Ухвала

від 20.11.2024 по справі 519/1750/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 519/1750/24

Провадження № 1-кс/519/434/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 м. Південне

Слідчий суддяЮжного міськогосуду Одеськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши впорядку ч.4ст.107КПК України клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024161200000523 від 17.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчими слідчого відділення ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024161200000523 від 17.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Вказане кримінальне провадження зареєстровано за заявою ОСОБА_4 та її представника (за дорученням) ОСОБА_5 про те, що невстановлена особа під приводом продажу майнових прав на нерухоме майно житлової квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 470000 гривень, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході проведення досудового розслідування слідчим 01.11.2024 допитано як потерпілу ОСОБА_4 , яка показала, що 24 січня 2018 року між нею та ТОВ «Будмарин» був укладений Договір №2.6.6. купівлі-продажу майнових прав на квартиру під забудовним номером 2.6.6., яка розташована на 6 поверсі секції номер 3 багатоповерхового чотирьохсекційного 14-ти поверхового жилого будинку зі вбудовано-прибудованими приміщеннями та вбудованим двоповерховим підземним паркінгом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5122783200:02:001:2808.

29 травня 2018 року ОСОБА_4 сплатила кошти за квартиру в повному обсязі (копія довідки від 29 травня 2018 року №001/2905-2018).

25 квітня 2019 року ТОВ «Будмарин» надав ОСОБА_4 дозвіл на проведення ремонтних робіт, що підтверджується договором, цього ж дня ОСОБА_4 було надано акт прийому-передачі приміщення для проведення ремонтних робіт.

29 лютого 2020 року ОСОБА_4 уклала договір на розробку типового проекту і монтажу вузла обліку теплової енергії (копія Договору №33/3/U-54 від 29.02.2020).

29 лютого 2020 року ОСОБА_4 подана заява в обслуговуючу компанію «Приморські Сади» для подальшого підключення в квартирі водопостачання, електроенергії, опалення.

27 травня 2020 року квартиру підключено до електромережі (копія Акту від 27.05.2020).

30 червня укладено договір №277036 та проведено комунікації інтернету та кабельного телебачення.

Також ОСОБА_4 від свого імені сплачувала внески на СБПТ та охорону, згідно з особовим рахунком, присвоєним її квартирі обслуговуючою компанією «Приморські сади» о/р НОМЕР_1 . Оплати приймалися і не були повернуті, як, наприклад, помилково зараховані.

ОСОБА_4 в квартирі частково зроблено ремонт, встановлені перегородки, санвузол повністю фанерований плиткою, повністю прокладені труби в кухні під мийку та в ванну, встановленні радіатори, ванна та інсталяція під унітаз, прокладені магістралі під два кондиціонери, стіни оштукатурені та ошпатльовані, підготовлені під фарбування. Ремонт зроблено приблизно на 70%.

12.09.2023 ОСОБА_4 , проїжджаючи повз Марсельську 33, вирішила заїхати дізнатися як замовити техпаспорт для реєстрації права власності. Їй сказали "давайте пізніше", але, як виявилося, 04 жовтня 2023 ТОВ Будмарін само собі видало підроблену довідку, що квартиру вони збудували за свій рахунок, замовили техпаспорт, отримали його 10 жовтня 2023 року та 12 жовтня 2023 року зареєстрували право власності ТОВ «БУДМАРИН» на вищезгадану квартиру.

Виходячи з вищезазначеного, 12.10.2023 зареєстровано право приватної власності ТОВ «БУДМАРИН» на спірне майно вказану квартиру, про що ОСОБА_4 не знала.

24.05.2024 було укладено договір купівлі-продажу на об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , відповідно до якого ТОВ «БУДМАРИН» продало, а ОСОБА_7 купив вищевказану квартиру.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 06.06.2024 року внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_7 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером: 2813320651100 (вказана квартира), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73519816 від 06.06.2024, приватний нотаріус ОСОБА_6 , Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл.

На теперішній час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є доказом кримінального правопорушення, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

На теперішній час в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 продовжують знаходитися речі ОСОБА_4 , охорону квартири здійснює охоронна агенція за договором з ОСОБА_4 . Родичі ОСОБА_7 за підтримки представників забудовника, з якими утворився конфлікт, намагаються ламати замки на дверях у квартиру і протиправно почати використання квартири.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в результаті вчинення протиправних дій, направлених на незаконне заволодіння майновими правами на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом реєстрації права власності за собою ТОВ «Будмарин» та подальшого продажу третім особам, завдано матеріальну шкоду потерпілій, виникла необхідність у даному кримінальному провадженні зверненні до суду із клопотанням про накладення арешту.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судове засідання не з`явився, згідно наданої заяви просив розглядати клопотання за його відсутності.

Згідно клопотання прокурор просить суд розгляд даного клопотання провести в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення нинішнього власника майна, що є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що в даному випадку з урахуванням правової кваліфікації, за якою розпочато досудове розслідування, та обставин справи суд вважає доцільним.

Мотиви суду.

Вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12024161200000523 від 17.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №402727066 від 07.11.2024 право власності на квартиру 54, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_2 .

09.11.2024 т.в.о. слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 винесено постанову про визнання та приєднання речових доказів у кримінальному проваджені №12024161200000523 відомості про яке 17.10.2024 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме в якості речового доказу: квартиру 54, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до частин 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте наведені положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Однак доказів того, що ОСОБА_7 , проживає в даній квартирі в матеріалах клопотання відсутні, зокрема не вбачається цього і з протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 05.11.2024.

Таким чином матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, оскільки має відношення до кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому, внаслідок доведеності існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на відчуження, користування та розпорядження майном з метою забезпечення збереження речових доказів задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Втручання держави в право ОСОБА_7 на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки проводяться першочергові слідчі дії, це сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, та завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024161200000523 від 17.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт квартиру 54, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , право власності якої зареєстровано за ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна чи перереєстрацію його у будь-який спосіб та забороною розпорядження та/або користування вказаним нерухомим майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Організацію виконання ухвали покласти на Доброславську окружну прокуратуру.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10