Рішення

від 18.11.2024 по справі 722/2058/24

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/2058/24

Номер провадження 2/722/523/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ратушенка О.М.

секретаря: Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокиряни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Сокирянський районний суд із вказаним вище позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 08.08.2017 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Грубнянської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області за актовим записом №05.

Під час шлюбу у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилався на те, що починаючи з травня 2023 року сімейні стосунки між ними припинилися, а відповідачка самоусунулася від виховання їхньої спільної дитини ОСОБА_3 . З того часу і по теперішній час вона фактично не бере участі у вихованні доньки, фінансової та матеріальної допомоги не надає та спільно з ними не проживає.

Подальше перебування у зареєстрованому шлюбі суперечить інтересам, як позивача, так і відповідачки, при цьому вказував на те, що позивач має бажання вирішити в судовому порядку питання щодо здійснення ним батьківських прав та визначити місце проживання їхньої малолітньої дитини.

При цьому зазначав, що ОСОБА_2 самоусунулася від участі у вирішенні питань життя їхньої спільної дитини, а тому весь тягар виховання, утриманні та піклування про малолітню дитину покладено на нього.

Із врахуванням викладеного, просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 08.08.2017 року виконавчим комітетом Грубнянської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області за актовим записом №05 та визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з її батьком.

Окрім цього, враховуючи те, що він як батько самостійно виховує та забезпечує достатній рівень життя дитини, а відповідачка самоусунулася від її виховання, просив встановити факт самостійного виховання та утримання його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась, однак надіслала до суду заяву, в якій визнала заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Справу просила розглянути без її присутності.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області Н.Войняк в судове засідання не з`явилася, однак направила до суду заяву, в якій просила провести судове засідання без участі її за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 08.08.2017 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Грубнянської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області за актовим записом №05, що підтверджується оригіналом свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім?ї ОСОБА_1 , 1996 року народження №449/19-21-6 від 30.09.2024 року, складеного старостою Грубнянського старостинського округу Кривоносовою Р.М., діловодом Грубнянського старостинського округу Максімовою В.Л. та землевпорядником Грубнянського старостинського округу ОСОБА_5 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та дійсно проживають ОСОБА_1 , 1996 року народження та ОСОБА_3 2020 року народження. ОСОБА_1 забезпечує доньку всім необхідним, а саме: матеріальними засобами, засобами особистої гігієни, лікарськими засобами, продуктами харчування та створює всі необхідні умови для комфортного проживання його доньки. До того ж створює всі належні побутові умови та умови для здобуття дитиною освіти. Мати ОСОБА_2 , 1998 року народження не зареєстрована та не проживає разом з донькою та чоловіком.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб №450/19-21/6 від 30.09.2024 року, виданої старостою Грубнянського старостинського округу ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , 1996 року народження та ОСОБА_3 2020 року народження.

З довідки-характеристики №451/19-21/6 від 30.09.2024 року, виданої старостою Грубнянського старостинського округу Кривоносовою Р.М., вбачається, що ОСОБА_1 , працює пожежником, до кримінальної відповідальності не притягувався, за час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, характер спокійний, врівноважений. В побуті та місцях громадського користування веде себе відмінно, зі сторони сусідів зарекомендував себе як доброзичлива та порядна людина.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/011788623 від 30.09.2024 року, ОСОБА_1 , 23.03.1996 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/011789331 від 30.09.2024 року, ОСОБА_3 , 12.01.2020 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/011788003 від 30.09.2024 року, ОСОБА_2 , 07.05.1998 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Згідност.24 СК Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу, не допускається.

Виходячи з цього, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість. Таким чином, у суду відсутні підстави для примусового збереження сім`ї між сторонами.

За таких обставин, визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому його слід прийняти, а позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Відповідно до ст.150СімейногокодексуУкраїни батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст.155СКУкраїни здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ст.160СКУкраїни місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч.2 ст.161 СК України).

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Але даний принцип не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 Сімейного кодексу України, так і зі змісту Конвенції про права дитини.

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.

Позивач, як батько дитини, просить визначити місце проживання дитини із ним, оскільки дитина постійно проживає із ним, він забезпечує доньку усім необхідним для її життя, навчання та розвитку.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що батько створив належні умови для виховання та розвитку доньки, забезпечує її належним доглядом та опікою, у повній та достатній мірі приділяє час дитині, задовольняє гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Дані обставини підтверджують наявність тісного зв`язку батька із своєю дитиною, підтримання якого є життєво необхідним для дитини такого віку.

Крім цього, визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у їх вихованні.

У відповідності до ч.2 ст.315ЦПКУкраїни у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 своєю постановою у справах про встановлення факту самостійного виховання батьком дитини надала правовий висновок та встановила наступний порядок розгляду таких справ.

З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України).

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Таким чином, з огляду на вищезазначене суд вбачає за можливе, встановити факт утримання та самостійного вихованням батьком дитини, оскільки це повністю підтверджується наданими доказами.

Крім того, зазначене не заперечувалось матір`ю дитини, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання малолітньої дитини та її перебування на повному утриманні батька.

Враховуючи викладене суд, відповідно до ст.89ЦПКУкраїни оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи перш за все із інтересів дитини вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки іншим чином встановити факт, що батько самостійно виховує та утримує дитину, без участі матері, чинним законодавством не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150,155,160,161 СК України, ст.ст.2,5,10,12,13,247,258,259,263-265,268,293-294,315-319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 08.08.2017 року Виконавчим комітетом Грубнянської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області за актовим записом №05.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації ОСОБА_1 .

Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: