Ухвала

від 21.11.2024 по справі 709/1433/16-ц

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1433/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Нікітенко В.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ПП «КП «Міжгір`я» Логвиненка Ю.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «КП «Міжгір`я», Золотоніської районної військової адміністрації Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай, -

в с т а н о в и в:

26.09.2024 гр. ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі. Заяву мотивує тим, що в провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 709/1433/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПП «КП «Міжгір`я», Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай.

Позивач зазначив в своєму позові, що його сестра ОСОБА_3 працювала в колгоспі «Радянська Україна», який в 1995 році був реорганізований в Спілку колективних власників «Міжгір`я» і була членом цього господарства.

З 01.03.2014 підприємство було реорганізовано в приватне підприємство «Колективне

підприємство «Міжгір`я».

Згідно рішення Чорнобаївської районної ради від 01.04.1994 КСП «Міжгір`я» 21.07.1994 був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ЧР 19.43 Додатком № 1 списком громадян, які мають право на земельну частку (пай). Сестра позивача ОСОБА_3 була зазначена в цьому списку під № 408.

Відповідач в своїй господарській діяльності не дотримався п. 1.2 Статуту підприємства, а також ЗУ «Про власність», «Про колективне сільськогосподарьске підприємство» та Указів Президента України № 1529/99 від 03.12.1999 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», у зв`язку з чим не була визначена частка кожного члена спілки і при звільненні такі члени не отримали належного майнового (паю) натурою, грішми або цінними паперами.

Зборами членів спілки від 08.02.2014 затверджено список осіб, які мають право на майновий пай, де під № 133 зазначена сестра позивача ОСОБА_3 .

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, не отримавши земельну частку (пай) та майновий пай.

Позивач, який є спадкоємцем за законом другої черги, прийняв спадщину, так як вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, що підтверджувалось довідкою Іркліївської сіьської ради Чорнобаївського району № 2068 від 14.08.2015.

До складу спадщини входить також і майновий пай, однак позивач не міг оформити спадкові права через відсутність правовстановлюючого документу на майновий пай.

Відповідачі визнали позов та не заперечували проти задоволення позовної заяви.

08.07.2016 Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалив рішення в якому

вирішив: «Позов задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , право на частку майна в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є приватне підприємство «Колективне підприємство «Міжгір`я» с. Скородистик, Чорнобаївського району Черкаської області, яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Однак, в рішенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016,

суд ухвалив рішення, де зазначив «Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , право на частку майна в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого

є приватне підприємство «Колективне підприємство «Міжгір`я» с. Скородистик, Чорнобаївського району Черкаської області, яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 » без акцентування в рішенні на визнанні права власності саме на майновий пай у

вигляді земельної ділянки.

Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.

У зв`язку із чим, просить розглянути питання щодо ухвалення додаткового рішення, в

якому буде зазначено «Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , право на

частку майна у вигляді земельної ділянки (пай) в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є приватне підприємство «Колективне підприємство «Міжгір`я»

с. Скородистик, Чорнобаївського району Черкаської області, яка належала ОСОБА_3 ,

померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.11.2024 замінено

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «КП «Міжгір`я», Чорнобаївської районної

державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай відповідача Чорнобаївську районну державну адміністрацію на її правонаступника Золотоніську районну військову адміністрацію Черкаської області.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника СТОВ «Агроко» Савіська І.О. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Забара А.В. заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила задовольнити. Суду повідомила, що під час ухвалення Чорнобаївським районним судом Черкаської області рішення від 08.07.2016 судом не було вирішено позовну вимогу позивача щодо визнання за ним права на

частку майна у вигляді земельної ділянки (пай) в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є приватне підприємство «Колективне підприємство «Міжгір`я», яка належала померлій сестрі позивача ОСОБА_3 . Зазначила про те, що, на її думку, строк на виконання рішення суду не закінчився, оскільки відповідач його не виконував, а чому позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення лише в 2024 році їй невідомо. Також, зазначила, що з матеріалами цивільної справи № 709/1433/16-ц вона не знайомилася, але вважає, що суд під час вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення повинен врахувати встановлені судом в рішенні від 08.07.2016 обставини.

В судовому засіданні представник відповідача ПП «КП «Міжгір`я» Логвиненко Ю.В.

не заперечував щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання представник Золотоніської районної військової адміністрації Черкаської області не з`явився, про причину не явки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 визнано

за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 , право на

частку майна в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є ПП «КП «Міжгір`я», с. Скородистик, Чорнобаївського району Черкаської області, яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 . Судове рішення набрало законної сили 19.07.2016.

26.09.2024 позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, мотивуючи тим, що судом під час розгляду його позову не було ухвалено рішення стосовно позовної вимоги про визнання права на частку майна у вигляді земельної ділянки (пай) в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого

є приватне підприємство «Колективне підприємство «Міжгір`я», яка належала його померлій ОСОБА_3 з приводу якої він подавав докази.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за

заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на

виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює

додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд зазначає про те, що утворити той самий склад суду, який ухвалював рішення у даній справі, неможливо з підстав відсутності судді ОСОБА_4 (яка була головуючим суддею при розгляді цієї справи) у штаті Чорнобаївського районного суду Черкаської області на час надходження до суду заяви про ухвалення додаткового рішення.

У зв`язку із цим автоматизованим розподілом судової справи був визначений інший склад суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 759/9300/13-ц в постанові від 24.06.2020 дійшов наступних висновків: «Зміст частин першої та другої статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що головне значення додаткового рішення полягає у забезпеченніповноготавсебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом внаслідок неналежного виконання вимог частини першої статті 264 ЦПК України.

Крім того, додаткове рішення шляхом його подальшого виконання спроможне забезпечити реальний захист прав та інтересів позивача, з метою відновлення або захисту яких останній звертався до суду з конкретно визначеними позовними вимогами, які суд за відсутності процесуальних перешкод повинен вирішити по суті.

При цьому необхідно ураховувати, щовиконання судових рішень є складовою частиною судового розгляду, а також важливим фактором, що забезпечує захист прав і законних інтересів громадян. Обов`язковість виконання судового рішення є одним із основних принципів цивільного судочинства.

При таких обставинах, приймаючи до уваги викладене та з огляду на принцип верховенства права, колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, щоне є допустимимзанадто формальне ставлення до передбачених законом вимог, оскільки забезпечення реального доступу до правосуддя є одним із основних обов`язків держави.

Процесуальна можливість ухвалення судом додаткового рішення у складі, відмінному від складу суддів, що ухвалив рішення у справі, забезпечена, зокрема, приписами пункту 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України №25 від 02.04.2015, що дозволяє автоматизований розподіл заяви про ухвалення додаткового рішення уразі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача).

Крім того, частиною третьою статті 270 ЦПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, цивільний процесуальний закон не забороняє визначеним при автоматичному розподілі суддям знайомитись з матеріалами справи, у тому числі з дослідженими при судовому розгляді доказами, прослуховувати записи технічноїфіксації судового процесу,уточнювати певні питання у учасників справи, яких у разі необхідності суд може викликати в судове засідання (частина четверта статті 270 ЦПК України).

При таких обставинах Верховний Суд вважає, що відсутність складу колегії суддів апеляційного суду, що ухвалювали у цій справі судове рішення, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення».

Частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно достатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин,

на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.

В судовому засіданні були досліджені матеріали цивільної справи № 709/1433/16-ц за

позовом ОСОБА_2 до ПП «КП «Міжгір`я», Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай.

Відповідно до відомостям позовної заяви ОСОБА_2 просить суд визнати за ним право на земельну частку (пай) його померлої сестри ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом, за рахунок земель отриманих СКВ «Міжгір`я» с. Скородистик Чорнобаївського району в колективну власність, згідно державного акта Серія ЧР 19.4 від 21.07.1994 та майновий пай його померлої сестри ОСОБА_3 в спільному майні ПП «КП «Міжгір`я»».

Позовну заяву обґрунтовує тим, що в період свого життя ОСОБА_3 мала земельну ділянку частку (пай), яка являлась членом колгоспу «Радянська Україна» який в 1995 році перетворився в спілку колективних власників «Міжгір`я».

01.04.1994 згідно рішення Чорнобаївської районної ради КСП «Міжгір`я» був виданий 21.07.1994 Державний акт на право колективної власності на землю Серія ЧР 19.4 з

Додатком № 1 з списком громадян до цього акту.

Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну

власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям № 720/95, передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Його сестра в цьому списку знаходиться за номером № 408.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», передбачено, що «Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

29.11.2014 на загальних зборах членів Спілки було затверджено та прийнято рішення про розпаювання майна СКВ «Міжгір`я» та реорганізацію його в ПП «КП «Міжгір`я».

08.02.2014 загальні збори членів Спілки затвердили список осіб, які мають право на

майновий пай в СКВ «Міжгір`я». Його сестра в цьому списку знаходиться під № 133.

За життя померла ОСОБА_3 не отримала сертифікату на майновий пай.

Відповідно до змісту рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

08.07.2016 в судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за

його відсутністю.

До матеріалів позовної заяви позивачем приєднані наступні докази, які в подальшому

були покладені судом в основу судового рішення, а саме:

- копія свідоцтва про смерть видана повторно 24.06.2015 серія НОМЕР_1 , відповідно до відомостям якої ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 7).

- копія свідоцтва про смерть видана повторно 16.08.2012 серія НОМЕР_2 , відповідно до відомостям якої ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 8).

- копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 07.05.1966, відповідно до якої ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «батько» зазначений ОСОБА_5 , в графі «мати» - ОСОБА_6 (а.с. 9);

- копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 21.03.1970, відповідно до якої ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , в графі «батько» зазначений ОСОБА_5 , в графі «мати» - ОСОБА_6 (а.с. 9);

- копія довідки № 142 від 21.04.2016 ПП КП «Міжгір`я», відповідно до відомостям якої гр. ОСОБА_3 мала право на земельний пай та знаходиться в списку осіб які мають право на земельний пай СКВ «Міжгір`я» Чорнобаївського району Черкаської області під № 408 (а.с. 11);

- копія довідки № 179 від 01.06.2016 ПП КП «Міжгір`я», відповідно до відомостям якої гр. ОСОБА_3 мала права на майновий пай та знаходиться в списку осіб, які мають право на майновий пай СКВ «Міжгір`я» Чорнобаївського району Черкаської області під № 133 (а.с. 12);

- лист з переліком фізичних осіб, відповідно до відомостям якого під № 408 зазначена гр. ОСОБА_8 доярка (а.с. 13);

- копія свідоцтва про смерть видана повторно 24.06.2015 серія НОМЕР_5 , відповідно до відомостям якої ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14);

- копія звіту про експертно грошову оцінку земельної ділянки № ТВ160615/001 від 15.06.2016 (а.с. 15-20).

В описовій частині рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 міститься посилання на те, що позивач, який є спадкоємцем за законом другої черги, прийняв спадщину, так як вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, що підтверджується довідкою Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району № 2068 від 14.08.2015 (абз. 6).

Однак, суд звертає увагу, що вказана довідка в матеріалах справи відсутня. Позивач у

своїй позовні заяві жодним чином не мотивує свого права на спадкування після смерті гр. ОСОБА_3 , яку називає своєю сестрою.

В матеріалах справи дійсно міститься копія свідоцтва про народження гр. ОСОБА_7 , в якій зазначені ті самі батьки, як у свідоцтві про народження позивача, але до матеріалів справи позивачем не додані докази, які підтверджували би зміну прізвища ОСОБА_7 на ОСОБА_3 (копія свідоцтва про одруження тощо).

У абз. 16 мотивувальної частини рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 зазначено, що позивач, який є спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину, так як вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, що підтверджується довідкою «КП «Міжгір`я» № 142 від 21.04.2016.

Однак, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня копія заповіту, а довідка № 142

від 21.04.2016 стосується лише відомостей щодо права гр. ОСОБА_3 на земельний пай

та те, що остання знаходиться в списку осіб які мають право на земельний пай СКВ «Міжгір`я» Чорнобаївського району Черкаської області під № 408.

Із відомостей матеріалів цивільної справи № 709/1433/16-ц не вбачається, що суд за клопотанням позивача або за власною ініціативою витребовував з Чорнобаївської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 для з`ясування кола можливих спадкоємців після смерті останньої, а отже право позивача на спадкування після смерті ОСОБА_3 матеріалами справи не доводиться, а враховуючи те, що положеннями ст. 270 ЦПК України не передбачено право суду досліджувати додаткові докази, окрім тих, які подавалися суду і з приводу яких позивач надавав пояснення, суд позбавлений можливості вживати заходи щодо їх встановлення.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що оскільки відповідно до відомостям свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкування здійснюється за нормами ЦК України редакції 01.01.2004, в якій вже відсутня норма щодо права на спадкування, якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння та управління майном спадкодавця.

Натомість, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Однак, суд звертає увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні докази щодо прийняття спадщини позивачем в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Стосовно твердження представника позивача щодо преюдиційності для суду, під час розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2016 ухваленої в іншому складі суду, суд зазначає, що цивільний процесуальний закон не забороняє визначеним при автоматичному розподілі суддям знайомитись з матеріалами справи, у тому числі з дослідженими при судовому розгляді доказами, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, а суд, під час ухвалення судових рішень, наділений правом оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних

у справі доказів.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що ухвалення додаткового рішення по справі, за вказаних вище судом обставин, не буде відповідати вимогам законності та верховенства права, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

Одночасно суд роз`яснює право позивача повторно звернутися до суду із позовом про

визнання за ним права на частку майна у вигляді земельної ділянки (пай) в пайовому фонді СКВ «Міжгір`я», правонаступником якого є приватне підприємство «Колективне підприємство «Міжгір`я», оскільки вказана позовна вимога не була вирішена судом під час ухвалення судового рішення від 08.07.2016 із додатковим обгрунтуванням позовних вимог та наданням належних доказів.

Керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «КП «Міжгір`я», Золотоніської районної військової адміністрації Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай відмовити.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановленийст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо

апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали

суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складений 20 листопада 2024 року.

Суддя О.Г. Романова