Рішення

від 04.11.2024 по справі 619/2664/21

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/2664/21

Провадження № 2/535/125/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Шолудько А.В., за участі секретаря судового засідання Плотник І.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/2664/21 за позовом Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»,

ВСТАНОВИВ:

Директор Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Забашта В.Ф. звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, надісланим до суду поштою 01.06.2021, до відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 182962,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.06.2018 о 23.45 год у місті Харкові на перехресті вулиці О.Яроша та проспекту Науки сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ-Sens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля швидкої та невідкладної допомоги PEUGEOT BOXER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався з увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом. Водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 3.2 ПДР України внаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, та було пошкоджено автомобіль швидкої та невідкладної допомоги PEUGEOT BOXER. Відповідно до постанови Дзержинського районного суду міста Харкова від 04.12.2018 у справі № 638/16873/18 провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП. Згідно з актом виконаних робіт № 0-019388 вартість матеріальної шкоди заподіяної особі, що володіє автомобілем PEUGEOT BOXER державний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , становить 182962,20 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 29).

Відповідач відзив до суду не подавав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» пояснення щодо позову до суду не подавала.

22.02.2022 представником КНП ХОР «ЦЕМД ТА МК» Шовковим О.С., який діяв на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1068226 від 21.02.2022 (а.с. 60), подано пояснення щодо обставин справи, у якому представник позивача вказав, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «СК «Уніка». Оскільки справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування, так як не встановлено винну особу. Представник позивача вважає, що відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність (а.с. 54-57).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.02.2022 залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (а.с. 72).

Розпорядженням голови Верховного Суду № 10/0/9-22 від 16.03.2022 Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Згідно з частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 21.11.2022 цивільна справа № 619/2664/21 надійшла на розгляд судді Шолудько А.В.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 28.02.2023 справа № 619/2664/21 прийнята до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 75).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 24.06.2024 уточнено прізвище відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 143-144).

Представник позивача, відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подавали (а.с. 173-176, 179-180).

01.11.2024 представник позивача Шовкова Л.В., яка діє на підставі довіреності № 02-04 від 08.01.2024 (зворот а.с.118), подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с. 177).

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.2018 у справі про адміністративне правопорушення № 638/16873/18 провадження у справі стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП (а.с. 6).

Відповідно до змісту постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.2018 у справі про адміністративне правопорушення № 638/16873/18, згідно зпротоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 246851 від 06.11.2018, вбачається, що 02.06.2018 о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_2 керував автомобілем в районі перехрестя вул. О. Яроша пр. Науки в м. Харкові не надав дорогу автомобілю швидкої медичної допомоги Пежо державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався з увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом, внаслідок чого сталося зіткнення двох транспортних засобів, чим була заподіяна матеріальна шкода, чим порушив п. 3.2 ПДРУкраїни, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні прпавопорушення.

Закриваючи провадження у справі № 638/16873/18 відносно ОСОБА_2 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, суд не встановлював вину особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.06.2018, проведеного на перехресті вул. О.Яроша та проспекту Науки в м. Харкові, встановлено, що на місці ДТП знаходяться автомобіль ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль PEUGEOT BOXER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які мають такі пошкодження: автомобіль ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , передньої частини у вигляді деформованої кришки капота, переднього правого та лівого крила, розбитої правої передньої фари, деформованого переднього бампера, радіатора решітки, розбите лобове скло зі сторони місця водія; автомобіль PEUGEOT BOXER реєстраційний номер НОМЕР_2 лівої передньої дверці, лівого переднього крила, передньої лівої частини переднього бампера. Вказане перехрестя регульоване світлофором; в місці пригоди встановлено дорожній знак «Головна дорога», ділянка дороги освітлена міським освітленням, загальний стан видимості дороги 100 м, оглядовість з місця водія 10 м. До протоколу огляду додано схему огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.06.2018 (а.с. 7-13).

Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 246851 від 06.11.2018 за ст. 124 КУпАП, 02.06.2018 ОСОБА_2 , керував автомобілем ЗАЗ SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в районі перехрестя вулиці О.Яроша та проспект Науки в місті Харкові не надав дорогу автомобілю швидкої медичної допомоги PEUGEOT під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався із проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом, чим порушив п. 3.2 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів та заподіяна матеріальна шкода (а.с. 14).

Згідно з поясненнями, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, водія екстреної допомоги ОСОБА_3 від 03.06.2018, який керував транспортним засобом PEUGEOT BOXER, він, виконуючи службове завдання, рухався на транспортному засобі з увімкненими проблисковими маячками та ввімкненим звуковим сигналом. Перед в`їздом на перехрестя вулиці О.Яроша та проспект Науки в місті Харкові зменшив швидкість та перетнув його на жовтий сигнал світлофора. Водій транспортного засобу ЗАЗ SENS рухався на великій швидкості та не надав перевагу в русі, внаслідок чого сталося зіткнення (а.с. 15).

Відповідно до пояснень, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, свідка ОСОБА_4 від 03.06.2018, який в момент ДТП знаходився на перехресті вулиці О.Яроша та проспекту Науки в місті Харкові у власному транспортному засобі, що був розміщений в крайньому правому ряду зі сторони проспекту Науки, та спостерігав, що на перехресті по вулиці О.Яроша рухалась карета швидкої медичної допомоги із увімкненими проблисковими маячками та звуковим сигналом. Зі сторони проспекту Науки на досить великій швидкості на перехрестя в`їхав автомобіль ЗАЗ SENS, який не надав перевагу в рухові та допустив зіткнення транспортних засобів (а.с. 16).

Згідно з поясненнями, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, водія транспортного засобу ЗАЗ SENS ОСОБА_1 від 03.06.2018, він 02.06.2018 близько 23.50 год рухався на транспортному засобі по проспекту Науки на дозвільний сигнал світлофора. Автомобіль медичної допомоги рухався на заборонний сигнал світлофора. Оскільки оглядовість з місця його розташування була обмежена він не міг бачити проблискових маячків, звукового сигналу не було, уникнути зіткнення не було можливості (а.с. 17).

Відповідно до п.3.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №201/5993/18 від 15.03.2021, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Автомобіль PEUGEOT BOXER реєстраційний номер НОМЕР_2 належить КЗОЗ ЦЕМД та МК (Комунальний заклад охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»), що підтверджується свідоцтвом про право власності на транспортний засіб серії НОМЕР_7 (а.с. 18).

Згідно з рішенням Харківської обласної ради № 1101-VII від 15.08.2019 Комунальний заклад охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» припинено шляхом його перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (а.с. 23).

На підтвердження понесених витрат по ремонту транспортного засобу позивачем надано акт виконаних робіт на гарантійне технічне обслуговування та поточний ремонт автомобіля ШМД № 0-019388 до договору № 10-вт-2018 від 30.05.2018, ТОВ «Містраль авто», відповідно до якого вартість ремонту становить 182962,20 грн (а.с. 19).

КЗОЗ «ЦЕМД ТА МК» звернувся із заявою (без дати) до ПрАТ «СК УНІКА» про відшкодування матеріального збитку, отриманого внаслідок ДТП, що сталася 03.06.2018 в місті Харків, перехрестя вулиці О.Яроша та проспекту, за участю транспортного засобу (потерпіла сторона), PEUGEOT BOXER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»), під керуванням водія ОСОБА_3 , та забезпеченого транспортного засобу ЗАЗ SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Транспортний засіб забезпечений в ПрАТ СК «УНІКА» згідно з договором/полісом страхування №АМ/3363024 від 12.04.2018. Взаєморозрахунок між заявником та стороною, що є винною в скоєнні ДТП не проводився (а.с. 55).

ПрАТ «СК «УНІКА» листом № вих. 261780 від 24.01.2022 повідомила КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», що оскільки в матеріалах справи Страховика, відсутній будь-який даний документ (постанова суду), який би встановлював винну особу в ДТП від 03.06.2018. У разі надання рішення суду щодо визнання водія забезпеченого автомобіля ЗАЗ SENS TF698 K 2012, AX9338СО (поліс ОСЦПВВНТЗ №АМ/3368024) винним в скоєнні ДТП від 03.06.2018, дану подію буде визнано страховим випадком та після чого Страховиком буде поновлено її розгляд (а.с. 56).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою, другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У пункті 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

На підставі положень статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 12.1 цього ж Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положенням пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із пунктом 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 цього ж Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктами 36.1 та 36.2 ст. 36 вказаного Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що як право потерпілого на відшкодування заподіяної шкоди так і кореспондуючий обов`язок страховика (страхової компанії) здійснити його відшкодування виникає на підставі настання страхового випадку ДТП. При цьому зазначений закон встановлює як підстави відшкодування шкоди і відмови страховика у такому відшкодуванні, так і процедури, за якими така шкода відшкодовується.

Відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Водночас у Законі наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).

Одночасно за положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що як право потерпілого на відшкодування заподіяної шкоди так і кореспондуючий обов`язок страховика (страхової компанії) здійснити його відшкодування виникає на підставі настання страхового випадку ДТП.

При цьому зазначений закон встановлює як підстави відшкодування шкоди і відмови страховика у такому відшкодуванні, так і процедури, за якими така шкода відшкодовується.

Відповідно до цього Закону та статті 13 ЦК України сторони повинні діяти добросовісно, не порушуючи права інших осіб учасників цих правовідносин.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У постанові від 02 липня 2018 року у справі № 739/1069/17 (провадження № 61-6101св18) Верховний Суд зазначає, що «у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 КУпАП), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому, у такому разі така постанова суду є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України, що й було здійснено судом апеляційної інстанції».

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що діях водія ОСОБА_1 є порушення вимог п. 3.2 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення двох зазначених вище транспортних засобів, які у даній дорожньо-транспортній пригоді отримали механічні пошкодження, що свідчить про наявність вини відповідача ОСОБА_1 , у діях якого наявний причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, й про наявність та підстав для його цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем не надано, та у встановленому законом порядку не було заявлено клопотання про витребування доказів, на підтвердження умов за страховим договором/полісом страхування №АМ/3363024 від 12.04.2018 ПрАТ СК «УНІКА» щодо забезпеченого транспортного засобу ЗАЗ SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та за якими суд, у тому числі, міг би безспірно встановити ліміт відповідальності Страховика, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілого, та, у зв`язку з цим, розмір відповідальності відповідача тощо.

Судом враховується, що зазначену вище дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 03.06.2018, може бути визнано ПрАТ «СК «УНІКА» страховим випадком, після чого Страховиком буде поновлено розгляд заяви позивача про виплату матеріального збитку. Тобто матеріальний збиток, заподіяний внаслідок ДТП позивачу, може бути компенсований страховою компанією.

Частинами 1, 2 статті 13 цього ж Кодексу встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; відповідно до ст. 79 достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; згідно з ч. 1, 2 ст. 80 достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1, 6, 7, статті 81 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків.

Враховуючи наведе вище, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю.

Згідно звимогами ч.1ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача. Відповідач про понесення судових витрат не повідомляв.

Враховуючи вище викладене судові витрати сторін розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 78, 80, 81, 82, 89, 133, 141, 259, 264 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 182962,20 грн (сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн 20 коп), відмовити в повному обсязі.

Судові витрати сторін у справі розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», адреса: проспект Незалежносіт, 13, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 38494108.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерна товариство «Страхова компанія «Уніка», адреса вул. Теліги Олени, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 20033533.

Повне судове рішення складено 13.11.2024.

Суддя А.В. Шолудько