Рішення

від 21.11.2024 по справі 243/7138/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/1736/2024

Номер справи 243/7138/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«21» листопада 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат ГЕЄНКО Михайло Георгійович, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат ПРОКОПЦЕВ Сергій Вікторович, до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 11 листопада 2011 року по 25 квітня 2016 року він знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , і в цей період в них народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25 квітня 2016 року шлюб між сторонами був розірваний, вони почали проживати за різними адресами, дитина залишилась з відповідачем. Не дивлячись на те, що дитина проживала разом з матір`ю, позивач постійно з нею спілкувався, кілька днів на тиждень дитина мешкає разом з позивачем. Позивач як батько приймав участь у житті доньки, піклувався про її здоров`я, навчання, дозвілля, батько підтримує зв`язок з педагогами дочки, коли вона хворіє, організовує її лікування. В той же час відповідач втрачає емоційний зв`язок з дитиною, оскільки останні роки свого життя присвятила відбудові особистого життя, залишаючи доньку на самоті, самоусуваючись від належного виконання батьківських обов`язків. Позивач має постійну роботу та заробіток, який дозволяє утримувати родину, має бронь від призову на військову службу, на даний час сплачує відповідачу аліменти на утримання дочки, в шлюбі не перебуває, інших дітей не має. Мешкає у власному будинку разом з батьками, в яких склались добрі відносини з його дочкою і які бажають її проживання саме за місцем проживання позивача.

В зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просить суд визначити місцем проживання дитини ОСОБА_5 місце проживання її батька ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

30 вересня 2024 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Прокопцевим С.В., подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини, на обґрунтування якої зазначено, що доводи, наведені ОСОБА_1 у позовній заяві, не є достатніми для визначення місця проживання дитини саме з ним. ОСОБА_1 замовчав той факт, що після розлучення на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду від 25.04.2016 у справі №243/3319/16-ц він ухилявся від сплати аліментів, у зв`язку чим вона вимушена була звертатись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. ОСОБА_1 добровільно не сплачував аліменти, через що ОСОБА_2 вимушена була звертатись до виконавчої служби, де було відкрите виконавче провадження. ОСОБА_2 є представницею та активною учасницею загальношкільного батьківського комітету, сумлінно виконує батьківські обов`язки. Дитина ОСОБА_5 має декларацію з сімейним лікарем лікарської амбулаторії сел. Билбасівка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», аудентифікацію дитини здійснено через мати - ОСОБА_2 . ОСОБА_2 позитивно зарекомендувала себе за місцем проживання та за місцем роботи. Маючи роботу та дітей, ОСОБА_2 турбується про їх виховання та створення затишної обстановки у сім`ї, а на «влаштування особистого життя», як про це зазначає ОСОБА_1 , у неї не вистачає часу. ОСОБА_2 проживає разом з дітьми у будинку, який належить її батьку ОСОБА_6 . До того ж, ОСОБА_1 замовчує той факт, що у їх дочки ОСОБА_5 є зведений брат по матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ОСОБА_5 з її братом ОСОБА_7 склались дружні, теплі стосунки, а тому проживання дітей у різних місцях розірве їх емоційний зв`язок. ОСОБА_2 не заперечує, що їх донька спілкується з батьком, іноді залишається у нього ночувати. Проте проживання в невеликому будинку, в якому ОСОБА_2 проживає разом з його батьками пенсіонерами, за відсутності окремої кімнати для дівчинки такого віку, не відповідає інтересам дитини. Крім того, дитина увійшла у підлітковий вік, коли саме спілкування з матір`ю, обговорення з нею інтимних питань, питань щодо фізичного, психічного, емоційного розвитку мають суттєве значення для формування психічно здорової людини. Важливе значення для правильного вирішення справи має і той факт, що всі події відбуваються у час, коли в Україні діє воєнний стан та оголошена загальна мобілізація. ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та має відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час строком на 6 місяців, тобто, до 19.12.2024. Чи нададуть йому відстрочку після закінчення цього строку - невідомо. Зазначає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані відповідно п. 4 ч. 1 до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду. Таким чином, у даному випадку дитина для ОСОБА_1 є способом ухилення від мобілізації.

В зв`язку з викладеним, ОСОБА_2 просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, відповідач за зустрічним позовом, ОСОБА_1 , та представник позивача, представник відповідача за зустрічним позовом - адвокат Геєнко М.Г., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги АН №1522276 від 30 вересня 2024 року, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, на задоволенні позову ОСОБА_1 наполягали в повному обсязі.

Відповідач, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , та представник відповідача, представник позивача за зустрічним позовом, адвокат Прокопцев С.В., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги АН №1509531 від 13 вересня 2024 року, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги ОСОБА_2 просили задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи за первісним позовом та зустрічним позовом, Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, надав заяву про розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення просив врахувати висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини разом з батьком.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

При вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Сімейного кодексу України, практику Верховного Суду України, тому що підставою звернення позивача за позовом до суду є захист гарантованих ст. 51 Конституції України особистих немайнових прав на батьківське виховання дитини.

В судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 12 березня 2012 року відділом виконкомом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2016 року №243/3319/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, ОСОБА_2 присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 вересня 2021 року №243/6553/21 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.06.2021 року до повноліття дитини, а саме до 19 лютого 2030 року.

Слов`янським ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ було відкрите виконавче провадження щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 25.09.2024.

Наказом начальника філії - Донецького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» №394-к від 23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 призначений на посаду керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням №10004/0578 філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» з 24 жовтня 2023 року з посадовим окладом 27 000 грн. на місяць. Відомості щодо працевлаштування ОСОБА_1 також підтверджуються записами з трудової книжки.

Відповідно до службової характеристики №10430/2-07/24 від 31 травня 2024 року, ОСОБА_1 зарекомендував себе як добросовісний, сумлінний робітник, ввічливий, не має порушень трудової дисципліни.

ОСОБА_1 має бронь від призову на військову службу, що підтверджується посвідченням від 19 червня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно з витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 23 квітня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з витягом з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА-002069024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на території України станом на 29 серпня 2024 року є особою, стосовно якої відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні.

Мати дитини, ОСОБА_2 з 11.08.2016 року працювала приймальником поїздів на станції Слов`янськ, з 01.01.2024 року переміщена до виробничо-технологічного підрозділу «Станція Краматорськ» ВП «Служба роботи станцій» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», що підтверджується записами в трудовій книжці,історичною довідкою від 18.09.2024 №162/06-60.

Окрім спільної з ОСОБА_1 дитини, ОСОБА_2 також має сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17 серпня 2009 року.

ОСОБА_2 проживає разом з дітьми у будинку загальною площею 54,1 кв.м, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , який належить її батьку ОСОБА_6 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 14.12.1989) на підставі Договору купівлі-продажу від 03.07.1997, реєстровий №344.

Відповідно до довідки про доходи №162/05-69 від 16.09.2024, довідки про доходи №162/05-64 від 17.09.2024, ОСОБА_2 отримує стабільну заробітну плату.

Згідно з характеристикою від 16.09.2024 №162/06-59, виданою ВТП «Станція Краматорськ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем роботи.

Відповідно до характеристики від 16.09.2024, виданої ПОГ СВГ ВП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 також позитивно зарекомендувала себе за місцем проживання.

Відповідно до медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серія 12ЯЯТ №135206 від 09.11.2022, сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серія 12ЯЯС №389712 від 09.11.2022, ОСОБА_2 здорова.

Згідно з довідкою №01-11/598 від 17.09.2024, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», дитина ОСОБА_5 має декларацію з сімейним лікарем лікарської амбулаторії сел. Билбасівка КНП «Центр первинної медико-санітарноїдопомоги», аудентифікацію дитини здійснено через мати - ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою №252 від 11.09.2024, виданою Билбасівським опорним ЗЗСО, ОСОБА_2 є представницею та активною учасницею загальношкільного батьківського комітету, сумлінно виконує батьківські обов`язки.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.

Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

За змістом положень частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статті 3, статті 18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 02 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 141 СК України визначає, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Відповідно до частини 2 статті 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Частиною 2 статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із частиною 4 статті 150 СК України, батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до статті 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Частиною 2 статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (пункт 1). При цьому зазначена стаття містить застереження, згідно з яким органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2).

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч.ч.3,4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 19 вересня 2024 року за №01.01-14/990, встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини ОСОБА_1 мешкає окремо за адресою: АДРЕСА_1 . Як мати - ОСОБА_2 , так і батько - ОСОБА_1 , на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебувають. Обидва офіційно працюють, мають дохід. Службою у справах дітей обстежено умови проживання обох батьків та складено відповідні акти, умови проживання задовільні, для дитини як у батька, так і у матері є належні умови для виховання та розвитку малолітньої дитини - ОСОБА_5 . Є в наявності побутова техніка, водопостачання, електропостачання, опалення як газове так і пічне. У батька для дитини облаштована окрема кімната. В наявності санвузол. У житлі матері дитина мешкає в одній кімнаті зі своїм старшим братом. В житлі відсутній санвузол. Представники Служби у справах дітей поспілкувались з дівчинкою ОСОБА_5 , було з`ясовано, що вона мешкає разом з мамою, а жити бажає з батьком ОСОБА_1 , дівчинка охайна та доглянута, в наявності забезпечена всіма необхідними речами, одягом, взуттям тощо. Також, 17.09.2024 року до Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було надано письмову заяву, де вона просить визначити її місце проживання з батьком - ОСОБА_1 . Дане бажання вона підтвердила й на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 18.09.2024. Місце проживання дитини визначається з врахуванням доходу батьків, стану здоров`я, довідок з наркологічного диспансеру, довідок з психдиспансеру про відсутність перебування на обліку, актів обстеження матеріально-побутових умов проживання батьків. Особливо було враховано думку малолітньої дитини ОСОБА_5 . Враховуючи викладене, а також рішення комісії з питань захисту прав дитини від 18.09.2024, Орган опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області вважає, що доцільно визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).

При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

У пункті 67 Загального коментаря № 14 від 29 травня 2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16.11.2020 року по справі № 313/310/18 вказав, що при визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з ним, та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з нею, та вважає за необхідне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому визначення місця проживання дитини з батьком не позбавляє матір права виховувати дитину, утримувати її та спілкуватися з нею, а батько не повинен чинити матері у цьому перешкод.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір по справі в розмірі 1 211,20 грн. та його позовні вимоги задоволені в повному обсязі, тому суд прийшов до переконання, що витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн. за подання ОСОБА_1 позову до суду слід покласти на ОСОБА_2 , стягнувши їх з ОСОБА_2 на його користь.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено, тому витрати по сплаті нею судового збору відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 191,192 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 258-259,263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат ГЕЄНКО Михайло Георгійович, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат ПРОКОПЦЕВ Сергій Вікторович, до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2024 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова