Ухвала

від 20.11.2024 по справі 193/1997/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1997/24

Провадження № 2/193/490/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2024 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви представника позивача адвоката Власкіної Тетяни Яківни в інтересах ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2024 представник позивача адвокат Власкіна Тетяна Яківна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Ідея Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу сплатити судовий збір.

На виконання ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 року представником позивача надано Довідку МСЕК щодо отримання позивачем третьої групи інвалідності з 03.10.2023 року безстроково, а також посвідчення серії НОМЕР_1 від 09.03.2023 року ОСОБА_1 .

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить до висновку, що представником позивача не усунуто недоліки, означені ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2024.

В поданій заяві про усунення недоліків від 16.11.2024 представником позивача зазначено, що позивач є учасником бойових дій та відповідно до п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Проте, посилання позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» необґрунтоване виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно зі статтею 1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до п. 13ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Устатті 22 цього ж Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIсудмає враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей12,22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIвикладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».

Водночас зміст заявлених позовних вимог у даній справі свідчить про те, що вони не пов`язані із соціальним або правовим захистом учасників бойових дій, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.

Згідно останньої позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 (п.п.77-87) за наслідками розгляду ухвали колегії суддів Третьої судової палати КЦС у складі ВС від 03.07.2024 у справі 567/79/23 про передачу питання звільнення від судового збору за п.п. 12,13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на розгляд Великої Палати ВС для відступу від попереднього правового висновку зазначено наступне:

77.Тож Велика Палата Верховного Суду може відступати від своїх попередніх висновків лише за наявності для цього належних підстав. Такі підстави мають бути належно мотивовані не лише в постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення спору по суті, а й в ухвалі відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

78.Відповідно до частини четвертоїстатті 403 ЦПК Українисуд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

79.Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону про внесення зміни достатті 5 Закону України «Про судовий збір»(щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

80.До проекту цьогоЗаконубуло надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроекту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни доЗакону України «Про судовий збір»в частині викладення пункту 13 частини першоїстатті 5 зазначеного Законув такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

81.Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни достатті 5 Закону України «Про судовий збір»(щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

82.Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

83.Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIз урахуванням вимог статей12та22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

84.Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIвиключно статтями12та22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIу справі, що розглядається.

85.Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що саме по собі періодичне передання їй на розгляд справ для вирішення однієї і тієї ж проблеми за відсутності обґрунтованих підстав та лише з мотивів незгоди з раніше сформульованими Великою Палатою Верховного Суду висновками не сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності (див., зокрема, ухвалу від 19 жовтня 2023 року у справі № 465/5184/14-ц).

86.Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

87.Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостоїстатті 404 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 9Закону "Про судовий збір"судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно вимогЗакону України "Про судовий збір"позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.

Відповідно до положеньст. 4 Закону України "Про судовий збір"ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з тим, що позивачем подано позов через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", то відповідно до ч. 3ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (968,96 гривень).

З огляду на вказане, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у відповідному розмірі, за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ОТГ с.Софіївка/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA258999980313191206000004501

Кодкласифікації доходів бюджету22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Софіївський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)

Як передбаченост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенціїпро захистправ людиниі основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, оскільки встановлено, що недоліки не усунуті, але надано інше обґрунтування несплати судового збору, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Таким чином, відповідно до ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заявупредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Власкіної Тетяни Яківни до Акціонерного товариства «Ідея банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки у строк не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали, сплативши судовий збір і надати докази його сплати або надати докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, позову заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Кравченко