Рішення

від 21.11.2024 по справі 591/7625/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/7625/24

Провадження № 2/591/1358/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу №591/7625/24за позовом Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи : Комунальний заклад Сумської обласної ради «Глинська спеціальна школа, Сєрова Ірина Вікторівна в інтересах ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вересні 2023 року до Управління звернулась бабуся малолітньої дитини ОСОБА_5 з проханням вирішити подальшу долю її онука, оскільки місце проживання та перебування батьків дитини не відоме. Відповідачі ОСОБА_2 та Аль-Омаірі Мустафа Самір Найєф перебувають у зареєстрованому шлюбу з 23.10.2015 року. Зі слів бабусі, її донька ОСОБА_2 останнім часом проживала з ОСОБА_6 , який вважав себе батьком дитини та займався його вихованням під час відсутності матері. Однак, після отримання негативного результату експертизи ДНК про встановлення батьківства ОСОБА_6 привів малолітнього ОСОБА_4 до бабусі ОСОБА_5 на постійне місце проживання. Крім того, відповідачка ОСОБА_2 являється матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько яких записаний зі слів матері на підставі ч.1 ст. 135 СК України. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13.12.2022року відповідачка ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав відносно своїх старших дітей. Зі слів ОСОБА_5 її донька ОСОБА_2 залежна від вживання наркотичних речовин, після проходження курсу психолого-соціальної реабілітації в ГО «Наркологічний центр «Вибір» позитивного результату не отримала. Відповідачі жодним чином не піклуються про Кирила, не проявляють заінтересованості в його подальшій долі, не цікавляться станом його здоров`я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, з питання побачення та спілкування з сином не звертались. Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.03.2024 року у справі № 592/4582/24 ОСОБА_2 засуджена до відбування покарання строком на 1 рік 1 місяць. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 проводиться з метою вирішення питання подальшої долі дитини захисту особистих немайнових та майнових прав дитини.

Посилаючись на зазначені обставини, просить прийняти рішення про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з тим, що батьки протягом тривалого періоду ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Питання подальшого влаштування дитини покласти на орган опіки та піклування Сумської міської ради. Стягнути з відповідачів аліменти на особистий рахунок дитини, у розмірі 1/3 частки їх заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала із зазначених підстав. Додатково пояснила, що з часу відібрання дитини відповідачі не виявляли бажання побачити дитину та не цікавилися нею, дитину виховувала бабуся.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що за вироком суду останні пів року відбуває покарання. Останній раз бачила дитину три роки тому, після цього дитину не бачила, оскільки зловживала наркотичними засобами. До п`ятирічного віку ОСОБА_9 проживав разом із нею. Не була обізнана про те, що ОСОБА_9 перебуває у спеціальній школі. Дізналась про це, отримавши копію позову. З часу коли дізналась про наявність позову про позбавлення її батьківських прав, не намагалась зв`язатися із закладом, у якому перебуває дитина, або із дитиною. Про старших дітей, яякі проживають з її матір`ю, цікавиться у своєї матері, оскільки регулярно з нею мають телефонний зв`язок. Просила не позбавляти її батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_10 -Омаірі Мустафа Самір Найєф у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Треті особи представник Комунального закладу Сумської обласної ради «Глинська спеціальна школа та ОСОБА_5 у судове засідання не з?явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22.08.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 13.09.2024 року. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13.09.2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні 26.09.2024 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 5, 16-17).

08.09.2023 року до Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради надійшло звернення ОСОБА_5 , в якому просила вирішити питання щодо подальшої долі її онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Наказом Управління «Служба у справах дітей» від 11.09.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с. 12, 13).

20.09.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поміщено в заклад охорони здоров`я для медичного обстеження та складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я (а.с. 6).

Рішенням ВК СМР №459 від 27.09.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківських прав (а.с. 7).

Відповідно до інформації від 27.11.2023 року № 419 батьки ОСОБА_4 жодного разу не відвідували дитину у закладі, не цікавилися його життям, здоров`ям сина, не зв`язувалися у телефонному режимі з адміністрацією закладу, класоводом та вихователями (а.с. 8).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13.12.2022 року ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав відносно малолітніх синів - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнуто аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частки від всіх видів її заробітку (доходу) , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з 29 вересня 2022 року (а.с. 15).

З ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засуджену вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.03.2024 року (набрав законної сили 23.04.2024 року) за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) день направлено до місця відбування покарання ДУ «Конотопська виправна колонія №130» в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі (а.с. 18-19).

Відповідно до висновку від 24.07.2024 року №1114/27.1-26 управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради управління вважає можливим позбавити батьківських прав відповідачів відносно малолітнього сина ОСОБА_9 (а.с. 20-21).

Згідно зі ст.164 СКмати, батько можуть бути позбавлені судом батьківський прав, якщоухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З матеріалів справи вбачається, що мати та батько ані під час спільного проживання з дитиною ані після її відібрання та поміщення до будинку дитини не цікавились сином, станом його здоров`я, моральним та фізичним розвитком, вихованням. Поведінка матері та батька та обставини, за яких син був відібраний у відповідачів свідчать про те, що мати та батько неодноразово створював ситуації, які несли загрозу життю та здоров`ю малолітнього сина. Факт того, що після відібрання дитини відповідачі жодного разу не відвідували дитину та не підтримували зв`язок із органами опіки та піклування або адміністрацією закладу, в який поміщена дитина, свідчить про самоусунення матері та батька від виховання та участі у житті дитини.

Під час перебування справи у провадженні суду відповідач Аль-Омаірі Мустафа Самір Найєф не висловив своїх заперечень щодо позбавлення його батьківських прав.

За поясненнями відповідачки у судовому засіданні, вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Разом із цим, згідно з її поясненнями, востаннє вона бачила дитину три роки тому, з того часу не цікавилась життям сина, не брала участі у її вихованні та утриманні. Не була обізнана з тим, де дитина, яка особа її виховує. Суд враховує, що з липня 2024 року відповідачка відбуває покарання у ДУ «Конотопська ВК №130» та не має можливості займатися дитиною. Разом із цим, судом встановлено та не заперечується відповідачкою, що вона самоусунулась від виховання дитини три роки тому, тобто за два з половиною роки до позбавлення її волі. Суд також враховує пояснення позивачки, що вона маючи доступ до телефону, з часу, коли отримала позовну заяву та дізналась про наявність даної справи у провадженні суду, не намагалась зв`язатися ані з закладом освіти, у якому перебуває дитина, ані з самою дитиною. Відтак, суд дійшов висновків, що незважаючи на заперечення проти позову, відповідачка протягом тривалого часу не вживала жодних заходів, спрямованих на зміну свого ставлення до сина та продовжує свідомо нехтувати своїми батьківськими обов`язками.

Сам факт заперечення відповідачки проти позову не свідчить про реальний прояв інтересу матері до дитини та її бажання належно виконувати батьківські обов`язки по вихованню сина.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачів відносно сина забезпечуватиме інтереси самої дитини, оскільки відповідачі не мають інтересу до дитини, самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків. Враховуючи вищевикладене, позицію відповідачів у справі, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачів не суперечитиме інтересам дитини та спрямоване на позитивний результат у подальшій долі малолітнього ОСОБА_4 .

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачам право, передбачене статтею 169 СК України, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав стосовно дитини у разі зміни їх поведінки та зміни обставин, які були підставою для відповідного позбавлення батьківських прав.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 180 СК України визначений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

В позовній заяві, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідачів аліментів у розмірі 1/3 частки їх заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає, що вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з того, що з відповідачки ОСОБА_11 за рішенням суду вже стягуються аліменти на утримання старших дітей в розмірі 1/3 частки від її заробітку (доходу). Тому наявні підстави для стягнення з відповідачки аліментів на особистий рахунок ОСОБА_9 у розмірі 1/6 частки її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до повноліття дитини.

Крім того, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3 аліменти на особистий рахунок дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.07.2024 і до повноліття дитини.

На думку суду стягнення аліментів у зазначеному розмірі є справедливим та достатнім з урахуванням рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини (ст.141 СК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідачів на користь держави 2422,40грн. судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 256, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на особистий рахунок дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.07.2024 і до повноліття дитини.

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на особистий рахунок дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.07.2024 і до повноліття дитини.

Питання подальшого влаштування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на орган опіки та піклування Сумської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Рішення судуможе бутиоскаржено доСумського апеляційногосуду шляхомподачі апеляційноїскарги протягом30днів здня складанняповного судовогорішення.Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Управління"Службау справахдітей"Сумської міськоїради,місцезнаходження:м.Суми,вул.Харківська,буд.35, код ЄДРПОУ 34743343.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомий.

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2024.

Суддя О.О. Ніколаєнко