Рішення
від 11.11.2024 по справі 347/670/24
КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/670/24

Провадження № 2/347/402/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

з участю:

секретаря Мошулі Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Шешорівська сільська рада, приватний нотаріус Косівського нотаріального округу Тонюк М.М. про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

Адвокат Мельник С.Г. через систему Електронний суд подала до суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Шешорівська сільська рада, приватний нотаріус Косівського нотаріального округу Тонюк М.М. про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що батько позивача, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , помер у грудні 2022 року. Після його смерті залишилась спадщина, яка складається із житлового будинку (садибного типу) з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 129,20 кв.м., житловою площею 52,70 кв.м., який складаться з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - літня кухня, літ. В - навіс, літ. Г - літня кухня, літ. Д - сарай, літ. Е - навіс, літ. Є - вбиральня, №1-2 - огорожа, знаходиться будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті батька, позивач звернувся до приватного нотаріуса Тонюк М.М. Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області з заявою про прийняття спадщини, так як є спадкоємцем.

По закінченнюшестимісячного строкуприватний нотаріуспояснив,що немаєпідстав увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза закономна будинокта господарськіспоруди,так якспадкоємцями ненадано правовстановлюючихдокументів набудинок забатьком ОСОБА_3 та рекомендовано звернутись до суду.

Оскільки спадкодавець при житті не виготовив правовстановлюючі документи на належне йому майно, тому позивач, як спадкоємець не може успадкувати належне йому спадкове майно у визначений законом спосіб, а тому вимушений за захистом своїх спадкових прав звернутись в суд.

Як стверджує позивач, то після смерті спадкодавця заяви до нотаріальної контори щодо спадкування за законом, подали: позивач - син - ОСОБА_1 , доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які в свою чергу подали заяви про відмову у прийнятті спадщини на користь позивача, тобто свого брата - ОСОБА_1 , та дружина спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внаслідок таких дій, спадкоємці фактично прийняли спадок:

- ОСОБА_1 на 4/5 частки у праві власності на спадкове майно (з урахуванням часток його сестер) та

- ОСОБА_2 на 1/5 частку у праві власності на спадкове майно.

З цих підстав позивач просив визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 4/5 частки права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок (садибного типу) з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 129,20 кв.м., житловою площею 52,70 кв.м., який складаться з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - літня кухня, літ. В - навіс, літ. Г - літня кухня, літ. Д - сарай, літ. Е - навіс, літ. Є - вбиральня, №1-2 - огорожа, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с.221).

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечила проти задоволення позовних вимог (а.с.218).

Представник третьої особи Шешорівської сільської ради в в судове засідання не з`явився, подав зачву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав (а.с.219).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 108).

Ухвалою суду від 08.08.2024 року витребувано у приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк Марини Миколаївни копію матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.157).

Ухвалою від 24.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії витягу з реєстру Косівської територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно копії довідки № 195 від 14.03.2023 року, яка видана Шешорським старостинським округом Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області, на дату смерті ОСОБА_3 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані, крім померлого: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата реєстрації 02.04.2019 р., фактично не проживав та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації 26.11.2019 р., фактично проживає (а.с.12).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 27.03.2023 року № 71934857, спадкову справу за померлим ОСОБА_3 було заведено приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М. і зареєстровано за № 70445072 (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 померл ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.14).

Згідно з дублікатом свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.15).

-Відповідно до копії довідки № 54/02-14 від 16.01.2024 року, виданої приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М., спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (син померлого) та ОСОБА_2 (дружина померлого) (а.с.16).

Згідно з копією заяви, ОСОБА_1 написав заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 (а.с.19).

Відповідно до копії погосподарської книги власником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_3 (а.с. 25-26).

Відповідно до копії довідки №77798 від 22.08.2023 року, виданої Коломийським міжміським бюро технічної інвентаризації право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано за батьком позивача ОСОБА_3 (а.с.28).

Згідно з копією рішення Шешорівської сільської ради народних депутатів від 13.04.1984 року № 22 «Про розгляд наказів дирекції радгоспу «Брустурівський», ОСОБА_3 виділено змельну ділянку площею 0, 08 га у с. Шешори під жилий будинок (а.с.31).

Відповідно до архівного витягу з протоколу 13 сесії Шешорівської сільської Ради народних депутаів ХХІ скликання від 09 лютого 1994 року ОСОБА_3 подав заяву на виділення сінокосів у довгострокове користування (а.с.37-28).

Згідно копії рішення 18 сесії Шешорівської сільської ради від 13 червня 1997 року, ОСОБА_3 виділено земельну ділянку (сінокіс) площею 0, 50 га на участку «Бренка», якою до цього часу користувався його батько ОСОБА_8 (а.с.40).

Відповідно до копій заяв, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , написали заяви до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь брата, ОСОБА_1 (а.с.20, 27, 41).

Згідно з копією технічного паспорту на житловий будинок (садибного типу) з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 129,20 кв.м., житловою площею 52,70 кв.м., домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 складаться з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - літня кухня, літ. В - навіс, літ. Г - літня кухня, літ. Д - сарай, літ. Е - навіс, літ. Є - вбиральня, №1-2 огорожа (а.с.47-53).

Згідно Довідки про оцінку майна від 19.03.2024 року вартість спадкововго майна в цілому становить 750 000,00 грн. (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок (а.с.54).

Відповідно до копії звіту № 51/54 про оцінку майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість майна становить 1145513 грн. (а.с.78-97).

Згідно з копією матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , наданими приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М., заяву на прийняття спадщини написала дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 не посвідчувався 168-183).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на майно, яке є об`єктом спадщини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у підпунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно п.23 постанови пленумуВерхового судуУкраїни №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В пункті п.3.3. роз`яснень, що містяться у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об`єкт нерухомості спадкодавцеві.

Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До часу набрання чинності ЦК 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Державна реєстрація права на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.02.2002 № 157/6445 з подальшими змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будівлі та споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Із Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56 вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах реєстрації не підлягали.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 за змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Окрім нього, спадкоємцями за законом є також дочки: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та дружина, ОСОБА_2 , яка є відповідачем по справі.

ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , написали заяви до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь брата, ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 успадковує після смерті батька 4/5 спадкового майна

В свою чергу, дружина померлого ОСОБА_2 написала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті чоловіка.

За життя ОСОБА_3 не залишив заповідального розпорядження. Згідно наданих суду доказів, спадкодавець ОСОБА_3 за життя володів житловим будинком з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Тонюк М.М., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину на житловий будинок за вище вказаною адресою з причини відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на даний будинок.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку що спадкодавець ОСОБА_3 за життя володів вищезазначеним майном, спадкоємець ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, у встановленому законом порядку прийняв спадщину, спору щодо спадкового майна немає, однак оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку не має можливості, у зв`язку з чим його право підлягає захисту у судовому порядку.

Щодо розподілу судових витрат.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив вирішити питання відшкодування судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд керується частиною дев`ятою статті 141 та статтею 2 ЦПК України та враховує, що у даному випадку спір виник не внаслідок винних дій відповідача, який проти позову не заперечував, будь - яких дій, які б порушували право спадкодавця та позивача не вчиняв. Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат з відповідача.

Таким чином, судові витрати у справі слід покласти на позивача, оскільки рішення ухвалено в його інтересах.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 200, 223, 247, 263, 264, 265 ЦПК України і на підставі ст. ст. 392, 1216, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), треті особи: Шешорівська сільська рада, приватний нотаріус Косівського нотаріального округу Тонюк М.М., про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жит. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ) на право власності на 4/5 частки права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок (садибного типу) з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 129,20 кв.м., житловою площею 52,70 кв.м., який складаться з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - літня кухня, літ. В - навіс, літ. Г - літня кухня, літ. Д - сарай, літ. Е - навіс, літ. Є - вбиральня, №1-2 - огорожа, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2024 року.

Суддя Ю. С. Кіцула

СудКосівський районний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення11.11.2024
Оприлюднено22.11.2024
Номер документу123184468
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Судовий реєстр по справі —347/670/24

Рішення від 11.11.2024

Цивільне

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КІЦУЛА Ю. С.

Ухвала від 24.09.2024

Цивільне

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КІЦУЛА Ю. С.

Ухвала від 02.09.2024

Цивільне

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КІЦУЛА Ю. С.

Ухвала від 08.08.2024

Цивільне

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КІЦУЛА Ю. С.

Ухвала від 19.06.2024

Цивільне

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КІЦУЛА Ю. С.

Ухвала від 26.04.2024

Цивільне

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КІЦУЛА Ю. С.

Ухвала від 09.04.2024

Цивільне

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КІЦУЛА Ю. С.

Ухвала від 28.03.2024

Цивільне

Косівський районний суд Івано-Франківської області

КІЦУЛА Ю. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні