Рішення

від 06.11.2024 по справі 308/10525/23

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10525/23

Провадження № 2/535/199/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

секретаря судового засідання Васильченко В.О.

позивача ОСОБА_1

в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів

за участю представника позивача -адвоката Чехової О.О.

в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів

та за участю представника відповідача -адвоката Сідько С.І.

в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , останнє відоме місце проживання внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ КОТЕЛЕВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (місце знаходження: 38600, Полтавська область, Полтавський район, смт Котельва, вул. Полтавський шлях, буд.221 ЄДРПОУ 04383802), та ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (місце знаходження: 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м.Ужгород, площа Поштова, буд.3), ДЕПАРТАМЕНТ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: м.Харків, вул. Чернишевська, буд. 55) про позбавлення батьківських прав;-

УСТАНОВИВ:

21 червня 2023 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 28 вересня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної

реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1563.

За час перебування в шлюбі у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.06.2017 року шлюб між ними було розірвано.

Починаючи з 2015 року та після розірвання шлюбу спільний син проживав з позивачем і виключно він займався його вихованням та утриманням.

Судовим наказом Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.08.2021 року з ОСОБА_4 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання

спільного сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.07.2021 року №565 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Під час окупації Харківської області позивач з сином переїхав до м. Ужгорода. Де зареєстровані та проживають як внутрішньо переміщені особи.

Відповідачка не приймає участі у вихованні спільного сина вже понад вісім років, морально та матеріально не підтримує. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача, тому він був змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 червня 2023 справу за територіальною підсудністю передано до Полтавського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.09.2023 справу за територіальною підсудністю передано до Котелевського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 08.11.2023 року прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

30.01.2024 року від представника відповідача -адвоката Сідько С.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить визнати поважними причини пропуску, та поновити строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 308/10525/23, прийняти даний відзив та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, відмовити в повному обсязі. ОСОБА_4 позовні вимоги не визнає, бере участь у вихованні та утриманні сина, спілкується з дитиною по телефону, цікавиться його здоров`ям, навчанням, любить та піклується про дитину, надсилає кошти на карту сина. На сьогоднішній день ОСОБА_4 психічних розладів не має, є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, діагнозу, що свідчив би про підтверджений психічний розлад не встановлено, не становить загрози для суспільства і дитини.

Ухвалою від 30.01.2024 року витребувано з КП «ОБЛАСНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (36013, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Медична, буд. 1) інформацію та документи на підтвердження чи/або спростування факту проходження стаціонарного лікування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з КП "ОБЛАСНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОР" у період з 28.11.2015 р. по цей час, інформацію та документи по факту призначення нагляду психіатра за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання, копії документів огляду ЛКК на предмет уточнення діагнозу ОСОБА_4 , з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ №3» (61068, Харківська область, м. Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 46) інформацію та документи на підтвердження чи/або спростування факту проходження стаціонарного лікування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ №3» у період з 28.11.2015 р. по цей час, інформацію та документи по факту призначення нагляду психіатра за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання, копії документів огляду ЛКК на предмет уточнення діагнозу ОСОБА_4 . У судове засідання викликано свідків на стороні позивача: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради . Витребувано з Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55) висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 . У судове засідання викликано свідків на стороні відповідача: ОСОБА_9 та ОСОБА_10

26.02.2024 року від Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради надійшло письмове пояснення №171/0/202-24 з яких вбачається що у них відсутні правові підстави для підготовки висновку органу опіки та піклування м.Харкова, оскільки сім`я Котляревських близько двох років не мешкає у м.Харкові, не перебуває у полі зору органів, причетних до роботи з дітьми м.Харкова ( т.1-а.с.151).

28.02.2024 року позивач ОСОБА_1 надіслав до суду письмові заперечення на відзив на позовну заяву, в яких просив задовольнити його позовну заяву в повному обсязі (т.1-а.с.171-177).

10.05.2024 року ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача -адвокат Чехова О.О. підтримали позовні вимоги та просили позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , оскільки вона не бере участі у вихованні свого сина та не цікавиться його життям.

Представник відповідача -адвокат Сідько С.І. у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки ОСОБА_4 бере участь у вихованні та утриманні сина, спілкується з дитиною по телефону, цікавиться його здоров`ям, навчанням, надсилає кошти на карту сина. На сьогоднішній день ОСОБА_4 психічних розладів не має, є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, діагнозу, що свідчив би про підтверджений психічний розлад не встановлено, не становить загрози для суспільства і дитини.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Котелевської селищної ради та Орган опіки та піклування Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явились. Заяв та клопотань до суду не надходило.

26.02.2024 року від Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради надійшло письмове пояснення №171/0/202-24 з яких вбачається що у них відсутні правові підстави для підготовки висновку органу опіки та піклування м.Харкова, оскільки сім`я Котляревських близько двох років не мешкає у м.Харкові, не перебуває у полі зору органів, причетних до роботи з дітьми м.Харкова. Просили розгляд справи проводити без участі їх представника.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Стаття 150 цього Кодексу перелічує обов`язки батьків щодо виховання дитини.

Судом встановлено, що 28 вересня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної

реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1563, який було розірвано рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.06.2017 року (а.с.6).

За час перебування в шлюбі у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.5).

Судовим наказом Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.08.2021 року з ОСОБА_4 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання

сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму щомісячно (а.с.7-8).

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.07.2021 року №565 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 (а.с.9).

Під час окупації Харківської області позивач з сином переїхав до м. Ужгорода. Де зареєстровані та проживають як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками №2106-5001980215 від 09.08.2022 року та №2106-5001980290 від 09.08.2022 року (а.с.22-23).

Згідно висновку Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, наданого ОСОБА_1 №567/23/02-19 від 12.07.2023 з якого вбачається, що орган опіки і піклування Ужгородської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_5 (а.с.150-184).

Згідно відповіді наданої КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3"на виконання ухвали суду, вбачається, що ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" у період з 01.10.2018 по 16.10.2018 року (а.с.143-146).

Крім того, у судовому засіданні заслухані в якості свідків:

- ОСОБА_7 , яка повідомила, що вона є сусідкою та живе в будинку, тільки в іншому під`їзді біля батьків позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_11 не жив з батьками, його дитина часто була у діда з бабою по вихідним , у свята або по вечорам. Знала що батьки дитини були розлучені. ОСОБА_4 бачила один раз та була свідком того, як вона знесла двері з кодовим замком, била машину та сильно кричала, агресія була спрямована в адресу колишнього чоловіка та його батьків. Це було 5 років назад. Після цього бачила її один раз. ОСОБА_11 доглядає за сином, у ОСОБА_13 все добре, в нього все є і велосипед, і самокат.

- ОСОБА_8 , повідомив, що він являється батьком позивача ОСОБА_1 , дитиною -сином ОСОБА_6 займався його син ОСОБА_11 . Коли син працював, дитину до школи водив він, а у вільний від роботи час син завжди був з дитиною. До розлучення син з невісткою займалися виховання дитини обидва, спочатку у них було все добре, до її хвороби. Психологічного насилля над дитиною ОСОБА_4 не вчиняла. В 2017 року приходила до їхнього будинку, зламала двері, пнула машину, кричала, виражалась нецензурню лайкою в адресу його дружини. Потім викликали швидку допомогу, але ОСОБА_4 вже заспокоїлась.

- ОСОБА_10 , яка повідомила, що вона є старшою сестрою відповідачки ОСОБА_4 . Сестра ОСОБА_12 добра мати, любить свою дитину та піклується про неї. ОСОБА_12 з сином приїздили до неї, її колишній чоловік відпускав дитину. З ОСОБА_11 спілкувалися останній раз приблизно у 2021 році. На початку війни ОСОБА_12 вивезла сина з Харкова та проживала разом з ним у її будинку в Котельві, крім неї у двохповерховому будинку проживали біженці з Харкова та ОСОБА_14 . Всього було 3 сім`ї. Вона часто їм дзвонила та спілкувалася по відеозв`язку, потім ОСОБА_11 приїхав забрав дитину, сказав що до сестри і не повернув. Відомо що ОСОБА_1 та його син ОСОБА_6 виїхали десь на Західну Україну. Батько дитини на даний час перешкоджає спілкуванню матері з дитиною. Два дні тому ОСОБА_12 відправила дитині посилку. Зараз ОСОБА_12 здорова, коли хворіла то вона нею опікувалась. Працює у медичній сфері, проживає сама у Харкові в орендованій квартирі, з України за кордон не виїзджала.

- ОСОБА_9 , яка повідомила, що вона є сестрою відповідачки ОСОБА_4 , Дитина-син ОСОБА_6 з народження проживала з батьком, на канікулах приїздив до неї з ОСОБА_12 , поперідньо узгоджувала приїзд з батьком ОСОБА_11 . На початку війни ОСОБА_12 з сином приїздила та проживала в неї та у їхньої сестри ОСОБА_16 . ОСОБА_12 часто хворіє і не може піклуватися про свого сина, дитину не ображала, як мати вона любить свого сина, піклується про нього, чи платить аліменти незнає. ОСОБА_12 в Котельві перебувала місяць з дитиною, а потім ОСОБА_11 приїхав забрав сина.

У відповідності до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

У справі відсутні докази застосування до відповідачки заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п.2. ч.1 ст.164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Стороною позивача не доведено, що поведінка відповідачки відносно її сина є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Отже, при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачки необхідно впевнитись не лише у невиконанні матір`ю обов`язків щодо виховання дитини, а і встановити, що він ухиляється від виконання своїх обов`язків свідомо, систематично.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її матері по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Крім того пояснення свідків, які є близькими родичами та знайомими сторін, суд оцінює критично, оскільки вказані свідками факти не свідчать про систематичне нехтування ОСОБА_4 батьківськими обов`язками відносно своєї дитини, а стосуються лише певних моментів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки з огляду на встановлені судом обставини справи, ненадано достатніх і зрозумілих доказів позивачем для застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у виді позбавлення її батьківських прав, а ті, які містятьсяу матеріалах справи беззаперечно не підтверджують факт свідомого нехтування відповідачкою її батьківськими обов`язками, крім того сам висновок органу опіки має лише рекомендаційний характер і врахування його судом не є обов`язковим, тому суд вважає, що зазначені у позові підстави є недостатніми для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 (зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , останнє відоме місце проживання внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ КОТЕЛЕВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (місце знаходження: 38600, Полтавська область, Полтавський район, смт Котельва, вул. Полтавський шлях, буд.221 ЄДРПОУ 04383802), та ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (місце знаходження: 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м.Ужгород, площа Поштова, буд.3), ДЕПАРТАМЕНТ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: м.Харків, вул. Чернишевська, буд. 55) про позбавлення батьківських прав - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.11.2024.

Суддя: Г.М. Гуляєва