Рішення

від 11.11.2024 по справі 930/1217/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1217/24

Провадження № 2/930/499/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2024 року м. Немирів

Немирівський районний суд

Вінницької області у складі:

головуючогосудді - Науменка С.М.,

за участі секретаря судового засідання Андрущак Л.П.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно реконструйований житловий будинок ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно реконструйований житловий будинок.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі договору дарування від 27.04.2013 він є власником квартири АДРЕСА_1 .

Окрім цього на підставі договору дарування від 27.04.2013 він є власником земельної ділянки, для обслуговування житлового будинку (присадибна земельна ділянка) площею 0,0834 га., кадастровий номер 0523010100:01:006:0122, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

На вище вказаній земельній ділянці розташована, належна йому на праві власності квартира.

Вище зазначена квартира АДРЕСА_3 входить до складу одноповерхового житлового будинку (до складу якого входить дві квартири).

Співвласником житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_4 , а саме власником квартири АДРЕСА_5 є відповідач ОСОБА_2 .

В 2023 році він зробив реконструкцію (переобладнання) вказаної квартири в наслідок чого замість квартир утворилось нове майно цілісний житловий будинок.

Окрім цього ним на його замовлення виготовлено технічну документацію щодо реконструкції квартири .

Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Житло є специфічним об`єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

ОСОБА_1 , звертався до Немирівської міської ради з вимогою зміни цільового призначення з квартири на будинок та здійснення реконструкції, однак йому було відмовлено оскільки під квартирою не належати особі на праві власності земельна ділянка.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі в якій вказав, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначає про визнання позову повністю.

Заяви та клопотання учасників справи

Учасники справи інших заяв та клопотань до суду не подавали.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03.05.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другоїстатті 247 Цивільного процесуального кодексу Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Враховуючи те, що відповідачка позов визнає повністю, згідно статей200,206 ЦПК Українисуд у підготовчому судовому засіданні ухвалив перейти до вирішення питання щодо задоволення позову за наявності для того законних підставі.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.

Як встановлено, що на підставі договору дарування від 27.04.2013 ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 .

Окрім цього на підставі договору дарування від 27.04.2013 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, для обслуговування житлового будинку (присадибна земельна ділянка) площею 0,0834 га., кадастровий номер 0523010100:01:006:0122, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

На вище вказаній земельній ділянці розташована, належна йому на праві власності квартира .

Вище зазначена квартира АДРЕСА_3 входить до складу одноповерхового житлового будинку (до складу якого входить дві квартири).

Співвласником житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_4 , а саме власником квартири АДРЕСА_5 є відповідачка ОСОБА_2 .

В 2023 році ОСОБА_1 , зробив реконструкцію (переобладнання) вказаної квартири в наслідок чого замість квартир утворилось нове майно цілісний житловий будинок.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статей321,328 Цивільного кодексу Україниправо власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 383 ЦК Українив редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Частиною першоюстатті 376 ЦК Українипередбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно частини третьоїстатті 376 Цивільного кодексу Україниправо власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у вставленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 376 ЦК Українина вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно роз`яснень, що містяться в абзаці 4 пункту 9 та в пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 3 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього. Разом із цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, а тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 910/2939/19 виклав правову позицію про те, що зміст приписівстатті 376 ЦК Українипідтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного».

При цьому, у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у № 61-33701св18 зроблено висновок про те, що суд має повноваження визнавати право власності на об`єкт самочинного будівництва виключно у двох випадках: право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки судом встановлено, що позивач в 2023 році зробив реконструкцію (переобладнання) вказаної квартир в наслідок чого замість квартир утворилось нове майно цілісний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 69,7 кв. м., житловою площею 30,1 кв. м., суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання позову відповідачем та у зв`язку з цим для задоволення позову повністю, оскільки це не порушує прав інших осіб.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок недбалих дій позивача, який не оформив належним чином початок та закінчення реконструкції (переобладнання) вказаної квартири, відповідно до частини дев`ятоїстатті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне повністю покласти на позивача всі здійснені ним витрати, не стягуючи їх з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 81-83,141,200,206,258-259,263-268,273,352,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно реконструйований житловий будинок - задовольнити повністю.

Визнати, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв. м., житловою площею 30,1 кв. м., є житловим будинком, який розташований за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 69,7 кв. м., житловою площею 30,1 кв. м.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 04.06.2020 органом № 0527, РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 69,7 кв. м., житловою площею 30,1 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко