Рішення

від 21.11.2024 по справі 339/401/24

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/401/24

10

2-о/339/38/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Скригун В.В.

присяжних: Іваночко Н.В., Корпан І.В.

за участю секретаря Ганчар Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Болехівської міської ради (Орган опіки та піклування), ОСОБА_2 про усиновлення,

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати його усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивуючи свої вимоги, заявник вказує, що з 2018 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Протягом семи років вони проживають разом, ведуть спільно господарство, виховують дітей.

До реєстрації шлюбу з ним ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_3 . Рішенням Болехівського міського суду від 07 червня 2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, неповнолітню дочку ОСОБА_3 залишено проживати з матір`ю. Батько участі у вихованні та утриманні дочки ОСОБА_3 не брав, тому рішенням Долинського районного суду від 01 лютого 2017 року ОСОБА_5 позбавлений батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 .

З моменту спільного проживання (одруження) з ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 весь час проживає разом з ними, він вважає її дочкою і має намір усиновити. За час спільного проживання у нього з дівчинкою склалися гарні стосунки, сприймає її як рідну дитину, тобто бере активну участь у її вихованні, догляді, утриманні, проводить з нею час. Дитина вважає його своїм батьком, оскільки практично з шестирічного віку дитини він проживає разом із нею. У вересні 2019 року на прохання дочки ОСОБА_3 їй змінено прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».

Заявник вказує, що він є здоровою людиною, має постійне місце проживання,характеризується позитивно, працює, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває, судимості не має.

Мати дитини та його дружина не заперечує проти учиновлення її дитинии, про що надала нотаріально посвідчену заяву.

Отже, відповідно до вимог ст. 211 Сімейного кодексу України він має право бути усиновлювачем, оскільки є повнолітньою, дієздатною особою, оформлення усиновлення не має на меті отримання будь-якої матеріальної чи іншої вигоди.

Ухвалою від 13 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справи проводити за правилами окремого провадження. Будь-яких інших процесуальних дій по справі не вчинялося.

Заявник в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримав, просив їх задовольнити. Також пояснив, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_13 , яка є матір"ю ОСОБА_3 . На той час як вони уклали з відповідачем шлюб, дівчинці було 6 років. Дитина весь час проживала з ними, він займається її вихованням та утриманням, вважає її своєю дочкою. Відносини в нього з ОСОБА_3 дуже добрі, вона його сприймає як тата.

Представник заінтересованої особи виконавчий комітет Болехівської міської ради (орган опіки та піклування) в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечила та підтримала висновок Болехівської міської ради від 06 серпня 2024 року про доцільність усиновлення ОСОБА_1 неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що усиновлення дитини заявником буде виключно в інтересах дитини.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , крім того пояснила, що зміна прізвища доньки з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 є ініціативою самої дитини. На даний час донька бажає бути усиновленою, оскільки вважає заявника своїм татом.

Надавши пояснення по справі, учасники подали до суду заяви про завершення розгляду справи за їх відсутності.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного:

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Установленим судом обставинам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до статтей 3, 4, 5, 7 СК України, кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Принцип 6 Конвенції "Про права дитини" від 20.11.1959 року Генеральної Асамблеї ООН проголошує що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов`язок здійснювати особливе турбування про дітей, немаючих сім`ї та про дітей немаючих достатніх засобів до існування.

Стаття 20 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1959 року Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним із власних якнайкращих інтересів дитини є її усиновлення.

Судом встановлено, що 01 червня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Болехівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стануГоловного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №15. Після укладення шлюбу дружина взяла шлюбне прізвище ОСОБА_2 (а.с.24).

За час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 .

Крім того, у ОСОБА_2 від попереднього шлюбу є неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає разом з ОСОБА_1 та мамою ОСОБА_2 (а.с.25).

20 вересня 2019 року неповнолітній ОСОБА_3 змінено прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ». Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_5 (батько) та ОСОБА_2 (мати), яка змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с.25).

На даний час ОСОБА_1 бажає усиновити неповнолітню ОСОБА_3 , яку матеріально утримує та виховує, піклується про неї. За час спільного проживання дівчинка прив`язалася до заявника, вважає його своїм батьком.

Згідно даних паспорта НОМЕР_1 , виданий Моршинським МВМ Стрийського РВ УМВС у Львівській області, 17 квітня 2006 року ОСОБА_1 являється громадянином України (а.с.10).

Як вбачається із медичного висновку Комунального некомерційного підприємства «Болехівська центральна міська лікарня» від 09 липня 2024 року про стан здоров`я ОСОБА_1 , останній є здоровим, може бути усиновлювачем (а.с. 18).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 29 липня 2024 року, подружжя ОСОБА_3 проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження встановлено, що будинок двоповерховий та складається з 6 кімнат, одна кухня, двох коридорів, комори, ванної кімнати, підвалу. Окремо є господарська споруда. Кімнати будинку облаштовані меблями, побутовою технікою, в будинку чисто, прибрано. Умови проживання задовільні. Для дитини облаштована окрема кімната, окреме спальне місце для сну та відпочинку, стіл для навчання, шафа для одягу, комп`ютерна техніка. Одяг та ввзуття по сезону, є запас продуктів. ОСОБА_1 хоче усиновити дочку дружини. Прізвище ОСОБА_3 вже змінено з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 . (а.с.29).

Відповідно до положень ст.207 СК України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 СК України, усиновленою може бути дитина.

У відповідності до статті 211 СК України, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.

Судом встановлено, що рішенням Болехівського міського суду від 07 червня 2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, неповнолітню дочку ОСОБА_3 залишено проживати з матір`ю, позивачу залишено шлюбне прізвище ОСОБА_3 (а.с.30).

Батько участі у вихованні та утриманні дочки ОСОБА_3 не брав, а тому рішенням Долинського районного суду від 01 лютого 2017 року ОСОБА_17 позбавлений батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 (а.с.8-9).

У відповідності до висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини, неповнолітня ОСОБА_3 є фізично здоровою дитиною (а.с. 28).

Зі змісту ст. 212 СК України, слідує, що не можуть бути усиновлювачами особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України, на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення (ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 217 СК України).

Мати дівчинки ОСОБА_2 надала свою згоду на усиновлення ОСОБА_1 , з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, своєї дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується нотаріально засвідченою заявою (а.с.5).

Статтею 223 СК України передбачено, що особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається, заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до ст. 224 СК України, суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Частиною другою вищевказаної статті передбачено, що при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини, суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

На виконання вимог статті 224 СК України, судом встановлено наступне.

Відповідно до висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам малолітньої дитини від 06 серпня 2024 року, Болехівська міська рада вважає, що громадянин ОСОБА_1 може бути усиновлювачем, так як усиновлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є доцільним і таким, що відповідає виключно інтересам дитини (а.с.6-7).

Суд з`ясував також і думку неповнолітньої ОСОБА_3 (13 років), яка вказала, що саме по її бажанню їй було змінено прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вона сприймає як тата, оскільки він нею опікується, займаться її вихованням, приділяє їй багато уваги. Хоче, щоб останній був її усиновлювачем.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 N3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1 - 3 статті 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом дотримано всіх умов, встановлених Сімейним кодексом України, а також встановлено, що заявник дійсно має бажання й можливість забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини. При цьому інтереси заявника відповідають інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 225 СК України, усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 3 ст. 229 СК України, особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 ст. 231 СК України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Згідно з вимогами ст. 233 СК України, на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

У відповідності до ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Відповідно до частини другої та частини третьої статті 314 ЦПК України, у разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до статті 228 СК України, особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв`язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що заявник виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, він має здібності особи, яка бажає усиновити дитину, може забезпечити стабільні та гармонічні умови для життя дитини, тому є всі підстави для задоволення заяви в повному обсязі.

Відповідно до статі 232 СК України, з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника, відповідно до вимог ч.4 ст.ст. 314 ЦПК України.

На підставі викладеного ст.ст. 207, 208, 220, 223, 224, 229, 231 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-266, 273, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Болехівської міської ради (Орган опіки та піклування), ОСОБА_2 про усиновлення - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису №4 від 01 лютого 2011 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінивши по батькові з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », вказавши батька дитини - ОСОБА_1 .

Видати нове свідоцтво про народження дитини згідно рішення суду про усиновлення з урахуванням змін.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.

Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копію рішення суду надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення, зобов`язані не розголошувати її.

Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Моршинським МВМ Стрийського РВ УМВС у Львівській області, 17 квітня 2006 року, РНОКПП: НОМЕР_2

Заінтересовані особи:

Виконавчий комітет Болехівської міської ради (Орган опіки та піклування) -місцезнаходження пл. Івана Франка, 12 м. Болехів, Івано-Франківської області код ЄДРПОУ 04054270.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .

Суддя: Скригун В. В.

Присяжні: Іваночко Н.В.

Корпан І.В.