Постанова

від 05.11.2024 по справі 947/27418/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3945/24

Справа № 947/27418/23

Головуючий у першій інстанції Коваленко О.Б.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс»

на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року

у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх виконання,

встановив:

28 серпня 2023 року ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулось до суду з вказаною вище заявою, в якій просило поновити строк для пред`явлення до примусового виконання та видати дублікати виконавчих листів у № 2-1732/10, виданих 24 червня 2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Ерсте банк» заборгованості за кредитним договором №014\9252\6\17130 від 06 червня 2008 року у розмірі 1 115 460,58 грн.

Вимоги вказаної заяви обґрунтовані такими обставинами.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2010 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року, позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк» задоволено, на користь ПАТ «Ерсте Банк» з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку стягнуто 1 115 460,81 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати у справі.

24 червня 2010 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи з виконання вказаного вище рішення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року заяву ТОВ «Спекструм Ессетс» про заміну сторони у виконавчих документах задоволено, замінено стягувана Публічне акціонерне товариство «Ерсте банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спекструм Ессетс» (код ЄДРПОУ: 43285992) у виконавчих листах № 2-1732/2010, що видані на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2010 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року, у цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заяву ТОВ«Консалт Солюшенс» про заміну стягувача на його правонаступника задоволено. Замінено стягувача ТоВ «Спекструм Ессетс» на правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ: 42251700) у виконавчих документах № 2-1732/10, виданих Київським районним судом м. Одеси 24 червня 2010 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №014/9252/6/17130 від 06 червня 2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРІООФОПГФ: 42251700) витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 000 грн.

Згідно відповіді Суворовського відділу державної виконавчої служби в м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відділі на виконанні перебували:

- з 30 вересня 2016 року виконавче провадження №52440373, яке було завершено постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 22 грудня 2017 року на підставі п.2 частини 1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- з 18 грудня 2015 року виконавче провадження №496673, яке було завершено постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 31 травня 2017 року на підставі п.2 частини 1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Проте, ані ТОВ «Консалт Солюшенс», ані попередні стягувачі за виконавчими документами № 2-1732/10, не отримували від органів ДВС документів про завершення виконавчих проваджень ( що підтверджується актом приймання-передачі Документації між ТОВ «Консалт Солюшенс» та ТОВ «Спекструм Ессетс», відповідями ТОВ «Спекструм Ессетс», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку) правомірно розраховували на належне здійснення виконавчого провадження та не мали змоги дізнатись, що строк виконавче провадження завершено і строк пред`явлення виконавчих документів пропущено.

У зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень, з виконання наведених виконавчих листів, органами виконавчої служби доказів направлення постанов про повернення виконавчого документу стягувачу від 22 грудня 2017 року та 31 травня 2017 року надано не було.

Оскільки виконавчі листи відсутні у стягувача та їх втрата не пов`язана з його волевиявленням, ТОВ «Консалт Солюшенс» вважає, що строк для пред`явлення їх до примусового виконання підлягає поновленню.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх виконання залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави для задоволення вимог заяви стягувача при цьому врахував усі обставини на які посилалися боржники заперечуючи проти вимог ТОВ «Консалт Солюшенс»,вказавши такі у тексті оскаржуваної ухвали, а також те, що останнім не зазначено підстав для поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання виконавчих листів у справі № 2-1732/10.

В апеляційній скарзі ТОВ «Консалт Солюшенс» посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року та задовольнити вимоги заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх виконання.

За доводами апеляційної скарги, вирішуючи справу суд першої інстанції, як на підстави для відмови у задоволенні заяви стягувача посилався на обставини, які не стосуються цієї справи, а також помилково визначив крайній термін пред`явлення виконавчого листа № 2-1732/10 (боржник ОСОБА_1 ), без обґрунтування свого висновку щодо таких обставин які вважав встановленими, при цьому залишив поза увагою строк пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа, де боржником є ОСОБА_2 .

Скаржник також зауважує про залишення судом першої інстанції поза увагою те, що всі попередні стягувачі не отримавши серед матеріалів оригіналів виконавчих документів та постанов про завершення виконавчих проваджень, мали правомірні очікування, що виконавчі провадження відкриті та в їх рамках здійснюються виконавчі дії, а до заміни сторони стягувача в процесуальних правовідносинах, ТОВ «Консалт Солюшенс» був позбавлений правової можливості здійснювати заходи щодо примусового виконання рішення суду. Питання ж про заміну сторони стягувача у виконавчих листах № 2-1732/2010 було вирішено лише постановою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року.

У відзивах на апеляційну скаргу стягувача, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Шляпіна Л.М, посилаючись на обставини, якими заперечували проти заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» просили залишити апеляційну скаргу останнього без задоволення.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат -Шевцов А.В. підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення за доводами скарги, представниця боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат - Шляпіна Л.М. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги стягувача.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає, з таких підстав.

Як убачається з тексту оскаржуваної ухвали, суд відмовляючи в задоволенні заяви стягувача виходив з обставин, якими сторона боржника обґрунтовувала свої заперечення проти вимог ТОВ «Консалт Солюшенс», при цьому не надав належної оцінки доказам, що містяться у справі наданими сторонами на підтвердження їх вимог та заперечень.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог стягувача з підстав наведених в оскаржуваній ухвалі, який не відповідає обставинам справи.

Так, як убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2010 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року, позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк» задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 115 460,81 грн та судові витрати.

Вказане судоверішення набрало законної сили та 24 червня 2010 року на його виконання було видано виконавчі листи №2-1732/2010 , які востаннє перебували у Суворовському ВДВС з 18 грудня 2015 року по 31 травня 2017 року -відносно боржника ОСОБА_1 (виконавче провадження № 49667376) та у Київському ВДВС з 30 вересня 2016 року по 22 грудня 2017 року відносно боржника ОСОБА_2 (виконавче провадження № 52440373).

Матеріали вказаних вище виконавчих проваджень знищено, у зв`язку зі спливом трирічного терміну збереження матеріалів виконавчих проваджень.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013року № 3Б-3/2013 Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк», зміни зареєстровані 05 червня 2013 року.

30 жовтня 2013 року підписано передавальний акт між ПАТ «Фідокомбанк» та ПАТ «Фідобанк», відповідно до якого все майно, а також права та зобов`язання передані від ПАТ «Фідокомбанк» до ПАТ «Фідобанк», тобто ПАТ «Фідобанк» є повним правонаступником всіх прав та зобов`язань АТ «Ерсте Банк» та ПАТ «ФКБ Банк», зокрема, за кредитним договором № 014/9252/6/17130 від 06 червня 2008року, укладеним між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1

25 вересня 2020 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Спекструм Ессетс» було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N218881, згідно з умовами якого останнє набуло права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Кредитним договором з фізичною особою від 06 червня 2008 № 014/9252/6/17130.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2020 року у справі № 947/33055/20 заяву ТОВ «Спекструм Ессетс» про заміну сторони у виконавчих документах у цивільній справі № 2-1732/2010 за позовною заявою ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено; замінено стягувача ПАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» на ТОВ «Спекструм Ессетс» у виконавчих листах № 2-1732/2010, що видані на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2010 pоку, зміненого рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року у цивільній справі за позовною заявою ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

17 грудня 2020 року між ТОВ «Спекструм Ессетс» та ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» укладено Договір факторингу № 17/12-20/1/ДФ, відповідно до якого ТОВ «Спекструм Ессетс» відступило за плату' ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» належні йому права грошової вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів, визначених Кредитним договором з фізичною особою №014/9252/6/17130 від 06 червня 2008 року, Договором поруки від 06 червня 2008 року № 014/9252/6/17130/2 та усіма додатковими угодами до нього і договорами забезпечення.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року у справі № 947/2298/21 заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну стягувача на його правонаступника задоволено; замінено стягувача ТОВ «Спектрус Ессетс» на правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчих документах №2-1732/10, виданих Київським райсудом м. Одеси 24 червня 2010 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту №014/9252/6/17130 від 06 червня 2008 року в сумі 1 115 460, 81 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року заяву ТОВ «Спекструм Ессетс» про заміну сторони у виконавчих документах задоволено, замінено стягувача ПАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», на ТОВ «Спекструм Ессетс» у виконавчих листах № 2-1732/2010, що видані на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2010 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року, у цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну стягувача на його правонаступника задоволено. Замінено стягувача ТОВ «Спекструм Ессетс» на правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчих документах № 2-1732/10, виданих Київським районним судом м. Одеси 24 червня 2010 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №014/9252/6/17130 від 06 червня 2008 року.

ПАТ «Фідобанк», згідно відповіді ТОВ «Спекструм Ессетс» під час відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N218881, не передавав останньому виконавчі листи № 2-1732/10, видані Київським районним судом м. Одеси 24 червня 2010 року.

Згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яким 19 липня 2016 року прийнято рішення N 1265 "Про початок процедури ліквідації ПУАТ "Фідобанк", ані на адресу Фонду, ані на адресу ПАТ "Фідобанк" виконавчі листи № 2-1732/10, видані Київським районним судом м. Одеси 24 червня 2010 року не надходили.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIII "Перехідні положення" ЦПК України.

Пунктом 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Отже, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі N 2-6471/06 (провадження N 61-11034св19).

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі N 2-836/11 (провадження N 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі N 2-836/11 (провадження N 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

З огляду на наведене та зважаючи на повернення виконавчого листа № 2-1732/10 відносно боржника ОСОБА_1 (ВП № 49667376) 31 травня 2017 року то такий, відповідно до наявної у справі інформації, строк пред`явлення виконавчого документа сплив 31 травня 2020 року, щодо строку пред`явлення виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_2 , то зважаючи на повернення виконавчого листа № 2-1732/10 (виконавче провадження № 52440373) 22 грудня 2017 року такий сплив 22 грудня 2020 року.

Тож, звернення ТОВ «Консалт Солюшенс» 28 серпня 2023 року із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів відбулось поза межами визначених №404-VIII законом строків.

Перевіривши обґрунтованість та поважність викладених ТОВ «Консалт Солюшенс» причин пропуску строків пред`явлення виконавчих листів до викання, колегія суддів виснує про наявність підстав для задоволення клопотання ТОВ «Консалт Солюшенс» та поновлення пропущеного строку, зважаючи на таке.

Так, як поважну та таку, що не залежала від волі ані попереднього стягувача , ані заявника причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання ТОВ «Консалт Солюшенс» зазначає те, що після останнього пред`явлення виконавчих листів до виконання стягувача було обмежено у праві на повторне звернення до органів виконавчої служби через порушення органами примусового виконання рішень порядку направлення постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу виконавчого листа на адресу стягувача.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Однак, норми Конституції України, а також позиція Європейського суду з прав людини щодо принципу обов`язковості судових рішень не скасовують обов`язку стягувача демонструвати заінтересованість в усіх питаннях, які стосуються заходів відновлення його порушеного права, зокрема і періодичного прояву інтересу щодо руху виконавчого провадження.

Право на виконання судового рішення не є абсолютним, оскільки порядок його виконання врегульований та обмежений певними строками, а обов`язок дотримання такого порядку та строків покладений на позивача.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Так, поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

За встановленими у цій справі обставинами, оригінали виконавчих листів втрачені, оскільки такі від органів Державної виконавчої служби до ПАТ «Фідобанк» чи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надходили, та відповідно не передавались ані ТОВ «Спекструм Ессетс», ані ТОВ «Консалт Солюшенс».

Даними Автоматизованої системи виконавчого провадження підтверджується перебування виконавчих документів на виконанні востаннє: відносно боржника ОСОБА_1 у Суворовському ВДВСз 18грудня 2015року по31травня 2017року (виконавчепровадження №49667376)та відносноборжника ОСОБА_2 у Київському ВДВС з 30 вересня 2016 року по 22 грудня 2017 року (виконавче провадження № 52440373)та завершення таких на підставі пунктів 2,5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент прийняття рішення.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення органами державної виконавчої служби після завершення вказаних виконавчих проваджень стягувачу ПАТ «Фідобанк» чи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» виконавчих листів разом із постановами державного виконавця про завершення двох виконавчих проваджень на підставі пунктів 2,5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

За вимогами Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

У розумінні положень Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року (в редакції чинній на час повернення виконавчих документів) належним доказом підтвердження надсилання стягувачу у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є квитанція про відправлення та повідомлення про вручення рекомендованого листа.

З огляду на наведене, відсутні підстави вважати, що попередній кредитор як то ПАТ "Фідобанк" в особі ліквідатора отримував виконавчі документи після завершення 23 грудня 2016 року виконавчих проваджень та, відповідно, знав про завершення виконавчих проваджень. ПАТ "Фідобанк", пред`явивши виконавчі документи до виконання у вересні 2015 року та не отримавши ні оригіналів виконавчих документів після їх повернення, ні постанов про закінчення виконавчих проваджень і повернення виконавчих документів стягувачу (іншого не встановлено), обґрунтовано вважав, що виконавчі листи перебувають на виконанні. ТОВ "Консалт Солюшенс" здійснило всі можливі дії, направлені на виконання рішення суду, зокрема, зверталося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача), надсилало запити з метою встановлення місцезнаходження виконавчих документів до попереднього кредитора (стягувач) та виконавчої служби тощо.

Закон не покладає на стягувача обов`язку контролювати виконання, стягувач лише має звернутися до уповноважених державою на виконання судових рішень органів та осіб в порядку та строки, встановлені законом, а не контролювати рух виконання судового рішення. Стягувач не зобов`язаний цікавитися виконанням судового рішення, тому відповідний факт не може бути покладений в основу рішення про відмову у видачі дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Стягувач, який пред`явив виконавчий документ до примусового виконання, з урахуванням засад здійснення виконавчого провадження, має законні очікування, що рішення суду буде виконане.

В даному випадку причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання є поважними, такі обумовлені неотриманням оригіналів виконавчих документів не з вини стягувача.

Примусове виконання судового рішення гарантує і завершує здійснення прав сторін у справі, а надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правові визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2010 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року, у справі №2-1732/2010 набрало законної сили та наразі залишається не виконаним, так як іншого судом не встановлено.

Колегія суддів відхиляє доводи боржників, викладені у відзивах на апеляційну скаргу щодо припинення зобов`язання у зв`язку з задоволенням такого за рахунок іпотечного майна.

Так, дійсно з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна шодо об`єкта нерухомого майна убачається внесення запису про арешт земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:01:002:1782 іпотечного майна до кредитного договору №014/9252/6/17130/1 від 06 червня 2008 року, проте, попри протилежні доводи боржників, про оформлення права власності на таку за ТОВ «Консалт Солюшенс» матеріали справи не містять.

Щодо земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:01:02:1988 колегія суддів зауважує, що з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, убачається реєстрація права власності на таку за ОСОБА_3 , водночас, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що така, перебувала у власності ОСОБА_2 .

Тож, як слушно зазначено боржниками у відзивах на апеляційну скаргу, на час розгляду судом заяви про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення їх до примусового виконання, відсутня інформація щодо погашення заборгованості за виконавчими листами №2-1732/2010.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини та його правова позиція у "пілотному" рішенні "Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року та інших справах як щодо України, так і щодо інших країн, орієнтує на те, що судове рішення про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, перешкоджає подальший рух справи щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічний висновок щодо необґрунтованої відмови у видачі дубліката виконавчого листа міститься у рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року N 3рп/2010 у справі N 1-7/2010.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України.

На державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що ТОВ «Консалт Солюшенс» не зазначено причини, з яких пропустив строк для повторного пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, оскільки такі наведені останнім у поданій до суду заяві про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для їх пред`явлення.

Крім того, колегія суддів, погоджуючись із доводами апеляційної скарги, звертає увагу про безпідставність посилань боржників, викладених, як у запереченнях проти заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» так і у відзивах на апеляційну скаргу останнього, на інші виконавчі провадження, у яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є боржниками, оскільки такі не впливають на правовідносини сторін, що склались за обставинами цієї справи.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З наведених вище підстав та за встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги стягувача знайшли своє підтвердження, оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального і неправильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс».

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою «Консалт Солюшенс» про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, оф. 308, код ЄДРПОУ 42251700) строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-1732/10, виданого 24 червня 2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Фідобанк» грошових коштів у розмірі 1 115 460,81 грн.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, оф. 308, код ЄДРПОУ 42251700) дублікат виконавчого листа № 2-1732/10, виданого 24 червня 2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ПАТ «Фідобанк» грошових коштів у розмірі 1 115 460,81 грн.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, оф. 308, код ЄДРПОУ 42251700) строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-1732/10, виданого 24 червня 2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ПАТ «Фідобанк» грошових коштів у розмірі 1 115 460,81 грн.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, оф. 308, код ЄДРПОУ 42251700) дублікат виконавчого листа № 2-1732/10, виданого 24 червня 2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ПАТ «Фідобанк» грошових коштів у розмірі 1 115 460,81 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2024 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.А. Коновалова

М.В. Назарова