Рішення

від 20.11.2024 по справі 632/328/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 632/328/24

провадження 2/175/696/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченко О.Г.

з секретарем Кульпіною Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області в особі органу опіка та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області в особі органу опіка та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що донька позивача ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 . Від спільного життя у них є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженка міста Краматорська, Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, про що в Книзі реєстрації народжень 12 лютого 2010 року зроблено відповідний актовий запис N?227. Сімейні стосунки між відповідачами були припинені з січня 2017 року. На підставі заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2019 року справа N?234/19340/18,провадження N?2/234/811/19 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується копією рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23.04.2019 року. Після припинення сімейних стосунків, в січні 2017 року, ОСОБА_2 , привезла позивачу онуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а сама виїхала на територію російської федерації. 3 цього часу дитина стала мешкати разом позивачем та знаходитися на її утриманні, оскільки була позбавлена батьківського піклування, так як мати дитини, та батько дитини ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляють заінтересованості в її подальшій долі, не цікавляться успіхами доньки, станом здоров?я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Відповідачі, покладених законом на батьків обов?язків, не виконують, не беруть педагогічної, матеріальної, грошової посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідачів. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача. У зв?язку з цим, позивач звернулася до органу опіки та піклування Первомайської міської ради Харківської області з проханням надати Висновок щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав. 07 лютого 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області було розглянуто заяву позивача та органом опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області вирішено вважати доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані вище обставини підтверджуються: копією довідки N?399 від 21.11.2023 року КЗ «Первомайський ліцей N?5» Первомайської міської ради Харківської області про те,що ОСОБА_4 ,дійсно навчалася в КЗ «Первомайський ліцей N?5» Первомайської міської ради Харківської області з 01 вересня 2017 року по 05 листопада 2020 рік; копією довідки КЗ «Первомайським ліцей N?2» Первомайської міської ради Харківської області N?90 від 20.11.2023 року про те, що ОСОБА_4 дійсно навчається в КЗ «Первомайський ліцей N?2 Первомайської міської ради Харківської області» з 03.02.2021 року і по теперішній час; копією характеристики КЗ «Первомайський ліцей N?2 Первомайської міської ради Харківської області»;копією довідки N?33 від 23.11.2023 року КНП «ПЦМСД»; про те,що дитина здорова,догляд за дитиною здійснює бабуся;актом обстеження умов проживання від 06.02.2024 року служби у справах дітей; актом обстеження умов проживання від 06.02.2024 року служби у справах дітей. Позивач вважає, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьками, свідомого нехтування ними своїми обов?язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачів до своїх батьківських обов?язків.

Ухвалою суду від 28 березня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

Позивача в своїй заяві просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачем ОСОБА_3 було надано відзив до суду, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви. В судовому засіданні проти позову заперечував, вважає його безпідставним та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 та/або їх представник в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили, правом надання відзиву на позов не скористалися. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, оскільки таке намагання і перенесення слухання справи було вже неодноразово, доказів на підтвердження причини відсутності в засіданні сторона відповідача не надавала (з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов`язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що чергова заява про перенесення слухання справи і відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи). Незалежно від явки чи неявки представника відповідача сама особа в судове засідання не з`явилася без поважних причин і навіть не повідомила суд про причини неявки в судове засідання. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991 р., приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 .

Від сумісного проживання у них є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка міста Краматорська, Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, про що в Книзі реєстрації народжень 12 лютого 2010 року зроблено відповідний актовий запис N?227.

Сімейні стосунки між відповідачами були припинені з січня 2017 року. На підставі заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2019 року справа N?234/19340/18,провадження N?2/234/811/19 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується копією рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23.04.2019 року.

Після припинення сімейних стосунків, в січні 2017 року, ОСОБА_2 , привезла позивачу онуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а сама виїхала на територію російської федерації. 3 цього часу дитина стала мешкати разом позивачем та знаходитися на її утриманні, оскільки була позбавлена батьківського піклування, так як мати дитини, та батько дитини ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляють заінтересованості в її подальшій долі, не цікавляться успіхами доньки, станом здоров?я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Відповідачі, покладених законом на батьків обов?язків, не виконують, не беруть педагогічної, матеріальної, грошової посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідачів. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача.

Згідно зі ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

07 лютого 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 є бабусею неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як пояснила заявниця, майже сім років онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина знаходиться повністю на її утриманні, всі питання щодо виховання, навчання та забезпечення потреб дитини вирішуються нею самостійно без участі та підтримки матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 . Зі слів заявниці, її донька ОСОБА_2 виїхала на територію російської федерації та вже тривалий час там мешкає, не забезпечує дитину матеріально, не приймає участі у її вихованні. Батько дитини ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ., не забезпечує дитину матеріально, не приймає участі у її вихованні. для підтвердження обставин, викладених у своїй заяві, на розгляд Комісії ОСОБА_1 було надано наступні документи: - довідка N?33 від 23.11.2023 видана «Первомайський центр первиної медико-санітарної допомоги» про те, що догляд за ОСОБА_6 здійснює бабуся ОСОБА_7 . -характеристика учениці 7-Б класу ОСОБА_4 «Первомайський ліцей N?2» 3 якої вбачається, що батьки не цікавляться навчанням дитини, до ліцею не з`являлися жодного разу, телефонного зв?язку з ними немає. ОСОБА_3 на засідання Комісії не прибув хоча був належним чином повідомлений про те, що ОСОБА_1 звернулася з заявою про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У зв`язку з тим, що мати дитини ОСОБА_2 перебуває на території російської федерації повідомити її про час та місце засідання Комісії не було можливості.

Розглянувши надані документи, Комісія дійшла висновку, що факт ухилення від виконання батьківських обов?язків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доведено.

У відповідності з ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов?язані піклуватися про здоров?я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов?язків по вихованню дитини.

Згідно за ч. 1 ст. 12 Закону України « Про охорону дитинства », ч. 2,3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного Кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов?язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров?я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов?язків.

Враховуючи викладене вище, керуючись ч. 1 п.2 ст. 164 Сімейного Кодексу України, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також вища наведене підтверджуються: копією довідки N?399 від 21.11.2023 року КЗ «Первомайський ліцей N?5» Первомайської міської ради Харківської області про те,що ОСОБА_4 ,дійсно навчалася в КЗ «Первомайський ліцей N?5» Первомайської міської ради Харківської області з 01 вересня 2017 року по 05 листопада 2020 рік; копією довідки КЗ «Первомайським ліцей N?2» Первомайської міської ради Харківської області N?90 від 20.11.2023 року про те, що ОСОБА_4 дійсно навчається в КЗ «Первомайський ліцей N?2 Первомайської міської ради Харківської області» з 03.02.2021 року і по теперішній час; копією характеристики КЗ «Первомайський ліцей N?2 Первомайської міської ради Харківської області»;копією довідки N?33 від 23.11.2023 року КНП «ПЦМСД»; про те,що дитина здорова,догляд за дитиною здійснює бабуся;актом обстеження умов проживання від 06.02.2024 року служби у справах дітей; актом обстеження умов проживання від 06.02.2024 року служби у справах дітей.

Тобто зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьками, свідомого нехтування ними своїми обов?язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачів до своїх батьківських обов?язків.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Також судом встановлено, що відповідно до висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначене питання про доцільність призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було розглянуте 01.05.2024 р. на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Первомайської міської ради (далі - Комісія). На засіданні Комісії під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено, що у Дніпровському районному суді Дніпропетровської області відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до батьків дитини- ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. 09.04.2024. ОСОБА_1 звернулася до органу опіки та піклування із заявою про можливість призначення її піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з представленими документами та за результатами обстежень з?ясовано, що ОСОБА_1 мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 для дитини створені належні умови для життя та розвитку, квартира з усіма зручностями, заявник до кримінальної відповідальності не притягувалася, засудженою не значиться, в розшуку не перебуває. Санітарно-гігієнічні та побутові умови житлової площі, стану здоров?я, матеріального забезпечення ОСОБА_8 відповідають вимогам чинного законодавства. Між заявником та дитиною встановились теплі, приязні стосунки, побудовані на принципах довіри, поваги та взаєморозуміння. ОСОБА_9 ознайомлена з законодавством щодо сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спроможна забезпечити необхідну турботу та піклування своїй неповнолітній онуці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому розглянувши надані документи та враховуючи інтереси дитини комісія вважає доцільним призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 зазначеної статті). Таким чином, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

За таких обставин, суд зважаючи на системність та постійний характер невиконання відповідачами батьківських обов`язків відносно їх дитини, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, є наслідком винної поведінки відповідачів, тому є передбачені законом підстави для позбавлення їх батьківських прав.

Суд вважає, що за таких обставин позбавлення батьківських прав відповідачів буде відповідати інтересам дитини.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Згідно роз`яснень наданих в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, проаналізувавши зібрані докази по справі, суд приходить до висновку про те, що відповідачі ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх дітей, у зв`язку з чим суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачам їх право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дітьми у відповідності зі ст. 168 СК України, якщо це не причинить шкоди їх життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи, що в свою чергу, на думку суду, буде стимулювати відповідачів до виправлення та надасть можливість в майбутньому, при наявності їх бажання, звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач повинне довести, що його дiями не було порушено їх права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню частково.

Не може суд прийняти до уваги незгоду відповідача ОСОБА_3 з позовними вимогами, оскільки вони спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджені.

Таким чином, викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідачами суду не надано, позовна заява ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, суд вважає необхідним стягнути з кожного відповідача судовий збір на користь держави розмірі 1211 грн. 20 коп., за вимогу майнового характеру (про стягнення аліментів), та стягнути з кожного відповідача на користь позивача судовий збір розмірі 605 грн. 60 коп за вимогу не майнового характеру (про позбавлення батьківських прав) з кожного.

Керуючись ст.ст. 164, 166,168, 180-182 Сімейного Кодексу України ст. ст. 141 ч.1, ч. 2 п. 1, ч. 8, 200, 206, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280-285 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області в особі органу опіка та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.02.2024 року до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.02.2024 року до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Допустити до негайного виконання судового рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 листопада 2024 року.

Суддя О.Г. Васюченко