Справа №295/4208/24
Категорія 7
2-о/295/121/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира у складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
присяжних Тетеріна С.В., Ярош Ю.В.,
при секретарі судового засідання Конончук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -
В С Т А Н О В И В:
До Богунського районного суду м. Житомир звернулася ОСОБА_1 про оголошення особи померлою. В обгрунтування позовних вимог вказала, що вона, як громадянка України ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) звернулася до суду з заявою про оголошення її рідної сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлою. Стосовно громадянки України ОСОБА_4 вказала, що ОСОБА_4 після закінчення навчання у технікумі, вона з чоловіком працювала та проживали в м. Запоріжжя. У 2001 р. сестра, продавши свою квартиру у м. Запоріжжі, приїхала до м. Житомира де сім`єю придбали квартиру АДРЕСА_1 . Її син навчався в інституті у м. Івано-Франківськ. Після закінчення інституту син виїхав та працював в Сахалінської області (Росія).
Після подій у 2014 р., після окупації частини території України, сестра виїхала жити до Криму. З часом, на грунті різних політичних поглядів на події в Україні, вона припинила спілкування з сестрою.
Влітку 2015 р. сестра повідомила її, ОСОБА_1 доньку, що вона, ОСОБА_4 виїжджає на о. ОСОБА_5 (Росія) до тяжко хворого її сина. (Ключі від квартири сестра залишила її, ОСОБА_1 доньці та доручила їй сплачувати комунальні послуги за квартиру).
В листопаді 2023 р. їй житомиряни, які були за кордоном, передали копію свідоцтво про смерть її сестри - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завірене нотаріусом Росії. З цього свідоцтва їй, ОСОБА_1 стало відомо, що сестра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син сестри з нею, ОСОБА_1 не спілкувався і не спілкується.
У зв`язкуз тим,що міжУкраїною таросією не підтримуютьсяюридичні відносини,Свідоцтво просмерть,завірене нотаріусомросії, на території України являється недійсним.
Вона, ОСОБА_1 звернулася до поліції про розшук сестри та до ІНФОРМАЦІЯ_3 про факт перетину сестрою державного кордону України.
За результатами перевірок вона, ОСОБА_1 отримала відповідні відповіді, які не дають підстав для визнання її сестри, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлою на підставі чинного законодавства України, у зв`язку з чим вимушена звернутися до суду.
В судовому засіданні представник заявника наполягала на задоволені заяви.
Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суду пояснила, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2 протягом останніх 35 років. У квартирі АДРЕСА_3 їхнього будинку проживала ОСОБА_7 . Під час проживання по сусідству вона дізналася, що ОСОБА_8 з чоловіком тривалий час проживали у м. Запоріжжі але захотіли повернутися до батьківщини на ОСОБА_9 де і купили квартиру у їхньому будинку. Протягом проживання у квартирі ОСОБА_8 декілька разів виїзджала до росії на острів ОСОБА_5 , де проживав її син. З початком війни в Україні ОСОБА_8 виїхала до росії і повідомила, що в її квартирі буде жити племіниця з сім`єю. У 2022 р. вона, ОСОБА_6 разом з чоловіком виїзджали до Польщі. З ними також виїзджала племіниця ОСОБА_4 з сім`єю. За квартирою ОСОБА_4 гляділа та глядить її сестра ОСОБА_1 (а. с. 36-37, 41-42).
Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 38-39, 42-44).
Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
Згідно протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 р. головуючим по справі визначено суддю ОСОБА_11 (а. с. 21).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 29.03.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 10.00 год. 02.05.2024 р. (а. с. 26-27).
Згідно паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: квартира АДРЕСА_4 . (а. с. 4-5).
Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьками дитини вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . (а. с. 8-9).
Після заключення шлюбу ОСОБА_12 присвоєно прізвище ОСОБА_15 . (а. с. 7).
Згідно Свідоцтва про одруження, після одруження ОСОБА_16 присвоєно прізвище ОСОБА_17 . (а. с. 14).
25 квітня 2001 р. ОСОБА_4 купила кватиру АДРЕСА_1 . (а. с. 13).
Згідно паспорта громадяниа України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виписана Ленінським районним відділом Запорізького міського Управління УМВС України в Запорізькій області 14 грудня 2000 р.
Прописана за адресою: кватира АДРЕСА_1 25 травня 2001 р. (а. с. 10-11).
Зі змісту листа Житомирського районного управління поліції НП ГУНП України в Житомирській області від 01 лютого 2024 р. на адресу ОСОБА_1 свідчить, що в літку 2015 р. її, ОСОБА_1 сестра ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 мала намір виїхати за межі території України до російської федерації та по теперішній час будь- якої інформації щодо останньої немає, зареєстровано в журналі звернень громадян Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області за № Г-95 від 10.01.2024 р.
В ході опрацювання даної заяви здійснено перевірку ОСОБА_4 по наявним базам та облікам Національної поліції України. Будь-яка інформація щодо вказаної відсутня. Оперативним шляхом перевірено факт перетину кордону останньої, однак такого не виявлено. Рекомендовано звернутися до Державної прикордонної служби України та до суду з метою позитивного вирішення питання. В даних матеріалах відсутні ознаки кримінального правопорушення та не підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
За результатами перевірки було складено відповідну довідку та прийнято рішення згідно Закону України «Про звернення громадян». (а. с. 16).
Згідно інформації Державної прикордонної служби відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в період з 08.11.2017 р. по 01.01.2024 р. в базі даних не виявлено. (а. с. 65).
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Частиною третьою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з частини 1 статті 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (глава 4 «Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою» ЦПК України).
Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
В ході розгляду справи, враховуючи вище досліджені докази, судом встановлено, що відомості про перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за останнім відомим місцем реєстрації та проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_5 , відсутня майже дев`ять років.
Суд враховує, що оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участі особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої є невідомим. Окрім того, оголошення особи померлою необхідне заявнику для правового врегулювання питання щодо оформлення спадщини.
За встановленихобставин,є підставидля оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою, а днем її смерті слід встановити день набрання рішенням законної сили, відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є такою, що підлягає задоволенню.
При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, що встановлено ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 19, 89, 263-265, 273, 293, 294, 305-308 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, народженого у с. Залужне, Дзержинського району, Житомирської області померлою.
Днем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Богунського
районного суду м. Житомир І.Г. Перекупка
Присяжні: С.В. Тетерін
Ю.В.Ярош
Суд | Богунський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123188261 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою |
Цивільне
Богунський районний суд м. Житомира
Перекупка І. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні