Рішення

від 21.11.2024 по справі 370/2635/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. Справа №370/2635/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна» (далі позивач, ПрАТ «СК «Надійна») звернулося до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), в якому просило: стягнути з відповідача на свою користь шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 182720,83 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позову вказав, що 26.04.2022 між ПрАТ «СК « Надійна» та ТОВ «Епіцентр К» укладено Договір добровільного страхування транспорту Поліс ТЗ №22051/9. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу MERCEDES-BENZ ACTROS, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

07.12.2022 близько 07 год. 38 хв. на а/д М-06 сполучення Київ-Чоп 33 км + 500 м сталася ДТП за участю транспортного засобу FORD FUSION, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу MERCEDES-BENZ ACTROS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Застрахований Позивачем транспортний засіб MERCEDES-BENZ ACTROS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження внаслідок порушення відповідачем ПДР, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2023.

08.12.2022 до позивача звернувся Страхувальник ТОВ «Епіцентр К» з заявою про виплату страхового відшкодування (р/н 119/22).

08 та 09.12.2022 представником позивача ОСОБА_3 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, в результаті чого були складені відповідні протоколи.

Згідно рахунку-фактури № 0010011 від 09.12.2022 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 182 720 гривень 83 копійки.

Позивач виконуючи свої зобов`язання перед Страхувальником, відповідно до умов Договору добровільного страхування транспорту Поліс ТЗ№22052/9 від 26.04.2022, на підставі страхового акту №1364 від 19.01.2023, виплатив страхове відшкодування, згідно платіжної інструкції №104 від 31.01.2023, у розмірі 182 720 гривень 83 копійки, шляхом перерахування вказаної суми коштів на рахунок вигодонабувача.

Відповідач керував забезпеченим транспортним засобом згідно Полісу ОСЦПВВНТЗ №АТО917429, виданого ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

01.03.2024 позивачем було направлено Претензію за вих. № 49 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» щодо досудового врегулювання спору та відшкодування завданої матеріальної шкоди.

11.03.2024 листом за вих. № 09-02-20/2819 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було відмовлено у задоволені претензії мотивуючи пропущенням строків на подання заяви про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, розмір виплаченого позивачем відшкодування становить 182 720 гривень 83 копійки.

З метою досудового врегулювання спору 29.03.2024 позивачем було направлено відповідачу претензію за вих. № 78 з пропозицією відшкодування шкоди в добровільному порядку, однак відповідач пропозицію проігнорував.

Тому, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою судувід 04.09.2024позовну заявуПрАТ «СК«Надійна» прийнятодо розглядута відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно дост. 178 ЦПК України, позивачустрок на подачу відповіді на відзив, а відповідачу - заперечень.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, яким заперечуючи викладені позивачем обставини, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві відповідач вказав, що на момент коли сталася ДТП, між ним та ПАТ «НАСК «Оранта» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.04.2022. Даний факт підтверджує Поліс №АТО917429 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, обов`язок відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, яка мала місце 07.12.2022 покладається на страховика відповідача, а саме: ПАТ «НАСК «Оранта» в межах страхової суми. Більше того, відповідач вважає, що позивач діяв недобросовісно, оскільки звернувся до страховика з пропуском річного строку.

Від позивача відповіді на відзив до суду не надходило.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

26.04.2022 між ПрАТ «СК « Надійна» та ТОВ «Епіцентр К» укладено Договір добровільного страхування транспорту Поліс ТЗ №22051/9. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу MERCEDES-BENZ ACTROS, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 8).

07.12.2022 близько 07 год. 38 хв. на а/д М-06 сполучення Київ-Чоп 33 км + 500 м сталася ДТП за участю транспортного засобу FORD FUSION, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу MERCEDES-BENZ ACTROS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП застрахований Позивачем транспортний засіб MERCEDES-BENZ ACTROS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження внаслідок порушення відповідачем ПДР.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2023по справі №369/13111/22 ОСОБА_1 визнано винним у вказаній ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 11, 12).

08.12.2022 до позивача звернувся Страхувальник ТОВ «Епіцентр К» з заявою про виплату страхового відшкодування (р/н 119/22) (а.с. 13).

08 та 09.12.2022 представником позивача ОСОБА_3 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, в результаті чого були складені відповідні протоколи (а.с. 13-23).

Згідно рахунку-фактури № 0010011 від 09.12.2022 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 182 720 гривень 83 копійки (а.с. 24-28)

Позивач виконуючи свої зобов`язання перед Страхувальником, відповідно до умов Договору добровільного страхування транспорту Поліс ТЗ№22052/9 від 26.04.2022, на підставі страхового акту №1364 від 19.01.2023 (а.с. 5), виплатив страхове відшкодування, згідно платіжної інструкції №104 від 31.01.2023, у розмірі 182 720 гривень 83 копійки, шляхом перерахування вказаної суми коштів на рахунок вигодо набувача (а.с. 29).

Таким чином, розмір виплаченого позивачем відшкодування становить 182 720 гривень 83 копійки.

Відповідач керував забезпеченим транспортним засобом згідно Полісу ОСЦПВВНТЗ №АТО917429, виданого ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

01.03.2024 позивачем було направлено Претензію за вих. № 49 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» щодо досудового врегулювання спору та відшкодування завданої матеріальної шкоди (а.с. 32-34).

11.03.2024 листом за вих. № 09-02-20/2819 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було відмовлено у задоволені претензії мотивуючи пропущенням строків на подання заяви про виплату страхового відшкодування(а.с. 35).

З метою досудового врегулювання спору 29.03.2024 позивачем було направлено відповідачу претензію за вих. № 78 з пропозицією відшкодування шкоди в добровільному порядку, однак відповідач пропозицію проігнорував (а.с. 36-38).

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується також наступним.

Згідно ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українишкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.

Згідност. 27 ЗУ «Про страхування»«до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».

Частиною 1ст. 1187 ЦК Українипередбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2ст.1187 ЦК України).

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).

Згідност. 993 ЦК України«До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.»

Відповідно дост. 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різниця фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, стороною відповідача визнається факт вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди 07.12.2022 за участю застрахованого ТЗ MERCEDES-BENZ ACTROS, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,в результаті якої застрахованому були завдані пошкодження та матеріальні збитки.

При цьому, суд приймає доводи відповідача, що станом на 07.12.2022 (коли сталося ДТП), цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду заподіяну майну була застрахована в ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Ліміт відповідальності та розмір франшизи суд позбавлений можливості установити, оскільки відповідного полісу до позовної заяви не надано.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно ізЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 754/1108/15-ц).

Стала судова практика говорить, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями3і5вказаногоЗаконуреалізує право вимоги, передбаченестаттями 993 ЦК Українита 27Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Поряд з цим, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає саме страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц).

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові ВС від 01.03.2023 року у справі №752/27457/21, Постанові ВС від 26.10.2022 року у справі №645/6088/18, Постанові ВС від 16.02.2022 року у справі №363/5092/18.

Таким чином, обов`язок відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, яке мало місце 07.12.2022 покладається на страховика відповідача, а саме Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в межах страхової суми.

Водночас, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно ізЗаконом № 1961-IVу страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

Таким чином, у цьому випадку на відповідача може бути покладено обов`язок з відшкодування шкоди у сумі, яка перевищує ліміт відповідальності страховика.

Разом із цим, за відсутності відповідного полісу суд позбавлений можливості визначити ліміт відповідальності страховика ПАТ «НАСК «Оранта».

Окрім цього, суд звертає увагу позивача на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17.

Так, аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність нормизакону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовіснійповедінці потерпілоїособи (наразіпозивача)та доведеності,що річнийстрок пропущеночерез незалежнівід потерпілоїособи причини,особа можеотримати такевідшкодування,пред`явившивимогу достраховика (страховоїкомпанії)в судовомупорядку протягомстроку позовноїдавності. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодуванняна страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону№ 1961-IV).

Тобто, навіть за умови пропуску річного строку на звернення до страховика відповідача позивач може ставити питання про стягнення із страховика відповідача відповідного відшкодування протягом загального строку позовної давності, тобто протягом 3 років, та доводити правомірність своєї поведінки щодо пропуску річного строку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що пред`явленні вимоги до відповідача є необґрунтованими та передчасними, оскільки обов`язок з відшкодування шкоди у нього може виникнути лише вразі перевищення ліміту відповідальності його страховика.

Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами на підтвердження свої вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українисудові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Згідно ч.5ст.268ЦПКУкраїни датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.5,76-81,83,95,141,258-259,263-265,268,353-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалосяз дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2024 року.

Реквізити учасників справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна»: 04114, м. Київ, вул.. Вишгородська, 45-А/6, оф. 8, код ЄДРПОУ 34350924.

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Л.В. Білоцька