Ухвала

від 18.11.2024 по справі 183/11889/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/11889/24

№ 1-кс/183/2460/24

18 листопада 2024 року м. Самар

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , поданого в порядку ст.206 КПК України,

В С Т А Н О В И В:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ОСОБА_1 , подане в порядку ст.206 КПК України, в якому заявник просить: постановити ухвалу, відповідно до якої зобов`язати посадових осіб військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), негайно звільнити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно утримується у вказаній установі.

Клопотання обґрунтоване тим, що 08.11.2024 року ОСОБА_2 йшов з нічної зміни, після 8.00 години, де працює у підрядній організації Метінвест. На зупинці в Заводському районі біля ТЦ « Д-Март», йому чоловіками в камуфляжній формі, було запропоновано поїхати до ТЦК та СП з метою перевірки документів та уточнення даних. Почувши відмову, чоловіки в камуфляжній формі посадили його в автомобіль, на що не мали прав без участі поліції та оформлення протоколу про адміністративне затримання, та повезли до ТЦК та СП. Потім в примусовому порядку його було доставлено до Міської лікарні № 7, де поставили перед фактом, що він проходить ВЛК. ОСОБА_2 було надано роз`яснення лікарям ВЛК, що він перебуває на обліку в лікарському закладі з діагнозом «агресивна форма гепатиту С в1, має пробійну язву шлунку, має наслідки виробничої травми нижньої кінцівки, травми ЧМТ у вигляді с-ма ВСД. На підставі Довідки № 395 ВЛК, яку він пройшов формально за одну годину, його після 17.00 години доставили в навчальний табір військової частини № НОМЕР_2 п`ятий батальйон за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 ніколи не служив у лавах збройних сил та не мав військової облікової спеціальності. У військовій частині він неодноразово заявляв, що не пройшов ВЛК і те, що його незаконно утримують у військовій частині. Доказом того, що ОСОБА_2 не пройшов ВЛК є той факт, що вже перебуваючи 09.11.2024 року у навчальному таборі та фізично не перебуваючи в місті Кам`янське, відповідно до даних додатку «Helsi», з 08:24 години по 08:39 годину пройшов огляд у лікаря офтальмолога ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , Кам`янська міська лікарня. Фактично у додатку «Helsi» є діюче направлення для проходження інфекціоніста, якого ОСОБА_2 не дали пройти, здачі відповідних аналізів для підтвердження свого діагнозу та внести у висновки ВЛК. Повідомлення, що фактично він перебував на обліку з гепатитом в поліклініці № 1, за місцем проживання, у інфекціоніста ОСОБА_4 і за її направленням отримував лікування, УЗД про дифузні зміни печінки, не були прийняті до уваги.

Про вказані обставини було повідомлено правоохоронні органи, однак працівники поліції не вчинили жодних дій щодо звільнення ОСОБА_2 .

Вважає, що службові особи РТЦК та СП не наділені повноваженнями на затримання, утримання, привід, позбавлення волі будь-яких осіб, зокрема і військовозобов`язаних.

Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, перевищенням своїх повноважень, що межують з кримінальним правопорушенням, а саме:

В супереч заявам ОСОБА_2 про наявність хвороб, які не були досліджені при проходженні ВЛК та доказів - висновків лікарів у в особистій справі ОСОБА_2 , яка знаходиться, у тому числі, безпосередньо у військовій частині, не має документів, які би підтверджували висновок ВЛК, окрім Довідки № 395 ВЛК. Відсутній так званий «бігунок» з підписом та печаткою кожного лікаря, а також з підписом самого ОСОБА_2 , про згоду або незгоду з висновком ВЛК. По цьому епізоду ініціює відкриття кримінального провадження.

ОСОБА_2 від офіцерського складу постійно ідуть погрози насилля, якщо він не буде виконувати їх розпорядження, які він не змозі виконувати через поганий стан здоров`я, який не був досліджений у ході проходження ВЛК.

Немає можливості оскаржити Довідку № 395 ВЛК, так як вона має ознаки кримінального правопорушення та пройти ВЛК, як того вимагає закон бо є ризик відправлення на лінію бойового зіткнення з невідомим результатом для ОСОБА_2 .

Таким чином приходить до висновку, що ОСОБА_2 утримують у військовій частині всупереч діючому законодавству України та є факт незаконного позбавлення волі.

Дослідивши клопотання, слідчий суддя висновує про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження за цим клопотанням, виходячи з такого.

Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб виключно у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) слідчий суддя може зобов`язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.

Як убачається зі змісту клопотання, заявник звернулась до слідчого судді з клопотанням, у порядку ст. 206 КПК України, в якому просить звільнити ОСОБА_2 оскільки він незаконно утримується на території військової частини.

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»:

1. Початком проходження військової служби вважається:

1) день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби;

2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;

3) день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних;

4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

З тексту клопотання заявника встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в навчальному центрі військової частини, отже, вважається таким, що проходить військову службу.

Натомість, зі змісту поданого клопотання не встановлено, що ОСОБА_2 утримуються під вартою, в тому числі й у зв`язку з застосованим відносно нього запобіжного заходу, він не є затриманим у порядку ст.208 КПК України, та не є особою, затриманою неуповноваженою службовою особою (в порядкуст.207 КПК України).

Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для розгляду даного клопотання в порядкуст.206 КПК України, що не має відношення до жодного кримінального провадження.

Крім того, нормоюст.1Закону України«Про Військовуслужбу правопорядкуу ЗбройнихСилах України» унормовано статус і призначення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Так, військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

З аналізу ст. 206 КПК України можна зробити висновок, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.

Глава 18 КПК України, ст. 206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.

Із поданого клопотання не вбачається, що правовідносини виникли на підставі норм КПК України.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 у зв`язку з військовою агресією росії проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації в тому числі на території Дніпропетровської області.

При цьому, зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини, а також здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції закону від 18 травня 2024 року з наступними змінами і доповненнями, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування, встановлений ст. 303 КПК України.

Виходячи з обставин клопотання та вищевказаних правових норм, слідчий суддя дійшов висновку, що утримання особи у військовій частині без відповідного судового рішення, не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а у разі, якщо такі дії мають ознаки кримінального правопорушення відповідними нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та ст. 214 КПК України.

Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для з`ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов`язаних із сферою дії Кримінального процесуального закону. Якщо особу затримано або її позбавлено волі сторонніми особами, без відповідних правових підстав, то має місце вчинення кримінального правопорушення, тому зацікавлені особи мають право подати скаргу до відповідних правоохоронних органів.

Положеннями Кримінального процесуального Кодексу України не врегульовано питання щодо відмови у відкритті провадження за клопотанням, яке подане в порядку ст. 206 КПК України та на дії осіб, які не є працівниками органу досудового розслідування, слідства чи прокуратури.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Так, ч. 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданим клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, 206, 304, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_1 , поданого в порядку ст.206 КПК України, в порядку ст.206 КПК України відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скаргибезпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя В.В. Березюк