Рішення

від 21.11.2024 по справі 478/1336/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1336/24 Провадження № 2/478/325/2024

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

секретаря Григоренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні суду в с-щі Казанка, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Березнегувате» про стягнення орендної плати, пені та інфляційних втрат,

в с т а н о в и в :

30 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ «СВП «Березнегувате», де просить суд стягнути з відповідача: заборгованість з виплати орендної плати за період 2023-2024 роки в розмірі 56538,00 грн, пеню в розмірі 5508,00 грн та судові витрати 1211,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тими обставинами, що позивач є власником земельної ділянки, площею 10,45 га, кадастровий номер: 4823685300:06:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, яку було передано в користування відповідачу на підставі договору оренди землі від 04.08.2017 року.

Як зазначає позивач, відповідно до умов договору оренди землі від 04.08.2017 року, строк дії оренди складає 7 років. Орендна плата за користування землею визначена в розмірі 27000 грн за рік (в розмірі 8,28% нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Строк дії договору закінчився 04 серпня 2024 року, але позивачу не було виплачено відповідачем орендну плату за 2023-2024 роки, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення заробітної плати за вказаний період.

Ухвалою суду від 02.10.2024 року було прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи провести у спрощеному порядку та призначено судовий розгляд справи по суті.

23 жовтня 2024 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача, яким відповідач заперечує проти позовних вимог. Як зазначає відповідач за період 2018-2022 роки позивачу виплачувалась орендна плата в розмірі більшому, ніж було передбачено договором оренди землі, а тому за рахунок проведеної плати заборгованість по оренді землі відсутня.

Крім цього, відповідач вказує, що при кожній виплаті позивачу орендної плати він, як податковий агент утримував на користь позивача податки, які сплачував до відповідного бюджету, зокрема: податок з доходів фізичної особи в розмірі 18% та 1,5 військового збору, що відноситься до орендної плати позивача.

Що стосується нарахованої позивачем індексації до розміру орендної плати, то відповідач вважає її хибним, оскільки механізм її нарахування не визначено договором, що унеможливлює її визначення в односторонньому порядку позивачем.

Щодо орендної плати за 2024 рік, то відповідач вказує, що умовами договору оренди землі визначено, що така орендна плата сплачується до 25 грудня поточного року, тобто строк виконання даного зобов`язання ще не настав.

Виходячи з наведеного, відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.

30 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, згідно якої позивач вказує на безпідставність викладених у відзиві відповідача обставин. Як зазначає позивач, то обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не встановлено договором. Крім цього, позивач заперечує факт отримання орендної плати в розмірі, більшому ніж встановлено в договорі оренди землі, вказуючи, що за час перебування земельної ділянки в оренді, в рахунок орендної плати ним було отримано протягом 2017-2022 років 27000,00 грн щорічно та оранку огороду в 2022 році на суму 360 грн.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Згідно з поданою заявою від 21.11.2024 року відповідач просив суд провести судове засідання без його участі та відмовити у задоволенні позову. Позивач про причини своєї неявки до суду не повідомив.

Суд вважає, що неприбуття сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю, серії V-МК № 007012 від 23.03.2001 року, позивач є власником земельної ділянки, площею 10,45 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області (а.с 8).

04 серпня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого, позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку площею 10,45 га, кадастровий номер: 4823685300:06:000:0021 (а.с. 9-10).

Відповідно до умов п. п. 8, 9 та 11 вказаного Договору, договір укладено на 7 років, орендна плата складає 27000,00 грн, яка вноситься щорічно до 25 грудня.

Згідно з п.п. 13, 14 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених цим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

За змістом п. 36 вказаного Договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Земельну ділянку було передано позивачем відповідачу 04 серпня 2017 року, що вбачається з акту приймання передачі земельної ділянки від 04.08.2017 року (а.с. 11).

Право оренди земельної ділянки, за кадастровим номером: 4823685300:06:000:0021 було зареєстровано 20.10.2017 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 101542810 від 26.10.2017 року (а.с. 12).

Сторонами не заперечується факт того, що договір оренди землі припинив чинність 04 серпня 2024 року.

З наданих позивачем листів звернень від 01.03.2024 року та 01.06.2024 року та заяв про перерахування коштів на рахунок позивача від 01.03.2024 року та 01.06.2024 року, адресовані відповідачу, вбачаються звернення до відповідача з повідомленням про небажання позивача продовжувати дію договору оренди землі та повідомлення реквізитів банківського рахунку для перерахунку коштів за оренду землі (а.с. 13-18, 20-21). З наданого відповідачем листа повідомлення від 01.03.2024 року (а.с. 87) вбачається, що позивач звернувся до відповідача саме з повідомленням про відсутність бажання продовжувати договір оренди земельної ділянки, без вимоги про погашення заборгованості з орендної плати.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що на підставі: видаткового касового ордеру від 15.09.2017 року відповідачем було сплачено орендну плату за 2017 рік в розмірі 27000,00 грн (а.с. 35) та видаткового касового ордеру від 05.11.2018 року відповідачем було сплачено орендну плату за 2018 рік в розмірі 27000,00 грн (а.с. 36).

Як вбачається з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2018 року позивачу було нараховано та виплачено дохід в розмірі 33540,38 грн, з якого утримано 6037,38 грн ПДФО та військового збору від суми всього загального доходу (а.с 37-40).

З огляду на виписку по рахунку, станом на 05.11.2018 року відповідачем було сплачено 121667,81 грн ПДФО з орендної плати за земельні паї на рахунок Скобелевської сільської ради (Казанківське управління казначейства) (а.с. 43-44).

З наданих відповідачем видаткових касових ордерів вбачається, що відповідачем було сплачено 04.11.2019 року за оренду землі в розмірі 27000,00 грн за 2019 рік та 04.11.2019 року за оренду землі 2019 року в розмірі 3240,00 грн (а.с. 45-46).

Як вбачається з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2019 року позивачу було нараховано та виплачено дохід в розмірі 33540,38 грн, з якого утримано 6037,38 грн ПДФО та військового збору від суми всього загального доходу (а.с 47-50).

Сплата ПДФО та військового збору підтверджується наданими відповідачем платіжними інструкціями № 900 від 04.11.2019 року та № 903 від 04.11.2019 року.

Також, з видаткового касового ордеру від 09.11.2010 року вбачається сплата відповідачем орендної плати за 2020 рік в розмірі 27000,00 грн та з видаткового касового ордеру від 09.11.2010 року вбачається сплата відповідачем орендної плати за 2020 рік в розмірі 3240,00 грн (а.с. 54-55).

Як вбачається з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2020 року позивачу було нараховано та виплачено дохід в розмірі 33540,38 грн, з якого утримано 6037,38 грн ПДФО та військового збору від суми всього загального доходу (а.с 56-60).

З огляду на платіжні інструкції від 09.11.2020 року № 171 та від 09.11.2020 року № 172 судом встановлено сплату відповідачем ПДФО та військового збору з доходу позивача (а.с. 61-62).

Також судом досліджено надані відповідачем видаткові касові ордери від 17.12.2021 року про сплату орендної плати за 2021 рік в розмірі 27000,00 грн та 10800 грн відповідно (а.с. 63-64).

З відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2021 року (№ з/п 336) вбачається нарахування та сплата ПДФО та військового збору з доходу позивача в розмірі 33540,38 грн доходу, 6037,27 грн ПДФО та 503,11 військового збору (а.с. 65-67).

З платіжної інструкції від 17.12.2021 року № 55 та № 57 вбачається сплата ПДФО та військового збору до бюджету Володимирівської та Єланецької ОТГ відповідно (а.с. 70-71).

З відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2022 року (№ з/п 340) вбачається нарахування та сплата ПДФО та військового збору з доходу позивача в розмірі: 27000,00 грн доходу, 4860,00 грн ПДФО та 405,00 військового збору (а.с. 72-74).

З наданих відповідачем видаткових касових ордерів від 22.12.2022 року вбачається сплата орендної плати за 2022 рік в розмірі 15315,00 грн та 21735 грн відповідно (а.с. 77-78).

З відомості на оранку городу в рахунок орендної плати 2022 року вбачається проведення відповідних робіт з оранки огороду позивача в рахунок орендної плати на суму 360,00 грн (а.с. 79).

З досліджених судом відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2023 року (№ з/п 338) вбачається нарахування але не сплата доходу на користь позивача в розмірі 27000,00 грн та сплата ПДФО та військового збору з доходу позивача в розмірі: 4860,00 грн ПДФО та 405,00 військового збору (а.с. 80-83).

Як вбачається з платіжних інструкцій від 20.12.2023 року № 2593 та 2578 відповідачем було сплачено ПДФО та військовий збір з доходу позивача до бюджету (а.с. 85-86).

Судом також проаналізовано Табличну форму, складену відповідачем щодо виплаченої орендної плати позивачу, з якої вбачається, що: в 2017 році позивач отримав орендну плату в розмірі 27000,00 грн; в період 2018-2021 роки була нарахована орендна плата позивачу в розмірі 33540,38 грн., яка за вирахуванням податку та збору склала 27000,00 грн щорічно. В період 2022 року позивачу була нарахована орендна плата в розмірі 37800,00 грн, яка за вирахуванням податку та збору склала 27000,00 грн. Протягом 2023-2024 роки виплат орендної плати позивач не отримував.

З наданих позивачем Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку та військового збору за період 2017-2024 роки вбачається отримання за період 2017-2022 роки сум орендної плати за землю (а.с. 114).

З досліджених судом матеріалів справи, судом встановлено, що сторонами було укладено договір оренди землі строком на 7 років, за умовами якого було узгоджено, зокрема, розмір орендної плати в сумі 27000,00, яка підлягає сплаті щорічно до 25 грудня. Протягом 2017-2022 років, відповідачем було нараховано позивачу дохід від отриманої орендної плати, сплачено з вказаних нарахованих сум ПДФО та військовий збір та виплачено позивачу обумовлену договором суму орендної плати в розмірі 27000,00 грн (окрім додаткових 10800 грн у 4 кварталі 2017 року, що вбачається з Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку та військового збору за період 2017-2024 роки).

В 2023 році позивачу було нараховано дохід в розмірі 27000,00 грн, з якого сплачено податок та військовий збір, але сума доходу не була виплачена позивачу. Відомості щодо нарахування та сплати у 2024 році сум орендної плати позивачу, судом не встановлено.

Встановивши наведені обставини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 та2ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629ЦК України).

Тлумаченняст. 629 ЦК Українисвідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо наявності заборгованості по орендній платі у відповідача доведено належним чином. Зокрема обов`язок зі сплати оренди в розмірі 27000,00 грн вбачається із умов договору оренди землі, а період її виплати обмежувався 2017-2022 роками, що достеменно встановлено судом з наданих сторонами доказів (відомостей видаткових касових ордерів, податкових розрахунків та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб про джерела/суми нарахованих та виплачених доходів).

При цьому, сторони не заперечували, що договір оренди припинив чинність 04 серпня 2024 року, а отже суд вважає, що всі обов`язки за таким договором на момент його припинення повинні були виконанні сторонами.

Щодо виконання умов договору оренди шляхом сплати орендної плати за попередні роки у більшому розмірі та відсутності заборгованості за 2023-2024 роки, суд зазначає наступне.

Частиною 1статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зістаттею 531 ЦК Україниборжник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що орендна плата за 2023-2024 роки була сплачена наперед (фактично зроблено переплату по зобов`язанням зі сплати оренди) протягом 2017-2022 років, оскільки ці виплати були проведені у більшому, ніж передбачено договором розмірі.

Враховуючи те, що договір оренди землі не містить положень про можливість виплати орендної плати наперед, та беручи до уваги відсутність доказів того, що сплачена за попередні періоди орендна плата стосувалася періоду користування землею за 2023-2024 роки, у суду відсутні підстави вважати, що виплачена відповідачем орендна плата понад передбачену в договорі суму є орендною платою саме за спірні 2023-2024 роки.

У зв`язку з викладеним, суд відхиляє такі доводи відповідача, оскільки самого законодавчого врегулювання такої можливості без закріплення її в договорі між сторонами недостатньо для висновку про обґрунтованість такої позиції.

При цьому, судом достеменно встановлено, що нараховані відповідачем суми орендної плати, включали обов`язкові податки та збори, після сплати яких, позивачу виплачувалась орендна плата в розмірі, узгодженому сторонами в договорі оренди землі у сумі 27000,00 грн і нараховані обов`язкові податки та збори законодавство не відносить до поняття орендної плати.

Не погоджується суд також із доводами відповідача щодо того, що строк сплати оренди за 2024 рік ще не настав, оскільки такий строк визначений договором, а саме до 25 грудня щороку.

Так, сторонами не заперечується, що строк на який був укладений між ними договір оренди землі від 04.08.2017 року закінчився 04.08.2024 року.

За змістом ч. 4. ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно, в разі припинення договору оренди землі, зобов`язання сторін договору також припиняються, і таке припинення не звільняє сторони лише від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (тобто, фактично лише за обов`язками сплатити оренду за 2023 рік).

Таким чином, в даному випадку, наслідки припинення договору для сторін можна вважати такими, що позбавляють обов`язку відповідача проводити оплату за оренду землі, яку він використовував у 2024 році.

Натомість,згідно умовдоговору,а саме,п.9Договору сторонамивизначено лишеграничний термінсплати орендноїплати,а саме:до 25грудня,за такихобставин,суд приходитьдо висновку,що обов`язоксплати заоренду землі,в разіприпинення договорумав настатидля відповідачау деньприпинення такогодоговору.

В той же час, суд враховує, що розмір орендної плати сторонами визначено фактично за повний рік користування відповідачем землею, у зв`язку з чим, розмір орендної плати суд вважає справедливим розраховувати, виходячи з фактичного використання землі відповідачем у 2024 році, що складає 217 днів.

Виходячи з цього, розмір орендної плати за 2024 рік складає 16052,05 грн (27000\365*217).

Щодо розміру суми заборгованості за орендну плату з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (частина третястатті 762 ЦК України).

Вказане положення дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування.

Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації. Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати, визначеного в пункті договору, на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (абз. 4 ч. 1ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Судом встановлено, що сторони договору оренди землі погодилирозмір орендної плати на рівні 27000,00 грн за один рік користування землею, обчислення її розміру здійснюється з урахуванням індексації (п. 9, 10 Договору). У подальшому зміни в письмовій формі до договору оренди не вносилися.

Умови договору свідчать про те, що сторони не передбачили в договорі правил обчислення орендної плати з індексом інфляції. Тому з урахуванням принципів цивільного права, зокрема добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди на користь його дійсності, чинності та виконуваності, суд вважає, що коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати по договору оренди земельної ділянки за відповідний рік, як добуток індексів інфляції з січня по грудень 2023 року та з січня по серпень 2024 року.

Тому, з урахуванням принципу належного виконання зобов`язання орендар був зобов`язаний сплатити орендодавцеві орендну плату за вказані роки з індексом інфляції, як про це домовилися сторони в договорі.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо розміру індексації за 2023 рік, та вважає, що загальний розмір орендної плати за 2023 рік становить 28377,00.

Натомість, з огляду на розмір орендної плати в 2024 році, визначений судом, який складає 16052,05 грн, з урахуванням індексації повинен дорівнювати 16769,20 грн.

Отже, орендна плата за договором оренди землі від 04.08.2017 року за 2023 рік, з урахуванням індексів інфляції становить 28377,00 грн (27000 грн (орендна плата, передбачена договором) + 1377,00 грн (інфляційне збільшення за період із 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року), а орендна плата за 2024 рік з урахуванням індексів інфляції становить 16769,20 грн (16052,05 грн (орендна плата, передбачена договором) + 717,15 грн (інфляційне збільшення за період із 1 січня 2024 року по 04 серпня 2024 року).

В той же час, вирішуючи питання щодо розміру орендної плати, який підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує й наступне.

Як вбачається з п. 9 договору оренди землі від 04.08.2024 року, сторонами було узгоджено розмір орендної плати без визначення умов щодо сплати обов`язкових податків та зборів.

За змістом п. 164.2.5 ст. 164 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 цього Кодексу.

З огляду на п. 170.1.1 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Тобто, відповідач, як орендар земельної ділянки позивача, при виплаті орендної плати доходу позивачу, повинен сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з орендної плати за землю. За відсутності інших умов в договорі, саме визначена сторонами сума орендної плати та нарахована на неї індексація вважається доходом позивача, а відтак є об`єктом оподаткування.

Як вбачається з наданих сторонами податкових розрахунків та відомостей про доходи позивача, в 2023 році позивачу було нараховано 27000,00 грн доходу від оренди землі, з якої відповідачем було сплачено податок та збір на загальну суму 5265,00 грн (4860 грн ПДФО; 405 грн військовий збір).

Беручи до уваги, що інфляційне збільшення за період із 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, яке було визначене судом, також підлягає сплаті за 2023 рік та складає 1377,00 грн, що є доходом позивача, то з 1377,00 грн слід також вираховувати ПДФО та військовий збір. За таких обставин, інфляційне збільшення за 2023 рік в розмірі 1377,00 грн підлягає зменшенню на розмір обов`язкових податків та зборів, тобто на 19,5% та становить - 1108,48 грн.

Таким чином, з урахуванням передбаченого законом обов`язку орендаря сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з орендної плати за землю, як податковим агентом, позивач мав би отримати орендну плату за 2023 рік у розмірі 22843,48 грн (27000,00 19,5% + 1377,00 грн 19,5%), а за 2024 рік у розмірі 13499,04 грн (16769,20 19,5%), які і підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Щодо розміру пені за невнесення орендної плати у строки, визначені договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1статті 611 ЦК).

Відповідно до ч. 1, 3ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пеня за несвоєчасне внесення орендної плати, визначена у п. 14 договору від 04.08.2017 року та складає 0.01% несплаченої суми за кожний день прострочення. Розраховуючи пеню за 2023 рік, позивач визначає період з 04.08.2023 року по 31.12.2023 рік від розміру несплаченої орендної плати в сумі 27000 грн, що становить пеню в загальному розмірі за 2023 рік у сумі 4023 грн.

Суд не погоджується із даним розрахунком та в межах обраного позивачем періоду (до 31.12.2023 року) та розміру орендної плати (27000 грн) вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалось вище, граничний термін сплати орендної плати, визначений п. 10 договору оренди землі становить до 25 грудня щорічно. Тобто, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати оренди за землю за 2023 рік, пеня повинна нараховуватись з наступного дня прострочення, отже з 26 грудня 2023 року.

Беручи до уваги період, по який позивач вважає за необхідне розрахувати пеню, а саме, по 31.12.2023 року, то розмір пені складатиме 16,20 грн. (27000*0.01%/100=2,7 грн в день*6 днів).

Що стосується періоду 2024 року, то визначення пені відповідачу з 04.08.2023 року по 28.09.2024 року також є необґрунтованим, оскільки строк виконання зобов`язань відповідачем зі сплати оренди на користь позивача, станом на 04.08.2023 рік фактично не настав. Тому суд враховує, що оскільки відповідачем не було виконано обов`язок зі сплати орендної плати за 2024 рік на момент припинення договору оренди, що фактично відбулось 04.08.2024 року, то саме з цієї дати слід проводити розрахунок пені по 28.09.2024 року. В такому випадку, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача повинна складати 88,00 грн (16769,20*0.01%/100=1,6 грн в день*55 днів).

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з орендної плати за 2023 рік в розмірі 22843,48 грн (з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів); заборгованість з орендної плати за 2024 рік в розмірі 13499,04 грн (з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів), а всього 36342,52 грн заборгованості за орендну плату. Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за невнесення орендної плати в загальному розмірі 104,20 грн. (16,20+88,00).

На виконанняст. 141 ЦПК Україниу зв`язку з частковим (на 58,7 %) задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 710,97 грн.

Керуючись ст.259,263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Березнегувате» про стягнення орендної плати, пені та інфляційних втрат, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Березнегувате» (56214, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Маліївка, вул.. В.М. Фоменко, 4, ЄДРПОУ 11489810) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати орендної плати за період 2023-2024 роки в розмірі 36342,52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Березнегувате» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 104,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Березнегувате» на користь ОСОБА_1 710,97 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішенняне було вручене у день йогопроголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст виготовлено та підписано суддею: 21.11.2024 року.

Суддя