Рішення

від 21.11.2024 по справі 601/1712/24

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1712/24

Провадження № 2/685/209/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь

справу за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 ,рідна сестрайого матері,а йоготітка.Після їїсмерті відкриласяспадщина наспадкове майно-земельну ділянкуплощею 2,25га,кадастровий номер6824787000:03:008:0008з цільовимпризначенням длятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розташованої натериторії Шибенськоїсільської ради. Вказана земельнаділянка належатьпокійній тітці ОСОБА_3 згідно здержавним актомна правоприватної власностіна землюсерії ІІІ-ХМ№023866від 05листопада 1999року. 06листопада 2012року тіткасклала заповіт,який посвідчено ОСОБА_4 секретарем Шибенськоїсільської радиТеофіпольського районуХмельницької області,зареєстрований вреєстрі за№27,згідно зяким всеїї майнозаповіла йому.Після смертітітки вінзвернувся іззаявою донотаріуса Кременецькоїдержавної нотаріальноїконтори щодовидачі йомусвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом,однак йомубуло відмовлено,оскільки державнийакт виданийна ім`я ОСОБА_3 ,а відповіднодо свідоцтвапро смертьпомерла ОСОБА_3 . Чому таксталося,що побатькові тітки« ОСОБА_5 » незбігається зпо батьковіяке вказанов державномуакті йомуневідомо.Встановлення факту належності ОСОБА_3 державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №023866 від 05 листопада 1999 році виданого ОСОБА_3 йому потрібно для визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті тітки. На підставі викладено, просить встановити факт належності ОСОБА_3 державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №023866 від 05 листопада 1999 році виданого ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,25 га, кадастровий номер 6824787000:03:008:0008 з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шибенської сільської ради в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3 .

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Теофіпольської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду та просить ухвалити рішення на підставі поданих доказів.

Суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно позивачу для прийняття спадщини, оскільки він претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХМ №023866 від 05.11.1999 року ОСОБА_3 належить на праві приватної власності земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,25 га розташована на території Шибенської сільської ради. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативно-грошової оцінки кадастровий номер земельної ділянки 6824787000:03:008:0008. Відповідно до заповіту від 06.11.2012 ОСОБА_3 заповіла усе належне їй майно ОСОБА_1 . Відповідно до акта обстеження Кременецької міської ради від 27.05.2024 за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (по паспорту) та ОСОБА_3 одна і та ж особа, і була ОСОБА_1 рідною тіткою та проживала разом із ним до смерті. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.03.2004 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, оскільки державний акт виданий ОСОБА_3 , а померла ОСОБА_3 .

Таким чином,оскільки всудовому засіданнізнайшов підтвердженняфакт того,що ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ,є однаі таж особа,то позовнавимога провстановлення фактуналежності правовстановлюючогодокумента підлягаєзадоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 2,25 га кадастровий номер 6824787000:03:008:0008 з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шибенської сільської ради в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 , суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно дорозділу 10Порядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,повноваження щодовидача свідоцтвпро правона спадщинупокладається нанотаріусів. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На виконання вказаних вимог Порядку 15.03.2024 нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у якій роз`яснено позивачу, що оскільки державний акт виданий ОСОБА_3 , а померла ОСОБА_3 , то видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку нотаріус не має змоги.

З аналізу наведеного, враховуючи, що суд не повинен заміняти собою органи нотаріату, до повноважень яких відноситься оформлення спадщини та видача свідоцтв про право на спадщину, суд дійшов висновку, що звернення до суду з позовом про визнання правова власності на земельну ділянку площею 2,25 га кадастровий номер 6824787000:03:008:0008 є передчасним, так як нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій саме з підстав наявності розбіжності у написанні по батькові спадкодавиці у Державному акті на право приватної власності на землю і факт належності Державного акту саме спадкодавці встановлено судом.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 12, 81, 89, 315-319 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити частково.

Встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №023866 від 05.11.1999 року виданий на ім?я ОСОБА_3 , належить ОСОБА_3 , яка помела 8 листопада 2021 року.

В задоволенні позову в частині визнання права власності на земельну ділянку площею 2,25 га кадастровий номер 6824787000:03:008:0008 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.

Головуюча