Ухвала

від 20.11.2024 по справі 193/1732/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1732/24

Провадження 1-в/193/377/24

У Х В А Л А

іменем України

20 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку стосовно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,

В С Т А Н О В И В:

26.09.2024 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання засудженого ОСОБА_4 відповідно до якого останній, унаслідок приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, просив суд або звільнити його від призначеного покарання або ж пом`якшити йому покарання.

Засуджений участі у судовому засіданні не взяв.

За ухвалою суду від 15.11.2024 призначено розгляд цієї справи у режимі відеоконференції за участі засудженого ОСОБА_4 за місцем відбуття покарання з приміщення ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)». Проте відеоконференцію для участі засудженого у розгляді справи адміністрація вказаної установи не організувала, про причини не виходу на зву режимі ВКЗ суд не повідомили.

Згідно абзацу першого частини п`ятої статті 539КПК України, неприбуття в судове засудженого, який був належним чином повідомлений про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор вважає, що маються підстави для часткового задоволення клопотання засудженого, водночас зауважив, що є і інші вироки на підставі яких засуджений повинен продовжити відбувати покарання, тому немає підстав ні для звільнення засудженого від покарання, ні для пом`якшення йому покарання за вироком суду.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 до 07.10.2024 відбував покарання у ДУ «Софіївська виправна колонія (№45)», а після перепрофілювання цієї установи у Табір для військовополонених, засудженого було переведено для продовження відбування покарання до ДУ «Солонянської виправна колонія (№21)».

Теперішнє покарання ОСОБА_4 відбуває згідно вироку Запорізького апеляційного суду від 01.04.2024, яким скасовано вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 21.12.2020 у частині призначеного покарання та за новим вироком засуджено його за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, а за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 до відбуття 5 років позбавлення волі.

Відповідно до цього вироку, ОСОБА_4 вчинив 4 епізоди крадіжок чужого майна, зокрема: 05.06.2020 викрав майна на суму 540,40 грн., 18.06.2020 викрав майна на суму 270 грн., 24.06.2020 викрав майна на суму 400 грн. та 29.06.2020 викрав майна на суму 830 грн.

Також, згідно вироку Оріхівського районногосуду Запорізькоїобласті від21.01.2021 ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 21.12.2020, остаточно призначено ОСОБА_4 для відбуття покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

За цим вироком ОСОБА_4 вчинив два епізоди крадіжок, зокрема 13.06.2020 викрав майна на суму 250 грн., а у двадцятих числах червня 2020 - на суму 948 грн.

Пунктом 13 ч.1 ст.537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст.51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2020 встановлено на рівні 2102 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2020 році становив 1051 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2020 складати 2102 грн.

Оскільки вартість майна, яке по усім окремо епізодам крадіжок засудженого ОСОБА_4 за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 21.01.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, на час вчинення цих діянь не перевищувала два неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тому він підлягає звільненню від відбування покарання за цим вироком.

Крім того, зважаючи також, що по усім епізодам крадіжок за вироком Запорізького апеляційного суду від 01.04.2021 у частині засудження його за ч. 2 ст. 185 КК України, на час вчинення цих діянь не перевищувала два неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тому він підлягає звільненню від відбування покарання за цим вирокм не повністю, а лише від покарання, яке призначене ОСОБА_4 апеляційним судом за ч. 2 ст. 182 КК України.

Варто зауважити, що на стадії виконання вироку суд, відповідно до п. 13 ч. 1 ст.537 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від покаранням у зв`язку з набранням чинності Закону № 3886-ІХ та про пом`якшення покарання, яке необхідно відбувати засудженому, якщо вирок стосується сукупності злочинів чи сукупності вироків.

Після ухвалення вироку судом першої інстанції подальша його зміна можлива винятково лише за результатними апеляційного чи касаційного його перегляду (ст. 407, 438 КПК України).

Відтак, на стадії виконання вироку, суд позбавлений можливості вносити до нього зміни, зокрема шляхом перекваліфікації дій засудженого, виключення через декриміналізацію певних епізодів діянь (крадіжок, шахрайства), тощо та змінювати у зв`язку з цим покарання у межах санкції статті за якою він був засуджений шляхом збільшення чи зменшення його розміру, обрання альтернативного покарання чи взагалі звільнення від відбуття покарання з випробуванням.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 має продовжити відбувати теперішнє покарання, але згідно вироку Запорізького апеляційного суду від 01.04.2021 за яким його засуджено за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Таким чином, уцілому відсутні підстави для застосування відносно засудженого ОСОБА_4 положень ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, але з огляду на декриміналізацію діянь, за яке він був засуджений за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 21.01.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України та за вироком Запорізького апеляційного суду від 01.04.2021 у частини покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, відповідне клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку стосовно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, - задовольнити частково.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 21.01.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України та від частини покарання, призначеного за вироком Запорізького апеляційного суду від 01.04.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке він був засуджений.

Вважати ОСОБА_4 засудженим згідно вироку Запорізького апеляційного суду від 01.04.2021 за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

В іншій частині клопотання засудженого залишити без задоволення.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання повного тексту цієї ухвали.

У зв`язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 21.11.2024 звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.

Суддя ОСОБА_1