Рішення

від 08.11.2024 по справі 636/1730/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1730/24 Провадження № 2/636/1188/24

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30жовтня 2024 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Калініна Сергія Костянтиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Файна готівка», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2024 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» Калініна Сергія Костянтиновича звернулася до Чугуївського міського суду Харківської області в порядку вимог ч.12 ст. 28 ЦПК України з вищевказаним позовом, сформованим в системі «Електронний суд». Просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни № 102805 від 15.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Файна готівка» заборгованість в розмірі 11 592,00 грн. Також просила стягнути з ТОВ «Файна готівка» грошові кошти, які були стягнуті з неї в рамках виконавчого провадження № 67093839 у розмірі 4468,54 грн. Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати за надання правничої допомоги та звільнити її від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Позов мотивований тим, що питання щодо законності вчиненого виконавчого напису приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за № 102805 від 15.07.2021 року є спірним, оскільки вона не отримувала ані від відповідача, ані від приватного нотаріуса жодних документів з приводу вчинення вказаного виконавчого напису, який винесений всупереч вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Між тим приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. 01.10.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №67093839 про примусове виконання виконавчого написунотаріуса №102805від 15.07.2021року. 27.04.2023року виконавче провадження ВП №67093839 передано на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В., яким повідомлено, що станом на 05.03.2024 року із доходів ОСОБА_1 стягнуто 4468,54 грн.

09.03.2024 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Калініна С.К.

Подала через систему «Електронний суд» окрему заяву про забезпечення свого позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №67093839 від 01.10.2021 року, про стягненняз ОСОБА_1 на користь ТОВ «Файна готівка» заборгованість в розмірі 11 592,00 грн.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у вказаному виконавчому провадженні задоволено.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14 березня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження. Також задоволено клопотання позивачки та звільнено її від сплати судового збору за подання цього позову.

Подалі,19.03.2024 року представник позивачки адвокат Калінін С.К. подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 13.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.

20.08.2024 року до суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С.( яка на підставі договору від 08.08.2024 року заміщує приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В., діяльність якого зупинена) про розгляд справи за її відсутності.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про датута часрозгляду справиповідомлялися своєчаснота належнимчином згіднозі ст.128-130ЦПК України.Представник відповідачаТОВ «Файнаготівка» досудового засіданняне з`явивсяповторно, причину неявки суду не повідомив, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався. Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю учасників справи, ухваливши заочне рішення відповідно до вимог ст.ст. 223, 280-281 ЦПК України.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис № 102805 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Файна готівка» за кредитним договором № 00-332070 від 26.06.2019, укладеним з ТОВ «Качай гроші», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «Файна готівка», заборгованості в розмірі 11 592,00 грн. Зазначений кредитний договір № 00-332070 від 26.06.2019 року укладений в письмовій формі та нотаріально не посвідчений.

За вказаним виконавчим написом 01.10. 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67093839 з виконання виконавчого напису № 102805, виданого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Файна готівка» заборгованості в розмірі 11 592,00 грн.

Як вбачаєтьсяз копії постановиприватного виконавцявиконавчого округуДніпропетровської області НордіоВ.В.від 27.04.2023року виконавче провадження ВП №67093839 прийнято ним до свого провадження.

Згідно відповіді від 05.03.2024 №89055 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. на запит адвоката Калініна С.К. станом на 05.03.2024 року в межах виконавчого провадження з доходів ОСОБА_1 стягнуто кошти на загальну суму 5488,42 грн., з них приватним виконавцем перераховано: 500грн. в рахунок сплати витрат виконавчого провадження; 519,88 грн. в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця; 4468,54 грн. в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Файна готівка».

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, з 22 лютого 2017 року редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 757/57789/20-ц, провадження № 61-7017св22.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) звернуто увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із аналізу наданих доказів судом встановлено, що оспорюваний позивачкою виконавчий напис нотаріуса був вчинений щодо кредитного договору, який був укладений в простій письмовій формі, тобто не є нотаріально посвідченим, не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою. Недодержання нотаріусом вищезазначеної умови при вчиненні ним виконавчого напису є підставою для визнання такого виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у судовому порядку.

Ці висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 в особі представника адвоката Калініна С.К. позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

При цьому представником відповідача ТОВ «Файна готівка» не надано відповідно до вимог ст.ст. 76-80 ЦПК України належних і допустимих доказів на спростування вищенаведеного.

Щодо вимог позивачки про стягнення з ТОВ «Файна готівка» грошових коштів, утриманих із доходів ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження №67093839 у розмірі 4468, 54грн., суд зазначає наступне.

Факт утримання відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України«Про виконавчепровадження»іздоходів ОСОБА_1 коштів врозмірі4468,54 грн.та перерахуванняїх нарахунок ТОВ«Файна готівка» згіднопостанови ВП №67093839приватного виконавця Нордіо В.В. підтверджується відповіддю останнього від 05.03.2024 року за №89055 на запит адвоката Калініна С.К. та не спростований відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту ст.1212ЦК України вбачається, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі.

Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права, а збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося.

Частинами 2, 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі ст. 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не маєправа назбагачення особа,що отрималайого занедійсним актом,судовим рішеннямабо недіючоюнормою права.Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.

Відповідно до ст.1212ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц, у постанові від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17, у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Зазначені висновки Верховного Суду враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин(ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Тому у разі визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, повинна відбутися реституція сторін, тобто повернення в першочерговий стан.

З вказаного вбачається, що правові підстави набуття ТОВ «Файна готівка» грошових коштів у розмірі 4468,54 грн., що стягнуті з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, а відтак, такі кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до ст. 1212 ЦК України, і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат у справі суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1,п.1ч.3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні даного позову ОСОБА_1 звільнена судом від сплати судового збору.

Законом України «Про судовий збір»визначено, щосудовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірівід прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає3028 грн.

Ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів визначені в ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір». При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, з відповідача ТОВ «Файна готівка» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1453,44 грн., з яких: 968,96 грн. за подання позовної заяви та 484,48 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Щодо вимог позивачки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповіднодо частини8статті 141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В постанові Великої Палати Верховного Суду усправі №910/12876/19 суд зауважив, щорозмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, щопроцесуальним законодавством передбачено такіосновні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір №б/н/24 від 27.02.2024 року про надання професійної правничої (правової) допомоги Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» з додатком №1 до цього договору від 27.02.2024, де в пункті 2 сторони договору визначили розмір гонорару (винагороди ) у фіксованому розмірі 5000 грн.; акт виконаних робіт від 09.03.2024 року згідно з договором №б/н/24 від 27.02.2024 року, в якому визначені види наданих послуг та їх вартість.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Такий висновок виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21.

Між тим відповідачем ТОВ «Файна готівка» не надано до суду клопотання про зменшення в порядку ч.6 ст.137 ЦПК України розміру витрат на правничу допомогу.

Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає вимогам закону, є співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг та доведений документально, тому і в цій частині вимоги сторони позивача підлягають задоволенню.

Керуючисьстаттями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 223, 259, 264-265, 268, 273, 280, 352, 354, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Калініна Сергія Костянтиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 102805, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 15.07.2021 року, за яким стягнуто з ОСОБА_1 накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованість у розмірі 11 592,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, які були стягнуті з неї в рамках виконавчого провадження № 67093839 у розмірі 4468(чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 54 копійки та судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» в дохід держави судовий збір в розмірі 1453(одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 44 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації : АДРЕСА_1 .

Представник позивачки: адвокат Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» Калінін Сергій Костянтинович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: 40004, м. Суми, вул. Холодногірська, буд.45.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» , код ЄДРПОУ: 42269456, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія , буд.18-Б, офіс 204.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця знаходження: м. Дніпро, вул.. Богдана Хмельницького, буд. 4, офіс 4.

Повний текст рішення складений « 08» листопада 2024 року.

Суддя: І.В. Карімов