми ПКУ постановою КМУ від 20.03.2020 №224 було затверджено Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (далі-Перелік). Згодом, з метою надання в умовах тривалого обмеження постачання електричної енергії (відключення) медичних послуг на належному рівні шляхом забезпечення закладів охорони здоров`я та населення обладнанням для сталого постачання (вироблення) електричної енергії і вітчизняних виробників необхідними товарами для виробництва такого обладнання, а також для забезпечення обладнанням закладів охорони здоров`я і медичних працівників, постановою КМУ від 29.11.2022 №1340 до Переліку були внесені зміни, якими збільшено кількість товарів, які звільнені від оподаткування.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що звільнення від оподаткування податком на додану вартість застосовується виключно щодо товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання), що ввозяться на митну територію України та постачаються на митній території України і необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зазначення коду УКТ ЗЕД товару у Переліку №224 не є безумовною підставою віднесення такого товару, що звільнені від ПДВ, оскільки для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ обов`язковим є застосування такого товару для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд зауважує, що у тексті Постанови №1340 був встановлений термін - до 01 квітня 2023 року, але не пізніше останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, тобто дія постанови КМУ від 20.03.2020 №224 (із змінами внесеними постановами №1260 від 09.11.2022, №1288 від 16.11.2022, №1340 від 29.11.2022) втратила чинність 31.03.2023.

Кабінет Міністрів України постановою №501 від 19.05.2023 продовжив строк дії Постанови №1340 по операціях з ввезення на митну територію України та продаж на території України товарів до Переліку №224: які були повністю або частково оплачені до 01.04.2023 - звільняються від оподаткування ПДВ, згідно з п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України; які не були повністю або частково оплачені до 01.04.2023 - оподатковуються ПДВ у загальному порядку.

Зважаючи на те, що в акті перевірки відсутнє посилання про оплату до 01.04.2023, відтак, податкова накладна, яка була виписана після 01.04.2023, а саме: №104 від 04.05.2023 правомірно включена до податкового кредиту та суму ПДВ 9 120,49 грн по ній заявлено до бюджетного відшкодування.

Крім того, суд зазначає, що ТзОВ ЛРЗ Мотор було придбано у ТзОВ Науково-Виробнича Група Станкопромімпорт в т.ч. клавіатуру панелі оператора PANEL MP-B2-LICE в кількості 1 шт. за ціною 55 963,60 грн, згідно видаткової накладної №108 від 08.06.2023 ТзОВ ЛРЗ Мотор.

Згідно платіжного доручення №20730 від 04.05.2023 ТзОВ ЛРЗ Мотор було здійснено попередню оплату на суму 175 321,21 грн в т.ч. ПДВ 29 220,20 грн, а остаточний розрахунок здійснено згідно платіжного доручення №21936 від 17.07.2023 на суму 43 830,30 грн., в т.ч. ПДВ 7 305,05 грн.

За даним фактом, продавець ТзОВ НВГ Станкопромімпорт виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: №104 від 04.05.2023, в якій ціна клавіатури панелі оператора PANEL MP-B2-LICE - 57 003,04 грн., обсяг постачання без ПДВ 45 602,43 грн. сума ПДВ 9 120,486 грн та №121 від 08.06.2023 в якій ціна клавіатури панелі оператора PANEL MP-B2-LICE - 57 003,04 грн., обсяг постачання без ПДВ 11 400,61 грн., сума ПДВ 2 280,122 грн.

Разом із тим, податковим органом не було взято до уваги, що ТзОВ НВГ Станкопромімпорт було виписано та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 08.06.2023 до податкової накладної №104 від 04.05.2023, яким зменшено суму ПДВ до 8 954,176 грн.

Також, ТзОВ НВГ Станкопромімпорт було виписано та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 08.06.2023 до податкової накладної №121 від 08.06.2023, яким зменшено суму ПДВ до 2 238,544 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що суми податку на додану вартість по яких встановлено завищення податкового кредиту та бюджетного відшкодування не відповідають даним, які зазначені в акті перевірки, оскільки не враховано коригування до податкових накладних №104 від 04.05.2023 та №121 від 08.06.2023, а тому визначення суми завищення податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування є невірним і підлягають скасуванню

Щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення від 19.02.2024 №0032590703 ТзОВ ЛРЗ Мотор із його контрагентами, колегія суддів враховує наступне.

Перевіркою податкового органу щодо ТзОВ ЛРЗ Мотор встановлено завищення ним податкового кредиту з ПДВ за лютий-липень 2023 року в сумі 470 595,00 грн. Такі висновки контролюючим органом зроблено у зв`язку з порушенням п.п.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, пп.198.1, п.198.6 ст.198 п.201.10 ст.201 ПК України, зокрема, завищено податковий кредит сформований по придбаних ТМЦ на суму ПДВ 382 919 грн. по наступних контрагентах, які відповідно до рішень комісій регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 26883 від 16.06.2021 прийнято рішення про відповідність платників податків критеріям ризиковості: ТзОВ Укрінтех на суму ПДВ 5600,00 грн. в т.ч. за березень 2023 в сумі ПДВ 5 600 грн., ТзОВ Груп Інтрейд на суму ПДВ 377319,00 грн., в т.ч. за квітень 2023 в сумі 34520,00 грн., за травень 2023 в сумі 8999,00 грн., за червень в сумі 333 799,00 грн.

По господарських відносинах з ТзОВ Груп Інтрейд судом встановлено, що між ТзОВ ЛРЗ Мотор (покупець) та ТзОВ Груп Інтрейд (постачальник) було укладено договір поставки №208 від 22.06.2020.

На виконання даного договору було поставлено пружину 017.49.0258 в кількості 10 шт., згідно актів приймання-передачі від 30.06.2020, від 02.10.2020.

Після проходження вхідного контролю на ТМЦ були виписані картки якості №119 від 12.10.2020 та №118 від 15.07.2020.

Постачальником була виписана видаткова накладна №0000733 від 28.10.2020 та зареєстрована податкова накладна №139 від 28.10.2020 на суму 24 840,00 грн. в т.ч. ПДВ 4140,00 грн.

Всі вищезазначені пружини були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів №4000.

За поставлені ТМЦ було повністю здійснено розрахунок у безготівковій формі, згідно платіжних доручень №19567 від 02.03.2023 на суму 19 872,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 312,0 грн, №25409 від 30.01.2024 на суму 4 968,00 грн, в т.ч. ПДВ 828 грн. і постачальником були надані сертифікати якості №3009 від 30.09.2020, №1106 від 11.06.2020.

Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладними перевізника ТзОВ Нова Пошта №59000522458926 від 30.06.2020, №59000564044635 від 02.10.2020.

Також між ТзОВ ЛРЗ Мотор (покупець) та ТзОВ Груп Інтрейд (постачальник) було укладено договір поставки №527 від 08.11.2021, на виконання якого було поставлено датчик обертів 2335.02.210-2 в кількості 3 шт., згідно акту приймання-передачі від 08.11.2021.

За результатами вхідного контролю датчик обертів 2335.02.210-2 в кількості 1 шт. було повернуто згідно акту №24/11-02 та експрес-накладної ТзОВ Нова Пошта №59000762100670 від 30.11.2021.

На інші датчики обертів в кількості 2 шт., які пройшли вхідний контроль була виписана картка якості №61 від 12.11.2021.

Постачальником була виписана видаткова накладна №0000553 від 12.11.2021 та зареєстрована податкова накладна №29 від 12.11.2021 на суму 182 280,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 380,00 грн.

Всі вищезазначені датчики обертів були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів №2325.

За поставлені ТМЦ було повністю здійснено розрахунок у безготівковій формі, згідно платіжних доручень №13802 від 30.12.2021 на суму 145 824,00 грн. в т.ч. ПДВ 24 304,00 грн, №20498 від 20.04.2023 на суму 36 456,00 грн в т.ч. ПДВ 6 076,00 грн., на які постачальником був наданий сертифікат якості №2411 від 04.11.2021.

Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ Нова Пошта №59000751102693 від 08.11.2021.

Крім того, між ТзОВ ЛРЗ Мотор та ТОВ Груп Інтрейд був укладений договір поставки №606 від 23.09.2022.

На виконання даного договору було поставлено чутливий елемент АЧЄ-99 в кількості 10 шт., згідно акту прийому-передачі від 04.10.2022, в кількості 12 шт., згідно акту приймання-передачі від 27.12.2022, в кількості 3 шт., згідно акту прийому-передачі від 15.03.2023, в кількості 1 шт. згідно акту прийому-передачі від 10.04.2023.

За результатами вхідного контролю чутливий елемент АЧЄ-99 в кількості 1 шт. був повернутий згідно акту №2/2023 від 05.01.2023 та експрес-накладної ТзОВ Нова Пошта №59000914109571 від 06.01.2023, чутливий елемент АЧЄ-99 в кількості 3 шт. були повернуті згідно акту №26/2023 від 16.03.2023 та експрес-накладної ТзОВ Нова Пошта №59000942909130 від 27.03.2023, чутливий елемент АЧЄ-99 в кількості 1 шт. був повернутий згідно акту №39/2023 від 20.04.2023 та експрес-накладної ТзОВ Нова Пошта №59000958076371 від 21.04.2023

На решту чутливих елементів АЧЄ-99 в кількості 21 шт. після проходження вхідного контролю були виписані картки якості №75 від 29.12.2022, №75 від 29.12.2022, №2 від 14.02.2023, №2 від 14.02.2023, №27 від 12.4.2023, №40 від 03.05.2023.

Постачальником були виписані видаткова накладна №1 від 04.01.2023. та зареєстрована податкова накладна №1 від 04.01.2023 на суму 161 997,62 грн в т.ч. ПДВ 26 999,60 грн, видаткова накладна №264 від 28.03.2023 та зареєстрована податкова накладна №1 від 28.03.2023 на суму 161 997,62 грн в т.ч. ПДВ 26 999,60 грн, видаткова накладна №390 від 04.05.2023 та зареєстрована податкова накладна №3 від 04.05.2023 на суму 53 999,21 грн в т.ч. ПДВ 8 999,87 грн.

Всі вищезазначені чутливі елементи були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів №3275.

За поставлені ТМЦ було повністю здійснено розрахунок у безготівковій формі, згідно платіжних доручень №19680 від 10.03.2023 на суму 161 997,62 грн в т.ч. ПДВ 26 999,60 грн, №20529 від 25.04.2023 на суму 161 997,62 грн в т.ч. ПДВ 26 999,60 грн, №20922 від 17.05.2023 на суму 53 999,21 грн, в т.ч. ПДВ 8 999,87 грн., на які постачальником були надані сертифікати якості від 04.10.2022, від 27.12.2022, від 15.03.2023, від 10.04.2023.

Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладними перевізника ТзОВ Нова Пошта №59000872386949 від 06.10.2022, №59000909726789 від 03.01.2023, №59000941967314 від 17.03.2023, №59000955070428 від 17.04.2023.

ТзОВ ЛРЗ Мотор та ТзОВ Груп Інтрейд був укладений договір поставки №294 від 13.06.2022, на виконання якого було поставлено ресору 99.06.82.601 в кількості 10 шт. згідно акту приймання-передачі від 13.01.2023.

Після проходження вхідного контролю на ТМЦ була виписана картка якості №890 від 23.01.2023.

Постачальником була виписана видаткова накладна №54 від 24.01.2023 та зареєстрована податкова накладна №2 від 24.01.2023 на суму 460 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 76 800,00 грн.

Всі вищезазначені ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів №424.

За поставлені ТМЦ було повністю здійснено розрахунок у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №19265 від 07.02.2023 на суму 460 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 76 800,0 грн., на які постачальником був наданий сертифікат якості від 13.01.2023.

Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ Нова Пошта №59000917081503 від 16.01.2023.

Також між ТзОВ ЛРЗ Мотор та ТзОВ Груп Інтрейд був укладений договір поставки №246 від 13.04.2023, а на виконання якого було поставлено чутливий елемент АЧЄ-99 в кількості 25 шт. згідно акту приймання-передачі від 13.04.2023, чутливий елемент АЧЄ-99 в кількості 10 шт. згідно акту приймання-передачі від 28.04.2023, чутливий елемент АЧЄ-99 в кількості 4 шт. згідно акту приймання-передачі від 11.05.2023.

За результатами вхідного контролю чутливий елемент АЧЄ-99 в кількості 4 шт. був повернутий згідно акту №47/2023 від 08.05.2023 та експрес - накладної ТзОВ Нова Пошта №59000966770250 від 11.05.2023.

На інші чутливі елементи АЧЄ-99 в кількості 35 шт., які пройшли вхідний контроль були виписані картки якості №41 від 03.05.2023, №50 від 31.05.2023, №44 від 31.05.2023, №50 від 06.06.2023, №44 від 06.06.2023.

Постачальником були виписана видаткова накладна №391 від 04.05.2023 та зареєстрована податкова накладна №4 від 04.05.2023 на суму 730 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 121 800,00 грн, видаткова накладна №495 від 07.06.2023 та зареєстрована податкова накладна №1 від 07.06.2023 на суму 487 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 81 200,00 грн.

Всі вищезазначені ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів №3275.

За поставлені ТМЦ було повністю здійснено розрахунок у безготівковій формі, згідно платіжних доручень №20921 від 17.05.2023 на суму 730 800,00 грн в т.ч. ПДВ 121 800,0 грн, №21525 від 20.06.2023 на суму 487 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 81 200,00 грн., на які постачальником були надані сертифікати якості від 13.04.2023, від 28.04.2023, від 11.05.2023.

Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладними перевізника ТзОВ Нова Пошта №59000955070428 від 17.04.2023, №59000961352475 від 01.05.2023, №59000966958078 від 15.05.2023.

Щодо господарських відносинах ТзОВ ЛРЗ Мотор із ТзОВ Укрінтех судом встановлено, що між ТзОВ ЛРЗ Мотор (покупець) та ТзОВ Укрінтех (постачальник) було укладено договір поставки №80 від 08.02.2023, на виконання якого було поставлено абразивні матеріали для доведення мікрошліфів, а саме: алмазний шліфувальний диск на самоклеючій основі діаметр 250 мм, 30 мкм в кількості 1 шт., алмазний шліфувальний диск на самоклеючій основі діаметр 250 мм, 15 мкм, алмазна суспензія монокристалічна на водній основі 1 мкм в кількості 1 шт., алмазна суспензія монокристалічна на водній основі 3 мкм в кількості 6 шт., алмазна суспензія монокристалічна на водній основі 9 мкм в кількості 1 шт., згідно видаткової накладної №4 від 16.03.2023.

ТОВ ЛРЗ Мотор була здійснена попередня оплата згідно платіжного доручення №19519 від 28.02.2023 на суму 33 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 5 600 грн.

ТзОВ Укрінтех були виписані та зареєстровані податкові накладні №7 від 28.02.2023 на суму 33 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 5 600 грн та №2 від 16.03.2023 на суму 33 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 5 600 грн.

Відповідно до акту №ВГМ.02.00.0887 від 22.03.2023 якість витратних матеріалів задовольняє вимогам технічних умов, забезпечує безпечне виконання робіт по довідці мікрошліфів.

ТзОВ ЛРЗ Мотор повністю здійснено розрахунок у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №20271 від 11.04.2023 на суму 33 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 5 600 грн.

Поставка була здійснена за рахунок постачальника ТзОВ Нова пошта, що підтверджується квитанцією №59000942573580, та журналом обліку вантажів.

В акту перевірки контролюючим органом зазначено, що по ТзОВ Укрінтех прийнято рішення №22729 від 06.07.2023 про відповідність критеріям ризиковості, а рішенням №25995 від 27.07.2023 за результатами розгляду скарги ТзОВ Укрінтех на рішення про відповідність платника податку на додатну вартість критеріям ризиковості платника податку скаргу №22729 від 06.07.2023 скаргу задоволено.

Таким чином, під час проведення перевірки позивач надав первинні документи для підтвердження факту здійснення господарських операцій із ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех: договір поставки, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі, документи складського обліку, документи, що підтверджують оплату позивачем придбаного товару та ін. При цьому під час проведення перевірки відповідач не зазначав про відсутність будь-яких первинних документів, які є обов`язковими для певного виду господарської операції; акт про ненадання позивачем документів під час проведення перевірки також не складався.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів (актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних документів), документів з проведення вхідного контролю та оприбуткування товару, що був предметом договорів поставки ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех, колегія суддів дійшла висновку, що ГУ ДПС у Волинській області не заперечує надходження товару до ТзОВ ЛРЗ Мотор, не спростовує передачу товару від постачальників до покупця у цьому ланцюгу з огляду на відсутність матеріально-технічних, трудових можливостей у контрагентів позивача.

ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех здійснило передачу товару, вказаного у специфікаціях до договорів поставки, виписано видаткові накладні та податкові накладні, зареєструвавши їх в ЄРПН. Зі свого боку ТзОВ ЛРЗ Мотор були також виконані умови договорів поставки: за товар, який пройшов вхідний контроль та на який постачальниками надано видаткові накладні, зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, перераховані кошти з банківського рахунку товариства на рахунки ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех. Приймання товару підтверджується актами приймання-передачі продукції, картками складського обліку.

Досліджені під час податкової перевірки та судом у ході розгляду справи первинні документи згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України є підставою для податкового обліку та відповідно до приписів пункту 198.1, 198.3, 201.10 ПК України дають ТзОВ ЛРЗ Мотор право на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Ці документи містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а отже підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з придбання позивачем товару.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Акт перевірки не містить доводів щодо неможливості реального здійснення ТзОВ ЛРЗ Мотор господарських операцій із ТзОВ Підшипникцентр, ТзОВ Груп Інтрейд, ТзОВ Промелектроніка з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладених договорів; фактичного нездійснення господарської діяльності ТзОВ Підшипникцентр, ТзОВ Груп Інтрейд, ТзОВ Промелектроніка саме в період поставки товару на ТзОВ ЛРЗ Мотор; відсутності у контрагентів-постачальників взаємозв`язку між укладеними із ТзОВ ЛРЗ Мотор договорами та господарською діяльністю платника податків; здійснення спірних господарських операцій без належної обачливості ТзОВ ЛРЗ Мотор або за наявності узгоджених дій із контрагентом з метою отримання податкової вигоди.

Враховуючи специфіку договорів поставки з урахуванням предмету закупівлі та мети використання придбаного товару у господарській діяльності ТзОВ ЛРЗ Мотор, позивач самостійно здійснює контроль якості продукції та перевірку її на відповідність технічним умовам, стандартам.

Відповідно до наданих суду доказів на ТзОВ ЛРЗ Мотор впроваджена процедура вхідного контролю майна для ремонту авіаційної техніки. З 08.11.2019 на підприємстві діє Стандарт СТП 984.03.027-19, згідно з яким вхідний контроль виконується з метою попередження надходження у виробництво (на робочі місця) матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, технологічного обладнання та інструменту, що використовується при ремонті авіаційної техніки та не відповідають вимогам нормативної документації

ТзОВ ЛРЗ Мотор Центральним управлінням метрології і стандартизації Збройних Сил України Міністерства оборони України видано свідоцтво про уповноваження №084М від 02.10.2017 (дійсне до 02.10.2022) про те, що метрологічна лабораторія підприємства відповідає критеріям уповноваження на проведення метрологічних робіт у сфері оборони. Згідно із сертифікатом №UA229196 система управління якістю товариства відповідає вимогам Міжнародного стандарту ISO 9001:2015. В грудні 2016 року товариство отримало від Міністерства оборони України сертифікат схвалення організації з технічного обслуговування та ремонту №UA.145B.0416, а Державним підприємством Укрметртестстандарт видано сертифікати визнання вимірювальних можливостей №ПТ-298/17, №ПТ-476/19

Цими документами підтверджено можливість і обов`язок ТзОВ ЛРЗ Мотор власними силами здійснювати перевірку товарно-матеріальних цінностей на відповідність вимогам технічних умов та якості матеріалів, незалежно від наданих постачальником документів про якість.

На думку суду, видані постачальниками сертифікати якості не є первинними документами бухгалтерського обліку і не розкривають зміст господарської операції, а їх перевірка не відноситься до компетенції податкових органів. Сама по собі відсутність сертифікатів якості від виробника не може бути підставою для позбавлення платника податків-покупця права на податковий кредит, оскільки ПК України не містить такої вказівки.

У постанові Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у справі №440/12447/21 зроблено висновок, що за своєю суттю сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а призначені лише для підтвердження якості товару, а тому наявність чи відсутність останніх може свідчити лише про дотримання чи порушення правил сертифікації товарів, що не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Усталеною є практика Верховного Суду, яка полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. При цьому самі лише наявність податкової інформації щодо контрагентів, окремі недоліки в заповненні товарно-супровідних документів чи відсутність сертифікатів якості продукції не можуть бути самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій як таких.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі №814/2804/14 висловлена позиція, що ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, саме по собі не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару. Зазначеними транспортними документами підтверджуються витрати на перевезення вантажів, а не на придбання товару.

За висновками у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року №420/20757/21 товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

У цій справі ГУ ДПС у Волинській області не надано доказів та не зазначено обставин, які б свідчили про наміри сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Не підтверджено відповідачем й невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, що, в свою чергу, могло б свідчити про безпідставність формування ним даних податкового обліку.

Висновки ж контролюючого органу переважно ґрунтуються виключно на оцінці наявної в базах даних інформації, що не є достатнім для об`єктивного встановлення дійсних обставин.

Саме тому суд відхиляє покликання відповідача про непідтвердження здійснення господарських операцій, за якими позивач сформував податковий кредит, у зв`язку з відповідністю постачальників пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Таким чином, віднесення постачальника до ризикових не свідчить про те, що той не мав можливості здійснювати поставку товару. При цьому суд наголошує, що податкові накладні виписані ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех, були зареєстровані, що також свідчить про відсутність будь-якого із критеріїв ризиковості здійснення операцій або ризиковості платника податку у спірних правовідносинах.

Також відсутні докази того, що діяльність ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех була перевірена шляхом проведення податкової перевірки таких платників, що свідчить про те, що у відповідача відсутні беззаперечні, належні та допустимі докази у спростування доводів ТзОВ ЛРЗ Мотор.

Такі докази були відсутні як на час проведення позапланової документальної виїзної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, так і на час розгляду справи у суді.

За висновками Верховного Суду у постановах від 06 червня 2023 року у справі №640/11558/20, від 18 червня 2020 року у справі №810/1394/17, від 19 лютого 2019 року у справі №811/217/17, від 09 березня 2019 року у справі №810/302/15 не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. Тому за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

За змістом висновків Верховного Суду у постанові від 21.08.2023 у справі №200/2903/22, перевіряючи твердження контролюючого органу про непідтвердження операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суд виходить з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни.

У контексті наведеного суд зазначає, що відсутність у контролюючого органу інформації про введення в обіг на ринок товару, реалізованого ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех для ТзОВ ЛРЗ Мотор у зв`язку з відсутністю в ЄРПН зареєстрованих накладних на придбання ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех товару або на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виготовлення такого товару, а так само відсутність в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України митних декларацій за зовнішньоекономічними операціями ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех з придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей не може бути підставою для позбавлення позивача, який не має відношення до попередніх ланцюгів постачання ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех, права на податковий кредити за рахунок сплаченого у ціні товару ПДВ згідно із зареєстрованою у встановленому порядку податковою накладною.

Суд наголошує, що правовідносини контрагента із третіми особами, з якими позивач не вступав у господарські відносини, не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин, а порушення податкового законодавства контрагентом позивача тягнуть негативні наслідки саме для такого контрагента, а як встановлено судом в матеріалах справи відсутня інформація про проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, а як встановлено вище податковим законодавством суб`єкти господарювання є вільними у здійснені своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи ту обставину, що належні, допустимі і достатні докази на спростування первинних документів відповідач не надав, тому колегія суддів вважає, що висновки про завищення позивачем податкового кредиту внаслідок здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ТзОВ Груп Інтрейд та ТзОВ Укрінтех на 470 595,00 грн суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду є недоведеними та спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Апеляційний суд вважає, що при проведенні перевірки позивача та формулювання порушень ним вимог Податкового кодексу України, відповідач не провів аналіз суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся, а обмежився лише припущеннями, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах. А тому, оцінюючи доводи контролюючого органу, описані вище, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам).

Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, апелянтом не подано обґрунтованих доводів на спростування зазначеного судом та доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи скаржника про те, що оскаржуване рішення ухвалене без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №640/11120/21, від 10.08.2022 у справі №520/11948/19, від 30.06.2022 у справі №1.380.2019.004460, від 13.07.2022 у справі №640/13828/19, від 25.08.2022 у справі №826/16217/18, від 26.02.2019 у справі №811/748/14, від 12.03.2019 у справі №803/386/14, від 20.05.2021 у справі №826/16627/18, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 06.05.2020 у справі №640/4687/19, від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670, колегія суддів вважає безпідставними. Так, аналіз наведених скаржником судових рішень дає підстави вважати, що вони були ухвалені за інших фактичних обставин, установлених судами, ніж у справі за позовом ТзОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» 13.03.2024 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06).

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року. «Булвес АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі №140/2840/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено і підписано 18.11.2024