Рішення

від 16.10.2024 по справі 753/20868/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20868/23

провадження № 2/753/557/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Котвицького В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання: Овчар В.О.,

прокурора: Долгорук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОК "ГКА "Дніпровський" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що державним реєстратором Прокопенко Л.В. прийнято рішення від 20.03.2023 № 66842229 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на закінчений будівництвом об`єкт - гараж загальною площею 35,2 кв.м., який розташований на АДРЕСА_1 на території ОК «ГКА «Дніпровський», гараж НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2707632380000).

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний гараж стала довідка № 11 від 28.02.2023 про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі.

У вказаній довідці, яка видана ОК «ГКА «Дніпровський», а також в технічному паспорті зазначено, що гараж площею 35,2 кв.м. побудований до 1991 року підрядним способом з металу, із залізобетонним фундаментом.

Крім того, 11.04.2023 державним реєстратором Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої 27.03.2023 ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОК «ГКА «Дніпровський», здійснено державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,4469 га (кадастровий номер 8000000000:90:292:0072).

При цьому, до Державного земельного кадастру внесено наступні дані щодо вказаної земельної ділянки: місцерозташування - АДРЕСА_1 , гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський»; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення - 02.06 Для колективного гаражного будівництва.

Разом з тим, на теперішній час речові права на земельну ділянку за вказаною адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані.

Як вбачається із пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, земельна ділянка використовується для колективного гаражного будівництва, зокрема, на земельній ділянці розташований гараж, належний члену ОК «ГКА «Дніпровський» ОСОБА_1 , решта території використовується як автостоянка.

Таким чином, саме у зв`язку із наявністю на земельній ділянці гаража, який належить ОСОБА_1 , за заявою ОК «ГКА «Дніпровський» сформовано земельну ділянку та внесено відомості до Державного земельного кадастру.

Київською міською радою рішення про надання вказаної земельної ділянки, у тому числі для будівництва, ОК «ГКА «Дніпровський», ОСОБА_1 або іншим особам не приймались.

Оскільки державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме на гараж загальною площею 35,2 кв.м., який розташований на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2707632380000), здійснена у порушення вимог законодавства та підлягає скасуванню, земельна ділянка має бути повернута її законному власнику - Київській міській раді шляхом знесення гаража, а також підлягає скасуванню державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

До суду 20.12.2023 від Київської міської ради надійшли письмові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких КМР підтримала подану Заступником керівника Київської міської прокуратури позовну заяву та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

До суду 15.01.2024 від ОК «ГКА «Дніпровський» надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника ОК, оскільки до позовної заяви додано всі документи, які не перешкоджають розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином про розгляд справи.

Суд, заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що державним реєстратором Прокопенко Л.В. прийнято рішення від 20.03.2023 № 66842229 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на закінчений будівництвом об`єкт - гараж загальною площею 35,2 кв.м., який розташований на АДРЕСА_1 на території ОК «ГКА «Дніпровський», гараж НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2707632380000).

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний гараж стала довідка № 11 від 28.02.2023 про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі.

У вказаній довідці, яка видана ОК «ГКА «Дніпровський», а також в технічному паспорті зазначено, що гараж площею 35,2 кв.м. побудований до 1991 року підрядним способом з металу, із залізобетонним фундаментом.

Крім того, 11.04.2023 державним реєстратором Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої 27.03.2023 ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОК «ГКА «Дніпровський», здійснено державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,4469 га (кадастровий номер 8000000000:90:292:0072).

При цьому, до Державного земельного кадастру внесено наступні дані щодо вказаної земельної ділянки: місцерозташування - АДРЕСА_1 , гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський»; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення - 02.06 Для колективного гаражного будівництва.

Разом з тим, на теперішній час речові права на земельну ділянку за вказаною адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані.

Як вбачається із пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, земельна ділянка використовується для колективного гаражного будівництва, зокрема, на земельній ділянці розташований гараж, належний члену ОК «ГКА «Дніпровський» ОСОБА_1 , решта території використовується як автостоянка.

Таким чином, саме у зв`язку із наявністю на земельній ділянці гаража, який належить ОСОБА_1 , за заявою ОК «ГКА «Дніпровський» сформовано земельну ділянку та внесено відомості до Державного земельного кадастру.

Київською міською радою рішення про надання вказаної земельної ділянки, у тому числі для будівництва, ОК «ГКА «Дніпровський», ОСОБА_1 або іншим особам не приймались.

Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Нормами ст. 90, 95, 102-1 ЗК України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

При цьому, згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно речові права на земельну ділянку на АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані, рішень щодо передачі (надання) вказаної земельної ділянки фізичним чи юридичним особам у власність (користування) Київська міська рада не приймала.

Таким чином, об`єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 35,2 кв.м., який розташований на АДРЕСА_1 на території ОК «ГКА «Дніпровський» у Дарницькому районі міста Києва, зареєстрований на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

За положеннями ч. 1 ст. 376 ЦК України, самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що слугують умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме: якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Також, факт того, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:292:0072 на АДРЕСА_1 будь-якими фізичними та юридичними особами не отримувались, підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів КМДА від 28.06.2023 № 05702-8452.

Крім того, згідно інформації Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 41392-23 від 30.06.2023, документи, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не видавалися та не реєструвалися.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 055-4622 від 26.06.2023 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці на АДРЕСА_1 не надавались.

За даними Порталу державної електронної системи у сфері будівництва жодні дозвільні документи на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 не значяться. Також відсутні дані щодо ОСОБА_1 та ОК «ГКА «Дніпровський».

Таким чином, зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку на АДРЕСА_1 та дозвільних документів на будівництво об`єкту нерухомого майна, гараж загальною площею 35,2 кв.м. за вищевказаною адресою є об`єктом самочинного будівництва.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права не нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів - об`єктами архітектурної діяльності (об`єкт архітектури).

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування; прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону (в редакції на час проведення реєстрації) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, в силу наведених положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

За змістом ч. З ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року. обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав.

Частиною 2 статті 12 Закону передбачено, що записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

За ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), передбачено, що він визначає, зокрема, підстави і процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав гараж загальною площею 35,2 кв.м. є закінченим будівництвом об`єктом.

Відповідно до п. 77 Порядку № 1127 (в редакції на час проведення реєстрації майна) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Пунктом 78 Порядку № 1127 визначено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 79 Порядку Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Таким чином, аналізуючи вказані норми законодавства, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для державної реєстрації подано довідку № 11 від 28.02.2023 про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску, видану ОК «ГКА «Дніпровський».

При цьому слід зазначити, що ОК «ГКА «Дніпровський» не міг видавати вказану довідку, оскільки йому земельна ділянка, у тому числі для будівництва, теж не відводилася.

Крім того, згідно матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна № 2707632380000 вбачається, що у справі крім довідки про членство особи в кооперативі, наявний технічний паспорт виготовлений ТОВ «Нік-Експерт» станом на 27.02.2023, витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 27.02.2023 та лист КП КМР «БТІ» від 15.03.2023 про те, що гараж № НОМЕР_1 на праві власності не зареєстрований.

Водночас, будь-які відомості, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси в матеріалах вказаної реєстраційної справи відсутні.

Разом з тим, як вбачається з листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 26.06.2023 № 073-1734, документи, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не видавалися та не реєструвалися.

Згідно з електронною базою даних Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та даних Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не надавалися, що підтверджується листом Департаменту від 26.06.2023 № 055-4622.

Крім того, згідно інформації вказаного Департаменту в реєстрі адрес у місгі Києві, який ведеться згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1 .

Згідно листа Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 27.06.2023 № 101-5338/02 заяви щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна на АДРЕСА_1 не надходили, відповідно розпоряджень про присвоєння поштової адреси не видавалося.

Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час проведення реєстрації) передбачено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ним особи.

Водночас, жодних відомостей про те, хто побудував гараж 1504 на АДРЕСА_1 або у кого ОСОБА_1 придбав нерухоме майно реєстраційна справа не містить. При цьому, вказаної інформації державний реєстратор не з`ясував.

Таким чином, за обставин ненадання ОСОБА_1 документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, реєстрацію права власності на самочинно збудований об`єкт - гараж загальною площею 35,2 кв.м. на АДРЕСА_1 , на підставі лише довідки від 28.02.2023 про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску, здійснено у порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за відсутності обов`язкових документів, визначених п. п. 77, 78, 79 Порядку № 1127.

В матеріалах реєстраційної справи міститься також технічний паспорт від 27.02.2023, водночас, слід зазначити, що технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта, та який свідчить пре фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо). При цьому, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, а відтак не може слугувати самостійною підставою для здійснення державної реєстрації.

Довідка про членство особи в кооперативі також не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомості.

Крім того, як вбачається згідно зазначених матеріалів реєстраційної справи, державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій, отримав інформацію від КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яке до 01.01.2013 здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна на території міста Києва.

Відповідно до інформаційної довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.03.2023 ГЖ-2023 №637 гараж № 1504 в ОК «ГКА «Дніпровський» на АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.

Згідно листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.06.2023, наданого на запит Київської міської прокуратури, встановлено, що відповідно до даних реєстрових книг Бюро за адресою: АДРЕСА_1 об`єкти нерухомого майна, в тому числі гаражі, на праві власності не реєструвалися.

Отже, реєстрація за ОСОБА_1 права власності на майно в обхід закону та надання особою державним органам документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою введення держави в оману задля реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не може свідчити про правомірне набуття майна у власність, а відтак є підставою для скасування рішення державного реєстратора № 66842229 від 20.03.2023 про державну реєстрацію права на це майно.

За відсутності законних підстав для здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 сама по собі державна реєстрація не свідчить про виникнення прав власника на самочинно збудоване нерухоме майно.

З огляду на це, державна реєстрація спірної нерухомості - гаража площею 35,2 кв.м. на земельній ділянці, власником якої є Київська міська рада, істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстрокове.

Отже, ОСОБА_1 не набув відповідно до законодавства право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 35,2 кв.м у визначеному законом порядку у зв`язку з відсутністю дозвільних документів на будівництво та відведення земельної ділянки.

Київська міська рада у цьому разі не може розпоряджатися земельною ділянкою в інтересах територіальної громади міста Києва та не зможе здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі.

Тому державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Крім того, не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема про набуття земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості, який на ній розміщений, чи про набуття такого об`єкта окремо від земельної ділянки, якщо таке набуття не допускається в силу закону.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. 61 постанови) та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 179 постанови).

Отже, встановивши, що Київська міська рада не надавала будь-яким фізичним чи юридичним особам земельку ділянку на АДРЕСА_1 для будівництва чи експлуатації об`єкту нерухомості - гаража, державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно не відповідає вимогам закону, а рішення державного реєстратора підлягає скасуванню, адже права власника земельної ділянки підлягають захисту.

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель розробленою 27.03.2023 ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОК «ГКА Дніпровський», 11.04.2023 державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області здійснено державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,4469 га та присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:292:0072.

Речові права на земельну ділянку за вказаною адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані.

Як вбачається із пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленою ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОК «ГКА «Дніпровський», земельна ділянка використовується для колективного гаражного будівництва, зокрема, на земельній ділянці розташований гараж, належний члену ОК «ГКА «Дніпровський» ОСОБА_1 , решта території використовується як автостоянка.

Таким чином, саме у зв`язку із наявністю на земельній ділянці гаража, який зареєстровано за ОСОБА_1 , за заявою ОК «ГКА «Дніпровський» сформовано земельну ділянку та внесено відомості до Державного земельного кадастру.

Разом з тим, за інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.06.2023 № 05702-8452 Київська міська рада, як власник земельної ділянки на АДРЕСА_1 , в установленому порядку ні ОК «ГКА «Дніпровський», ні ОСОБА_1 у власність чи користування, в тому числі для будівництва, земельну ділянку не передавала, правовстановлюючі документи на неї не отримувались.

Як зазначено у вказаному листі Департаменту від 28.06.2023, ОК «ГКА Дніпровський» вживалися заходи щодо отримання в оренду земельної ділянки площею 1,4469 га (кадастровий номер 8000000000:90:292:0072) (заява кооперативу від 27.04.2023) на АДРЕСА_1 .

Однак, листом Департаменту від 26.05.2023 № 05702-6812 заяву кооперативу з технічною документацією із землеустрою повернуто у зв`язку з тим, що підстави для проведення ОК «ГКА «Дніпровський» інвентаризації земельної ділянки відсутні, оскільки замовниками технічної документації із землеустрою можуть виступати лише землекористувачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон), державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що державний земельний кадастр базується на таких основних принципах як об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно вимог Закону.

Чинним законодавством України встановлений порядок виготовлення документації із землеустрою (в тому числі і технічної документації), вимоги до її складу.

Зокрема, ст. 9 Закону передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.

Статтею 11 Закону визначено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», передбачено, що відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону , зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. З ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр», порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 21 Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених ст. 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації.

Однак, ні ОК «ГКА «Дніпровський», ні ОСОБА_1 не мають жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто не є власниками чи належними користувачами спірної земельної ділянки, у зв`язку з чим реєстрація права власності на самочинно збудований гараж площею 35,2 кв.м не могла стати підставою для формування земельної ділянки площею 1,4469 га та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. І ст. 57 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад.

Як вбачається із пояснювальної записки до технічної документації щодо інвентаризації спірної земельної ділянки, технічна документація розроблена на підставі рішення Київської міської ради від 10.09.2015 № 958/1822 «Про інвентаризацію земель міста Києва».

Відповідно до п.п. 2, 2.1 вказаного рішення Київської міської ради остання дозволила виступити замовниками технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель землекористувачам земельних ділянок - щодо земельних ділянок, які перебувають у їх фактичному користуванні, за власні кошти.

Водночас, ні ОК «ГКА «Дніпровський», ні ОСОБА_1 не були та не є власниками чи належними користувачами спірної земельної ділянки на час прийняття у 2015 році рішення Київської міської ради про інвентаризацію земель, а також на даний час.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 20 ЗК України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Як зазначено в пояснювальній записці до технічної документації спірну земельну ділянку віднесено до категорії земель «Землі житлової та громадської забудови».

Таким чином, у порушення ст. 20 ЗК України категорію вказаної земельної ділянки визначено без прийняття відповідного рішення Київською міською радою.

Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується щодо земельних ділянок комунальної власності органом місцевого самоврядування, уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Водночас, всупереч наведеній нормі технічна документація щодо інвентаризації земель, розроблена 27.03.2023 ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОК «ГКА «Дніпровський», Київською міською радою не затверджена.

За змістом ст. 22 Закону документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.

У відповідності до ст. 24 Закону для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Крім того, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 68 Закону України «Про землеустрій» на підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) від 18.04.2023 № 134, який розміщений на сайті служби, інженеру-землевпоряднику ОСОБА_2 анульовано кваліфікаційний сертифікат.

Із урахуванням наведеного, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, розроблена ФОП ОСОБА_2 на замовлення обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський» є недійсною.

Таким чином, вказана земельна ділянка сформована в Державному земельному кадастрі площею 1,4469 га (14 469 кв.м) під самочинно збудоване нерухоме майно - гараж НОМЕР_1 загальною площею 35,2 кв.м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 з порушенням законодавства.

Отже, враховуючи, що державна реєстрація в поземельній книзі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:292:0072 здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності, розробленої ФОП ОСОБА_2 у зв`язку із реєстрацією ОСОБА_1 права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 загальною площею 35,2 кв.м., існує необхідність у скасуванні державної реєстрації такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 і ст. 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а у ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, тобто право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема, у рішеннях від 13.05.1980 в справі «Артіко проти Італії» (пункт 35), від 30.05.2013 в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому, ефективність обраного позивачем способу захисту означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, ефективний засіб (спосіб) захисту призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вказані висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 915/161/20, від 21.01.2021 у справі № 921/266/18.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Способи захисту прав на землю передбачені ст. 152 ЗК України, згідно якої власник земельної ділянки може вимагати усунення будь- яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 9 ЗК України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста Києва відноситься до повноважень Київської міської ради.

Оскільки, вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.

У даному випадку для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки загальною площею 1,4469 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:292:0072), яка перебуває під нерухомим майном - гаражем, належним способом захисту порушених прав є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора з одночасним припиненням прав ОСОБА_1 , скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку законному власнику шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

З огляду на приписи та правила ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Відповідно до ч. З ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Отже, законодавством визначено, що скасування державної реєстрації права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, а отже реальне поновлення права власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та відновлення становища, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності як такого, що суперечать вимогам чинного законодавства та порушує право власності територіальної громади міста Києва на використання земельної ділянки.

Позов у даній справі пред`явлено прокурором на захист та відновлення порушених прав Київської міської ради на самостійне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, оскільки проведена державна реєстрація права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна на вказаній земельні ділянці за ОСОБА_1 надає йому привілейованого права користування землею та виключає можливість розпорядження позивачем земельною ділянкою на власний розсуд, у тому числі на конкурентних засадах відповідно до положень ст. 134 ЗК України.

Державна реєстрація права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна за фізичною особою є перешкодою в реалізації позивачем речових прав на земельну ділянку, оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки та одночасно створює перешкоди для реалізації своїх прав їх законному власнику - Київській міській раді (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»),

У даному спорі обраний прокурором спосіб захисту порушеного права позивача є ефективним з огляду на те, що в разі задоволення позову буде відновлено порушене право Київської міської ради на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності відповідно до вимог земельного законодавства.

Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23.12.2020 у справі № 923/236/19 та від 05.08.2020 у справі №766/46/19.

Отже, враховуючи неправомірність реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - гараж № НОМЕР_1 загальною площею 35,2 кв.м на АДРЕСА_1 , для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки, належним способом захисту порушених прав є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора № 66842229 від 20.03.2023 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 .

Крім того, захист інтересів держави потребує покладення судом на ОСОБА_1 обов`язку повернути земельну ділянку комунальної власності загальною площею 1,4469 га кадастровий номер 8000000000:90:292:0072, яка сформована під нерухоме майно - гараж № НОМЕР_1 прощею 35,2 кв.м. на АДРЕСА_1 її законному власнику - Київській міській раді шляхом звільнення від самочинно збудованої будівлі та приведення ділянки у придатний для використання стан.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, незалежно від місця їх розташування (ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України).

Згідно зч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ст. 123, 124 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а також передача таких земельних ділянок в оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі N° 918/633/16 та від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17.

Згідно ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, наявні достатні підстави для усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 1,4469 га кадастровий номер 8000000000:90:292:0072, яка сформована під нерухоме майно - гараж № НОМЕР_1 прощею 35,2 кв.м. на АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути її власнику в особі Київської міської ради з приведенням у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна - гаража № НОМЕР_1 .

Такий спосіб захисту повністю відповідає критерію ефективності, адже співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається позивач, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 вказаного Закону, поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно п. 60 цього Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок), запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до п.п. 57, 58 Порядку поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку. У разі закриття Поземельної книги Державний кадастровий реєстратор: 1) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі електронну позначку про факт її закриття за власним кваліфікованим електронним підписом; 2) проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначку про факт її закриття за формою згідно з додатком 9.

Пунктом 114 Порядку передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

В той же час, обов`язок до вчинення таких дій виникає у відповідного органу державної реєстрації лише після набрання законної сили судовим рішенням про скасування державної реєстрації земельної ділянки (аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 826/9603/17)

Частиною 10 ст. 24 Закону «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Наведені вимоги Закону кореспондуються із нормами ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, яка передбачає, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:292:0072 не зареєстровано.

Водночас, земельна ділянка сформована під самочинно збудований об`єкт нерухомості, право власності на який набуто з порушенням законодавства України про державну реєстрацію прав, а також за відсутності рішення Київської міської ради про її передачу у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам, у тому числі для будівництва такого об`єкту нерухомості.

У даному випадку реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,4469 га, під самочинно збудоване нерухоме майно, є перешкодою територіальній громаді столиці в особі Київської міської ради реалізувати всі правомочності власника землі, у зв`язку з чим державна реєстрація такої земельної ділянки підлягає скасуванню.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту порушених прав держави є ефективним, відповідає змісту порушеного права та інтересу, призведе до реального відновлення інтересів держави та попередить загрозу порушення права на землі комунальної власності.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із викладеного, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 15, 16, 328, 331, 376, 1066 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2023 індексний номер 66842229 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на закінчений будівництвом об`єкт - гараж загальною площею 35,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 на території обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський» у Дарницькому районі міста Києва, гараж НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2707632380000).

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) повернути земельну ділянку територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та привести ділянку у придатний для використання стан, шляхом знесення закінченого будівництвом об`єкта - гаража загальною площею 35,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 на території обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський» у Дарницькому районі міста Києва, гараж 1504.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:292:0072 загальною площею 1,4469 га на АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ), Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський" (код ЄДРПОУ 22870782, місцезнаходження; вул. Петра Вершигори, 2, м. Київ, 02218) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, ІВАNUA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору у сумі 9394,00 грн. у рівних долях по 4697,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.Л. Котвицький