Рішення

від 15.11.2024 по справі 936/552/24

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/552/24

Провадження № 2/936/135/2024

15.11.2024 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - cудді Павлюка С.С.

при секретарі - Щербей А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Воловець справу за позовом ОСОБА_1 до Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд суду передано цивільну справу за вказаним позовом.

Позивач проситьсуд визнатиза нимправо власностіна громадський будинок мийку для автомобілів, загальною площею 21,2 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником нерухомого майна - нежитлової нерухомості - мийки для автомобілів, загальною площею 21,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 . Водночас позивач не в змозі зареєструвати своє право власності, що обмежує його правомочності стосовно вказаного об`єкта. Позивач набув право власності на об`єкт нерухомого майна внаслідок його будівництва за таких обставин. 16.04.2021 виконавчий комітет Воловецької селищної ради Закарпатської області розглянув його заяву про надання дозволу на розміщення комплексу тимчасових споруд і прийняв рішення №57, яким надав позивачу дозвіл на розміщення комплексу тимчасових споруд, загальною площею 150 м.кв. в урочищі «Ровінь» в смт. Воловець терміном на 2 роки. Цим же рішенням позивача було зобов`язано оформити «Паспорт прив`язки комплексу тимчасових споруд» та укласти відповідні договори з селищною радою та Комунальним підприємством Воловецький селищний «Водоканалсервіс». 02.07.2021 на виконання цього рішення виконкому між ОСОБА_1 та Воловецькою селищною радою було укладено договір №115 про надання місця для розміщення тимчасової споруди на території селища Воловець терміном на 2 роки до 01.07.2023. Відтак позивач розпочав готувати земельну ділянку під розміщення тимчасової споруди. За згодою відповідача позивач вирівняв площину земельної ділянки, провів її благоустрій, звів опорну стінку тощо. В подальшому позивач, відповідно до паспорту прив`язки створив споруду - мийку для автомобілів. Після завершення створення зазначеного об`єкта, з метою упорядкування документації позивач залучив відповідного спеціалізованого суб`єкта для проведення обмірів об`єкта й виготовлення документа про його технічні характеристики. Суб`єктом технічної інвентаризації було проведено відповідні обстеження й обміри. За результатами обстежень позивачу було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок від 02.06.2022 та повідомлено, що створений позивачем на підставі рішень виконкому Воловецької селищної ради та ін. об`єкт є будівлею й уважається об`єктом нерухомого майна. З метою прийняття об`єкта в експлуатацію позивач подав до Управління державної інспекції архітектури й містобудування в Закарпатській області Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками. Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності вказана декларація була прийнята 06.07.2022. Водночас у прийнятті в експлуатацію зазначеного об`єкта ДІАМ було відмовлено через відсутність, на думку останнього, у позивача права на земельну ділянку. Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому в тимчасове користування земельної ділянки, на якій розміщена будівля. Листом від 30.11.2022 за №1301 Воловецька селищна рада Мукачівського району Закарпатської області повідомила, що місце під об`єктом (земельна ділянка) вже передана йому в тимчасове користування. 03.07.2023 між сторонами, відповідно до рішення виконкому селищної ради №557 від 29.06.2023 «Про продовження дії договору про надання місця для розміщення комплексу тимчасових споруд», укладено додаткову угоду. Даною угодою продовжено дію Договору №115 від 02.07.2021 «Про надання місця для розміщення комплексу тимчасових споруд на території селища Воловець», предметом якого є місце під комплекс тимчасових споруд, загальною площею 150 м.кв в урочищі «Ровінь» смт Воловець ще на 2 роки до 01.07.2025. Встановлено орендну плату. Жодних претензій Воловецькою селищною радою до позивача стосовно збудованого об`єкта висловлено не було. Таким чином, позивач в результаті будівництва створив об`єкт нерухомого майна. Дана обставина підтверджується висновком експерта від 06.02.2024 №Д04/24 за результатами проведеного будівельно-технічного дослідження. Будівля відповідає ДБН Б.2.2-12:2019, «Планування та забудова територій» нормам в частині врахування протипожежних розривів, по відношенню до житлових будинків. За результатами зовнішнього візуального огляду та в межах наданих матеріалів не встановлено відхилень від ДБН в частині розташування по відношенню до інших об`єктів.

Ухвалою судді від 30.05.2024 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2024 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просить задовольнити.

Представник відповідача Воловецької селищної ради на розгляд справи не з?явився, Воловецькою селищною радою до суду скеровано Рішення тридцять шостої сесії восьмого скликання Воловецької селищної ради Мукачівського району за №1141 від 29.08.2024, згідно якого вирішено визнати позов ОСОБА_1 до Воловецької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши подані письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вирішив наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 16.04.2021 виконавчий комітет Воловецької селищної ради Закарпатської області розглянув заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розміщення комплексу тимчасових споруд і прийняв рішення №57, яким надав ОСОБА_1 дозвіл на розміщення комплексу тимчасових споруд, загальною площею 150 м.кв. в урочищі «Ровінь» в смт Воловець терміном на два роки, також ОСОБА_1 зобов`язано оформити «Паспорт прив`язки комплексу тимчасових споруд» у відділі архітектури, містобудування, земельних ресурсів комунального майна і господарства та захисту довкілля Воловецької селищної ради та укласти відповідні договори з селищною радою та Комунальним підприємством Воловецький селищний «Водоканалсервіс».

02.07.2021 на виконання цього рішення виконкому між ОСОБА_1 та Воловецькою селищною радою укладено договір №115 про надання місця для розміщення комплексу тимчасових споруд на території селища Воловець терміном на два роки, до 01.07.2023,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відділом архітектури, містобудування, комунального майна і господарства та захисту довкілля Воловецької селищної ради видано Паспорт прив`язки.

02.06.2022 ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на громадський будинок та повідомлено, що створений позивачем на підставі рішень виконкому Воловецької селищної ради та ін. об`єкт є будівлею й уважається об`єктом нерухомого майна

З метою прийняття об`єкта в експлуатацію позивач подав до Управління державної інспекції архітектури й містобудування в Закарпатській області Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками. Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності вказана декларація була прийнята 06.07.2022.

Листом від 30.11.2022 за №1301 Воловецька селищна рада Мукачівського району Закарпатської області повідомила, що місце під об`єктом (земельна ділянка) вже передана йому в тимчасове користування.

03.07.2023 між сторонами, відповідно до рішення виконкому селищної ради №557 від 29.06.2023 «Про продовження дії договору про надання місця для розміщення комплексу тимчасових споруд», укладено додаткову угоду. Даною угодою продовжено дію Договору №115 від 02.07.2021 «Про надання місця для розміщення комплексу тимчасових споруд на території селища Воловець», предметом якого є місце під комплекс тимчасових споруд, загальною площею 150 м.кв в урочищі «Ровінь» смт. Воловець ще на два роки до 01.07.2025. Встановлено орендну плату.

Як вбачається із висновку експерта від 06.02.2024 №Д04/24 за результатами проведеного будівельно-технічного дослідження, переміщення об`єкта є неможливим, таким чином об`єкт дослідження є об`єктом нерухомості. Будівля відповідає ДБН Б.2.2-12:2019, «Планування та забудова територій» нормам в частині врахування протипожежних розривів, по відношенню до житлових будинків. За результатами зовнішнього візуального огляду та в межах наданих матеріалів не встановлено відхилень від ДБН в частині розташування по відношенню до інших об`єктів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Законодавець в ч. 3 ст. 331 ЦК України врегулював питання правового режиму нерухомого майна до його створення (що включає прийняття до експлуатації та здійснення державної реєстрації), встановивши, що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесу цього будівництва (створення майна).

Саме такої правової позиції дотримувався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який в п. 2 Інформаційного листа «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28.01.2013 за № Х4-150/0/4-13 роз`яснив, що «... Виходячи зі змісту частин першої, другої статті 331 ЦК, частини першої статті 182 ЦК та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (зі змінами і доповненнями станом на 22.01.2009 ), право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об`єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (частина третя статті 331 ЦК).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.п. 9, 10 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Як вбачається із Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 07.07.2022, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті в експлуатацію мийки для автомобілів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації подається на підставі зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а також земельній ділянці не надано кадастровий номер.

Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2015 №1127 документ, який свідчить про введення в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, є необхідним для державної реєстрації права власності, у тому числі на підставі рішення суду.

Верховний Суд України у постановах від 27.01.2016 у справі № 6-1912цс15; від 30.03.2016 у справі № 6-533цс16; від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 виклав наступну правову позицію: «Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у ст. 335 та 376 ЦК. В усіх інших випадках право власності набувається з не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК).»

Відповідно до п. 10. Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13.04.2011 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Частинами 1, 2 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35-37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі. Під проектом слід розуміти залежно від категорії об`єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України № 687-XIV, отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону № 3038-VI, а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожній особі надано право на звернення до суду за захистом своїх прав.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, направлені на захист його майнових прав, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

'Судові витрати, понесені позивачем (судовий збір у розмірі 1211,20 грн), слід покласти на позивача у зв`язку із вирішенням справи у його інтересах.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на громадський будинок мийку для автомобілів, загальною площею 21,2 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Воловецька селищна рада, ЄДРПОУ 38035904, місце знаходження: смт.Воловець вул.Пушкіна, 7, Мукачівського району Закарпатської області.

Повний текс рішення виготовлено 21.11.2024

Суддя: Павлюк С.С