Постанова

від 20.11.2024 по справі 484/2878/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

20.11.24

22-ц/812/1781/24

Єдиний унікальний номер судової справи: 484/2878/24

Номер провадження: 22-ц/812/1781/24 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Коломієць В.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Ковальським Є.В.,

за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді - Панькова Д.А. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (надалі - ТОВ «Агрофірма Корнацьких») про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и л а:

У січні 2024 року адвокат Сотська С.О. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди землі.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 червня 2007 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді Первомайського району за № 709 від 24 грудня 2007 року, передала у користування земельну частку (пай) ТОВ «Агрофірмі Корнацьких» в оренду строком на 50 років.

У 2024 році ОСОБА_1 скористалась своїм правом на виділення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) та 03 квітня 2024 року зареєструвала право власності на земельні ділянки: кадастровий номер 4825481800:01:000:1359 площею 0,2755 га, кадастровий номер 4825481800:01:000:1363 площею 0,017 га, кадастровий номер 4825481800:01:000:1360 площею 3,2061 га, кадастровий номер 4825481800:03:000:1494 площею 1.3073 га, а всього - 4,8059 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (на теперішній час території Первомайської міської ради).

Відповідно до умов договору оренди земельної частки (пай), за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендарю щороку орендну плату в строк до 26грудня року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі.

ОСОБА_1 не вносила жодних змін щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою до діючого договору оренди та будь-яких інших договорів відносно новоутворених земельних ділянок не укладала.

Відповідач протягом дії договору оренди систематично порушує умови в частині своєчасної сплати орендної плати.

Так, за 2008 рік орендна плата в сумі 1211,77 грн виплачена у першому кварталі 2009 року, за 2009 рік орендна плата не була виплачена, за 2012 рік нарахована орендна плата в сумі 2857, 26 грн виплачена тільки у другому кварталі 2013 року, за 2014 рік з нарахованої орендної плати в сумі 2857,26 грн виплаченотільки 599,76 грн, а залишок у сумі 1 105,87 грн виплачений у другому кварталі 2015 року, за 2020 рік орендна плата в сумі 4864,72 грн виплачена у травні 2021 року, за 2021 рік орендна плата в сумі 3698,50 грн не виплачена до теперішнього часу.

Посилаючись на викладене та на систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди щодо сплати орендної плати позивачка просила суд достроково розірвати договір оренди земельної частки (пай), укладений між нею та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» строком на 50 років, зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільської ради Первомайського району Миколаївської області за №709 від 24 грудня 2007 року.

У відзиві на позов ТОВ «Агрофірма Корнацьких» просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Вказує на те, що діями позивачки створювалися перешкоди для належного виконання товариством, як орендарем обов`язку зі сплати орендної плати. При цьому, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» вживалися заходи щодо отримання ОСОБА_1 орендної плати, так листами №479/юр від 16.04.2021 року попросило останню надати IBAN номер (UA……..) для перерахування орендної плати, заповнивши належним чином відповідну заяву, що додавалася до вказаного листа. При цьому у даному листі було зазначено про інший спосіб отримання орендної плати, та залишено контактний номер телефону спеціаліста ТОВ «Агрофірма Корнацьких», проте позивачкою було проігноровано запропоновані ТОВ «Агрофірма Корнацьких» способи отримання орендної плати. З огляду на викладене відповідач вважає, що ОСОБА_1 умисно створювала умови щодо дострокового розірвання Договору оренди земельної частки (паю).

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27вересня 2024 року позов задоволено. Достроково розірвано договір оренди земельної частки (паю) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, укладений 01червня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» строком на 50 років, зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 709 від 24 грудня 2007 року. Вирішено питання про судовий збір.

Рішення суду мотивовано тим, що вимоги є доведеними та обґрунтованими. Порушення відповідачем умов договору щодо виплати орендної плати є істотним, оскільки орендодавець внаслідок такого порушення значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Додатковим рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2024 року заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сотської С.О. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» 10000 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із рішення суду ТОВ «Агрофірма Корнацьких» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги, що згідно наявних у матеріалах справи відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 , ТОВ «Агрофірма Корнацьких» сумлінно нараховувалася орендна плата відповідно до умов договору. Проте, позивачка в порушення умов договору оренди створювала умови щодо дострокового розірвання вказаного договору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Сотська С.О. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, вказавши, що воно є законним та обґрунтованим.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце й час судового розгляду повідомлені належними чином. Позивачка та її представник про причини неявки суд не повідомили. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст.5ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки кадастровими номерами 4825481800:01:000:1359 площею 0,2755 га, 4825481800:01:000:1363 площею 0,017 га, 4825481800:01:000:1360 площею 3,2061 га, 4825481800:03:000:1494 площею 1.3073 га, а всього - 4,8059 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (на теперішній час території Первомайської міської ради) та призначені для ведення сільськогосподарського виробництва, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та з Державного земельного кадастру (а.с.8-15).

01 червня 2007 року між ОСОБА_1 в особі представника за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» в особі генерального директора ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної частки (паю) (надалі - Договір), який зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за №709 24 грудня 2007 року (а.с.52-53).

Відповідно до п.1 договору орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, закріпленої кадастровим планом земельних часток (паїв), переданих у користування ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Договір укладено строком на 50 років, починаючи з 01 січня 2008 року по 31грудня 2057 року (п.2.3 Договору).

За користування земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі (в розрахунку на одну земельну частку) у розмірі 2 відсотки від грошової оцінки земельної частки (паю), яка передається орендодавцем в користування орандарю, що в грошовому вигляді складає 785,84 грн. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору але не пізніш як до 26 грудня року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі. Орендар за погодженням з орендодавцем може перенести термін виплати орендної плати (п.2.2. Договору).

За змістом статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивачка посилається на те, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі щодо сплати орендної плати за користування належною їй на праві власності земельною ділянкою у період 2020-2022, 2023 років, що свідчить про систематичність.

Згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про доходи за період з 01 кварталу 2006 року по 04 квартал 2023 року фізичної особи ОСОБА_1 вбачається, що орендна плата за 2008 рік в сумі 1211,77 грн виплачена у першому кварталі 2009 року; орендна плата за 2009 рік не була виплачена; орендна плата за 2012 рік нарахована у сумі 2857.26 грн виплачена у другому кварталі 2013 року; орендна плата за 2014 рік з нарахованої орендної плати в сумі 2857,26 грн була виплачена 599,76 грн., залишок невиплаченої орендної плати у сумі 1 105,87 грн виплачений у другому кварталі 2015 року; орендна плата за 2020 рік у сумі 4864,72 грн виплачена у травні 2021 року; за 2021 рік нарахована орендна плата у сумі 3698,50 грн до теперішнього часу не виплачена (а.с. 16-21).

Вказані обставини відповідачем ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не спростовані.

16 квітня 2021 року ТОВ «Агрофірма Корнацьких» надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення № 479 в якому попросило ОСОБА_1 в будь-який зручний для неї час у робочий день прибути до відповідача за адресою: АДРЕСА_1 та отримати нараховану до договору орендну плату або надати (у разі зміни) документи що посвідчують особу (паспорт і код) та/або актуальні дані щодо банківського рахунку із зазначенням ІВАN номер (UА….) для перерахування орендної плати (а.с.50).

Інформація про вручення (невручення) позивачці цього повідомлення в матеріалах справи відсутня.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, послався на їх доведеність та обґрунтованість.

З таким висновком суду колегія погоджується з огляду на наступне.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено пунктом 1 частини 1 статті 11 ЦК України.

Частиною другою статті 792ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексомУкраїни (далі - ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

За вимогами статті 124ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини 1 статті 141ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини 2 статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Суд першої інстанції, установивши, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не виплачувало ОСОБА_1 протягом дії договору своєчасно та систематично орендну плату за земельну ділянку, на підставі укладеного між ними договору про оренду землі від 01 червня 2007 року, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством його умов.

З такими висновками колегія суддів погоджується оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивачка не отримала того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати у строки обумовлені договором є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України.

Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач посилався на те, що заборгованість по орендній платі виникла виключно з вини позивачки ОСОБА_1 , оскільки остання ухилялася від одержання орендної плати за спірний період, тобто орендна плата нараховувалась відповідачем, однак не виплачувалась. Ухилення орендодавця від отримання орендної плати відповідач вбачає у тому, що ОСОБА_1 не повідомила та не надала будь-яких відомостей, які б надали можливість зв`язатися з нею або перерахувати кошти на банківський рахунок позивачки.

На підтвердження такого ухилення відповідач надав до суду першої інстанції лист-повідомлення надіслані ТОВ «Агрофірма Корнацьких» через засоби поштового зв`язку на адресу позивачки 16 квітня 2021 року, де просило ОСОБА_1 в будь-який зручний для неї час у робочий день прибути до відповідача за адресою: АДРЕСА_1 та отримати нараховану до договору орендну плату або надати (у разі зміни) документи що посвідчують особу (паспорт і код) та/або актуальні дані щодо банківського рахунку із зазначенням ІВАN номер (UА….) для перерахування орендної плати.

Судом першоїінстанції надано правильну оцінку зазначеному письмовому доказу, оскільки направлення такого листа на адресу відповідача не звільняють орендаря від виконання обов`язку щодо сплати орендної плати за періоди 2020-2021 років.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, у зв`язку з несвоєчасним виконанням обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.

Доводи апеляційноїскарги про те,що позивачкав порушенняумов договоруоренди створювалаумови щододострокового розірваннявказаного договоруне заслуговуютьна увагу,оскільки належнихта допустимихдоказів напідтвердження вказанихобставин відповідачемне надано.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до відзиву на позов та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів, та не спростовують обґрунтованих висновків суду та не можуть бути підставою для скасування рішення суду з ухваленням у справі нового про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст.367,374,375,382 ЦПК Україниколегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» - залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбаченихст. 389 ЦПКУкраїни.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: В.В. Коломієць

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 21 листопада 2024 року.