Ухвала

від 23.07.2024 по справі 757/32362/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32362/24-к

пр. 1-кс-28455/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.05.2024 р. по справі №757/21455/24-к у кримінальному провадженні №62024000000000286 від 10.04.2024, на майно ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», а саме на безготівкові кошти. Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, адвокат вказує, що застосований у дданвому кримінальному провадженні захід забезпечення у вигляді арешту грошових коштів, наразі призвів до повного зупинення правомірної підприємницької діяльності ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», а також виконання товариством своїх обов`язків перед фізичними, юридичними особами та державою, у зв`язку з чим потреба в подальшому застосуванні цього заходу відпала, а тому він є таким, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Адвокат в судовому засідання клопотання підтримав та просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила у його задоволенні відмовити, зазначаючи, що ухвала про арешт майна є законною та обґрунтованою. Долучила до матеріалів провадження письмовий текст заперечень.

Вислухавши пояснення адвоката та прокурора, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62024000000000286 від 10.04.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 365-3 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2024 у справі №757/21455/24-к, задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні №62024000000000286 від 10.04.2024 про арешт майна та накладено арешт, у тому числі, на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на рахунки вказаних підприємств, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, у тому числі заборони проводити будь-які фінансові операції по вищезазначеним рахункам.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти російської федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти російської федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2024 у справі №757/21455/24-к, при накладенні арешту суд виходив з того, що арешт є необхідним з метою збереження речових доказів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", №. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, ст. 174 КПК України закріплює, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Так, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

У той же час, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, положення вказаної статті передбачають, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2024 вбачається, що у кримінальному провадженні №62024000000000286 від 10.04.2024 арешт на належне ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» майно накладалося з метою запобігання зникнення, втрати, пошкодження речей, які визнані постановою уповноваженого слідчого речовими доказами, шляхом накладення заборони розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинення будь-яких видаткових операцій по зазначеним рахункам.

Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні с фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об`єкт, відповідатиме ознакам речового лише у разі, якщо він: 1). був знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2). зберіг на собі сліди кримінального правопорушення; 3). містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, невідповідність матеріального об`єкта наведеним вище критеріям, виключає можливість використання його як речового доказу та, відповідно на такий об`єкт не може бути накладений арешт на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК.

Так, банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Безготівкові розрахунки- це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ №22 від 21.01.2004).

3 цих норм слідує висновок, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку під зобов`язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових котів у межах такої суми.

За таких умов безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

3 огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що самі по собі безготівкові кошти на банківських рахунках не містять ознак речових доказів, визначних у ст. 98 КПК, щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні. Окрім цього, прокурором не доведено, що вони можуть бути використані на підтвердження певного факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Поряд з цим, як зазначено в мотивувальній частині ухвали вище , зокрема в п.п. 3.1-3.4 в даному кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення. передбачені 110-2, 209, 255, 365-3 К України (за їх відповідними частинами). Відтак речовим доказом чи то обставин вчинення фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, чи то обставин легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом можуть бути документи про рух грошових коштів, якщо фінансування відбувалося безготівковим шляхом або ж готівкові кошти, якщо такі дії вчиняли із використанням готівки.

При цьому суду надано документи про те, що внаслідок застосованого арешту майна повністю припинено правомірну підприємницьку діяльність ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ».

Також, арешт коштів компаній з іноземними інвестиціями потенційно порушує міжнародні договори про захист інвестицій, стороною яких є Україна. Це створює ризики для міжнародної репутації України та може мати негативні наслідки для інвестиційного клімату.

Окрім того, на даний час ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» позбавлені можливості виконання фінансових зобов`язань перед третіми особами та бюджетом. відповідними договорами.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме накладення арешту на безготівкові грошові кошти ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», які знаходяться на вищевказаних банківських рахунках, не можуть бути визнані такими, що виправдовують такий ступінь втручання у право власності.

Водночас жодних доводів на підтвердження необхідності продовження арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2024, та його значення для встановлення обставин, що досліджуються у кримінальному провадженні, а так само необхідності повного зупинення підприємницької діяльності ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», внаслідок заборони здійснення видаткових операції з рахунків, прокурор суду не надав.

При цьому, прокурором не надано жодних доказів того, що до діяльності товариств мають відношення громадяни країни агресора, оскільки бенефіціари товариств є громадяни Республіки Вірменія.

Поруч з наведеним, окремо слід зазначити, що на підтвердження власної правової позиції, прокурором надано лише письмовий текст заперечень без жодного додатку, що на думку слідчого судді не може бути беззаперечним та переконливим доказом того, що відсутні підстави для скасування арешту. Посилання прокурора про існування доказів, на підтвердження обґрунтованості накладення арешту, які вона не долучає до даних матеріалів провадження за клопотанням про скасування арешту, слідчий суддя оцінює критично. Вважає, що одне лише посилання на існування певних доказів без їхнього надання, долучення до матеріалів кримінального провадження та вивчення, зокрема слідчим суддею, не може бути підставою для висновків про обгрунтованість накладеного арешту та, відповідно, для відмови в задоволенні клопотання про скасування арешту.

За вказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що застосований у даному кримінальному провадженні захід забезпечення у вигляді арешту безготівкових грошових коштів накладено необґрунтовано, наразі він перешкоджає здійсненню правомірної підприємницької діяльності ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», а також виконання товариствами своїх обов`язків перед фізичними, юридичними особами та державою, у зв`язку з чим потреба в подальшому застосуванні цього заходу відпала та, що арешт накладено необґрунтовано, тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, він підлягає скасуванню.

Враховуючи, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як сторона обвинувачення не представила слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження в частині що оскаржується заявником, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у визначеному об`ємі держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2024 у справі №757/21455/24-к, в рамках кримінального провадження №62024000000000286 від 10.04.2024, на кошти, які у безготівковому вигляді, знаходяться на рахунках ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39857022), ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 37102885), ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» (код ЄДРПОУ 30265610), ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 44500873) та грошових коштів, які в подальшому надходитимуть на рахунки вказаних підприємств, а саме:

1) ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39857022):

МФО банкуНазва банкуНомер рахункуВалюта рахунку380805 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. КиєвіНОМЕР_2 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ380805 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. КиєвіНОМЕР_3 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ380805 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. КиєвіНОМЕР_4 978-ЄВРО351005 АТ "УкрСиббанк"НОМЕР_6 978-ЄВРО351005АТ "УкрСиббанк"НОМЕР_7 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ322904КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. КиєвіНОМЕР_8 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ380805 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. КиєвіНОМЕР_22840-ДОЛАР США380805АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. КиєвіНОМЕР_23826-ФУНТ СТЕРЛІНГІВ351005АТ "УкрСиббанк"НОМЕР_9 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

2) ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 37102885):

МФО банкуНазва банкуНомер рахункуВалюта рахунку380548 АТ «АП БАНК»НОМЕР_11 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

3) ТОВ З ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» (код ЄДРПОУ 30265610):

МФО банкуНазва банкуНомер рахункуВалюта рахунку380548 АТ «АП БАНК»НОМЕР_12 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ380548АТ «АП БАНК»НОМЕР_12 840-ДОЛАР США899998Казначейство України(ел.адм.подат.)НОМЕР_13 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ351005 АТ "УкрСиббанк"НОМЕР_14 978-ЄВРО351005АТ "УкрСиббанк"НОМЕР_15 840-ДОЛАР США351005АТ "УкрСиббанк"НОМЕР_16 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ351005АТ "УкрСиббанк"НОМЕР_17 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

4) ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 44500873):

МФО банкуНазва банкуНомер рахункуВалюта рахунку300346 АТ "СЕНС БАНКНОМЕР_19 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ300346 АТ "СЕНС БАНК"НОМЕР_19 840-ДОЛАР США300346 АТ "СЕНС БАНК"НОМЕР_19 978-ЄВРО300346 АТ "СЕНС БАНК"НОМЕР_20 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ351005 АТ "УкрСиббанк"НОМЕР_21 980- УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

шляхом скасування заборони відчуження, розпорядження та користування, у тому числі скасувати заборону проводити будь-які фінансові операції по вищезазначеним розрахункам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1