Ухвала

від 20.11.2024 по справі 274/9016/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №274/9016/24

Провадження № 2-о/0274/231/24

Ухвала

Іменем України

20.11.24 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Бердичівської міської ради в особі міської служби у справах дітей, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Лук`янчук Ю.В., звернувся до суду із зазначеною заявою. Просить встановити факт утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном яких він являється.

Свою заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною - ОСОБА_2 є опікунами двох дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Статус ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дітей, позбавлених батьківського піклування, підтверджується розпорядженням про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування № 1 від 13.01.2015 та розпорядженням про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування № НОМЕР_2 від 13.01.2015. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області № 291 від 03.11.2022 про встановлення опіки та призначення опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було встановлено опіку та призначено заявника і його дружину опікунами над ними. У той же час, заявник є військовослужбовцем. 22.10.2024 він подав рапорт про звільнення його з військової служби на підставі пп. «г» п.3 ч.5 ст.26, абз.7 п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки він є опікуном двох дітей до 18 років, позбавлених батьківського піклування. Проте, 04.11.2024 року рапорт було не погоджено з підстав не доведення факту утримання ним ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 в розумінні ч.2 ст.15, ч.2 ст.166, ст.ст.180-181, ч.1 ст.248, 249 Сімейного кодексу України.

Зазначає, що встановлення даного юридичного факту має для нього юридичне значення і є підставою для його звільнення з військової служби.

Згідно з частинами 1, 2, 7 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений частиною 1 статті 315 ЦПК України.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення цивільних суб`єктивних прав громадян.

ОСОБА_5 проходить військову службу в Збройних силах України призваний за мобілізацією та бажає звільнитись з військової служби, що зумовлює необхідність встановити заявлений ним юридичний факт.

Із аналізу вимог заявника вбачається, що встановлення факту перебування дітей на його утриманні безпосередньо стосується проходження військової служби, зокрема реалізації права на звільнення.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

01 жовтня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 20 вересня 2022 року № 2599-IX щодо додаткової підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану».

Законом встановлено додаткові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану шляхом внесення змін до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26, а саме додано категорію сімейних обставин для звільнення з військової служби під час воєнного стану: військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.

Згідно із цим Законом мобілізовані особи та призвані резервісти мають право на звільнення з військової служби під час воєнного стану, якщо вони є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Тобто встановлення факту перебування дітей на утриманні ОСОБА_5 за своїми правовими наслідками призведе до публічно-правових відносин останнього з Міністерством оборони України ( звільнення зі служби).

Встановлення даного факту не пов`язане з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням.

За своїм предметом та можливими правовими наслідками вимога заявника про встановлення факту перебування дітей на утриманні, пов`язана з публічно-правовими відносинами заявника з Міністерством оборониУкраїни щодо права на звільнення з військової служби, а саме з проходженням і звільненням з публічної служби (військової служби), тому ця вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей потенційний спір може існувати у сфері публічно-правових відносин, а тому підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).

З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме перебування на його утриманні, як опікуна, двох дітей віком до 18 років, позбавлених батьківського піклування, не підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства, вирішення цього питання належить до юрисдикції адміністративного суду в межах розгляду позову щодо оскарження неправомірності відмови військової частини у звільненні з військової служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 186, 259-261,354 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкриті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Бердичівської міської ради в особі міської служби у справах дітей, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні.

Роз`яснити заявнику, що розгляд питання щодо перебування дітей на утриманні належить до юрисдикції адміністративного суду в межах розгляду позову щодо оскарження неправомірності відмови військової частини у звільненні з військової служби.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя: Т.М. Вдовиченко