Ухвала

від 19.11.2024 по справі 289/1351/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1351/23

Номер провадження 2-з/289/13/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення доказів, подану у межах цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області, про визначення місця проживання дітей, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області, про визначення місця проживання дітей, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі матері у вихованні дітей, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана справа.

13.11.2024 від відповідача за первісним позовом надійшла заява про забезпечення доказів, в якій вона просить суд:

- витребувати у КНП «Радомишльська лікарня» архівні відомості із журналів обліку хворих на туберкульоз та призначення їх лікування, про перебування на обліку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , можливе фактичне місце проживання Гришківка, як хворого на туберкульоз будь-якого виду та з якого часу хворів/хворіє;

- витребувати у КНП «Радомишльська лікарня» результати останніх аналізів за архівними записами ОСОБА_3 , а саме: аналіз мокротиння на мікобактерії туберкульозу, проходження рентгенографії органів грудної клітки, комп`ютерної томографії (КТ) органів грудної клітки, а також інформацію чи виконував він Діаскін тест для дорослих, або квантиферонові тести - при підозрі на латентну форму інфекції;

- витребувати у КНП «Радомишльська лікарня» амбулаторну карту пацієнта ОСОБА_3 ;

- витребувати у КНП «Радомишльська лікарня» у разі наявності актуальні результати останніх аналізів, які проведені в Житомирській обласній лікарні у лікаря-фтизіатра, а саме: аналіз мокротиння на мікобактерії туберкульозу, проходження рентгенографії органів грудної клітки, комп`ютерної томографії (КТ) органів грудної клітки, виконування Діаскін тесту для дорослих, або квантиферонових тестів - при підозрі на латентну форму інфекції;

- витребувати інформацію у КНП «Радомишльська лікарня» та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» про результати проведених профілактичних заходів щодо запобігання та виявлення розповсюдження захворювання на туберкульоз медичною установою КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради хворих, які вже мають встановлений діагноз «Туберкульоз» будь-якої форми, а саме щодо ОСОБА_3 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 до моменту вирішення підтвердження стану здоров`я ОСОБА_3 , усунути від спілкування дітей з дідусем.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що нею вживалися заходи для самостійного отримання доказів, однак інформація, яка стосується стану здоров`я відноситься до конфіденційної.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримала заяву про забезпечення доказів з підстав зазначеній в ній.

Представник позивача за первісним позовом зазначив, що заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню, бо ОСОБА_3 не є стороною у справі, а якби останній і перебував на обліку як хворий, то він був би ізольований і сільрада за місцем його проживання володіла б даною інформацією. Діти сторін не проживають з дідусем, а в матеріалах справи наявні докази, що діти обстежувались у лікарні, і у них не було встановлено ознак будь-якої інфекційної хвороби. Така інформація відносно стану здоров`я ОСОБА_3 є конфіденційною і її витребування можливе лише у випадку, коли є підстави вважати, що він розповсюджує інфекцію.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши заяву, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно з ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається:

- докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

- обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Так, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Отже, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів вбачається, що наведені в ній обставини не обгрунтовують необхідність забезпечення доказів та не є підставою припускати, що засіб доказування може бути втрачений.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом також враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року по справі №9901/385/19 та від 03 липня 2019 року по справі №9901/845/18.

До того ж суд зазначає, що підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначено Сімейним кодексом України. Відповідно до частин 9 та 10 статті 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Так, згідно зі ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Згідно із ст. 263 СК України, спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 у заяві про забезпечення доказів, заявляючи вимогу щодо зобов`язання ОСОБА_2 усунути дідуся від спілкування з дітьми, просить розглянути по суті фактично спір щодо участі діда у вихованні дітей, що, з огляду на вказані вище норми Сімейного кодексу України, може бути предметом окремого позову, та виходить за межі процесуальної дії (застосування заходу забезпечення доказів) і порушуватиме принцип змагальності сторін.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення доказів є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, а відповідно, такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 116, 118, 259, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею в порядку передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 20.11.2024.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО